УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №279/1513/17 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.2 ст.125 КК України Доповідач ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2019 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду
в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016060060000444від 22.03.2016року за апеляційними скаргами представника потерпілої ОСОБА_6 та захисника обвинуваченої ОСОБА_7 ОСОБА_8 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 грудня 2018 року,
щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
за участю :
прокурора ОСОБА_9
представника потерпілої ОСОБА_6
потерпілої ОСОБА_10
захисника ОСОБА_8
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
в с т а н о в и л а:
В поданій апеляційній скарзі представник потерпілої ОСОБА_6 вирок суду просить скасувати та ухвалити новий, яким ОСОБА_7 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити їй покарання у виді 2 років обмеження волі та повністю задовольнити цивільний позов потерпілої. Вказує на те, що призначене обвинуваченій покарання є надмірно м`яким і таким, що не відповідає даним про особу обвинуваченої та обставинам, що обтяжують покарання, а розмір стягнутої заподіяної моральної шкоди, є надмірно низьким і не відповідає тим моральним стражданням, які були понесені потерпілою від протиправних дій обвинуваченої. Посилається на те, що при призначенні покарання судом не враховано, що ОСОБА_7 вину не визнала, не сприяла слідству, вчинила злочин з прямим умислом. Крім того вказує, що суд залишив поза увагою, що внаслідок дій обвинуваченої потерпіла ОСОБА_10 стала інвалідом третьої групи.
Захисник ОСОБА_8 в поданій апеляційній скарзі вирок суду просить скасувати, а справу направити на новий розгляд в суд першої інстанції. Зазначає, що вирок суду є незаконний та необґрунтований та постановлений з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом залишено поза увагою той факт, що згідно ст.290 КПК України стороні захисту не надавались матеріали провадження для ознайомлення.
На апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 прокурор Коростенської місцевої прокуратури подав заперечення, в яких просив вирок суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 грудня 2018 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1 275 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на корись ОСОБА_10 1 473 грн. 63 коп. майнової шкоди та 8000 грн. моральної шкоди.
Як визнав суд, обвинувачена ОСОБА_7 15.03.2016 року близько 17.30 год., знаходячись біля подвір`я домоволодіння АДРЕСА_2 , під час конфлікту, який виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, нанесла удар палицею по голові потерпілої ОСОБА_10 та заподіяла їй легке тілесне ушкодження, що потягло короткочасний розлад здоров`я, у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної поверхневої рани лобної ділянки ліворуч та підшкірної абсцедуючої гематоми лобної ділянки.
Заслухавши доповідача, потерпілу та її представника, які підтримали подану апеляційну скаргу представником потерпілої та заперечували проти задоволення апеляційної скарги захисника, обвинувачену та її захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу захисника та заперечили щодо задоволення апеляційної скарги представника потерпілої, прокурора про законність і обгрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні вищезазначеного злочину стверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами є обґрунтованим і ніким з можливих апелянтів не оспорюються, а її дії за ч. 2 ст. 125 КК України, кваліфіковано правильно.
Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_7 покарання суд врахував, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, працює, неправильну поведінку потерпілої, яка передувала вчиненню злочину, а тому обґрунтовано призначив їй покарання в межах санкції ст. 125 ч.2 КК України у виді штрафу.
Призначене обвинуваченій ОСОБА_7 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, підстав для скасування вироку суду з мотивів м`якості призначеного покарання про, що зазначає в апеляційній скарзі представник потерпілої, колегія суддів не знаходить.
Також, не підлягають до задоволення доводи апеляційної скарги представника потерпілої в частині неправильного вирішення судом питання цивільного позову.
З матеріалів провадження видно, що потерпіла ОСОБА_10 заявила по кримінальному провадженні позов про стягнення з ОСОБА_7 на свою користь 1473 грн. 63 коп. матеріальної шкоди та 80 000 грн. моральної шкоди.
Постановляючи вирок суд повністю задовольнив вимоги потерпілої про стягнення на її користь матеріальної шкоди та частково задовольнив вимоги ОСОБА_10 , стягнувши на її користь з обвинуваченої 8000 грн. моральної шкоди.
Вирішуючи питання про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 моральної шкоди суд виходив з врахування характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення стану здоров`я потерпілої (легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний (до 21 доби розлад здоров`я), тяжкість вимушених змін у реалізації соціальних та побутових потреб (вимушена непрацездатність, докладання додаткових зусиль для ведення домашнього господарства, догляду за непрацездатним членом родини), час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану здоров`я (проведення оперативного втручання), ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, віктимної поведінки самої потерпілої, вимог розумності та справедливості, а тому з дотриманням вимог, ст.ст.127-129КПК України та ст.ст.23,1167,1172 ЦК Україниобгрунтовано стягнув з обвинуваченої на користь потерпілої 8000 грн. моральної шкоди та 1473 грн. 63 коп. заподіяної матеріальної шкоди.
Підстав для збільшення розміру моральної шкоди, як про це зазначено в апеляційній скарзі представника потерпілої, колегія суддів не знаходить, оскільки суд з даного приводу мотивував своє рішення, з ним погоджується і колегія суддів.
Посилання захисника ОСОБА_8 на істотні порушення судом вимог КПК України зокрема на те, що стороні захисту не надавались матеріали провадження для ознайомлення, колегія суддів вважає безпідставними.
Суд першої інстанції перевіряв вказані доводи захисника і прийшов до висновку про те, що стороною обвинувачення після завершення досудового розслідування обвинуваченому і захиснику був наданий доступ до усіх матеріалів досудового розслідування, однак сторона захисту відмовилась від ознайомлення з матеріалами провадження.
Органи досудового розслідування та суд не допустили істотні порушення вимог КПК України, які тягнуть за собою скасування вироку суду.
Вирок суду є законний і обгрунтований, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційних скаргах захисника та представника потерпілої, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст.404, 407 КПК України колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
Апеляційні скарги представника потерпілої ОСОБА_6 та захисника обвинуваченої ОСОБА_7 ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 грудня 2018 року, щодо ОСОБА_7 без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дняїїпроголошення.
Судді:
