ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
03 квітня 2018 року
м. Тернопіль
Справа № 921/36/18
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гевка В.Л. розглянувши заяву №б/н від 02.04.2018 третьої особи на стороні відповідача 1 - ОСОБА_1 про відвід судді Руденка О.В. у справі №921/36/18
за позовом ОСОБА_2, АДРЕСА_1
до відповідача 1 Приватного акціонерного товариства "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів", вул. Промислова, 5Б, с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область
відповідач 2 Байковецької сільської ради, вул. Січових стрільців, 43, с. Байківці, Тернопільський район, Тернопільська область
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2.
про визнання недійсним рішення Наглядової ради ПрАТ "Тернопільський комбінат" від 04.01.2018; скасування запису №16511070025000400 про внесення змін до відомостей про юридичну особу; зобов'язання Байковецької сільської ради поновити у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців відомості про ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" станом на 21.01.2018.
ВСТАНОВИВ:
30.01.2018 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" та Байковецької сільської ради про визнання недійсним рішення Наглядової ради ПрАТ "Тернопільський комбінат" від 04.01.2018 року; скасування запису про внесення змін до відомостей про юридичну особу; зобов'язання поновити у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців відомості про ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" станом на 21.01.2018 року.
Ухвалою від 12.02.2018 судом відкрито провадження у даній справі та призначено у справі підготовче засідання на 28.02.2018.
У підготовчому засіданні 28.02.2018 судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - ОСОБА_1 та оголошено перерву до 21.03.2018.
У підготовчому засіданні 21.03.2018, суд у порядку п. 4 ч. 5 ст. 183 ГПК України оголосив перерву у підготовчому засіданні до 02.04.2018 на 10 год. 30 хв.
02 квітня 2018 року третьою особою на стороні відповідача 1 - ОСОБА_1 подано заяву №б/н від 02.04.2018 року про відвід судді Руденко О.В. від розгляду даної справи.
Так, відповідно до зазначеної заяви, ОСОБА_1 вважає, що суддя Руденко О.В. не може розглядати дану справу, оскільки прийнявши справу до свого провадження порушив ст.7 ЗУ "Про право на справедливий суд", так як попередньо вже розглядав справи позивача ОСОБА_2, що вказує на упередженість та необ'єктивність розгляду вказаної справи.
Крім того, заявник стверджує, що суддя Руденко О.В. призначений для розгляду вказаної справи з порушенням порядку призначення п. 4 ст. 35 ГПК України так як копія Протоколу в порядку ч. 18 ст. 32 ГПК України не надсилалась третій особі - стороні у справі.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ухвалою від 02.04.2018 року, керуючись ст.ст. 35, 36, 38, 39, 228, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, заявлений третьою особою на стороні відповідача 1 - ОСОБА_1, відвід судді Руденко О.В. у справі №921/36/18 визнано необґрунтованим та провадження у справі зупинено до вирішення питання щодо розгляду заяви про відвід судді Руденко О.В., складом суду, який визначається у порядку статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2018 року визначено суддю Гевко В.Л. для розгляду заяви про відвід судді Руденко О.В. по справі № 921/36/18.
Відповідно до частин 7, 8 статті 39 ГПК України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. За загальним правилом, питання про відвід вирішується без повідомлення учасників справи.
Розглянувши та оцінивши подану заяву третьої особи на стороні відповідача 1 - ОСОБА_1 №б/н від 02.04.2018 року (вх. № 132 від 02.04.2018р.) про відвід судді Руденка О.В. у справі №921/36/18, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ч.3 ст.38 ГПК України).
Згідно з вимогами частини 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.
Статтею 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (ч.2 ст.35 ГПК України) - повторної участі судді у розгляді справи.
У відповідності до ст.11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В п.п.49-50 рішення від 09 листопада 2006 року "Справа "Білуха проти України" заява № 33949/02, Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та п. 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) № 33958/96, п. 42 ЄСПЛ 2000-XII).
У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom) від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, то особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 43).
За змістом п.52 рішення від 09 листопада 2006 року "Справа "Білуха проти України"" заява № 33949/02, стосовно об'єктивного критерію Європейський суд з прав людини рекомендує визначати, чи існують переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність суду. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя буде небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy) від 7 серпня 1996 року, п. 58).
Таким чином, правовими нормами встановлена презумпція особистої безсторонності судді доти, доки не доведено інше.
Проте, суд вважає, що заявником у його заяві про відвід судді названої презумпції не спростовано.
Так, викладеною у ч.4 ст.35 ГПК України нормою чітко вказано, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Згідно статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. У розумінні п. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватися на певних конкретних доказах.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ. Аналогічний висновок викладено і у п.1.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18.
Як зазначалось вище, підставою для відводу судді Руденка О.В. заявник вважає те, що суддя Руденко О.В. прийнявши справу до свого провадження порушив ст.7 ЗУ "Про право на справедливий суд", так як попередньо вже розглядав справи позивача ОСОБА_2, що вказує на упередженість та необ'єктивність розгляду ним вказаної справи.
Проте, заявником не додано до заяви жодних доказів того, що суддею Руденко О.В. розглядалось справи за участю позивача - ОСОБА_2, як і не обґрунтовано як саме розгляд цих справ впливає на формування висновку про упередженість та необ'єктивність розгляду вказаної справи №921/36/18 суддею Руденко О.В.
При цьому і суд, дослідивши про існування зазначених заявником випадків та обставин, також не виявив таких.
Не виявлено судом і порушення порядку визначення судді для розгляду справи (п. 4 ч. 1 ст. 35 ГПК України) на який посилається заявник.
Так, як вбачається із матеріалів справи, визначення судді Руденка О.В. для розгляду справи 921/36/18 здійснювалось відповідно до системи автоматизованого розподілу справ, що підтверджується Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Тернопільської області від 30.01.2018р. підписаного заступником керівника апарату.
Вказаний Протокол за правилами Положення про автоматизовану систему документообігу суду долучено до матеріалів справи.
Посилання ж заявника на те, що йому такий Протокол не надсилався як це передбачено ч. 18 ст. 32 ГПК України не може свідчити про факт порушення визначення судді для розгляду справи. Крім того, заявник як третя особа був залучений до справи 29.02.2018, уже після її автоматизованого розподілу і визначення судді у справі - 30.01.2018.
Враховуючи вищезазначене, на думку суду, подана заява ОСОБА_1 №б/н від 02.04.2018 року (вх. № 132 від 02.04.2018р.) про відвід судді Руденка О.В. ґрунтується виключно на припущеннях заявника, оскільки не наведено жодної належної, обґрунтованої обставини для відводу судді в розумінні ст. 35 ГПК України, як і не подано доказів на її підтвердження.
Таким чином, дослідивши заяву третьої особи на стороні відповідача 1 - ОСОБА_1 №б/н від 02.04.2018 року (вх. № 132 від 02.04.2018р.) про відвід судді Руденка О.В. у справі №921/36/18, суд відмовляє в її задоволенні.
Частиною 11 статті 39 ГПК України визначено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст.42, 35,36, 38, 39, 73-80, 86, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви третьої особи на стороні відповідача 1 - ОСОБА_1 №б/н від 02.04.2018 року (вх. № 132 від 02.04.2018р.) про відвід судді Руденка О.В. у справі №921/36/18, відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 04.04.2018 року та в порядку частини 1 статті 255 ГПК України, оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Інформацію по справі, що розглядається учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя В.Л. Гевко
