СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
04 липня 2019 р. Справа № 480/2417/19
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Кунець О.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В:
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.
Відповідно до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Адміністративною справою відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно правовий спір згідно з пунктом 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України - є спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Отже публічно-правовий спір є видом правового спору, для якого характерні наступні ознаки: спір виникає з публічно-правових відносин; сторонами спору є суб`єкти публічно-правових відносин, серед яких особливим правовим статусом наділені органи публічної адміністрації; сфера виникнення спору зумовлена реалізацією публічного інтересу; предметом спору є рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів публічно-правових відносин, які порушують або можуть порушити права, свободи та інтереси інших суб`єктів.
Статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначена компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, в тому числі, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, крім випадків, коли до розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
В той же час, згідно з ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
З матеріалів справи вбачається, що прозивач просить визнати дії та бездіяльність адміністратрції СІЗО-25, м. Суми протиправними та про зобов`язати адміністрацію СІЗО-25, м. Суми негайно отримати свідоцтво позивача про розірвання шлюбу в Ковпаківському ОСОБА_2 , сплатити позивачу справедливу суму компенсації в якості моральної шкоди.
При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_1 засуджений 11.10.2004 Сумським апеляційним судом за ст.115 ч.2 п.13, 296, ч.3, 122 ч.1, 70 ч.1 до довічного позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 15.02.2005.
Отже, з 15.02.2005р. позивач має статус засудженого.
У позовній заяві позивач зазначає, що він перебуває у СІЗО-25 оскільки вирок Охтирського міськрайонного суду від 07.02.1990 (спр. №1-15/1990) №583/3013/14-к та вирок Апеляційного суду Сумської області від 11.10.2004 (спр.1-17/2004) переглядається за нововиявленими обставинами.
Тобто, з викладеного у позовній заяві свідчить, що ОСОБА_1 на час звернення до Сумського окружного адміністративного суду наділений правовим статусом особи під вартою.
Відповідно до статтею 206 Кримінального процесуального кодексу України унормовані правовідносини з приводу розгляду судом справ про захист прав особи, котра тримається під вартою.
Так, у силу ч.1 цієї статті кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Таким чином, положення ст. 206 КПК України є спеціальною нормою права відносно осіб, які тримаються під вартою, і охоплюють захист усіх прав людини, позаяк жодних виключень законом не запроваджено.
Положення ст.ст.537 та 539 Кримінального процесуального кодексу України присвячені урегулюванню правовідносин з приводу розгляду судом справ про захист прав особи саме під час виконання покарань.
Так, п. 13-1 ч.1 ст. 537 КПК України прямо передбачена можливість оскарження особою інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань і у силу ч.9 ст.539 цього ж кодексу ці справи розглядаються у порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, положення ст.ст. 537 та 539 КПК України є спеціальною нормою права відносно осіб, стосовно яких відбувається виконання вироку.
Окрім того, суд зауважує, що виключно до осіб, відносно яких розпочата процедура відбування покарання за вироком суду, підлягають застосуванню і положення Кримінально-виконавчого кодексу України (далі за текстом - КВК України).
Отже, на правовідносини за участю осіб, котрі тримаються під вартою, поширюється дія саме ст. 206 КПК України та приписів Закону України «Про попереднє ув`язнення».
Отже, вказані позовні вимоги не містять вимог до СІЗО-25, як до суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах, у відповідності до вимог ст.ст. 2, 19 Кодексу адміністративного судочинства України.
У спірних правовідносинах позивач не має публічних прав та публічних інтересів, захист яких повинен відбуватись у порядку адміністративного судочинства (правова позиція Харківського окружного адміністративного суду, викладена у рішенні від 20.05.2019 у справі №520/3281/19).
При цьому, слід роз`яснити позивачеві, що даний спір підлягає розгляду за правилами Кримінального процесуального кодексу України у загальному місцевому суді.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин, слід відмовити позивачеві у відкритті провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 19, п. 1 ч. 1 ст. 170, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.
Роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду за правилами Кримінального процесуального кодексу України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.М. Кунець
