Справа № 338/439/17
Провадження № 22-ц/779/930/2018
Категорія 59
Головуючий у 1 інстанції Круль І. В.
ОСОБА_1
У Х В А Л А
20 липня 2018 року м. Івано-Франківськ
Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі судді-доповідача ОСОБА_2, ознайомившись із апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 – ОСОБА_5 на рішення Богородчанського районного суду від 11 липня 2017 року у справі за позовом представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 – ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатанов Аграр» про визнання довіреності і заяви недійсними та стягнення коштів, -
в с т а н о в и в:
Рішенням Богородчанського районного суду від 11 липня 2017 року задоволено частково позов ОСОБА_3 ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатанов Аграр» про визнання довіреності і заяви недійсними та стягнення коштів.
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 30 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 задоволено частково, рішення Богородчанського районного суду від 11 липня 2017 року скасовано, позовну заяву представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 – ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатанов Аграр» про визнання довіреності і заяви недійсними та стягнення коштів залишено без розгляду.
Постановою Верховного Суду від 25 квітня 2018 року частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_3 ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_5. Ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 30 листопада 2017 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
11 липня 2018 представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 – ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу на рішення Богородчанського районного суду від 11 липня 2017 року, в якій просив поновити строки апеляційного оскарження та відкрити провадження у справі, скасувати рішення Богородчанського районного суду від 11 липня 2017 року в частині часткового задоволення вимоги щодо стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 моральної шкоди, постановити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 ОСОБА_4 104000 (сто чотири тисячі) грн. моральної шкоди.
Поважність причин пропущеного строку на апеляційне оскарження обґрунтував тим, що стороною позивача, вважаючи, що винесене рішення суду буде достатнім для компенсації моральної шкоди та пожалівши ОСОБА_7, було прийнято рішення про неподання апеляційної скарги. Однак, згодом стало очевидним, що остання продовжить вчинення дій, спрямованих на захоплення частки Ш. ОСОБА_4 без виплати будь-яких грошових коштів. Разом з тим, постановлення 30.11.2017 року ухвали апеляційного суду унеможливило подання апеляційної скарги через нібито відсутність повноважень представника ОСОБА_5 Після винесення постанови Верховного Суду від 25.04.2018 року подання апеляційної скарги було неможливим через відсутність матеріалів справи та неможливість вирішення питання про відкриття провадження у справі. І тільки після отримання повістки про призначення справи до розгляду була підготовлена апеляційна скарга на рішення суду в частині стягнення моральної шкоди.
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 липня 2018 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору, а також для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення; встановлено апелянту строк для виправлення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
19 липня 2018 року представник ОСОБА_5 подав до суду апеляційної інстанції квитанцію про сплату судового збору на суму 960,00 грн., та клопотання про поновлення строків апеляційного оскарження. Вказав, що постановою Верховного Суду від 25.04.2018 року касаційну скаргу представника Ш. ОСОБА_4 було задоволено, а справу направлено на новий апеляційний розгляд. Таким чином, рішення, яке оскаржується, не набрало законної сили, при цьому, апеляційна скарга подана у 30-денний строк з моменту повернення справи з Верховного Суду. Подання апеляційної скарги саме після повернення справи з Верховного Суду було необхідним через те, що повноваження представника ОСОБА_5 були поставлені під сумнів, а матеріали справи знаходились у суді касаційної інстанції. Крім того, ОСОБА_5 був вимушений отримати згоду на подання апеляційної скарги від довірителя. Також подання апеляційної скарги до моменту вирішення питання щодо наявності у представника повноважень на подання та підписання процесуальних документів було недоцільним з питань економії процесуального часу та коштів.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, Богородчанським районним судом 11 липня 2017 року була проголошена вступна та резолютивна частина оскаржуваного рішення за участі представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 – ОСОБА_5
Також представник позивача ОСОБА_5 був присутній при розгляді справи в апеляційній інстанції, подавав касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 30 листопада 2017 року.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що підстави для поновлення строків апеляційного оскарження, вказані у поданому клопотанні, не є поважними.
Таким чином, недоліки, які зазначені в ухвалі апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 липня 2018 року, представником ОСОБА_5 усунуті не в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 358 ЦПК України.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
У справах «Рябих проти Росії» (заява №52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява №3236/03 від 03 квітня 2008, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що правова визначеність передбачає повагу до принципу res judicata, тобто принципу остаточності судових рішень.
Встановлення в законі строків на апеляційне оскарження також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення може порушити принцип правової визначеності.
Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи вищевикладене, представником апелянта ОСОБА_5, всупереч вимог цивільно-процесуального законодавства, не надано обґрунтованих підстав для поновлення пропущеного строку, тому за зазначеною апеляційною скаргою відсутні підстави для відкриття апеляційного провадження.
Одночасно, апеляційний суд роз’яснює, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Керуючись ст. 358 ЦПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за позовом представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 – ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатанов Аграр» про визнання довіреності і заяви недійсними та стягнення коштів, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 – ОСОБА_5 на рішення Богородчанського районного суду від 11 липня 2017 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя Томин О.О.
