ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
У Х В А Л А
29 серпня 2019 року м. Київ № 640/10694/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про відвід судді Федорчука А.Б., у справі за позовами Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" та Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія" Нафтогаз України" до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною та нечинною Постанови, -
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" та Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія" Нафтогаз України" звернулися з позовами до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 р. № 364 "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави" в частині слів: "Для суб`єктів господарювання, які за результатами 2018 року отримали чистий прибуток, що перевищує 50 млн. гривень, затвердити базовий норматив у розмірі 90 відсотків.".
? Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/10694/19.
? Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2019 року заяву Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" ?про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.
Ухвалою від 27 червня 2019 року було задоволено клопотання представника Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія" Нафтогаз України" про об`єднання справ в одне провадження, об`єднано в одне провадження адміністративні справи № 640/10694/19 та №640/11137/19, присвоєно об`єднаній адміністративній справі загальний №640/10694/19.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2019 року заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія" Нафтогаз України" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.
При цьому, підставою для вжиття вищезазначених заходів забезпечення позову судом було визначено те, що з попереднього огляду змісту оскаржуваної постанови суд дійшов висновку, що вона належить до регуляторних актів, була видана без дотримання відповідачем вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Суд, вирішуючи питання забезпечення позову, дійшов висновків, що оскаржувана постанова має ознаки незаконності, та погодився з твердженнями позивачів щодо наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваної постанови.
? Ухвалою від 3 липня 2019 року було відмовлено Кабінету Міністрів України в задоволенні клопотань про скасування заходів забезпечення позову, застосованих вищезазначеними ухвалами суду від 25 червня 2019 року та від 27 червня 2019 року.
? 10.07.2019 року представником Кабінету Міністрів України подано заяву про відвід головуючого судді Федорчука А.Б. від розгляду справи №640/10694/19, яка мотивована порушенням, на думку представника, суддею, норм процесуального права та посиланнями на сумніви у неупередженості судді.
? Зокрема, заявник посилається на незгоду з відмовою в задоволенні клопотання про залучення третіх осіб у справу.
Ухвалою від 27 серпня 2019 року заяву про відвід судді визнано необґрунтованою та зупинено провадження у справі для вирішення питання відводу судді.
Розглянувши дану заяву суд висловлює наступну позицію.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Поряд з цим, частини четверта статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З огляду на викладене суд не погоджується з посиланнями заявника на процесуальне рішення щодо залучення третіх осіб, як на підтвердження наявності обставин, що викликають сумнів у безсторонності, оскільки, на думку суду, процесуальні рішення виключені з кола обставин вищенаведеною нормою.
Щодо інших зауважень заявника та обставин справи суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 6 частини 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд, який розглядає справу, має бути "безстороннім" і "незалежним" .
Поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою. З суб`єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.
Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, у т.ч. подібних.
Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Газета Україна-центр" проти України" від 15 липня 2010 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, "правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться". На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість.
Також, щодо об`єктивної неупередженості зазначено у справі "Фей проти Австрії". Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.?
Суд вважає, що суддєю Федорчуком А.Б. під час розгляду клопотань про вжиття заходів забезпечення позову було надано правову оцінку певним обставинам справи, дана оцінка викладена в процесуальних документах та є загальнодоступною.
? Зазначене, на думку суду, може свідчити про наявність у певного судді певної правової позиції щодо обставин справи, та свідчити про велику ймовірність існування заздалегідь відомого сторонам результату вирішення справи, та, відповідно, викликати сумнів у неупередженості судді.
При цьому, правова позиція щодо конкретно визначеного питання у певній справі, на думку суду, суттєво відрізняється від «думки судді щодо того чи іншого юридичного питання», передбаченого частиною четвертою статті 36 КАС України.
?Питання, пов`язані з обставинами можливого надання суддею оцінки певним обставинам справи до початку її розгляду по суті під час розгляду окремих процесуальних питань, в якості підстав для заявлення відводу чи самовідводу судді, Кодексом адміністративного судочинства України, на відміну від статті 76 Кримінального процесуального кодексу України, не передбачені.
Проте, з урахуванням викладеного суд вважає, що дані обставини теоретично можуть викликати сумнів у неупередженості судді, з огляду на викладення правової позиції судді щодо певних питань, які підлягають дослідженню під час розгляду справи по суті.
Крім того, суд враховує строк та обставини об`єднання та передачі справ, та вважає, що вищезазначені обставини дозволяють дійти висновку про можливу наявність у стороннього спостерігача сумнівів у неупередженості.
Статтею 36 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку є підстави, за якими суддя Федорчук А.Б. не може брати участь в розгляді даної справи, а тому, заява про відвід підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У Х В А Л И В:
1.?Заяву представника Кабінету Міністрів України про відвід головуючого судді Федорчука А.Б. від розгляду справи №640/10694/19 - задовольнити.
2. Відвести суддю Федорчука А.Б. від розгляду справи №640/10694/19.
3. Справу №640/10694/19 передати на повторний автоматизований розподіл.
4. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.К. Каракашьян
