про зобов"язання Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" виконати пункт 4 Договору від 16.12.2011 щодо безоплатної передачі у власність Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Над Ставом" земельних ділянок площею 0,0998 га та 0,0291 га по вул. Білецька, 29, 30 у м.Тернополі, шляхом підписання акту прийому - передачі ( з врахуванням заяви про зміну предмету позову)

За участю учасників справи:

від позивача: Тимчій В.Б. - представник (довіреність б/н від 10.07.2018);

Ковальчук Я.В. - представник (довіреність №3 від 01.02.2018); ОСОБА_4. - голова кооперативу;

від відповідача:

Федорович В.Ю. - представник (довіреність б/н від 16.02.2015);

від третіх осіб: не з"явилися.

Учасникам судового процесу оголошено склад суду.

В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

В судовому засіданні 19.07.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

Суть справи:

Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Над Ставом" у 2015 році звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Приватного підприємства "Тернопільська фірма " Будівельник "; за участю третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія " ІФГ " Капітал " про зобов'язання виконати умови договору від 16.12.2011 шляхом безоплатної передачі у власність земельних ділянок в м. Тернополі.

Ухвалою суду від 21.12.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Півторак М.Є., судді: Сидорук А.М., Галамай О.З.) зупинено провадження у справі №921/557/15-г/10 та направлено матеріали даної справи до прокуратури Тернопільської області для проведення перевірки щодо можливого вчинення посадовими особами приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник " та Обслуговуючого кооперативу " Житлово-будівельний кооператив "Мирний 5 " дій, що переслідуються в кримінальному порядку. Підставою для зупинення провадження у даній справі стали договори суперфіцій №1 від 25.06.2015 та №2 від 25.06.2015 укладені між Приватним підприємством "Тернопільська фірма "Будівельник" та Обслуговуючим кооперативом "Житлово- будівельний кооператив "Мирний 5" щодо передачі земельних ділянок по АДРЕСА_7, 30, 31 в м. Тернополі і на підставі яких у ОК "ЖБК "Мирний 5" виникає право забудови вказаних земельних ділянок.

03.03.2017 наказом Господарського суду Тернопільської області за №27-к суддю Господарського суду Тернопільської області Півторака Михайла Євстаховича звільнено з посади судді Господарського суду Тернопільської області у зв"язку з поданням заяви про відставку.

Згідно з п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у разі, коли суддя (судді) у передбачених законом випадках не може (не можуть) продовжувати розгляд справи, невирішені судові справи передаються для повторного автоматичного розподілу за вмотивованим розпорядженням керівника апарату, що додається до матеріалів справи.

Згідно автоматичного розподілу судових справ відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу № 921/557/15-г/10 передано на розгляд судді Боровцю Я.Я.

Також, суддя Галамай Олеся Зеновіївна, учасник судової колегії у справі №921/557/15-г/10, з 01.02.2016 звільнена з посади судді Господарського суду Тернопільської області у зв'язку із переведенням на посаду судді Господарського суду Львівської області, згідно Указу Президента України "Про переведення суддів" від 23.01.2016 №21/2016.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи № 921/557/15-г/10 здійснено заміну судді Галамай О.З. та визначено нового учасника колегії - суддю Гирилу І.М.

Ухвалою суду від 15 березня 2017 року справу № 921/557/15-г/10 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Боровець Я.Я., суддя Сидорук А.М., суддя Гирила І.М.

05.03.2018 Обслуговуючий кооператив ЖБК "Над ставом" звернувся до Господарського суду Тернопільської області із клопотанням про поновлення провадження у справі №921/557/15-г/10 (вх. №6917), посилаючись на відсутність обставин, які слугували підставою для зупинення провадження у даній справі, зокрема на розірвання договорів суперфіцій №1 від 25.06.2015 та №2 від 25.06.2015 укладених між Приватним підприємством "Тернопільська фірма "Будівельник" та Обслуговуючим кооперативом "Житлово- будівельний кооператив "Мирний 5" щодо передачі земельних ділянок по АДРЕСА_7, долучивши при цьому ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 01.06.2016 у справі №921/47/16-г/10.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 12 ГПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Таким чином, даний спір розглядається відповідно до редакції ГПК України, що набрала чинності з 15.12.2017, за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до вимог статті 230 ГПК України, ухвалою суду від 14.03.2018 поновлено провадження у справі № 921/557/15-г/10 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, та призначено підготовче засідання на 05.04.2018, яке відкладалося на 19.04.2018 з підстав, викладених у відповідній ухвалі.

15.03.2018 Обслуговуючий кооператив ЖБК "Над ставом" звернувся до Господарського суду Тернопільської області із заявою про зміну предмету позову у справі №921/557/15-г/10 (вх. №7511), в якій просить суд :

- припинити право власності Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" (код ЄДРПОУ 30066909) на земельні ділянки: площею, 0,0998 га., розміщеної за адресою: АДРЕСА_7 (кадастровий номер 6110100000:02:010:0016, за цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; площею, 0,0291 га. м. Тернопіль, АДРЕСА_8 (кадастровий номер НОМЕР_2, за цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

- визнати за Обслуговуючим кооперативом "Житлово - будівельний кооператив "Над Ставом" (код ЄДРПОУ 37977646) право власності на земельні ділянки: площею, 0,0998 га., розміщеної за адресою: АДРЕСА_7 (кадастровий номер 6110100000:02:010:0016, за цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; площею, 0,0291 га. м. Тернопіль, АДРЕСА_8 (кадастровий номер НОМЕР_2, за цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Ухвалою суду від 05.04.2018, на підставі статті 46 ГПК України, заяву про зміну предмету позову у справі №921/557/15-г/10 (вх. №7511 від 15.03.2018) і додані до неї документи (в т.ч. оригінал платіжного доручення №1 від 14.03.2018 про сплату судового збору в сумі 9155,62 грн), повернуто Обслуговуючому кооперативу "Житлово - будівельний кооператив "Над Ставом".

Також, 03.04.2018 від представника відповідача - Федорович В.Ю. на електронну адресу Господарського суду Тернопільської області надійшла заява б/н від 04.05.2015 (вх. № 8862) про поновлення провадження у справі №921/557/15-г/10.

Ухвалою суду від 05.04.2018, дану заяву представника відповідача - Федорович В.Ю. (б/н від 04.05.2015 (вх. № 8862 від 03.04.2018)) про поновлення провадження у справі №921/557/15-г/10 залишено без задоволення, посилаючись на п.1.5.6, п. 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20.02.2013 № 28 та Закону України " Про електронний цифровий підпис".

18.04.2018 ОК "ЖБК "Над Ставом" подав заяву про зміну предмету позову (вх. №9675), відповідно до вимог статті 46 ГПК України, в якій просить суд зобов"язати Приватне підприємство "Тернопільська фірма "Будівельник" виконати пункт 4 Договору від 16.12.2011 щодо безоплатної передачі у власність Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Над Ставом" земельних ділянок площею 0,0998 га та 0,0291 га по вул. Білецька, 29, 30 у м.Тернополі, шляхом підписання акту прийому - передачі.

19.04.2018 представник відповідача - Федорович В.Ю. подав клопотання №5 від 19.04.2018 щодо залишення позовної заяви ОК "ЖБК "Над Ставом" без руху та надання строку для усунення недоліків (вх. № 9791).

Також, 07.05.2018 представник відповідача - Федорович В.Ю. подав клопотання № 6 від 07.05.2018 про надіслання прокурору Тернопільської області окремої ухвали і матеріали даної справи для розслідування можливих подій і складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.27, ст. 388 Кримінального кодексу України та зупинення провадження у справі № 921/557/15-г/10 (вх. № 10657).

Судом, розглянуто дані клопотання представників сторін, про що винесено ухвалу від 24.05.2018, якою прийнято заяву про зміну предмета позову (вх. №9675 від 18.04.2018) до розгляду; клопотання Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" №5 від 19.04.2018 (вх. № 9791 від 19.04.2018), відхилено; в задоволенні клопотання Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" №6 від 07.05.2018 (вх. № 10657 від 07.05.2018), відмовлено.

В судовому засіданні 19.04.2018 оголошено протокольну ухвала про відкладення підготовчого засідання на 07.05.2018, про що повідомлено учасників справи, відповідно до вимог ст. ст. 120, 121 ГПК України.

07.05.2018 відповідно до пункту 2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №921/557/15-г/10 у зв'язку із необхідністю внесення змін до складу колегії суддів, так як суддя Гирила І.М. перебуває у відпустці, за результатами якого визначено новий склад колегії: головуючий суддя Боровець Я.Я., суддя Хома С.О. та суддя Сидорук А.М.

Пунктом 14 статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим кодексом.

У разі зміни складу суду розгляд справи починається заново (правова позиція викладена у п. 3.8 Постанови Пленуму господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Аналогічну правову позицію викладено у п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012).

Ухвалою суду від 07.05.2018 прийнято справу №921/557/15/-г/10 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Боровець Я.Я., судді Сидорук А.М., Хома С.О. та підготовче засідання призначено на 24.05.2018, яке відповідно до вимог статей 183, 202 ГПК України відкладалося на 14.06.2018, про що винесено відповідну ухвалу суду.

Також, ухвалою суду від 24.05.2018 залучено до участі у справі №921/557/15-г/10 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та Марцінковський Ігор Михайлович, на підставі статті 50 ГПК України.

В судовому засіданні 14.06.2018 оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 21.06.2018, про що повідомлено учасників справи, відповідно до вимог ст.ст. 120, 121 ГПК України.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 21.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/557/15-г/10 до судового розгляду по суті на 02.07.2018.

У судовому засіданні - 02.07.2018 розпочато розгляд справи по суті.

Протокольними ухвалами суду від 02.07.2018 та від 12.07.2018 судові засідання по розгляду справи по суті відкладалися відповідно на 12.07.2018 та на 19.07.2018.

Представники позивача у судових засіданнях підтримали позовні вимоги з врахуванням заяви про зміну предмету спору з підстав, викладених в заяві та пояснень наданих у судовому засіданні, просять суд позов задоволити повністю.

Представники відповідача в судових засіданнях заперечили щодо позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву з врахуванням заяви про зміну предмету спору (вх. № 12340 від 12.06.2018), просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Третя особа - Марцінковський І.М. - в судові засідання не з"являвся. Однак, через канцелярію суду подав відзив, в якому заперечує щодо позовних вимог з підстав, в останньому ( вх. № 12330 від 11.06.2018), просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особи - Товариство з обмеженою відповідальністю " Інвестиційна компанія " ІФГ Капітал " явку своїх представників в судові засідання не забезпечили, причин неявки суду не повідомили. Проте, в матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву (поданий ще у 2015 році (вх. №14351 від 19.06.2015)), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову.

Третя особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" явку своїх представників в судові засідання не забезпечили, причин неявки суду не повідомили.

Згідно з частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи положення статті 13 ГПК України якою в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, беручи до уваги, що явка представників відповідачів та третіх осіб не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без їх участі, за наявними у ній матеріалами.

Також, беручи до уваги, що учасники справи, зокрема представники третіх осіб не скористались наданими їм процесуальними правами на подання пояснень, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка вказаних учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, треті особи не позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду щодо даної справи у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Щодо строку розгляду спору суд зазначає, що розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005).

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Одночасно з цим, застосовуючи відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

За таких обставин, враховуючи характер спірних правовідносин та суб'єктний склад сторін, враховуючи, неодноразове відкладення судових засідань через неявку учасників справи, наявні достатні підстави для висновку про те, що справа розглядалась упродовж розумного строку.

Оглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників позивача, заперечення представників відповідача та пояснення третіх осіб, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

16.12.2011 між Приватним підприємством "Тернопільська фірма "Будівельник", в особі засновника, директора Щепановського З.В. (надалі, Сторона-1/підприємство, відповідач) та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Над Ставом" в особі голови правління кооперативу ОСОБА_4 (надалі, Сторона-2/ кооператив, позивач ) укладено договір відповідно до якого Сторона -1 безоплатно передає, а Сторона - 2 приймає у власність: - матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва об'єкта незавершеного будівництва - багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_7,30,31 (номера земельних ділянок на яких заплановано будівництво будинку) в м.Тернополі та були придбані за кошти осіб, з якими укладено договори щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку, а саме незакінчений будівництвом фундамент багатоповерхового житлового будинку; - технічну та іншу документацію щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку ( п.1, п.2 Договору від 16.12.2011).

Пунктом 4 Договору від 16.12.2011 визначено, що Приватне підприємство "Тернопільська фірма "Будівельник" погоджується на вилучення та переоформлення права власності та користування земельної ділянки по АДРЕСА_7, 30, 31 в м.Тернополі, на якій знаходиться об"єкт незавершеного будівництва у користування на користь Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Над Ставом".

Сторона -1 передає право подальшого будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_7 Стороні-2 (пункт 7 Договору від 16.12.2011).

Згідно пункту 8 Договору від 16.12.2011 сторони зобов"язуються здійснити приймання -передача матеріалів та обладнання, які були використані у процесі будівництва (створення майна) об"єкта незавершеного будівництва (багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_7 та документації шляхом актів приймання - передачі.

Право власності на незавершений об'єкт будівництва по вул.. Білецька, 29, 30, 31 в м.Тернополі переходить до Сторони - 2 ( п.9 Договру від 11.12.2011).

На виконання укладеного договору, 16.12.2011 ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" в особі директора Щепановського З.В. передало, а Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Над Ставом" в особі голови правління Куневича Б.М. прийняв: матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва (створення майна) об'єкта незавершеного будівництва (багатоквартирного житлового будинку) по АДРЕСА_7; фундаменти залізобетонні (палі, бетонні блоки), а також усі наявні комунікації та будівельний майданчик; проектно-кошторисну документацію по вказаному об'єкту; виконавчу документацію (акти на приховані роботи, сертифікати на будівельні матеріали, загальний журнал робіт, журнал авторського нагляду за будівництвом); список пайовиків будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул.. Білецька, 29, 30, 31 з якими укладено договори, про що підписано акт прийому - передачі, підписаний повноважними представниками сторін ( директором та головою правління) та скріплений печатками юридичних осіб.

Крім того, 10.06.2008 між ТзОВ "Український промисловий банк" (як, Іпотекодержатель) в особі Тернопільської філії ТОВ "Укрпромбанк" та ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" (як, - Іпотекодавець), яке виступає майновим поручителем за зобов'язаннями ПП "Керамікбудсервіс" (як, Позичальник) укладено іпотечний договір №14/Zквіп-08, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О. та зареєстрований в реєстрі за №2479.

Відповідно до п.1.2. р.1 Іпотечного договору, предметом іпотеки за цим договором є земельні ділянки. Зокрема, згідно пп.(б) п.1.2. р.1 договору - предметом іпотеки є земельна ділянка загальною площею 0,0998га, опис меж відповідно до плану: від А до Б - землі загального користування (вул.Білецька); від Б до В - землі ПМП "Тернопільська фірма "Будівельник"; від В до Г - землі гр. ОСОБА_2; від Г до Д -землі КП "Новий Світ"; від Д до А - землі гр. Добровольський Я. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Згідно пп.(в) п.1.2. р.1 вказаного вище договору предметом іпотеки є земельна ділянка загальною площею 0,0291 га, опис меж відповідно до плану:від А до Б -землі загального користування (вул.Білецька); від Б до В -землі гр.ОСОБА_2; від В до А -землі ПМП "Тернопільська фірма "Будівельник". Цільове призначення земельної ділянки -для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_2 що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Як зазначає позивач, факт чинності спірного Договору від 16.12.2011 встановлено рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14.12.2012, залишеного без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2012, прийнятих у справі № 7/20/5022-188/2012, якими в позові позивача: ТОВ "Український промисловий банк" до відповідачів: ОК "ЖБК "Над Ставом" та ПП "ТФ "Будівельник" про визнання недійсним договору від 16.12.2011 - відмовлено.

14 травня 2012 року ОК "ЖБК "Над Ставом" звернувся до розпорядника майна ПП "ТФ "Будівельник" Окряка А.В. із листом - вимогою за №4 щодо виконання вимог пункту 4 Договору від 16.12.2011, посилаючись на Протокол №1 від 19.02.2015 (проведення засідання комітету кредиторів у справі №10/Б-5022/1319/2011 про банкрутство ПП "ТФ "Будівельник" ), в якому зазначено про прийняття рішення комітетом кредиторів щодо згоди безоплатної передачі від ПП "ТФ "Будівельник" до ОЮ "ЮБК "Над Ставом" земельних ділянок площею 0,0998 га та 0,0291 га по вул. Білецькій, 29, 30.

Однак, вказана вимога відповідачем залишена без реагування та задоволення.

Також, 11 лютого 2015 року, 07 травня 2015 року та 14 травня 2018 року ОК "ЖБК "Над Ставом" знову звертався до розпорядника майна/ керуючого санацією ПП "ТФ "Будівельник" Окряка А.В. із листами - вимогами щодо виконання вимог пункту 4 Договору від 16.12.2011.

На лист №3 від 11.02.2015, арбітражним керуючим Окряком А.В. надано відповідь (від 19.02.2015) ОК "ЖБК "Над Ставом", а саме щодо неможливості виконання умов договору ( п4) від 16.12.2011.

Інші листи відповідачем залишені без відповіді та задоволення.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що процесуально-правовий зміст захисту права, закріпленого у Господарському процесуальному кодексі України, полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, юридичні особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Таким чином, у розумінні зазначених приписів суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Отже, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як встановлено у статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Тому, позивач, формулюючи позовні вимоги, повинен відштовхуватись від тих наданих йому законом прав, які були об'єктивно порушені відповідачем і позов повинен бути направлений на припинення цих правопорушень та на відновлення порушеного права. Таким чином, право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права.

У розумінні приписів ст. 15, ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Стаття 12 Господарського процесуального кодексу України вказує, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними, зокрема, ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.

Отже, позивачем вірно обраний спосіб захисту порушеного права.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України).

За змістом приписів статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно частини 7 статті 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як слідує із матеріалів справи, 16.12.2011 між Приватним підприємством "Тернопільська фірма "Будівельник", в особі засновника, директора Щепановського З.В. (надалі, Сторона-1/підприємство, відповідач) та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Над Ставом" в особі голови правління кооперативу ОСОБА_4 (надалі, Сторона-2/ кооператив, позивач ) укладено договір відповідно до якого Сторона -1 безоплатно передає, а Сторона - 2 приймає у власність: - матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва об'єкта незавершеного будівництва - багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_7,30,31 (номера земельних ділянок на яких заплановано будівництво будинку) в м.Тернополі та були придбані за кошти осіб, з якими укладено договори щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку, а саме незакінчений будівництвом фундамент багатоповерхового житлового будинку; - технічну та іншу документацію щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку ( п.1, п.2 Договору від 16.12.2011).

Договір складений у письмовій формі, підписаний повноважними представниками сторін (директором та головою правління) та скріплений відтисками печатки юридичних осіб.

Факт часткового виконання договору від 16.12.2011 підтверджується актом прийому - передачі від 16.12.2011, відповідно до якого ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" в особі директора Щепановського З.В. передало, а Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Над Ставом" в особі голови правління Куневича Б.М. прийняв: матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва (створення майна) об'єкта незавершеного будівництва (багатоквартирного житлового будинку) по АДРЕСА_7; фундаменти залізобетонні (палі, бетонні блоки), а також усі наявні комунікації та будівельний майданчик; проектно-кошторисну документацію по вказаному об'єкту; виконавчу документацію (акти на приховані роботи, сертифікати на будівельні матеріали, загальний журнал робіт, журнал авторського нагляду за будівництвом); список пайовиків будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул.. Білецька, 29, 30, 31 з якими укладено договори, який підписаний повноважними представниками сторін ( директором та головою правління) та скріплений печатками юридичних осіб (міститься в матеріалах справи).

Судом встановлено, що правомірність укладення договору від 16.12.2011 встановлено у справі № 7/20/5022-188/2012.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14 травня 2012 року у справі № 7/20/5022-188/2012 в позові ТзОВ " Український промисловий банк " (м. Київ) про визнання недійсним договору , укладеного 16.12.2011 року між ОК " ЖБК " Над ставом " (м. Тернопіль) та ПП " Тернопільська фірма " Будівельник " (м. Тернопіль), відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2012 рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.05.2012 у справі № 7/20/5022-188/2012 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення .

Вказаними судовими рішеннями, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні факти, зокрема:

" Рішенням засновників: ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6 ОСОБА_7., (протокол установчих зборів від 13.11.2011) затверджено Статут обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Над Ставом" (далі Кооператив" Над Ставом") державна реєстрація якого проведена 07.12.2011 відповідно до норм Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб -підприємців" державним реєстратором виконавчого комітету Тернопільської міської ради (ідентифікаційний код - 37977646, адреса м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, будинок 14) та згідно Довідки головного управління статистики у Тернопільській області №433256 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Кооператив "Над Ставом" внесено 07.12.2011 (запис №16467770001007059) до Єдиного реєстру.

Як випливає із п.1.1 Статуту Кооператив "Над Ставом" створений та здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про кооперацію", згідно якого кооператив -це юридична особа, утворена шляхом об'єднання фізичних і юридичних осіб на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Що стосується створення кооперативів з ціллю здійснення добудови житлових будинків, то кожен його член вносить пайовий внесок у створення та розвиток кооперативу шляхом передачі кооперативу майна, у т. ч. грошових коштів, майнових прав, який є поворотним та з яких створюється пайовий фонд, який є основним джерелом формування майна кооперативу та відповідає вартості квартир у житловому будинку. Члени кооперативу, списки яких затверджуються загальними зборами, як правило, вносять свої паї у вигляді майнових прав на квартири в недобудованому об'єкті.

Кооператив, який має за мету фінансування будівництва, за своїм типом є обслуговуючим кооперативом, оскільки створюється для надання послуг переважно членам кооперативу, і такий кооператив, надаючи послуги своїм членам, не має мети отримання прибутку (ст. 23 Закону про кооперацію).

Так, відповідно до п. 2.2 Статуту, метою діяльності Кооперативу є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативу, в тому числі тих, що випливають з зобов'язальних відносин між членом Кооперативу та Приватним підприємством "Тернопільською фірмою "Будівельник" (код ЄДРПОУ 30066909) та іншими особами, стосовно будівництва багатоквартирних житлових будинків розташованих за адресою: АДРЕСА_3, 31.

Згідно п. 4 Статуту Кооперативу його членами можуть бути фізичні особи, що уклали із ПМП "Тернопільська фірма Будівельник" договір про пайову участь в будівництві об'єкту нерухомого майна, стосовно будівництва багатоквартирного будинку по вул. Білецькій 29, 30, 31 у м. Тернопіль. Крім того, за рішенням Загальних зборів членів кооперативу, до його складу можуть прийматися інші особи, як члени кооперативу, або як асоційовані члени кооперативу. Вступ до кооперативу здійснюється на підставі поданої заяви до Правління Кооперативу. Члени кооперативу вносять внески (вступний, пайовий, членські, цільові). Розмір та строки внесення даних внесків визначається рішеннями Загальних зборів членів кооперативу.

Рішеннями загальних зборів членів Кооперативу "Над Ставом" внесено в статутний фонд кооперативу майнові права кожного з членів кооперативу (пайовий внесок), розмір яких (викуплена площа метрів квадратних квартир, нежитлових приміщень та їх вартість) зазначений в протоколах зборів, згідно яких в кооперативі налічується 28 членів.

Формування пайового фонду Кооперативу проведено у відповідності до норм Закону про кооперацію та Статуту, а саме згідно п. 10 Статуту джерелами формування майна Кооперативу є: вступні, періодичні членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; майно, добровільно передане Кооперативу його членами; майно отримане на підставі цивільно-правових угод; майно передане Тернопільською міською радою; майно отримане за рішенням суду; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних; інші надходження, не заборонені законодавством.

На підтвердження факту формування, станом на момент звернення до суду, пайового фонду із переданих майнових прав членів кооперативу на незавершені будівництвом квартири у житлових багатоповерхових будинках АДРЕСА_7,30,31 в м. Тернопіль, та передачі незавершеного будівництва, позивачем надано:

1) укладені між Приватним підприємством Тернопільська фірма "Будівельник", в особі директора Щепановського З.В., який діяв на підставі Статуту (далі Сторона -1) та фізичними особами: ОСОБА_8., ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11., ОСОБА_12., ОСОБА_13., ОСОБА_14., ОСОБА_15., ОСОБА_16., ОСОБА_17., ОСОБА_18., ОСОБА_19., ОСОБА_20., ОСОБА_21., ОСОБА_22., ОСОБА_23., ОСОБА_24., ОСОБА_25., ОСОБА_26., ОСОБА_27., ОСОБА_28., ОСОБА_29., ОСОБА_30., ОСОБА_7., ОСОБА_31., ОСОБА_32.(далі Сторона -2) договори, відповідно до умов яких, Сторона -1 приймає Сторону -2 у пайову участь будівництва квартир у будинку по вул. Білецька у м. Тернополі (будівельна адреса), оплата квартир проводиться на умовах передбачених договорами (кошти вносяться частинами, кінцевий розрахунок до кінця будівництва, яким є дата підписання акту державної приймальної комісії про введення будинку в експлуатацію); планове закінчення будівництва та здача будинку в експлуатацію -ІV квартал 2009р., 2010р. та 2011р.

Відповідно до ст. 876 ЦК України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі підрядником є замовник, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з умовами укладених між сторонами договорів ПП "Тернопільська філія "Будівельник" не є власником об'єкта будівництва (квартир), та зобов'язалася після введення житлових будинків в експлуатацію (ІV квартал 2009р., 2010р. та 2011р.) передати у власність Стороні-2 (Замовникам) квартири та підготувати всі необхідні документи для оформлення права власності на них при умові виконання нею зобов'язань в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, враховуючи, що змін щодо терміну введення об'єкта будівництва в експлуатацію не вносилося шляхом укладення додаткових угод, тому ПП "Будівельник", в будь-якому випадку (незалежно від обставин введення житлового будинку в експлуатацію), повинно було виконати свої зобов'язання щодо передачі Замовникам квартир збудованих за власні кошти останніх у терміни встановлені договорами.

Згідно із частиною першою статті 182 Кодексу право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Тобто, об'єкт будівництва набуває статусу новоствореного нерухомого майна лише після прийняття об'єкта в експлуатацію та здійснення державної реєстрації права власності на нього, а до завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна) (абзац перший частини третьої статті 331 Кодексу).

Таким чином, квартира є об'єктом інвестування в об'єкті будівництва, який після завершення будівництва стає окремим майном. До завершення будівництва проінвестованого об'єкта нерухомого майна та прийняття його до експлуатації інвестору належить не право власності на цей об'єкт, а майнові права на нього, якими, згідно ст.190 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" є будь - які права пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права які є складовими права власності (права володіння, розпорядження, користування).

2) Як випливає із матеріалів справи, ПП "Будівельник" в строки передбачені умовами договорів будівництво житлових багатоповерхових будинків за адресою АДРЕСА_7, 30, 31 в м. Тернопіль не здійснило, тим самим порушило умови взятих зобов'язань, у зв'язку з чим у Пайовиків виникло право вимагати захисту своїх майнових прав та інтересу у судовому порядку, і ними обраний один із способів захисту встановлених ст.16 ЦК України (вибір способу захисту цивільних прав є правом особи - позивача, не обмеженим законом), а саме визнання майнового права на квартири у недобудованих житлових багатоповерхових будинках. Особливістю майнових прав на квартири є те, що це права на майно, якого поки що немає, та гарантія отримання такого майна в майбутньому.

При цьому, слід зазначити, що згідно з ч. 3 ст. 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу, згідно яких при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства; не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Рішеннями Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області задоволено позовні вимоги Пайовиків, та визнано за ними майнові права на квадратні метри викупленої площі незавершених будівництвом квартир в житловому будинку за адресою АДРЕСА_7, 30, 31, м. Тернопіль, зокрема:

- рішенням від 05.07.2011 (справа №2-5303/11) визнано майнові права за ОСОБА_22. , на трикімнатну квартиру №49 загальною площею 113,94кв.м. на восьмому поверсі у другому під'їзді та приміщення №3 загальною площею 61,87 кв.м. за адресою АДРЕСА_3;

- рішенням від 17.10.2011 (справа №2-7746/11) визнано майнові права за ОСОБА_21., на двохкімнатну квартиру №9, загальною проектною площею 90,05 кв.м., що знаходиться на четвертому поверсі у першому під'їзді у будинку по АДРЕСА_4 ;

- рішенням суду від 10.06.2011 (справа №2-4689/2011) визнано майнові права за ОСОБА_20., на 25,5 кв.м. двохкімнатної квартири №16, проектною загальною площею 85,01 кв. м., що знаходиться на шостому поверсі у першому під'їзді у будинку по АДРЕСА_5 ;

- рішенням від 17.11.2011 (справа №2-8033/2011) визнано майнові права за ОСОБА_19., на двохкімнатну квартиру №3, на другому поверсі, першого під'їзду, загальною проектною площею 90,05кв.м. по АДРЕСА_5;

- рішенням від 09.06.2011 (справа №2-4892/11) визнано майнові права за ОСОБА_18., на незавершену будівництвом квартиру №15 проектною загальною площею 90,05 кв.м по АДРЕСА_5;

- рішенням суду від 17.11.2011 (справа №2-8038/11) визнано майнові права за ОСОБА_17., на однокімнатну квартиру №42, на п'ятому поверсі, другого під'їзду, проектною загальною площею 62,04 кв.м., по АДРЕСА_6 ;

- рішенням від 06.06.2011 (справа №2-4713/11) визнано майнові права за ОСОБА_16. на двохкімнатну квартиру № 41, проектною загальною площею 93,62 кв.м що знаходиться на п'ятому поверсі будинку по АДРЕСА_5 ;

- рішенням від 21.09.2011 (справа №2-7349/11) визнано майнові права за ОСОБА_15. на двокімнатну квартиру № 14, проектною загальною площею 90,23 кв.м у першому під'їзді на шостому поверсі та двокімнатну квартиру №20 проектною загальною площею 90,23 кв.м., що знаходиться в першому під'їзді на восьмому поверсі будинку по АДРЕСА_7 ;

- рішенням від 09.11.2011 (справа №2-8037/2011) визнано майнові права за ОСОБА_14. на 60,51кв.м. двохкімнатної квартири №22, проектною загальною площею 85,01кв.м що знаходиться на восьмому поверсі у першому під'їзді у будинку по АДРЕСА_5;

- рішенням від 30.11.2011 (справа №2-8638/11р.) визнано майнові права за ОСОБА_13. на 57,9кв.м. двохкімнатної квартири №5, проектною загальною площею 90,23кв.м., що знаходиться на третьому поверсі у першому під'їзді у будинку по АДРЕСА_5;

- рішенням від 09.06.2011 (справа №2-4992/11) визнано майнові права за ОСОБА_12. на однокімнатну квартиру №51, проектною загальною площею 62,2кв.м що знаходиться на шостому поверсі у другому під'їзді у будинку по АДРЕСА_5;

- рішенням від 26.10.2011 (справа №2-7831/11) визнано майнові права за ОСОБА_11., на двохкімнатну квартиру №12, проектною загальною площею 91,20 кв.м, що знаходиться на п'ятому поверсі у першому під'їзді у будинку по АДРЕСА_8 (будівельна адреса);

- рішенням від 02.12.2011 (справа №2-8032/11) визнано майнові права за ОСОБА_10, на незавершену будівництвом квартиру №33, проектною загальною площею 62,04кв.м що знаходиться у будинку по АДРЕСА_5;

- рішенням від 01.06.2011 (справа №2-4639/11) визнано майнові права за ОСОБА_9 на 48,7кв.м. двохкімнатної квартири №44, проектною загальною площею 93,62кв.м., що знаходиться на шостому поверсі у другому під'їзді у будинку по АДРЕСА_8;

- рішенням суду від 20.05.2011 (справа №2-4041/11) визнано майнові права за ОСОБА_3, на 26,65кв.м. трьохкімнатної квартири №34, проектною загальною площею 113,94кв.м., що знаходиться на третьому поверсі у другому під'їзді у будинку по АДРЕСА_5;

- рішенням суду від 29.08.2011 (справа №2-6362/11) визнано майнові права за ОСОБА_26., на 21,59кв.м. трьохкімнатної квартири №52, проектною загальною площею 113,94кв.м., що знаходиться на дев'ятому поверсі у будинку по АДРЕСА_5;

Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду, щодо фактів які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, згідно ст. 35 ГПК України.

3) Згідно із абзацом другим частини третьої статті 331 ЦК України, особі до завершення будівництва надається право укладати договори щодо об'єкта незавершеного будівництва. Так, у разі необхідності, до завершення будівництва, особа може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва, тобто при умові якщо така особа може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому.

Державна реєстрація права власності на об'єкти незавершеного будівництва проводиться у порядку, визначеному Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, з урахуванням особливостей, встановлених у розділі IV Положення (затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5). Відповідно до п.4.2 Положення, у разі проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності на об'єкт незавершеного будівництва до заяви про державну реєстрацію прав заявником (заявниками) додаються документи, що посвідчують право на земельну ділянку, та дозвіл на виконання будівельних робіт, їх копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав, видачу витягу про державну реєстрацію прав та надання витягу з Реєстру прав, а також інші документи, визначені Положенням.

Згідно довідки №134 від 23.03.2009 ПП "Тернопільська фірма "Будівельник", акту перевірки №03-18/09 від 12.05.2009 та довідки від 13.03.2012 Інспекції державного архітектурно -будівельного контролю у Тернопільській області, станом на 17.03.2009 на будівництві багатоквартирного житлового будинку по вул. Білецькій, 29,30,31 підприємством виконано будівельно -монтажні роботи на суму 311155 грн., а саме влаштовано палеві фундаменти, побудовано цокольний поверх житлового будинку з фундаментних блоків, облаштовано та огороджено земельну ділянку під будівельний майданчик, та протягом 2009-2012 років будівництво не здійснювалося, і підприємство не має спроможності завершити будівництво будинку (факт встановлений в т.ч. ухвалою від 12.04.2012 у справі про банкрутство ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" №10/Б-5022/1319/2011, якою визнано кооператив конкурсним кредитором ).

Між Приватним підприємством "Тернопільська фірма "Будівельник", в особі директора Щепановського З.В. (далі Сторона-1) та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Над Ставом" в особі голови правління кооперативу ОСОБА_4 (далі Сторона-2) укладено 16.12.2011 договір відповідно до якого підприємство безоплатно передає, а кооператив приймає у власність: - матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва об'єкта незавершеного будівництва - багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_7,30,31 (номера земельних ділянок на яких заплановано будівництво будинку ) та були придбані за кошти осіб, з якими укладено договори щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку, а саме незакінчений будівництвом фундамент багатоповерхового житлового будинку; - технічну та іншу документацію щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку; Сторона-1 погоджується на вилучення та переоформлення на Сторону -2 права власності та користування земельною ділянкою по АДРЕСА_7, 30, 31; Сторона -1 передає право подальшого будівництва багатоквартирного житлового будинку Стороні-2, а остання бере на себе подальші зобов'язання щодо організації завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку; приймання -передача матеріалів та обладнання, документації здійснюється шляхом підписання актів; право власності на незавершений об'єкт будівництва переходить до Сторони-2 .

На виконання укладеного договору, 16.12.2011 між ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" в особі директора Щепановського З.В. та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Над Ставом"в особі голови правління ОСОБА_4. підписано акт приймання -передачі, відповідно до якого підприємство передало, а кооператив прийняв: матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва (створення майна) об'єкта незавершеного будівництва (багатоквартирного житлового будинку) по АДРЕСА_7 - фундаменти залізобетонні (палі, бетонні блоки), а також усі наявні комунікації та будівельний майданчик; проектно-кошторисну документацію по вказаному об'єкту; виконавчу документацію (акти на приховані роботи, сертифікати на будівельні матеріали, загальний журнал робіт, журнал авторського нагляду за будівництвом); список пайовиків будівництва багатоквартирного житлового будинку з якими укладено договори.

На підставі укладеного 10.01.2012 договору дарування між ОСОБА_33. (дарувальник) та кооперативом (обдарований), кооператив набув права власності на земельну ділянку площею 0,0714га за адресою АДРЕСА_7 для будівництва та обслуговування житлового будинку, що підтверджено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №015455, кадастровий номер НОМЕР_3 (договір та запис на Державному акті про перехід права власності на ділянку до кооперативу нотаріально посвідчені) .

Щодо земельних ділянок площею 0,0998 га (вул.Білецька, 29) та площею 0,0291 га (АДРЕСА_8), які належать ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" на праві власності відповідно до Державних актів на право власності на землю, то такі є предметом іпотечного договору №14/Zквіп-08 від 10.06.2008 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (Іпотекодержатель) та ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" - (майновий поручитель за зобов'язаннями ПП "Керамікбудсервіс" за кредитним договором №14/КВ-08 про відкриття не відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 10.06.2008р.). Даний іпотечний договір, за позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Над Ставом" до ТОВ "Український промисловий банк та ПП "Тернопільська фірма "Будівельник", визнаний недійсним в частині зазначених земельних ділянок рішенням господарського суду Тернопільської області від 26.03.2011 у справі №16/95/5022-1777/2011, яке не набрало законної сили у зв'язку з його апеляційним оскарженням.

Отже, ПП "Тернопільська фірма "Будівельник", як особа в розумінні ст.331 ЦК України та відповідно до даної норми закону, уклало договір та надало Кооперативу не всі необхідні йому в майбутньому документи для визнання права власності на завершений будівництвом об'єкт, при введені його в експлуатацію, а саме документів, що посвідчують право на земельну ділянку на якій розміщений фундамент.

Відсутність документів, що посвідчують право власності чи користування на всю земельну ділянку на якій заплановано об'єкт будівництва та здійснено будівництво, наявність якого є обов'язковим для здійснення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, унеможливлює здійснити таку реєстрацію об'єкта.

Суд, розглянувши доводи відповідача щодо підстав недійсності спірного договору, відхиляє їх, так як в процесі розгляду справи позивач не довів суду, що в момент укладення між сторонами спірного договору, стороною (сторонами) не дотримано вимог встановлених частинами першою -третьою, п'ятою статті 203 ЦК України, які є підставою для визнання договору недійсним, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.1,3 ст. 215 ЦК України).

При цьому суд виходив із наступного:

1/ щодо необхідності нотаріального посвідчення спірного договору, як договору про відчуження майна:

- відповідно до ст. 209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін;

- договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації відповідно до ч.3 ст. 640 ЦК України, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір (правочин) є нікчемним згідно з ч.1 ст. 220 ЦК України.

Укладений договір не є за своєю правовою природою договором купівлі -продажу нерухомого майна як стверджує позивач, для якого згідно ст.657 ЦК України передбачена нотаріально посвідчена письмова форма договору, оскільки:

- за приписами ст. ст. 317, 319, 655, 658 ЦК України виключно власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд, в т.ч. власник реалізує право його продажу;

- одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (п. 9 інформаційного листа від 31.01.2001 р. ВГСУ N 01-8/98 "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом"), якими в даному випадку є інвестування будівництва пайовиками, а тому ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" не є власником об'єкта незавершеного будівництва (фундаменту) в силу закону та укладених договорів;

- укладений між підприємством і пайовиками договори за своєю правовою природою є договорами підряду, порядок укладення, виконання якого регулюється нормами ЦК України, а саме власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором. За умовами укладених договорів пайовики є замовниками квартир в новому будівництві багатоквартирного житлового будинку, а підприємство тільки виконавцем ( підрядником) цих робіт, оскільки умовами договорів інше не передбачено;

- частина 3 ст.331 ЦК України передбачає державну реєстрацію договорів, що пов'язані з об'єктом незавершеного будівництва, при цьому дана норма не ставить їх реєстрацію в залежність від форми договору, оскільки такі стосуються об'єкту, який не є нерухомим майном;

Запроваджена даною нормою реєстрація об'єкта незавершеного будівництва з метою належного забезпечення захисту права власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, яке виникне у майбутньому, і не впливає на чинність таких договорів в момент їх укладення, оскільки момент їх укладення та реєстрації не збігаються в часі, так як ні норми ЦК України, ні Тимчасового положення не обмежують термінами таку реєстрацію права. Крім того, даною нормою закону встановлено, що саме з моменту державної реєстрації у особи виникає право власності на об'єкт незавершеного будівництва.

- укладений між сторонами спірний договір, за своїм змістом, є договором про уступку прав та обов'язків виконавця будівельних робіт - підприємства, кооперативу, підтвердженням чого є взяття кооперативом на себе обов'язку здійснити заходи по закінченню будівництва будинку, які укладаються в простій письмовій формі, яку обрали сторони договору.

2/ Щодо повноважень особи, що підписала спірний договір від підприємства:

- якщо договір укладає юридична особа, то він підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою, тобто, особа яка укладає договір, зміни до нього, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ст.ст. 203, 207, 639 ЦК України).

Спірний договір підписаний від підприємства директором Щепановським З.В., повноваження якого оспорюються позивачем та арбітражним керуючим з посиланням на ухвалу господарського суду від 26.04.2011, якою порушено провадження у справі №10/Б-5022/1319/2011 про банкрутство ПП "Тернопільська фірма "Будівельник"" та призначено розпорядника майна підприємства, а тому вважають, що директор був обмежений в правах щодо розпорядження майном підприємства в силу ч.13 ст.13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Такі доводи учасників судового процесу є помилковими, оскільки:

- вищезазначена норма Закону про банкрутство не обмежує керівника або орган управління боржника укладати такі договори;

- від виконання повноважень директора ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" Щепановського Зіновія Васильовича відсторонено ухвалою господарського суду від 20.03.2012 у справі №10/Б-5022/1319/2011, та покладено повноваження виконання обов'язків директора на арбітражного керуючого -розпорядника майна Монастириського Франца Казимировича, а п.4 ухвали зобов'язано Щепановського З.В. передати протягом 3-х днів Монастириському Ф.К. бухгалтерську та іншу документацію підприємства, печатку штампи, матеріальні та інші цінності.

3/ Щодо перебування майна під забороною, то слід зазначити, що ні позивач, ні арбітражний керуючий - розпорядник майна підприємства не надали суду доказів, що фундамент по вул. Білецький, 29, 30, 31 побудований за кошти підприємства, та перебуває на його балансі, як власне майно, та на таке накладено заборону .

Слід зазначити, що ухвалою господарського суду від 27.12.2011 у справі про банкрутство №10/Б-5022/1319/2011 заборонено ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" відчужувати основні засоби, інше майно боржника, укладати будь -які угоди, тобто така заборона введена після здійснених сторонами дій по передачі об'єкта, та стосується тільки майна, яке є власністю підприємства.

Доказом, що спростовує доводи позивача щодо власності боржника на спірний об'єкт, є ухвала Господарського суду від 12.04.2012 у справі про банкрутство №10/Б-5022/1319/2011, згідно якої визнано грошові вимоги кооперативу до боржника на суму 5 599 337,00 грн., які перераховані пайовиками згідно укладених договорів про пайову участь в будівництві багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_7, що є доказом джерела фінансування об'єкту . Даний факт є встановленим згідно ст. 35 ГПК України та не потребує додаткового доказування.

Відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець в процесі виконавчого провадження має право накладати арешт на майно, кошти та інші цінності належні боржнику як власні, іншого закон не передбачає.

Крім того, позивач не довів суду наявність у банку права на весь об'єкт незавершеного будівництва, враховуючи, що будівельний майданчик під будівництво багатоповерхового житлового будинку влаштований за рахунок трьох земельних ділянок АДРЕСА_7, 30, які належні ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" та вул. Білецька,31, попередній власник Башуцький В.Я. "

Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України , рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.05.2012 у справі №7/20/5022-188/2012 набрало законної сили.

Стаття 326 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Як визначено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Відповідно до Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Отже, договір від 16.12.2011 укладений між Приватним підприємством "Тернопільська фірма "Будівельник" та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Над Ставом" є чинним та підлягає виконанню сторонами, відповідно до визначених умов.

У відповідності до вимог статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (стаття 193 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як визначено пунктом 4 договору від 16.12.2011 Приватне підприємство "Тернопільська фірма "Будівельник" погоджується на вилучення та переоформлення права власності та користування земельної ділянки по АДРЕСА_7, на якій знаходиться об'єкт незавершеного будівництва, у користування ОБ "ЖБК "Над Ставом".

Пунктом 5 Договору від 16.12.2011, сторони домовились, що Сторона 2 бере на себе подальші зобов"язання щодо організації завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_7.

Право власності на незавершений об'єкт будівництва по вул. Білецька, 29, 30, 31 в м.Тернополі переходить до Сторони - 2 ( п.9 Договру від 11.12.2011).

Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Таким чином, враховуючи пункти Договору від 16.12.2011,, не передача ПП "ТФ "Будівельник" земельних ділянок ОК ЖБК "Над Ставом" зумовлює невиконання останнім пункту 5 даного Договору (щодо організації завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_7).

Отже, такі дії відповідача суперечать пункту 7 Договору від 16.12.2011 (ПП "ТФ "Будівельник" передає право подальшого будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_7 ОБ "ЖБК "Над Ставом").

Судом встановлено, що в провадженні Господарського суду Тернопільської області знаходиться справа №10/Б-5022/1319/2011 за завою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка - Лізинг" про банкрутство Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник".

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.04.2011 (суддя Півторак М.Є.) порушено провадження у справі про банкрутство ПП "ТФ " Будівельник".

Ухвалою суду від 04.05.2012 затверджено реєстр вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 04 травня 2012 року визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (м. Київ, бульвар Л.Українки, 26) кредитором у справі № 10/Б-5022/1319/2011 відносно боржника Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" в сумі 46 585 655,51 грн.

Ухвалою суду від 15.11.2013 замінено кредитора у справі №10/Б-5022/1319/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" (м. Київ, вул. Дегтярівська, 4А) в сумі 46 585 655.51 грн.

Слід зазначити, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 15 листопада 2013 року у справі №10/Б-5022/1319/2011 скасовано, прийнято нове рішення, відмовлено у задоволенні клопотання про заміну кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал".

Ухвалою суду від 24.05.2017 замінено кредитора у справі №10/Б-5022/1319/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" кредитором ОСОБА_1 (АДРЕСА_9, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) в сумі 10 138 831,95 грн. (сума з уточнень розпорядника майна від 24.05.2017), що включено в Реєстр вимог кредиторів.

Також, ухвалою суду від 20.06.2017 замінено кредитора у справі №10/Б-5022/1319/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" кредитором ОСОБА_1 (АДРЕСА_9, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) згідно кредитного договору №14/КВ-08 від 10.06.2008 в сумі 4 604 735,92 грн., що включено в Реєстр вимог кредиторів.

Отже, відповідно до вимог статей 512-519 Цивільного кодексу України та на підставі договору б/н від 26.12.2016 про відступлення права вимоги з врахуванням рішення Комітету Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем від 02.12.2016 за №539 та Протоколу №1/6 аукціону з продажу активів на Універсальній товарній біржі "Контрактовий дім УМВБ" від 26.12.2016 договір б/н про відступлення права вимоги з врахуванням рішення Комітету Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем від 02.12.2016 за №539 та Протоколу №1/6 аукціону з продажу активів на Універсальній товарній біржі "Контрактовий дім УМВБ" від 26.12.2016, Марцінковський Ігор Михайлович набув права вимоги до Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" котре, належало Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія " ІФГ Капітал" .

Ухвалою суду від 07.08.2017 припинено процедуру розпорядження майном Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Окряка А.В.; Введено процедуру санації Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник; Призначено керуючим санацією боржника Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" арбітражного керуючого Окряка А.В.

Ухвалою суду від 22.02.2018 затверджено план санації Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" та зобов"язано керуючого санацією ПП "ТФ "Будівельник" Окряка А.В. забезпечити виконання плану санації відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Щодо договорів про надання суперфіцію №1 від 25.06.2015 та № 2 від 25.06.2015, суд зазначає наступне:

Так, 25 червня 2015 року Приватне підприємство "Тернопільська фірма "Будівельник" в особі виконуючого обов'язки директора, розпорядника майна Окряка А.В., який діє на підставі статуту та ухвали господарського суду Тернопільської області №10/Б-5022/1319/2011 від 03 лютого 2015 року та Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Мирний 5" в особі голови Брицької Марії Володимирівни, яка діє на підставі статуту уклали Договір про надання суперфіцію №1, згідно умов якого об'єктом суперфіцію є земельна ділянка площею 0,0291 га по АДРЕСА_8, кадастровий номер НОМЕР_2 (п. 1.1. Договору). Суперфіціар надає Землекористувачу право користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).

Згідно п. 1.2. Договору земельна ділянка перебуває у власності Суперфіціара згідно дублікату договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О. 06 березня 2007 року №728, серія та номер дубліката №705, виданий 15 червня 2015 року. Державна реєстрація права власності підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 39548359 від 23.06.2015 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 664817961101.

Строк дії Договору - до 31.12.2017 року (п. 1.3. Договору).

10 серпня 2015 року ПП "ТФ "Будівельник" та ОК "ЖБК "Мирний 5" підписали Додаток № 1 до Договору про надання суперфіцію №1 від 25 червня 2015 року, яким додали до п. 3.4. договору про надання суперфіцію №1 від 25 червня 2015 року підпункт із наступним зобов'язанням Землекористувача:

- відшкодувати Суперфіціару вартість земельної ділянки, вказаної у п. 1.1. Договору, яка буде зайнята будинком (будівлями), зведеним Землекористувачем, та необхідна для його обслуговування - під час ліквідаційної процедури Суперфіціара у справі Господарського суду Тернопільської області №10/Б-5022/1319/2011 про його банкрутство.

Також, 25 червня 2015 року Приватне підприємство "Тернопільська фірма "Будівельник" в особі виконуючого обов'язки директора, розпорядника майна Окряка А.В., який діє на підставі статуту та ухвали господарського суду Тернопільської області № 10/Б-5022/1319/2011 від 03 лютого 2015 року та Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Мирний 5" в особі голови Брицької Марії Володимирівни, яка діє на підставі статуту уклали Договір про надання суперфіцію №2, згідно умов якого об'єктом суперфіцію є земельна ділянка площею 0,0998 га по АДРЕСА_7 м. Тернополі, кадастровий номер 6110100000:02:010:0016. Суперфіціар надає землекористувачу право користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).

Державна реєстрація права власності підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 39538739 від 23.06.2015 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 664638461101.

Строк дії договору - до 31.12.2017 року ( п.1.3. Договору).

10 серпня 2015 року ПП "ТФ "Будівельник", м. Тернопіль та ОК "ЖБК "Мирний 5" підписали Додаток № 1 до Договору про надання суперфіцію №2 від 25 червня 2015 року, яким доповнили п. 3.4. договору про надання суперфіцію №2 від 25 червня 2015 року підпункт із наступним зобов'язанням Землекористувача:

Отже, між Приватним підприємством "Тернопільська фірма "Будівельник" та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Мирний 5", 25 червня 2015 року підписано два договори про надання суперфіцію №1 і №2, правомірність яких оспорювалося ОК "ЖБК "Над Ставом", а саме у 2016 році Кооператив звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідачів: Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мирний 5" та Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" про визнання недійсними договорів суперфіцій.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 01.06.2016 у справі №921/47/16-г/10 на підставі п.1-1 статті 80 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) припинено провадження.

Зокрема, судом встановлено, що 11.03.2016 Приватне підприємство "Тернопільська фірма "Будівельник" і ОК "ЖБК "Мирний 5" розірвали договори № 1 та №2 від 25 червня 2015 року про надання суперфіцію щодо земельних ділянок по АДРЕСА_7 і 30 м. Тернопіль, про що укладено Договори відповідно №1 та №2 про розрівання договору про надання суперфіцію (містяться в матеріалах справи №921/557/15-г/10).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 56932721 від 08.04.2016 вбачається, що 06.04.2016 року приватним нотаріусом Федірко Г.М. Тернопільського міського нотаріального округу внесено запис про припинення речового права: договорів про надання суперфіцію.

Ухвала Господарського суду Тернопільської області від 01.06.2016 у справі №921/47/16-г/10 набрала законної сили.

Так, Приватне підприємство " Тернопільська фірма " Будівельник " є власником земельних ділянок : земельна ділянка загальною площею 0,0998га, опис меж відповідно до плану: від А до Б-землі загального користування (вул. Білецька); від Б до В- землі ПМП " Тернопільська фірма " Будівельник "; від В до Г - землі гр. ОСОБА_2; від Г до Д - землі КП "Новий Світ"; від Д до А - землі гр. Добровольський Я. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7; земельна ділянка загальною площею 0,0291 га, опис меж відповідно до плану: від А до Б - землі загального користування (вул. Білецька); від Б до В - землі гр. ОСОБА_2; від В до А - землі ПМП "Тернопільська фірма "Будівельник". Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_2 що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8, що підтверджується Державними актами на право власності на землю ( копії знаходяться в матеріалах справи )

Державні акти на право власності на земельні ділянки по АДРЕСА_7, які видані приватному підприємству " Тернопільська фірма " Будівельник " м. Тернопіль є чинними .

Також, 10.06.2008 між ТзОВ "Український промисловий банк" (як, Іпотекодержатель) в особі Тернопільської філії ТОВ "Укрпромбанк" та ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" (як, - Іпотекодавець), яке виступає майновим поручителем за зобов'язаннями ПП "Керамікбудсервіс" (як, Позичальник) укладено іпотечний договір №14/Zквіп-08, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О. та зареєстрований в реєстрі за №2479.

Отже , земельні ділянки площею 0,0998 га (АДРЕСА_7) та площею 0,0291 га (АДРЕСА_8), належать ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" на праві власності відповідно до Державних актів на право власності на землю, і є предметом іпотечного договору №14/Zквіп-08 від 10.06.2008 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (Іпотекодержатель) та ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" - (майновий поручитель за зобов'язаннями ПП "Керамікбудсервіс" за кредитним договором №14/КВ-08 про відкриття не відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 10.06.2008).

Законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.

Як визначено Законом України "Про іпотеку", іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

Іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням.

Статтею 23 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Як вже зазначалось, ТОВ "Український промисловий банк", як Іпотекодержатель ( за договором іпотеки ) на спірні земельні ділянки звертався з позовом до суду про визнання недійсним договору від 16.12.2011 у вищезазначеній справі (№7/20/5022-188/2012), в позові якому відмовлено.

Даний договір дійсний.

Таким чином, виникає зобов"язання по договору від 16.12.2011 перед ОБ "ЖБК "Над Ставом".

Щодо твердження представників відповідача щодо накладення арешту на майно, а саме на земельні ділянки: площею, 0,0998 га., розміщеної за адресою: АДРЕСА_7 (кадастровий номер НОМЕР_1, за цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); площею, 0,0291 га м. Тернопіль, АДРЕСА_8 (кадастровий номер НОМЕР_2 за цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які перебувають у власності ПП " Тернопільська фірма "Будівельник", суд зазначає наступне:

Так, ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Грицай К.М. від 11.03.2016 у справі №607/868/16-к на задоволення клопотання слідчого СВ Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Юрик М.С. погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Вікарука Ю.Ю. про арешт майна - накладено арешт на земельні ділянки: площею, 0,0998 га., розміщеної за адресою: АДРЕСА_7 (кадастровий номер НОМЕР_1, за цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); площею, 0,0291 га. м. Тернопіль, АДРЕСА_8 (кадастровий номер НОМЕР_2 за цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); площею, 0,0091 га., розміщеної за адресою: м. Тернопіль, вул. Львівська, 22 (кадастровий номер НОМЕР_5, за цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); площею, 0,1 га., розміщеної за адресою: АДРЕСА_10 (кадастровий номер НОМЕР_6, за цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які перебувають у власності ПП «Тернопільська фірма «Будівельник», шляхом заборони відчуження та розпорядження ними посадовими особами ПП «ТФ «Будівельник» (ЄДРПОУ №30066909, юридична адреса м. Тернопіль, вул. Миру, 3а) та іншими особами.

Згідно статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Рішенням органу, який не можна вважати "судом, встановленим законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною. Так, у справі "Zand v. Austria" 12.10.1978 ЄСПЛ зазначив: "судова влада у демократичному суспільстві регулюється законами, джерелом яких є Парламент". Зазначений термін охоплює не лише "правові підстави існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це, не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Суд зазначає, що арешт, накладений в межах кримінальної справи, є заходом забезпечення кримінального провадження, застосованим згідно з нормами Кримінального процесуального кодексу України і його скасування відбувається в порядку, визначеному статтею 174 Кримінального процесуального кодексу України, та не може здійснюватися судами господарської юрисдикції, що випливає також із положень статей 37, 41 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.04.2018 у справі №910/10369/15.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно із частин 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

З огляду на викладене, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватись на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Відповідно до принципу змагальності сторони, інші особи, які беруть участь у справі, якщо вони бажають досягти бажаного для себе, або осіб, на захист прав яких подано позов, найбільш сприятливого рішення, зобов'язані повідомити суду усі юридичні факти, що мають значення для справи, вказати або надати докази, які підтверджують чи спростовують ці факти, а також вчинити інші передбачені законом дії, спрямовані на те, аби переконати суд у своїй правоті.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, шляхом зобов'язання Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" (вул. Миру, 3А, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 30066909) виконати пункт 4 Договору від 16.12.2011 щодо безоплатної передачі у власність Обслуговуючому кооперативу "ЖБК "Над Ставом" (вул. Кн. Острозького, 14, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 37977646) земельних ділянок площею 0,0998 га та 0,0291 га, по вул. Білецька, 29, 30 у м. Тернополі, шляхом підписання акту прийому - передачі.

Характеристика земельних ділянок:

- земельна ділянка площею 0,0998 га., розміщена за адресою: АДРЕСА_7 (кадастровий номер НОМЕР_1, за цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- земельна ділянка площею 0,0291 га розміщена за адресою м. Тернопіль, АДРЕСА_8 (кадастровий номер НОМЕР_2 за цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Реалізуючи передбачене статтею 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

В цих нормах передбачається певна низка заходів, за допомогою яких потерпіла особа забезпечує реалізацію права на захист свого порушеного права чи інтересу, які в сукупності своїй утворюють відповідний правовий механізм захисту прав особи, який міститься в кожній галузі права.

Офіційне тлумачення поняття інтересу, який підлягає захисту, надано в Рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року №1-10/2004, яким визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Умовами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У п.145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Розподіл судових витрат:

Відносно Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" порушено справу про банкрутство (№10/Б-5022/1319/2011) відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, ПП "ТФ "Будівельник" не веде господарської діяльності, прибутку не отримує, а отже несплатоспроможний здійснити сплату судового збору.

Таким чином, в силу приписів статті 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача

Керуючись статями 73-79, 86, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Приватне підприємство "Тернопільська фірма "Будівельник" (вул. Миру, 3А, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 30066909) виконати пункт 4 Договору від 16.12.2011 щодо безоплатної передачі у власність Обслуговуючому кооперативу "ЖБК "Над Ставом" (вул. Кн. Острозького, 14, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 37977646) земельних ділянок площею 0,0998 га та 0,0291 га, по вул. Білецька, 29, 30 у м. Тернополі, шляхом підписання акту прийому - передачі.

3. Судові витрати покласти на позивача.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (частина 1 стаття 241 ГПК України).

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені статтями 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою - https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено та підписано "24" липня 2018 року

Головуючий суддя Я.Я. Боровець

судді: А.М. Сидорук

С.О. Хома

Джерело:ЄДРСР 75475916

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані.

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Рішення від 19.07.2018 по справі № 921/557/15-г/10 Господарський суд Тернопільської області

Показати наступного разу?

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Ви не авторизовані

Розділи системи

119 704 578

24 809

2 713

529 731

23 208 662

Унікальні можливості

Моніторинг

Календар засідань

Обране

Добірки прецедентів

Зв'яжіться з нами

Про нас

Комерційний відділ

Підтримка користувачів

Загальні контакти

Соціальні мережі

Рішення від 19.07.2018 по справі № 921/557/15-г/10 Господарський суд Тернопільської області

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!