донецький апеляційний господарський суд
пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72
Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua
Постанова
Іменем України
18.01.2018 року справа №908/1859/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий: судді: За участю представників сторін: від апелянта від ініціюючого кредитора від інших кредиторів від боржника ліквідатор
Мартюхіна Н.О. Будко Н.В., Дучал Н.М. Липатов О.В. - за довіреністю б/н від 22.12.2017 року; Комарова А.О. - за довіреністю б/н від 02.01.2018 року; не з'явились; не з'явились; не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу
Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ
на ухвалу господарського суду
Запорізької області
від
17.10.2017 року
у справі
№908/1859/16 (суддя Черкаський В.І.)
за заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврічеське МБ", с. Веселе, Запорізька область
до боржника ліквідатор
Селянського (фермерського) господарства "Таврічеське", с. Новоандріївка, Оріхівського району Запорізької області Арбітражний керуючий Острик Сергій Юрійович, м. Запоріжжя
про
банкрутство
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.10.2017 року у справі №908/1859/16 заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі за текстом - ПАТ "Дельта Банк") з грошовими вимогами до боржника Селянського (фермерського) господарства "Таврічеське" (далі за текстом - С(Ф)Г "Таврічеське") залишено без задоволення.
Не погодившись з ухвалою прийнятою господарським судом першої інстанції, до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ПАТ "Дельта Банк", яке просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2017 року у справі №908/1859/16 та прийняти нове судове рішення, яким визнати ПАТ "Дельта Банк" кредитором у справі №908/1859/16 про банкрутство С(Ф)Г "Таврічеське" на суму 2484379,96 грн. із відповідним розподілом черговості.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, заявник посилається на порушення судом першої інстанцій при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч. 1 ст. 554, ч. 4 ст. 559, ст. 587, ст. 589 Цивільного кодексу України, ст. 19 Закону України "Про заставу". Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки факту наявності заборгованості у С(Ф)Г "Таврічеське" перед ПАТ "Дельта Банк", яка підтверджена рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.10.2011 року у справі №15/5009/4215/11 про звернення стягнення на предмет застави, проте погашена не була. За твердженням заявника апеляційної скарги, ліквідатором С(Ф)Г "Таврічеське", в порушення вимог ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не було в повній мірі досліджено наявність або відсутність заставного майна Банку зважаючи на те, що надані арбітражним керуючим акти списання заставного майна не підписані всіма членами інвентаризаційної комісії, що свідчить про їх фіктивність та про наявність заставного майна, його приховування або передачу в користування третім особам. На думку скаржника, у зв'язку з тим, що предмет забезпечення за договором застави транспортного засобу №40/Zk-07-3 від 17.07.2007 року та договір застави рухомого майна №40/Zk-07-4 від 17.07.2007 року, а саме сільськогогосподарську техніку було списано та відчужено як металобрухт, отже вона відсутня у власності боржника, а іншого рівноцінного для заміни немає, С(Ф)Г "Таврічеське", відповідно до п. 3.1.14 договорів застави, зобов'язане відшкодувати ПАТ "Дельта Банк" збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням обов'язків заставодавця.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.12.2017 року для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів, яку визначено у наступному складі: Мартюхіна Н.О. - головуючий (суддя-доповідач), судді Будко Н.В., Дучал Н.М.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 04.12.2017 року відновлено ПАТ "Дельта Банк" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 18.12.2017 року об 15:00 год.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.12.2017 року виправлено технічну описку, допущену в ухвалі від 04.12.2017 року, шляхом викладення п. 3 резолютивної частини у наступній редакції: Розгляд апеляційної скарги призначити на 13.12.2017 року об 12:40 год.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2017 року відкладено розгляд апеляційної скарги на 18.01.2018 року об 11:00 год.
Колегія суддів зазначає, що Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року №2147-19 були внесені зміни та викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, п. 9 Перехідних положень якого передбачає, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
За таких обставин, зазначена справа розглядається апеляційним судом за правилами, викладеними у ГПК України, в редакції, яка набула чинності 15.12.2017 року.
У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов через канцелярію суду 03.01.2018 року від ліквідатора С(Ф)Г "Таврічеське", арбітражний керуючий Острик С.Ю. посилався на необґрунтованість доводів апеляційної скарги ПАТ "Дельта Банк", просив суд залишити ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2017 року у справі №908/1859/16 без змін. Зазначив про необґрунтованість заявлених Банком вимог про стягнення збитків. Зокрема їх розмір, склад та підстави стягнення вважає не доведеними у встановленому законом порядку та не підтвердженим рішенням суду. Посилається на те, що розгляд такого майнового спору повинен здійснюватись в порядку позовного провадження з підстав ст. 1212 Цивільного кодексу України, а не у попередньому судовому засіданні в процедурі банкрутства. Проте, на даний час відсутнє будь-яке рішення на користь ПАТ "Дельта Банк" про стягнення збитків у зв'язку із списанням заставленого рухомого майна С(Ф)Г "Таврічеське", що є підставою для відмови у задоволенні кредиторських вимог Банку. Крім того, на думку ліквідатора, ПАТ "Дельта Банк" взагалі не визначено до якої категорії збитків належить заявлений розмір кредиторських вимог - до реальних збитків чи упущеної вигоди. При цьому, С(Ф)Г "Таврічеське" не виступало позичальником за кредитними договорами Банку, а є виключно майновим поручителем, тобто його відповідальність обмежується виключно вартістю предмета застави рухомого майна. Враховуючи викладене, Острик С.Ю. стверджує, що ПАТ "Дельта Банк" не доведено за яку суму могла бути здійснена реалізація списаного майна, та не вказано, з яких причин Банк як заставодержатель не вживав усіх належних заходів для огляду заставного майна, враховуючи відсутність даних про вартість майна на момент його списання.
Присутній в судовому засіданні апеляційної інстанції 18.01.2018 року представник апелянта - ПАТ "Дельта Банк" підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2017 року у справі №908/1859/16 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким визнати ПАТ "Дельта Банк" кредитором у справі №908/1859/16 про банкрутство С(Ф)Г "Таврічеське" на суму 2484379,96 грн. із відповідним розподілом черговості.
Представник ініціюючого кредитора - ТОВ "Таврічеське МБ", присутній в судовому засіданні апеляційної інстанції 18.01.2018 року, заперечував проти доводів викладених в апеляційній скарзі, вказав про їх безпідставність, просив суд ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2017 року у справі №908/1859/16 залишити без змін.
Уповноважені представники інших кредиторів та ліквідатор у судове засідання 18.01.2018 року не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причину неявки суд не повідомили, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористались.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути її за відсутністю вказаних сторін, у зв'язку з чим переходить до розгляду апеляційної скарги по суті.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як встановлено господарським судом першої інстанції, не оспорюється сторонамм та підтверджується матеріалами справи, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.07.2016 року порушено провадження у справі №908/1859/16 про банкрутство С(Ф)Г "Таврічеське", визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ "Таврічеське МБ" до боржника у розмірі - 583006,49 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів і процедура розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Острика С.Ю.
На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 29.07.2016 року за №33993 розміщено оголошення про порушення провадження у справі №908/1859/16 про банкрутство С(Ф)Г "Таврічеське".
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.09.2016 року за підсумками попереднього засідання визнано конкурсним кредитором у справі (з вимогами):
- Пологівську ОДПІ ГУ ДФС у Запорізької області у сумі 1553766,23 грн.: 555394,28 грн. - основний платіж; 652574,05 грн. - штрафні санкції; 355943,70 грн. - пеня (555394,28 грн. - 3-тя черга; 988517,75 грн. - 6-та черга задоволення вимог);
- ТОВ "Таврічеське МБ" у сумі 583006,49 грн. - 4-та черга задоволення вимог. Витрати понесені заявником на оплату судового збору у розмірі 2756, 00 грн. включено до 1-ої черги задоволення вимог. Затверджено реєстр вимог кредиторів.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.06.2017 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2017 року, частково задоволено заяву ТОВ "Таврічеське МБ" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Запорізької області від 07.09.2016 року в частині визнання грошових вимог Пологівської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області; скасовано частково ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.09.2016 року в частині визнання грошових вимог Пологівської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на суму - 520447,17 грн. та 652.296,25 грн.; визнано кредиторські вимоги Пологівської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області у наступних розмірах та черговості: 34947,11 грн. основного боргу з 3-ю чергою задоволення, 277,80 грн. штрафних санкцій з 6-ю чергою задоволення та 355943,70 грн. пені з 6-ю чергою задоволення; зобов'язано ліквідатора привести реєстр вимог кредиторів у відповідність з цією ухвалою.
19.04.2017 року до господарського суду Запорізької області від ПАТ "Дельта Банк" надійшла заява з грошовими вимогами до С(Ф)Г "Таврічеське", в обґрунтування якої Банк вказав про те, що між ним та ТОВ "Вікор" був укладений кредитний договір №40/К-07 від 17.07.2007 року, в забезпечення зобов'язання за яким між Банком та С(Ф)Г "Таврічеське" було укладено договір застави транспортного засобу №40/Zk-07-3 від 17.07.2007 року та договір застави рухомого майна №40/Zk-07-4 від 17.07.2007 року. Загальна вартість предмета застави за договорами застави складає 545200,00 грн. При цьому, загальний розмір кредиторських вимог за кредитним договором №40/К-07 від 17.07.2007 року складає 2484379,96 грн. У вищевказаній заяві Банк, з урахуванням заяви про уточнення до заяви з грошовими вимогами (вих.№562 від 30.08.2017р.), просив суд першої інстанції:
- визнати кредиторські вимоги ПАТ "Дельта Банк" до С(Ф)Г "Таврічеське" у загальному розмірі 2484379,96 грн.
- внести до реєстру вимог кредиторів витрати на оплату судового збору, понесені ПАТ "Дельта Банк" при поданні заяви до господарського суду з грошовими вимогами, на суму 3200,00 грн. в першу чергу.
Як вже зазначалось, судом першої інстанції у задоволенні вищевказаної заяви з вимогами до боржника було відмовлено у повному обсязі.
Відмовляючи ПАТ "Дельта Банк" у визнанні кредитором С(Ф)Г "Таврічеське" на суму 2484379,96 грн. місцевий господарський суд виходив з того, що керівництво боржника, в порушення п. 3.1.9 договорів застави, без отримання попередньої згоди ПАТ "Дельта Банк", списало основні засоби (втратило предмет застави) з підстав їх технічої непридатності до експлуатації, що є підставою для подання відповідного позову до банкрута та звернення до органів поліції відповідно до вимог чинного законодавства.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, переглянувши справу з урахуванням повноважень визначених в ст. 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала - скасуванню, з прийняття нового рішення про задоволення вимог ПАТ "Дельта Банк", враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Провадження у даній справі про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діє з 19.01.2013 року.
Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом;
Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2010 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено Договір про передачу активів в рахунок погашення заборгованості, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є., реєстр. за №2263.
Відповідно до умов Договору від 02.07.2010 року до ПАТ "Дельта Банк" переходять активи ТОВ "Український промисловий банк", права вимоги до позичальників ТОВ "Український промисловий банк", які виникають з кредитних та забезпечувальних договорів, в тому числі по рахунку прав вимоги за Кредитним договором №40/К-07 від 17.07.2007 року, який укладений між ТОВ "Український промисловий банк" з ТОВ "Вікор", а також пов'язаним з ним договором поруки та застави.
В результаті відступлення ПАТ "Дельта Банк" є єдиним власником всіх прав вимоги за кредитними документами (включаючи, без обмеження, права на всі платежі за кредитним (-и) договором (-ами), всі права іпотекодержателя за договором (ами) іпотеки, та всі права заставодержателя за договором (-ами) застави, та всі права кредитора за договором (-ами) поруки). Відступлення не призводить до будь-яких змін обсягу та обов'язків за кредитними документами. Зокрема, незмінними залишаються суми, що підлягають сплаті, та строки їх сплати відповідно до умов кредитного договору.
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору №40/К-07 від 17.07.2007 року, предметом договору є відкриття ТОВ "Український промисловий банк" позичальнику відновлювальної кредитної лінії, та надання ТОВ "Вікор" кредитних коштів. Ліміт кредитування: 500000,00 грн. Строк кредитної лінії з 17.07.2007 року по 16.07.2010 року.
В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 17.07.2007 року між ТОВ "Український промисловий банк" та С(Ф)Г "Таврічеське" укладено Договір застави транспортного засобу № 40/Zk-07-3 та Договір застави рухомого майна № 40/Zk-07-4.
Предметом застави за Договором застави транспортного засобу №40/ Zk -07-3 від 17.07.2007 року є:
- трактор марки МТЗ-82.1, 2003 р.в., державний реєстраційний номер 08832ВО, заставна вартість 70000,00 грн.,
- трактор марки МТЗ-82.1, 2003 р.в., державний реєстраційний номер 08833ВО, заставна вартість 70000,00 грн.,
- трактор колісний марки Кейс-Магнум-8940, 1999 р.в., державний реєстраційний номер Ю193ВО, заставна вартість 234000,00 грн. Загальна вартість застави згідно п. 1.4 договору - 374000,00 грн.
Предметом застави за договором застави рухомого майна №40/ZK-07-4 від 17.07.2007 року є:
- борона ЗБР-2,4, 2004 р.в., заставна вартість 27083,00 грн.;
- сівалка СЗ-5,4, 2004 р.в., заставна вартість 32450,00 грн.;
- сівалка СУПН-8-01, 2004 р.в., заставна вартість 56667,00 грн.;
- борона ДМТ-4Д, 2000 р.в., заставна вартість 25000,00 грн.;
- борона Деметра-4000, 2001 р.в., заставна вартість 30000,00 грн.;
Загальна вартість застави згідно п. 1.4 договору - 171200, 00 грн.
Відповідно до п. 1.1 вказаних вище договорів, застава за вказаними договорами забезпечує вимоги Заставодержателя за Кредитним договором, а також вимоги Заставодержателя щодо відшкодування: штрафних санкцій, передбачених цим договором; витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за Основним зобов'язанням і зверненням стягнення на Предмет застави; витрат на утримання і збереження предмету застави; витрат на страхування Предмета застави; збитків, завданих порушенням Основного зобов'язання чи умов цього Договору.
29.04.2011 року ПАТ "Дельта Банк" на адресу С(Ф)Г "Таврічеське" надіслав листи-вимоги №02.1-606 та №02.1-607, за змістом яких Банк повідомив боржника про заміну кредитора у зобов'язанні, а також надіслав на його адресу копії документів щодо переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
У зв'язку з невиконанням С(Ф)Г "Таврічеське" своїх зобов'язань, як майнового поручителя, ПАТ "Дельта Банк" звернувся до суду з вимогою звернути стягнення на заставлене за договорами №40/Zk-07-3 та № 40/ZK-07-4 від 17.07.2007 року майно.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.10.2011 року у справі №15/5009/4215/11 первісний позов ПАТ "Дельта Банк" до відповідача С(Ф)Г "Таврічеське" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Вікор" задоволено. Звернуто стягнення на предмет застави за договором застави рухомого майна № 40/Zк-07-4 від 17.07.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом ЗМНО Журавльовим Д.В., який зареєстровано у реєстрі за № 1901, а саме на: борона ЗБР-2,4,2004 р. в., - 1 шт. інвентарний номер № 30; сівалка СЗ-5,4 (4 рукава, 2гц.), 2004 р. в., 1 шт., інвентарний номер № 173; сівалка СУПН-8/01,2004р.в., 1 шт. інвентарний номер № 25; борона ДМТ - 4Д, 2000р.в., 1 шт., інвентарний номер № 32; борона Деметра - 4000, 2001 р. в., 1 шт. інвентарний номер №31, які належать С(Ф)Г "Таврічеське" для задоволення вимог ПАТ "Дельта Банк" за Кредитним договором №40/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 17.07.2007 року на загальну суму 3201095,56 грн., у т. ч. сума за кредитом 2440000,00 грн.; сума заборгованості за відсотками 592370,73 грн.; сума комісії, яка передбачена кредитним договором в розмірі 168724,83 грн., в межах вартості заставленого майна за рахунок коштів отриманих від реалізації предмета застави. Звернуто стягнення на предмет застави за Договором застави рухомого майна №40/Zк-07-3 від 17.07.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом ЗМНО Журавльовим Д.В., який зареєстровано у реєстрі за №1902, а саме на: трактор марки МТЗ-82.1, 2003 р. в. номер двигуна 589802, заводський номер 08097536, державний номер реєстрації 08832 ВО; трактор марки МТЗ-82.1, 2003 р. в. номер двигуна 589610, заводський номер 08097574, державний реєстраційний номер 08833 ВО; трактор колісний марки Кейс-Магнум-8940, 1999 р. в., номер двигуна 45653346 заводський номер ЛА0088322 державний реєстраційний номер 10193 ВО, які належать С(Ф)Г "Таврічеське" для задоволення вимог ПАТ "Дельта Банк" за Кредитним договором №40/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 17.07.2007 року на загальну суму 3201095,56 грн., у т. ч. сума за кредитом 2440000,00 грн.; сума заборгованості за відсотками 592370,73 грн.; сума комісії, яка передбачена кредитним договором в розмірі 168724,83 грн., в межах вартості заставленого майна за рахунок коштів отриманих від реалізації предмета застави. В задоволенні зустрічного позову С(Ф)Г "Таврічеське" про припинення договорів застави рухомого майна № 40/Zк-07-4 від 17.07.2007 року та № 40/Zк-07-3 від 17.07.2007 року відмовлено.
На виконання вказаного рішення Господарського суду Запорізької області 07.12.2011 року видано накази про звернення стягнення на предмет застави за Договором застави рухомого майна №40/Zк-07-4 від 17.07.2007 року та Договором застави №40/Zк-07-3 від 17.07.2007 року.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.07.2012 року заяву ПАТ "Дельта Банк" від 14.02.2012 року про видачу дублікатів наказів згідно рішення від 10.10.2011 року у справі № 15/5009/4215/11 задоволено, видано дублікати наказів Господарського суду Запорізької області від 07.12.2011 року у справі № 15/5009/4215/11.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.12.2012 року заяву про відновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказів господарського суду Запорізької області від 07.12.2011 року у справі №15/5009/4215/11 задоволено; строк пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 07.12.2011 року у справі №15/5009/4215/11 про звернення стягнення на предмет застави за договором застави рухомого майна №40/Zк-07-4 від 17.07.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Журавльовим Д.В., який зареєстровано у реєстрі за №1901 поновлено; строк пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 07.12.2011 року у справі №15/5009/4215/11 про звернення стягнення на предмет застави за договором застави рухомого майна №40/Zк-07-3 від 17.07.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Журавльовим Д.В., який зареєстровано у реєстрі за №1902, поновлено.
У рішенні Господарського суду Запорізької області від 10.10.2011 року у справі №15/5009/4215/11 судом встановлено, що 26.10.2009 року між ТОВ "Український промисловий банк" та С(Ф)Г "Таврічеське" укладено Договори №1 про внесення змін до договору застави рухомого майна № 40/Zk-07-3 та № 40/Zk-07-4.
Пунктом 1.1 вказаних договорів передбачено, що застава за цим договором забезпечує вимоги Заставодержателя за Кредитним договором № 40/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 17.07.2007 року (а також будь-якими змінами і доповненнями до нього, в тому числі стосовно збільшення процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту тощо), укладеним між Заставодержателем і ТОВ "Вікор" за умовами якого останній зобов'язаний Заставодержателю по 16.03.2011 року включно у порядку, строки та на умовах, встановлених кредитним договором, повернути кредит у розмірі 2440000,00 грн., сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 18% процентів річних, комісії та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.
У зв'язку з невиконанням ТОВ "Вікор" своїх зобов'язань за договором щодо повернення кредитних коштів, станом на 21.09.2011 року виникла заборгованість у сумі 3252783,83 грн., з яких: 2440000,00 грн. сума за кредитом, 644 059,00 грн. заборгованості за процентами, 168724, 83 грн. - комісії, передбачені договором.
Під час розгляду справи №15/5009/4215/11 ТОВ "Вікор" на рахунок ПАТ "Дельта Банк" було сплачено суму 51688,27 грн., яка останнім була спрямована на погашення відсотків за кредитним договором. Таким чином на день розгляду спору у справі №15/5009/4215/11 заборгованість за Кредитним договором складала 3201095,56 грн., з яких: 2440000,00 грн. сума за кредитом, 592370,73 грн. заборгованості за процентами, 168724,83 грн. комісії, передбачені договором.
Станом на момент винесення оскаржуваної ухвали у даній справі рішення Господарського суду Запорізької області від 10.10.2011 року у справі №15/5009/4215/11 не було виконане.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Господарського суду Запорізької області від 19.08.2010 року у справі №19/153/10 ТОВ "Вікор" визнано банкрутом. відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Мартиненко Н.М.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.12.2010 року у справі №19/153/10 зобов'язано ліквідатора ТОВ "Вікор" включити ПАТ "Дельта Банк" до реєстру кредиторів боржника ТОВ "Вікор", визнаного банкрутом з загальною сумою вимог 11026673,94 грн., з яких вимоги на суму 1770720,00 грн. віднести до 1-ї черги задоволення, як такі, що забезпечені заставою майна боржника, а вимоги на суму 9255953,94 грн. включити до реєстру конкурсних кредиторів в порядку черговості задоволення вимог кредиторів, передбачених законом.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.08.2017 року у справі №19/153/10 продовжено строк ліквідаційної процедури ТОВ "Вікор" до 01.11.2017 року.
На момент прийняття судом першої інстанції оскаржуваної ухвали у даній справі ліквідаційна процедура ТОВ "Вікор" продовжувалась. Будь-яких пояснень чи доказів зміни розміру боргу за Кредитним договором №40/к-07 від 17.07.2007 року в процедурі ліквідації ТОВ "Вікор" не надано і з матеріалів справи таких доказів не вбачається.
За поясненнями ліквідатора С(Ф)Г "Таврічеське В.М." майно банкрута, яке є предметом забезпечення за Договором застави транспортного засобу №40/Zk-07-3 від 17.07.2007 року та Договором застави рухомого майна №40/Zk-07-4 від 17.07.2007 року, відповідно даних бухгалтерського обліку у 2015 році, було списано та відчужено як металобрухт, а отже відсутнє у власності боржника, що підтверджується актом огляду забезпеченого майна банкрута від 01.08.2017 року, який підписаний ліквідатором та представником ПАТ "Дельта Банк" та яким підтверджується відсутність будь-якого нерухомого та рухомого майна за місцезнаходженням банкрута.
Ліквідатор також пояснив, що дізнався про відсутність майна, що знаходиться в заставі ПАТ "Дельта Банк" після отримання документів від керівництва боржника в ліквідаційній процедурі.
На підставі актів про огляд основних засобів від 25.05.2015 року, 01.08.2015 року, наказів про ліквідацію основних засобів від 15.06.2015 року № 15/06, 01.08.2015 року № 01/08, 18.05.2015 року № 18/05, актів на розбору тракторів від 15.06.2015 року, актів на списання основних засобів С(Ф)Г "Таврічеське" від 15.06.2015 року та 01.08.2015 року, суд першої інстанції встановив, що заставне майно за договором застави транспортного засобу №40/Zk-07-3 від 17.07.2007 року та застави рухомого майна № 40/Zk-07-4 від 17.07.2007 року у зв'язку з неможливістю використання за первісним призначенням та недоцільністю ремонту було демонтоване, оприбутковано як металобрухт, реалізоване та списане з балансового обліку. Зазначені дії були здійснені керівником С(Ф)Г "Таврічеське" без додержання вимог п. 3.1.9 зазначених договорів застави, тобто, без отримання попередньої письмової згоди ПАТ "Дельта Банк", що, за висновком місцевого господарського суду, є підставою для подання відповідного позову до банкрута та звернення до органів поліції відповідно до вимог чинного законодавства.
Наведені вище обставини послугували для господарського суду першої інстанції мотивом для відмови у визнанні кредиторських вимог ПАТ "Дельта Банк".
Проте, колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись із вказаним висновком, оскільки вважає, що місцевим господарським судом було не в повній мірі досліджено всі обставини справи, та не надано їм належної юридичної оцінки, було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, враховуючи наступне.
В матеріалах справи міститься перелік нерухомого майна, що знаходиться в заставі (іпотеці або під іншим обтяженням), зокрема у ПАТ "Дельта Банк", який сформований ліквідатором банкрута - арбітражним керуючим Остриком С.Ю. (а.с.172-181. т.7).
До вищевказаного переліку нерухомого майна, яке знаходиться в обтяженні, ліквідатором було додано витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 05.09.2016 року, де містяться записи №26, №27 про заставу рухомого майна боржника, що була зареєстрована 01.03.2016 року на підставі Договору застави транспортного засобу №40/Zk-07-3 від 17.07.2007 року та Договору застави рухомого майна №40/Zk-07-4 від 17.07.2007 року з ПАТ "Дельта Банк", об'єкт обтяження - трактор марки МТЗ-82.1, 2003 р.в., державний реєстраційний номер 08832ВО; трактор марки МТЗ-82.1, 2003 р.в., державний реєстраційний номер 08833ВО, заставна вартість 70000,00 грн.; трактор колісний марки Кейс-Магнум-8940, 1999 р.в., державний реєстраційний номер Ю193ВО (загальна вартість застави згідно п. 1.4 договору - 374000,00 грн.). борона ЗБР-2,4, 2004 р.в., заставна вартість 27083,00 грн.; сівалка СЗ-5,4, 2004 р.в., заставна вартість 32450,00 грн.; сівалка СУПН-8-01, 2004 р.в., заставна вартість 56667,00 грн.; борона ДМТ-4Д, 2000 р.в., заставна вартість 25000,00 грн.; борона Деметра-4000, 2001 р.в., заставна вартість 30000,00 грн. (загальна вартість застави згідно п. 1.4 договору - 171200, 00 грн.).
Тобто, заявлені вимоги ПАТ "Дельта Банк" є забезпеченими майном боржника, переданого у заставу за Договором застави транспортного засобу №40/Zk-07-3 від 17.07.2007 року та Договором застави рухомого майна №40/Zk-07-4 від 17.07.2007 року, а Банк, відповідно, є забезпеченим кредитором.
Відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що протягом процедур банкрутства, ані розпорядник майна, ані ліквідатор не вносив до реєстру вимог кредиторів вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, хоча в даному випадку, такі відомості про заставне майно боржника були зареєстровані у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом з реєстру від 05.09.2016 року (а.с. 227-228, т.7).
Заборгованість встановлена в рішенні суду повинна бути наявна в обліку боржника та підлягає включенню окремо, як вимоги забезпечені заставою майна боржника.
При цьому, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не покладає на кредитора обов'язок здійснення розшуку заставленого майна, а навпаки обов'язок вжиття заходів для захисту майна боржника законом покладено безпосередньо на розпорядника майна (ч. 3 ст. 22 Закону).
Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Отже, задоволення вимог Заставодержателя до Заставодавця обмежуються виключно предметом застави, в даному випадку - майном боржника переданого в заставу Банку - сільськогосподарською технікою за вартістю, яка підлягає встановленню під час реалізації заставного майна в рахунок погашення заборгованості.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.
Тобто, кредитори, вимоги, яких забезпечені заставою майна боржника (у даному випадку майнового поручителя) отримають задоволення в ліквідаційній процедурі за рахунок лише заставного майна поза чергово.
Відповідно до ст. 28 Закону України "Про заставу", застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.
Заперечуючи проти вимог ПАТ "Дельта Банк", ліквідатор Острик С.Ю. посилається на відсутність заставного майна в натурі, а отже і припинення застави в силу вимог закону та умов укладених Договорів застави з огляду на акти про огляд основних засобів від 25.05.2015 року та 01.08.2015 року, якими підтверджується, що ліквідатором та представником ПАТ "Дельта Банк" не було виявлено застаного нерухомого майна - сільськогосподарської техніки; накази про ліквідацію основних засобів від 15.06.2015 року №15/06, 01.08.2015 року № 01/08, 18.05.2015 року № 18/05, акти на розбору тракторів від 15.06.2015 року, акти на списання основних засобів С(Ф)Г "Таврічеське" від 15.06.2015 року та 01.08.2015 року за якими у 2015 році попереднім керівництвом банкрута списано та відчужено заставне майно ПАТ "Дельта Банк" як металобрухт.
Як вбачається з матеріалів справи, в Договорах застави, зокрема у п. 3.1.13 сторони погодили, що заставодавець зобов'язаний при загибелі, пошкодженні предмету застави іншій його втраті з будь-якої причини протягом 24 години письмово повідомити заставодержателя і у 30-ий строк передати в заставу інше, рівноцінне майно, вартістю не меншою вартості предмета застави, що загинув, був пошкоджений чи втрачений яким заставодавець володіє на праві власності або забезпечити в передачу застави заставодержателю рівноцінного майна, що належить третім особам, які дадуть згоду виступити майновими поручителями позичальника або надати заставодавцю інші засоби забезпечення зобов'язання згідно з чинним законодавством України.
Таким чином сторони за договором визначили спосіб задоволення вимог заставодержателя у випадку загибелі або пошкодження предмету застави.
Проте, в порушення вимог п. 3.1.13 Договорів застави Заставодавець не повідомив Заставодержателя про загибель чи пошкодження заставного майна та не передав в заставу інше, рівноцінне майно.
Водночас, дослідивши зміст Договрів застави судом апеляційної інстанції встановлено, що в п. 1.5 сторони визначили, що адреса реєстрації заставного сільськогосподарського транспорту: Запорізька область, Оріхівський район, с. Новоандріївка, вул. Клименка, буд. 19. На строк дії цих договорів застави предмет застави буде знаходитись за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с. Веселе, вул. Радянська, буд. 1 "а".
Відповідно до Акту огляду забезпеченого майна С(Ф)Г "Таврічеське" від 30.06.2017 року, який складений ліквідатором Остриком С.Ю. одноособово, вбачається, що ліквідатором оглядалось та не було встановлено наявність майна банкрута, що є предметом забезпечення за Договором застави транспортного засобу №40/Zk-07-3 від 17.07.2007 року та Договором застави рухомого майна №40/Zk-07-4 від 17.07.2007 року за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с. Новоандріївка, вул. Клименка, буд. 19. Також ліквідатором встановлено, що інше рухоме та нерухоме майно за юридичною адресою банкрута відсутнє.
Разом з тим, як вбачається з Акту огляду забезпеченого майна С(Ф)Г "Таврічеське" від 01.08.2017 року, який складений ліквідатором Остриком С.Ю. у присутності уповноваженого представника ПАТ "Дельта Банк" Комерзан О.О., що ліквідатором та представником Банку оглядалось та не було встановлено наявність майна банкрута, що є предметом забезпечення за Договором застави транспортного засобу №40/Zk-07-3 від 17.07.2007 року та Договором застави рухомого майна №40/Zk-07-4 від 17.07.2007 року за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с. Новоандріївка, вул. Клименка, буд. 19. Також ліквідатором встановлено, що інше рухоме та нерухоме майно за юридичною адресою банкрута відсутнє.
Проте, жодних належних та допустимих доказів огляду заставного майна для встановлення його фактичної наявності чи відсутності за адресою місцезнаходження, а не реєстрації, а саме: Запорізька область, Оріхівський район, с. Веселе, вул. Радянська, буд. 1 "а", яка і була передбачена п. 1.5 Договорів застави, ліквідатором до суду не надано та матеріали таких доказів не містять.
На зазначені обставини суд першої інстанції та учасники справи про банкрутство уваги не звернули.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Тобто, ліквідатор, приймаючи до свого відома майно банкрута, зобов'язаний провести його інвентаризацію та оцінку з метою продажу для задоволення вимог кредиторів, в тому числі і заставних.
При цьому, ліквідатор вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, враховуючи, що за умовами Договорів застави ризик втрати предмету застави покладено саме на боржника.
Втім, матеріали справи не містять доказів на підтвердження проведення ліквідатором інвентаризації майна банкрута з метою його виявлення та обліку в натурі, вжиття будь-яких заходів спрямованих на пошук майна саме за його місцезнаходженням передбаченим в договорах застави, враховуючи лише отримання інформації про відсутність заставного майна від попереднього керівництва банкрута, що унеможливлює зробити беззаперечний висновок про загибель, втрату або пошкодження предмету застави, а отже і припинення застави, яка забезпечує зобов'язання перед ПАТ "Дельта Банк".
При цьому, обставини щодо припинення застави не можуть бути встановлені лише на підставі інформації, викладеної в актах про ліквідацію основних засобів від 15.06.2015 року №15/06, 01.08.2015 року №01/08, 18.05.2015 року №18/05, акті на розбору тракторів від 15.06.2015 року, акті на списання основних засобів С(Ф)Г "Таврічеське" від 15.06.2015 року та 01.08.2015 року попереднього керівництва банкрута у 2015 році, оскільки такі докази складені в односторонньому порядку та не підтверджує факт саме втрати, тобто відсутності в натурі заставного майна.
Ліквідатор зобов'язаний належним чином, за участю кредиторів, проводити інвентаризацію, встановлювати наявність або відсутність майна боржника та, відповідно, вирішити питання його подальшого продажу у разі наявності.
Суд першої інстанції, при встановлені фактичних обставин відсутності заставного майна, в оскаржуваній ухвалі, послався лише на пояснення ліквідатора, надані ним докази огляду предмета застави лише за місцем реєстрації та докази списання основних засобів попереднього керівництва банкрута, при цьому в порушення ст. 43 ГПК України (в редакції до 15.12.2017р.) не дослідив ці докази на підтвердження таких обставин, дійшовши помилкового висновку про втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет застави.
Враховуючи, що для заставних кредиторів Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не встановлено строків звернення із заявами про вимоги до боржника на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство, оскільки такі вимоги повинні бути включені за даними обліку боржника, які підтверджуються вищевказаними витягом з Єдиного державного реєстру обтяжень рухомого майна та рішенням суду про звернення стягнення на предмет застави, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви ПАТ "Дельта Банк", а саме:
- підлягають визнанню та внесенню окремо до реєстру вимог кредиторів боржника вимоги ПАТ "Дельта Банк" в сумі 2484379,96 грн., які забезпечені заставою майна боржника;
- підлягають внесенню окремо відомості про заставне майно, що є предметом забезпечення за Договором застави транспортного засобу №40/Zk-07-3 від 17.07.2007 року та Договором застави рухомого майна №40/Zk-07-4 від 17.07.2007 року згідно з переліком, що викладений у вказаних договорах.
- підлягають визнанню та внесенню до реєстру вимог кредиторів боржника в першу чергу задоволення вимоги ПАТ "Дельта Банк" в сумі 3200,00 грн.
Судова колегія не може прийняти до уваги заперечення ліквідатора, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, стосовно неможливості задоволення кредиторських вимог ПАТ "Дельт Банк" через втрату заставного майна та необхідність захисту Банку своїх прав в порядку, передбаченому п. 3.1.9 Договорів застави, а саме відшкодування понесених збитків, оскільки вищевстановлені обставини справи не підтвердили загибель, втрату або пошкодження предмету застави, а отже і припинення застави, яка забезпечує зобов'язання перед Банком, а тому заявник правомірно звернувся до господарського суду саме в межах справи про банкрутство з вимогами до С(Ф)Г "Таврічеське". У будь-якому разі зазначені обставини повинні вирішуватись в ліквідаційній процедурі за участю кредиторів.
Враховуючи, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи та порушено норми процесуального права при прийнятті судового рішення за результатами розгляду заяви ПАТ "Дельта Банк", колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення вимог ПАТ "Дельта Банк" до С(Ф)Г "Таврічеське".
Відповідно до ст. 129 ГПК України судововий збір за подання апеляційної скарги покладається на боржника.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 275, 277, 281 - 284 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2017 року у справі №908/1859/16 - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2017 року у справі №908/1859/16 - скасувати.
Прийняти нове рішення у справі:
Заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" з вимогами до Селянського (фермерського) господарства "Таврічеське" (вих.№23.1/216 від 14.04.2017р.), з урахуванням уточнення до заяви (вих.№562 від 30.08.2017р.), - задовольнити.
Визнати та внести окремо до реєстру вимог кредиторів Селянського (фермерського) господарства "Таврічеське" вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в сумі 2484379,96 грн., які забезпечені заставою майна боржника.
Зобов'язати ліквідатора арбітражного керуючого Острика Сергія Юрійовича внести окремо до реєстру вимог кредиторів Селянського (фермерського) господарства "Таврічеське" відомості про заставне майно, що є предметом забезпечення за договором застави транспортного засобу №40/Zk-07-3 від 17.07.2007 року та договором застави рухомого майна №40/Zk-07-4 від 17.07.2007 року згідно з переліком, що викладений у вказаних договорах.
Визнати та внести до реєстру вимог кредиторів Селянського (фермерського) господарства "Таврічеське" в першу чергу задоволення вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в сумі 3200,00 грн.
Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Таврічеське" (70543, Запорізька область, Оріхівський район, с. Новоандріївка, вул. Клименка, буд. 19, ідентифікаційний код 30567634) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01014, м. Київ, бул. Дружби Народів, буд. 38, ідентифікаційний код 34047020) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3520 (три тисячі п'ятсот дванадцять) грн. 00 коп.
Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Судді Н.В. Будко
Н.М. Дучал
(У судовому засіданні 18.01.2018 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено та підписано 23.01.2018 року).
