УХВАЛА
28 січня 2019 року
м. Київ
справа № 914/2554/16
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
на рішення господарського суду Львівської області від 02.07.2018 та
постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.12.2018
за позовом приватного підприємства "Окко-Нафтопродукт
до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Комітет)
про визнання частково недійсним рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.07.2016 № 30р/к у справі 2-01-35/2015,
ВСТАНОВИВ:
17.01.2019 (згідно з відміткою на поштовому конверті) Комітет звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду Львівської області від 02.07.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 зі справи № 914/2554/16.
Проте вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок і розмір сплати судового збору, встановлений Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону (в редакції, чинній на момент звернення з позовною заявою) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З позовною заявою Комітет звернувся у жовтні 2016 де відповідно до приписів статті 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2016" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2016 року був визначений у розмірі 1378,00 грн.
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відтак, враховуючи викладене, судовий збір з цієї касаційної скарги мав обчислюватись та сплачуватись до спеціального фонду Державного бюджету України з врахуванням вимог вказаних норм Закону у сумі 2 756,00 грн (200% ставки від 1378,00).
Проте скаржником до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Не зазначено про наявність такого доказу і в переліку додатків до касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що Комітету необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 756,00 грн на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- Рахунок отримувача: 31219207026007;
- Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні/Печерс. р-н/22030102,
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;
- Код банку отримувача: 899998;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"
- Символ звітності банку 207 .
Суд також вважає за необхідне звернути увагу Комітету на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України.
З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду Львівської області від 02.07.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 зі справи № 914/2554/16 залишити без руху.
2. Надати Львівському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України строк для усунення недоліків касаційної скарги до 11 лютого 2019 року. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити Львівському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова
