ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2019 року Справа №906/461/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Василишин А.Р.
суддя Бучинська Г.Б.
при секретарі судового засідання Панасюк О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мейсон Ентертеймент" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 27.05.2019 р. (суддя Кравець С.Г., повний текст ухвали складено 27.05.2019 р.)
за позовом ОСОБА_1
до товариства з обмеженою відповідальністю "Мейсон Ентертеймент"
про визнання рішень позачергових загальних зборів учасників недійсними
за участю представників:
позивача - не з`явився,
відповідача - Погаєва О.К.,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 27.05.2019 р. у справі №906/461/19 заяву ОСОБА_1 від 21.05.2019 р. про забезпечення позову задоволено частково. Зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі виконання рішень позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Мейсон Ентертеймент", викладених у п.7, 8 рішення, оформленого протоколом позачергового засідання загальних зборів учасників від 17.04.2019 р. щодо ліквідації ТОВ "Мейсон Ентертеймент". В задоволенні заяви ОСОБА_1 від 21.05.2019 р. про забезпечення позову в іншій частині - відмовлено.
В обґрунтування вказаної ухвали суд першої інстанції зазначив, що вчинення відповідачем дій, направлених на ліквідацію відповідача та виключення ТОВ "Мейсон Ентертеймент" з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань після 20.06.2019 р. та до набрання законної сили рішенням у даній справі безпосередньо стосується прав заявника, а будь-які подальші дії відповідача з приводу припинення товариства можуть створити юридичну невизначеність та істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених корпоративних прав та інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду. З огляду на вказане та посилаючись на ст.ст. 136, 137 ГПК України, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконання рішень позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Мейсон Ентертеймент", а саме пунктів 7 та 8 рішення, що оформлене протоколом позачергового засідання загальних зборів учасників ТОВ "Мейсон Ентертеймент" від 17.04.2019 р. щодо ліквідації ТОВ "Мейсон Ентертеймент", може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову у даній справі. Оскільки, заходи забезпечення позову у спосіб зупинення виконання рішень позачергових загальних зборів учасників товариства за своїм обсягом включають по суті, в тому числі і заборону ліквідатору вчиняти дії щодо ліквідації ТОВ "Мейсон Ентертеймент", тому підстави для задоволення заяви про забезпечення позову в цій частині відсутні.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Апелянт, зокрема, вказує, що наведені позивачем доводи жодним чином не підтверджують наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову. Зокрема, наслідком задоволення позовних вимог у даній справі є скасування, ймовірно існуючого у майбутньому, запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи.
Апелянт, посилаючись на ч.1 ст.141 ГПК України, зазначає, що судом не проведено оцінки щодо співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Зупинення виконання рішень позачергових загальних зборів учасників товариства тягне за собою затримання процедури ліквідації та відповідно додаткові витрати на оплату послуг ліквідатора, як мінімум, у розмірі 33600 грн. Місцевий господарський суд повинен був вказані обставини врахувати та застосувати зустрічне забезпечення.
Скаржник стверджує, що негативні наслідки для позивача, настання яких він бажає уникнути, ніяким чином не відвертаються ухвалою суду від 27.05.2019 р., якою зупинено виконання пунктів 7 та 8 протоколу позачергових загальних зборів учасників товариства. Адже, саме п.5 протоколу наділяє ліквідатора повноваженнями відповідно до законодавства України, у тому числі стосовно доступу до документів товариства.
Крім того, апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що судом порушено вимоги ч.11 ст.137 ГПК України так, як обраний захід забезпечення позову за своїм змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог.
Враховуючи викладене, відповідач вважає, що в діях позивача має місце зловживання процесуальними правами, що у свою чергу є порушенням засад господарського судочинства, а саме п.11 ч.3 ст.2 ГПК України.
05.07.2019 р. позивач, ОСОБА_1 , подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Позивач звертає увагу, що у справі №906/157/19 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Мейсон Ентертеймент" про зобов`язання відповідача надати завірені підписом уповноваженої особи копії документів товариства 20.06.2019 р. прийнято рішення, яким позов задоволено. Таким чином, вжите судом забезпечення позову в частині зупинення виконання п.7-8 рішення щодо ліквідації відповідача є співмірною із заявленою позовною заявою позивача, та є необхідною мірою захисту позивача від реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
У судове засідання, призначене на 22.07.2019 р., позивач не забезпечив явку повноважного представника, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги (арк. матер. оскарж. 92).
Враховуючи приписи ст.ст.269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, приймаючи до уваги належне повідомлення позивача про розгляд справи та той факт, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності позивача.
Відповідно до ч.1, 4 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, відзив на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
За приписами ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Частиною 3 ст.137 ГПК України встановлено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Згідно ч.4 ст.139 ГПК України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
Як вбачається зі змісту норм ГПК України, якими врегульовано порядок вжиття заходів забезпечення позову, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.
Тобто положення вказаної статті пов`язують вжиття заходу забезпечення позову з ефективним захистом або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, реальним виконанням судового рішення, а також із наявністю обставин, що достеменно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Частиною 1 ст.2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Крім того, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Аналіз наведеного свідчить про те, що перелік видів забезпечення позову не є вичерпним та суд вправі, керуючись принципом верховенства права та завданнями господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, з метою ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за наявності відповідного клопотання вживати й інші види заходів забезпечення, але з урахуванням обмежень забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних правовідносин, установлених ч.5 ст.137 ГПК України.
При цьому, в силу положень ч.1 ст.74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення конкретного позову та на які така сторона посилається. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
З огляду на викладене, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
В кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Отже, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.
Колегією суддів встановлено, що предметом даного спору є визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів учасників, оформлених протоколом позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Мейсон Ентертеймент" від 17.04.2019 р.
Як вбачається з матеріалів справи, рішеннями позачергових загальних зборів учасників, оформлених протоколом позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Мейсон Ентертеймент" від 17.04.2019 р. було вирішено, зокрема, такі питання:
- встановлено порядок та строк проведення ліквідаційної процедури товариства: після закінчення строку пред`явлення вимог кредиторами, скласти ліквідаційний баланс та подати його на затвердження загальними зборами учасників товариства, організувати скликання позачергових загальних зборів учасників товариства для затвердження проміжного ліквідаційного балансу; організувати проведення і провести передбачені законодавством України заходи ліквідаційної процедури товариства; після завершення розрахунків з кредиторами скласти ліквідаційний баланс та подати його на затвердження загальним зборам учасників товариства, організувати скликання позачергових загальних зборів учасників товариства для затвердження ліквідаційного балансу; забезпечити подання державному реєстратору документів, передбачених законом для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в установлений законодавством строк (п.7 рішення);
- організувати виконання рішень, прийнятих на позачергових загальних зборах учасників товариства: надати повноваження Погаєву О.К. підписувати, подавати необхідні документи державним реєстраторам, нотаріусам для внесення необхідних записів до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (п.8 рішення).
Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову позивач вказує, що розгляд справи щодо визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників від 17.04.2019 може затягнутись на тривалий термін, а тому без прийняття відповідних заходів забезпечення позову відповідач може ліквідувати товариство, що призведе до незворотних наслідків. Крім того, зазначає, що ліквідатор відповідача замість виконавчого органу може розпоряджатись майном товариства, укладати ті чи інші правочини, вчиняти інші дії щодо документів господарської діяльності відповідача, їх приховування та/або знищення. Таким чином, на думку позивача, за відсутності зупинення дії оскаржуваних рішень існує можливість реального ризику невиконання можливого рішення суду у разі задоволення позову, адже товариство може бути вже ліквідовано.
Оцінюючи доводи позивача, викладені в заяві щодо вжиття заходів забезпечення позову, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Враховуючи, що предметом позову є вимога немайнового характеру, то у разі задоволення позову судове рішення не підлягатиме примусовому виконанню, а отже, у даному випадку підлягає дослідженню підстава вжиття заходів забезпечення позову.
При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Як вказує заявник, у провадженні господарського суду Житомирської області перебувала справа №906/157/19 за позовом ОСОБА_1 як учасника ТОВ "Мейсон Ентертеймент" до товариства з обмеженою відповідальністю "Мейсон Ентертеймент" про зобов`язання відповідача надати завірені підписом уповноваженої особи ТОВ "Мейсон Ентертеймент" копії: статуту ТОВ "Мейсон Ентертеймент"; річної фінансової звітності ТОВ "Мейсон Ентертеймент" за період 2018 року; документів звітності ТОВ "Мейсон Ентертеймент", що подаються відповідним державним органам за 2018 рік; документів, що підтверджують права ТОВ "Мейсон Ентертеймент" на майно (нерухоме та рухоме); документів бухгалтерського обліку ТОВ "Мейсон Ентертеймент" за період з 14.12.2018 р. по 29.01.2019 р.
20.06.2019 р. у вищевказаній справі прийнято рішення про задоволення позову, яким зобов`язано надати позивачу завірені копії документів ТОВ "Мейсон Ентертеймент". Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ТОВ "Мейсон Ентертеймент" з 14.12.2018 р.; розмір внеску ОСОБА_1 до статутного капіталу 50000 грн.
Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.05.2019 р. за №1005320801 станом на 19.04.2019 р., товариство з обмеженою відповідальністю "Мейсон Ентертеймент" з 19.04.2019 р. перебуває в стані припинення за рішенням засновників; голова комісії з припинення - Погаєв Олександр Костянтинович ; строк визначений засновниками (учасниками) юридичної особи для заявлення кредиторами своїх вимог встановлено до 20.06.2019 р.
Отже, сукупність наведених вище обставин свідчить про те, що позовні вимоги у цій справі направлені на захист порушених корпоративних прав позивача - ОСОБА_1 як учасника ТОВ "Мейсон Ентертеймент".
При цьому, згідно з прийнятими на загальних зборах 17.04.2019 р. рішеннями, голова ліквідаційної комісії ТОВ "Мейсон Ентертеймент" може вчиняти дії направлені на ліквідацію ТОВ "Мейсон Ентертеймент" як юридичної особи, в той час як позивач звернувся з позовом про визнання недійсними рішень прийнятих 17.04.2019 р. на позачергових загальних зборах учасників ТОВ "Мейсон Ентертеймент" і обставини щодо обґрунтованості та законності прийняття цих рішень є предметом розгляду даного спору.
Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції безпідставно не застосовано у даній ситуації зустрічного забезпечення колегія суддів до уваги не приймає з огляду на таке.
Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що затримання процедури ліквідації зумовить додаткові витрати на оплату послуг ліквідатора.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що зупинення виконання рішень позачергових загальних зборів учасників товариства, а саме п.п.7, 8 рішення, оформленого протоколом позачергового засідання загальних зборів учасників ТОВ "Мейсон Ентертеймент" від 17.04.2019 р. щодо ліквідації ТОВ "Мейсон Ентертеймент", зумовлює заборону ліквідатору вчиняти будь-які дії по ліквідації товариства, а тому відповідно не передбачається оплата послуг ліквідатора на час зупинення виконання рішень зборів учасників товариства.
Отже, з матеріалів справи не вбачається та відповідачем не доведено в порядку ст.74 ГПК України, що забезпечення позову шляхом зупинення виконання рішень позачергових загальних зборів учасників товариства, а саме п.п.7, 8 рішення, оформленого протоколом позачергового засідання загальних зборів учасників ТОВ "Мейсон Ентертеймент" від 17.04.2019 р. може мати наслідки у вигляді заподіяних відповідачу збитків.
З огляду на вказане, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції здійснив вірну оцінку щодо співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії, та вірно не застосував зустрічне забезпечення.
Стосовно твердження апелянта про те, що зупинення виконання п.п.7, 8 рішення, оформленого протоколом позачергового засідання загальних зборів учасників товариства від 17.04.2019 р. не обмежуватиме доступ ліквідатора до документів товариства, оскільки такими повноваженнями він наділяється згідно з п.5 вказаного протоколу, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Пунктом 5 рішення призначено ліквідатором товариства Погаєва О.К., визначено його повноваження, встановлено розмір витрат на оплату послуг ліквідатора, визначено порядок прийняття ним рішень.
Колегією суддів встановлено, що пунктом 5 рішення визначено повноваження ліквідатора, тобто обсяг повноважень (прав), якими він наділяється, а не надання йому права на вчинення певних дій, зокрема щодо доступу до документів товариства, тому зупинення виконання вказаного пункту є неефективним засобом захисту порушених прав позивача у розумінні ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що обраний захід забезпечення позову за своїм змістом є тотожнім задоволенню заявлених позовних вимог, однак нічим це не підтверджує.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в даному випадку судом не оцінюється правомірність оскаржуваних рішень, а лише зупиняється їх виконання на певний строк, відтак після вирішення спору по суті, у разі відмови в задоволенні позову, дані рішення можуть бути безперешкодно реалізовані відповідачем. Отже, обраний захід забезпечення позову за своїм змістом не є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог, тому твердження апелянта про порушення судом першої інстанції ч.11 ст.137 ГПК України є безпідставним.
З огляду на викладене, з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, приймаючи до уваги можливість вчинення відповідачем дій, направлених на ліквідацію відповідача та виключення ТОВ "Мейсон Ентертеймент" з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до закінчення розгляду справи про визнання недійсними прийнятих 17.04.2019 р. зборами рішень, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлений позивачем захід забезпечення позову щодо зупинення виконання оскаржуваних рішень позачергових загальних зборів товариства до набрання законної сили судових рішень у даній справі в частині зупинення дії пунктів 7 та 8 оскаржуваного рішення, є найбільш дієвим при розгляді даної справи та таким, що реально спрямований на ефективний захист (відновлення) порушених прав позивача у разі задоволення позову.
Рішення, прийняті на позачергових загальних зборах, безпосередньо стосуються прав заявника, а будь-які подальші дії відповідача з приводу припинення ТОВ "Мейсон Ентертеймент" можуть створити юридичну невизначеність та істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених корпоративних прав і інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову.
Крім того, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині заборони ліквідатору ТОВ "Мейсон Ентертеймент" вчиняти дії щодо ліквідації товариства, оскільки зупинення виконання рішень позачергових загальних зборів учасників товариства за своїм обсягом включають по суті, в тому числі і заборону ліквідатору вчиняти дії щодо ліквідації ТОВ "Мейсон Ентертеймент".
У відповідності до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом статей 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява №4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що ухвала місцевого господарського суду прийнята у відповідності до норм ст.234 ГПК України з всебічним, повним та об`єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування та задоволення вимог апеляційної скарги.
Оскільки відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 27.05.2019 р. у справі №906/461/19 залишити без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мейсон Ентертеймент" - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "24" липня 2019 р.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Бучинська Г.Б.
