У Х В А Л А
5 липня 2018 року
м. Київ
Справа № 755/17365/15-ц
Провадження № 14-296 цс 18
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача - Гудими Д.А.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
ознайомилася з матеріалами справи за позовом ОСОБА_3 (далі також - позивач) до Публічного акціонерного товариства (далі також - ПАТ) «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - Фонд), третя особа без самостійних вимог - Інспекція з питань захисту прав споживачів у м. Києві,про стягнення коштів і включення до реєстру (списку) кредиторів
за касаційною скаргою ПАТ «Дельта Банк» на рішення Апеляційного суду міста Києва від 6 грудня 2017 року та за касаційною скаргою Фонду на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року, додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 9 червня 2016 року та рішення Апеляційного суду міста Києва від 6 грудня 2017 року і
в с т а н о в и л а:
10 вересня 2015 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом та просила стягнути з ПАТ «Дельта Банк» та Фондуна її користь кошти в сумі 20 438 доларів США.
Позовна заява мотивована тим, що 2 грудня 2014 року позивач уклала з ПАТ «Дельта Банк» договір банківського вкладу № 001-28554-021214, відповідно до умов якого внесла 15 817 доларів США на строк до 31 травня 2015 року зі сплатою 5,5 % річних. 3 грудня 2014 року сторони уклали ще один договір банківського вкладу № 001-28552-031214, відповідно до умов якого позивач внесла 4 621 доларів США на строк до 1 червня 2015 року зі сплатою 5,5 % річних. Вказувала, що після закінчення строку цих вкладів ПАТ «Дельта Банк» їх не повертає, а Фонд не виплачує гарантовану їй виплату у сумі 200 000 грн.
6 жовтня 2015 року Дніпровський районний суд м. Києва ухвалив заочне рішення, яким позов задовольнив і стягнув з ПАТ «Дельта Банка» на користь позивача 20 438 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 6 жовтня 2015 року становило 433 612,61 грн.
3 березня 2016 року Дніпровський районний суд м. Києва постановив ухвалу, якою скасував заочне рішення від 6 жовтня 2015 року.
У зв'язку з тим, що 3 березня 2016 року Фонд сплатив позивачу 200 000 грн, згідно із заявою від 8 квітня 2016 року позивач уточнила позовні вимоги та просила включити її в реєстр (список) кредиторів ПАТ «Дельта Банк» на виплату решти вкладу у національній валюті, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 6 жовтня 2015 року становило 233 612,61 грн.
19 квітня 2016 року Дніпровський районний суд м. Києва ухвалив рішення, яким позов задовольнив і стягнув з ПАТ «Дельта Банк» на користь позивача 233 612,61 грн.
9 червня 2016 року Дніпровський районний суд м. Києва ухвалив додаткове рішення, яким включив позивача до реєстру (списку) ПАТ «Дельта Банк» на виплату вкладу у національній валюті за курсом долара США на день ухвалення рішення суду від 6 жовтня 2015 року у сумі 233 612,61 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовані тим, що ПАТ «Дельта Банк» порушило зобов'язання щодо повернення коштів на першу вимогу позивача (вкладника), а тому порушене право підлягає захисту шляхом стягнення на користь позивача коштів і включення до реєстру (списку) ПАТ «Дельта Банк» на виплату вкладу в національній валюті.
20 жовтня 2016 року Апеляційний суд міста Києва ухвалив рішення, яким рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року та додаткове рішення цього ж суду від 9 червня 2016 року скасував, закрив провадження у справі в частині вимог до Фонду та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову в частині вимог до ПАТ «Дельта Банк».
6 вересня 2017 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановив ухвалу, якою рішення Апеляційного суду міста Києва від 20 жовтня 2016 року скасував, а справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
6 грудня 2017 року Апеляційний суд міста Києва ухвалив рішення, яким рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року та додаткове рішення цього ж суду від 9 червня 2016 року скасував, ухвалив нове рішення: поновив позивачу строк подання заяви на включення її до реєстру вкладників для здійснення виплат Фондом; зобов'язав уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Дельта Банк», включивши до нього грошові вимоги позивача у сумі 233 612,61 грн.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що, стягуючи з ПАТ «Дельта Банк» на користь позивача кошти у сумі 233 612,61 грн, суд першої інстанції фактично вийшов за межі позову, оскільки з урахуванням уточнень позовної заяви від 8 квітня 2016 року позивач вимог про стягнення на її користь вказаної суми не заявляла.
Суд апеляційної інстанції вказав, що висновки суду першої інстанції щодо включення позивача до реєстру (списку) ПАТ «Дельта Банк» на виплату вкладу у національній валюті мають неконкретний характер і не повністю узгоджуються з приписами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Апеляційний суд, враховуючи ту обставину, що питання включення до реєстру акцептованих кредиторів банку віднесено до повноважень уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк», вважав за необхідне з урахуванням змісту позову та відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» поновити позивачу строк подання заяви на включення її до реєстру акцептованих кредиторів банку.
Суд також визнав безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що спір у цій справі є публічно-правовим, оскільки вважав, що позивач звернулася за захистом порушених прав, що випливають з умов цивільно-правової угоди. А тому такий спір, на думку апеляційного суду, має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
26 грудня 2017 року Фонд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Просить скасувати рішенняДніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року, додаткове рішення цього ж суду від 9 червня 2016 року та рішення Апеляційного суду міста Києва від 6 грудня 2017 року й ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Скаржиться на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована безпідставним поновленням позивачу строку звернення з кредиторськими вимогами, оскільки відсутні поважні причини його пропуску. Фонд вважає, що оскільки позивач не заявила про свої вимоги у встановлений законом строк, то їх не було включено до реєстру вимог кредиторів ПАТ «Дельта Банк» правомірно. Мотивує, що спір за участю Фонду є публічно-правовим, а тому вказана справа мала розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
26 грудня 2017 року ПАТ «Дельта Банк» також подало до Верховного Суду касаційну скаргу. Просить скасувати рішення Апеляційного суду міста Києва від 6 грудня 2017 року й ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Скаржиться на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно поновив позивачу строк звернення з кредиторськими вимогами, оскільки відсутні поважні причини його пропуску. Мотивує, що оскільки позивач не заявила про свої вимоги у встановлений законом строк, то їх не було включено до реєстру вимог кредиторів ПАТ «Дельта Банк» правомірно.
17 січня 2018 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду ухвалою відкрив касаційне провадження у справі.
6 лютого 2018 року позивач подала відзив на касаційну скаргу ПАТ «Дельта Банк», в якому просить залишити її без задоволення, а рішення Апеляційного суду міста Києва від 6 грудня 2017 року - без змін. Відзив мотивований наявністю недоліків касаційної скарги, які перешкоджають відкриттю касаційного провадження, а також законністю й обґрунтованістю рішення Апеляційного суду міста Києва від 6 грудня 2017 року.
6 березня 2018 року позивач подала також відзив на касаційну скаргу Фонду, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення Апеляційного суду міста Києва від 6 грудня 2017 року - без змін. Відзив мотивований наявністю недоліків касаційної скарги, які перешкоджають відкриттю касаційного провадження, а також законністю й обґрунтованістю рішення Апеляційного суду міста Києва від 6 грудня 2017 року.
18 червня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до частини шостої статті 403 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
З огляду на те, що Фонд оскаржує рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року, додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 9 червня 2016 року та рішення Апеляційного суду міста Києва від 6 грудня 2017 року, зокрема, з підстав порушення правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду приймає справу до розгляду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Отже, справа розглядатиметься Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402, частиною шостою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
у х в а л и л а :
1. Прийняти до розгляду справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»,Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа без самостійних вимог - Інспекція з питань захисту прав споживачів у м. Києві, про стягнення коштів і включення до реєстру (списку) кредиторів за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Апеляційного суду міста Києва від 6 грудня 2017 року та за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року, додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 9 червня 2016 року та рішення Апеляційного суду міста Києва від 6 грудня 2017 року.
2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами на 29 серпня 2018 року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
3. Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали для відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Д.А.ГудимаСудді:Н.О.АнтонюкН.П.Лященко С.В.БакулінаО.Б.Прокопенко В.В.БританчукЛ.І.Рогач В.І.ДанішевськаІ.В.Саприкіна О.С.ЗолотніковО.М.Ситнік О.Р.КібенкоО.С.Ткачук В.С.КнязєвВ.Ю.Уркевич Л.М.ЛобойкоО.Г.Яновська
