П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/4937/18
Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
06 травня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій,
В С Т А Н О В И В :
Позивач 02.12.2021 подав до Житомирського окружного адміністративного суду заяву в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, щодо зменшення розміру пенсії на виконання рішення Великої Палати Верховного Суду постановою від 18 березня 2020 року в адміністративній справі № 240/5904/19.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 заяву ОСОБА_1 подану в порядку ст. 383 КАС України повернуто заявнику.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що ним не пропущено десятиденний строк для звернення до суду із заявою, оскільки до отримання інформації про склад пенсії він не міг знати про невиконання пенсійним органом судового рішення.
Відтак про невиконання відповідачем судового рішення позивач дізнався 22.11.2021 під час особистого прийому в територіальному органі Пенсійного фонду України, отримавши пояснення працівника органу та зробивши аналіз отриманих на прийомі документів, а саме: довідки про доходи територіального органу Пенсійного фонду України від 22.11.2021 №4152 4217 8821 9108 та роздруківки від 22.11.2021 із ППВП ПФУ Протоколу/розпорядження щодо перерахунку пенсії 19.07.2021.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ч. 1ст. 311 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як встановлено судом першої інстанції, Велика Палата Верховного Суду постановою від 18 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнила, апеляційну скаргу Овруцького ОПФУ задовольнила частково. Рішення Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 21 січня 2019 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі:
визнано протиправною бездіяльність Овруцького ОПФУ, щодо ненарахування та невиплати із 17 липня 2018 року підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII;
зобов`язано Овруцьке ОПФУ здійснити із 17 липня 2018 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
В іншій частині рішення суду першої інстанції Велика Палата Верховного Суду залишила без змін.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 року замінено вибувшого відповідача у справі Овруцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
02.12.2021 позивач звернувся до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, щодо зменшення розміру пенсії на виконання рішення Великої Палати Верховного Суду постановою від 18 березня 2020 року в адміністративній справі № 240/5904/19.
Вказана заява обґрунтована тим, що на виконання рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснило перерахунок пенсії заявника та нараховано доплату в розмірі мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2018 року, тобто по 3524 грн., тоді як повинен був нарахувати та виплачувати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення щомісячно з 17.07.2018 по 31.12.2018 - 7446 грн., щомісячно в 2019 році - 8346 грн., щомісячно з 01.01.2020 по 31.08.2020 - 9446 грн., щомісячно з 01.09.2020 по 31.12.2020 - 10000 грн., щомісячно з 01.01.2021 по 31.12.2021, щомісячно з 01.12.2021 - 13 000 грн.
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено встановлений частиною 4 статті 383 КАС України десятиденний строк, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
За змістом ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною 4 наведеної статті встановлено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України пов`язане саме із оскарженням дій та бездіяльності відповідача при примусовому виконанні судового рішення, на користь чого свідчать приписи пунктів 6-8 частини 2 статті 383 КАС України, за якими позивач має зазначити у заяві зокрема: відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; інформацію про хід виконавчого провадження.
Тобто, перебіг десятиденного строку на звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України починається із дати, коли особа - позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів діями або бездіяльністю відповідача, пов`язаними із примусовим виконанням судового рішення, яке набрало законної сили.
Для застосування вказаного строку в правовідносинах даної справи, слід враховувати наступне.
Право на пенсію в Україні підпадає під сферу дії статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оскільки за чинним законодавством України особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках системи пенсійного забезпечення в Україні та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити в отриманні пенсії доти, доки право на пенсію передбачено чинним законодавством України.
Протиправна невиплата пенсії або її неповна виплата за остаточним судовим рішенням є триваючим порушенням прав позивача підтвердженних цим судовим рішенням, оскільки суб`єкт владних повноважень - відповідний орган Пенсійного фонду України - протягом певного проміжку часу, щомісячно, ухиляється від виконання своїх зобов`язань чим порушує його/її право на соціальних захист - пенсійне забезпечення.
Згідно матеріалів справи, постановою Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 зобов`язано Овруцьке ОПФУ здійснити із 17 липня 2018 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік)
В межах виконавчого провадження №62776923 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виконати рішення протягом десяти робочих днів.
При цьому колегія суддів враховує, що невиконання судового рішення щодо виплати позивачу підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення протягом певного періоду часу є триваючим порушенням прав позивача на соціальні виплати. І тому особа має право на звернення до суду за судовим контролем в порядку ст. 383 КАС України на протязі всього часу, аж до усунення такого порушення, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Слід також вказати, що формальне застосування присічного десятиденного строку звернення встановленого ч. 4 ст. 383 КАС України, в даних правовідносинах, може мати наслідком відсутність механізму забезпечення виконання судового рішення.
Висновки суду першої інстанції щодо ненадання позивачем доказів в підтвердження обставин того, що про порушення своїх прав позивач дізнався лише 22.11.2021 спростовуються наявними в матеріалах справи довідкою про доходи №4152 4217 8821 9108 від 22.11.2021 та роздруківкою від 22.11.2021 із ППВП ПФУ Протоколу/розпорядження щодо перерахунку пенсії 19.07.2021, дату отримання яких суд першої інстанції не встановив.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновоку про пропуск позивачем десятиденного строку на звернення до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень та відповідно про наявність підстав для повернення заяви без розгляду, не встановивши дату отримання згаданого протоколу. Тому ухвалу суду від 17.12.2021 слід скасувати, а справу направити справи до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви позивача.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року скасувати.
Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.
