ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
(в порядку ст. 290 КАСУ)
13 листопада 2018 року м. Житомир справа № 240/4937/18
категорія 10.3.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Попової О. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Овруцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання провести нарахування та виплату пенсії,
встановив:
В провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Овруцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання провести нарахування та виплату пенсії.
Зокрема , позивач просить:- визнати протиправною бездіяльність Овруцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка призвела до ненарахування та невиплати йому з 17.07.2018 підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Овруцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести йому з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
В обґрунтування позову зазначає, що має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, є непрацюючим пенсіонером та проживає в м.Овруч Житомирської області, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, а тому, враховуючи рішення Конституційного Суду № 6-р/2018 від 17.07.2018, з 17.07.2018 має право на щомісячне отримання підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, встановленого ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Ухвалою суду від 22.10.18 відкрито провадження у справі № 240/4937/18 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
29.10.2018 відповідач надав письмовий відзив на позовну заяву (а.с.16-17), в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що відповідно до діючого Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ст.39 містить наступну норму "Громадянам, які працюють у зоні відчуження встановлюється доплата у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України".
Зазначена редакція ст.39 на момент звернення позивача до управління та розгляду справи судом є чинною та розміщена на сайті Верховної Ради України.
Діюча ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не передбачає та не дає право на нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.
До Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ст.39 в чинній редакції включена на підставі Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №987-VIII від 04.02.2016 року, який на даний час є діючим та не визнаний неконституційним.
Крім того, в ст.63 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зазначено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.
А тому, з огляду на викладене, в задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.
Позивач у позовній заяві звертає увагу на те, що відповідно до підпункту 7 пункту 4 розділу І Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VII було виключено статті 31, 37, 39 та 45 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Водночас, рішенням Конституційного Суду № 6-р/2018 від 17.07.2018 підпункт 7 пункту 4 розділу І вказаного Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
На думку позивача, зазначеним рішенням Конституційного Суду з 17 липня 2018 року відновлено дію ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та вона підлягає застосуванню без будь-яких обмежень.
На запит позивача Овруцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило, що щомісячне підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру у відповідності до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на даний час позивачу не нараховується та не виплачується. Зазначене, на думку позивача, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.
Наразі, крім даної справи, в провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувають справи №№0640/4487/18, 0640/4478/18, 240/4847/18, 240/4842/18, 240/4845/18, 0640/4348/18, 0640/4480/18, 0640/4846/18, 240/5076/18, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень, спір у яких, виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких, позивачами заявлено аналогічні вимоги.
Дані справи містять всі ознаки типової справи, що передбачені п. 21 ч. 1 ст. 4 КАС України, а значна їх кількість у судах, визначає доцільність ухвалення Верховним Судом зразкового рішення для формування єдиної судової практики вирішення даної категорії справ.
Слід зазначити, що відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи на території Житомирської області перебуває 371 населений пункт, що віднесені до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому кількість справ з аналогічними вимогами буде зростати.
Крім того, 08.11.2018 Овруцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулось до суду із клопотанням №8179/06, в якому просить звернутись до Верховного Суду із поданням про прийняття зразкового рішення по даній категорії справ, посилаючись на те, що в Овруцькому районі перебуває більше 20 тисяч пенсіонерів, 90% з яких є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи та будуть звертатись з аналогічними позовами до суду.
Відтак, із вирішенням Верховним Судом як судом першої інстанції даної категорії спорів буде постановлено зразкове рішення та буде встановлено єдину практику, а судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними та їх об'єднаннями на території України.
Згідно ч.10 ст. 29 КАС України, передача справи на вирішення Верховного Суду, як зразкової справи здійснюється відповідно до вимог статті 290 цього Кодексу.
В силу ч.1 ст.290 КАС України, якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо справа підлягає розгляду як зразкова у порядку, визначеному статтею 290 цього Кодексу.
Дані справи містять всі ознаки типової справи, що передбачені п.21 ч.1 ст.4 КАС України, а значна їх кількість у суді, визначає доцільність ухвалення Верховним Судом зразкового рішення для формування єдиної судової практики вирішення даної категорії справ.
З огляду на вказане, суд зазначає, що існують об'єктивні підстави для направлення адміністративної справи № 240/4937/18 в порядку ст. 290 КАС України як типової до Верховного Суду із поданням про її розгляд Верховним Судом як судом першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 290 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Передати адміністративну справу № 240/4937/18 за позовом ОСОБА_1 до Овруцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання провести нарахування та виплату пенсії до Верховного Суду із поданням про її розгляд Верховним Судом в порядку ст.290 КАС України, як судом першої інстанції.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Г. Попова
