Ухвала
06червня 2019 року
м. Київ
Провадження за касаційною скаргою № 51-7120км18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду:
головуюча ОСОБА_1 ,
судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 ,
захисник ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні заяву судді ОСОБА_1 про самовідвід, подану до початку розгляду касаційних скарг прокурората потерпілих на вирок Лозівського районного суду Харківської області від 07 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 29 березня 2018 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 ,
в с т а н о в и в:
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 26 грудня 2018 року для розгляду зазначених касаційних скарг на вирок Лозівського районного суду Харківської області від 07 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 29 березня 2018 рокуу кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 , визначено колегію в складі: головуючої (судді-доповідача) ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
До початку розгляду вказаних касаційних скарг від судді ОСОБА_1 надійшла заява про самовідвід, в якій зазначено про те, що вона не може брати участь у касаційному розгляді скарг, оскільки при відкритті касаційного провадження вже висловила свою незгоду з рішенням більшості колегії суддів про відкриття провадження за касаційною скаргою прокурора, виклавши її в окремій думці від 08 листопада 2018 року, та її думка станом на час постановлення цієї ухвали не змінилася.
Наведена обставина, на думку судді, може викликати сумнів в її обєктивності або створити видимість наявності у судді упередженого ставлення до касаційного розгляду цього провадження.
Заслухавши заяву про самовідвід судді, вислухавши думку учасників касаційного розгляду, перевіривши його підстави, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні заявленого суддею самовідводу з огляду на таке.
У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Незважаючи на заперечення судді-доповідача щодо відкриття касаційного провадження лише за касаційною скаргою прокурора, про відкриття провадження щодо перегляду зазначених судових рішень за касаційними скаргами потерпілих суддя-доповідач не заперечувала, тому касаційне провадження було відкрито й за касаційними скаргами потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , розгляд яких неможливо провести окремо від розгляду касаційної скарги прокурора в межах одного касаційного розгляду.
Враховуючи те, що суддя-доповідач погодилась із прийнятим рішенням колегії суддів про відкриття касаційного провадження за касаційними скаргами потерпілих, а також, враховуючи наведені положення Бангалорських принципів поведінки суддів, колегія суддів дійшла висновку, що за наявності зазначених обставин участь судді ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні не буде викликати сумнів в її неупередженості, а тому вважає за необхідне відмовити в задоволенні самовідводу.
Керуючись ст.ст. 7581 КПК України, Верховний Суд
п о с т а н о в и в:
В задоволенні заяви судді ОСОБА_1 про самовідвід відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
