У Х В А Л А
17 грудня 2018 року
м. Київ
Справа № 921/36/18
Провадження № 12-293гс18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Бакуліної С.В.,
суддів Антонюк Н. О., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду
справи № 921/36/18
за касаційною скаргоюОСОБА_3
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 6 серпня 2018 року та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 18 квітня 2018 року
за позовом ОСОБА_3
до Приватного акціонерного товариства «Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів» (1), Байковецької сільської ради (2),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні першого відповідача - ОСОБА_4
про визнання недійсним рішення наглядової ради, скасування запису про внесення змін до відомостей про юридичну особу, зобов'язання поновити відомості,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів» (далі - ПрАТ «Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів») та Байковецької сільської ради про визнання недійсним рішення Наглядової ради ПрАТ «Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів» від 4 січня 2018 року; скасування запису про внесення змін до відомостей про юридичну особу; зобов'язання поновити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості про ПрАТ «Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів» станом на 21 січня 2018 року.
Господарський суд Тернопільської області ухвалою від 18 квітня 2018 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 6 серпня 2018 року, провадження у цій справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначивши, що спір, який виник у цій справі, не підлягає вирішенню в господарському суді, а має вирішуватись судом загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства, оскільки позивач не є та не був акціонером господарського товариства на день прийняття Наглядовою радою оспорюваного рішення, а був лише посадовою особою ПрАТ «Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів», що не є тотожними поняттями, та є фізичною особою, яка не здійснює підприємницьку діяльність, у зв'язку з чим, з урахуванням суб'єктного складу сторін у справі, цей спір виник не з корпоративних відносин.
Також судами першої та апеляційної інстанцій зазначено, що не підлягають вирішенню господарським судом і позовні вимоги про вчинення органом місцевого самоврядування відповідних реєстраційних дій, оскільки вони є похідними від вимог про визнання недійсним рішення Наглядової ради АТ у спорі, який ОСОБА_3 без достатніх на те правових підстав, визначив як корпоративний (пункт 13 частини першої статті 20 ГПК України).
Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 6 серпня 2018 року та ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 18 червня 2018 року, ОСОБА_3звернувся з касаційною скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до частини шостої статті 302 ГПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 21 листопада 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 6 серпня 2018 року та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 18 квітня 2018 року; справу разом із касаційноюскаргою передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 ГПК України, оскільки скаржник оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції.
Так, на обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_3 посилається на те, що всупереч визначеному акціонерами порядку реалізації права на управління, закріпленому в Статуті, нормах законодавства, приписах статті 92 Цивільного кодексу України, Наглядовою радою товариства було протиправно змінено чинний порядок корпоративного управління товариством. А саме, спірним рішенням наглядової ради товариства було протиправно позбавлено позивача функцій, обов'язків і повноважень, наданих йому акціонерами в структурі корпоративного управління, а, отже, можливості брати участь в реалізації корпоративних відносин і можливості впливати на виникнення, реалізацію, зміну, і припинення корпоративних прав акціонерів.
Оскільки ОСОБА_3 оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції, справа разом із касаційною скаргою підлягає прийняттю до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно із частиною першою статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною п'ятою цієї ж статті встановлено, що перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_3 просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 6 серпня 2018 року та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 18 квітня 2018 року про закриття провадження у справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначена ухвала, у розумінні частини п'ятої статті 301 ГПК України, є однією із форм закінчення розгляду справи.
Зазначене є підставою для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, відповідно до частини третьої статті 301 ГПК України.
Частиною третьою статті 301 ГПК України встановлено, що розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання, якщо їх явка є не обов'язковою. При цьому у частині другій статті 121 цього Кодексу зазначено, що ухвала, якою суд повідомляє про призначення судового засідання, повинна містити, зокрема, вказівку про те, що участь особи не є обов'язковою.
Наведені обставини є підставою для призначення справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, що їх явка не є обов'язковою.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 120, 121, 233 - 235, 301, частиною шостою статті 302 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
1. Прийняти до розгляду справу № 921/36/18 за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 6 серпня 2018 року та ухвалу Господарськогосуду Тернопільської області від 18 квітня 2018 року.
2. Призначити справу № 921/36/18 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження на 23 квітня 2019 року об 11 годині 00 хвилин у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
3. Повідомити учасників справи, що їх явка не є обов'язковою.
4. Копію цієї ухвали надіслати скаржнику та іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С.В. Бакуліна Судді: Н.О. Антонюк Л.М. Лобойко В.В. Британчук Н.П. Лященко В.І. Данішевська Л.І. Рогач О.С. Золотніков І.В. Саприкіна О.Р. Кібенко О.М. Ситнік В.С. Князєв В. Ю. Уркевич О.Г. Яновська