АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]
20 жовтня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді: Прокопчук Н.О.
суддів: Саліхова В.В.,Семенюк Т.А.
при секретарі: П'ятничук В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 19 квітня 2016 року та додаткове рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 09 червня 2016 року
в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,третя особа : Інспекція з питань захисту прав споживачів у м. Києві - про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИЛА :
У вересні 2015 року позивач звернулася до суду з даним позовом до відповідача. Зазначала, що 02 грудня 2014 року між сторонами був укладений договір банківського вкладу №001-28554-021214 «Найкращий від Миколая», згідно якого банк отримав від неї грошові кошти в сумі 15 817 дол. США строком до 31 травня 2015 року зі сплатою 5,5 % річних. 03 грудня 2014 року між нею та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір банківського вкладу № 001-28552-031214 «Найкращий від Миколая» згідно якого банк отримав від неї грошові кошти в розмірі 4 621 дол. США строком до 01 червня 2015 року зі сплатою 5,5 % річних.
Посилаючись на те,що на її вимогу про повернення грошових коштів після закінчення строку дії договорів, вклади їй банком не були повернуті,просила зобов'язати відповідача повернути грошові кошти по вкладам на загальну суму 20 438 дол. США, що станом на 06.10.2015 року за офіційним курсом НБУ становить 433612,61 грн.
08.04.2016 року позивач доповнила свої вимоги вимогою про включення її до реєстру (список) Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на виплату вкладу в національній валюті, по курсу долара США на день рішення суду 06.10.2015 року, в сумі 233 612,61 грн., оскільки 03.03.2016 року співвідповідач Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатив їй із загальної суми вкладу (боргу) в національній валюті по курсу дол. США лише 200 000 грн.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19.04.2016 року позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 233 612.61 грн.
Додатковим рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 09.06.2016 року включено ОСОБА_1, в реєстр(список) Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на виплату вкладу в національній валюті по курсу долара США на день ухвалення рішення суду від 06.10.2015 року в сумі 233 612.61 грн.
Не погодившись з рішенням суду Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування рішення та додаткового рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі в частині вимог до Фонду. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права,неповне з'ясування обставин,що мають значення для справи,помилковість висновків суду,безпідставне не урахування судом тієї обставини ,що з 02.03.2015 року запроваджено процедуру виведення банку з ринку,запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб , а отже задоволення вимог вкладників здійснюється виключно на підставі ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і позивачці на підставі цього закону вже виплачено 200 000 грн. Вважає,що судом порушено правила підвідомчості спору в частині позовних вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб .
В суді апеляційної інстанції представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Музичук Л.В. апеляційну скаргу підтримала з підстав наведених в ній.
Представник ПАТ «Дельта Банк» Толкачов О.І. просив апеляційну скаргу задовольнити.
Представник позивачки за довіреністю ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу відхилити.
Представник третьої особи інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне поштове відправлення долучене до справи ( а.с.193). Виходячи з положень ч.2 ст.305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги,перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в цій частині, колегія суддів вважає,що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного .
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того,що відповідач порушив свої зобов'язання щодо повернення депозитних коштів на першу вимогу вкладника, а тому порушене право позивачки підлягає захисту шляхом стягнення з банку грошових коштів та включення позивачки до реєстру на виплату вкладу.
Проте погодитися з такими висновками суду у повній мірі не можна,оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права ,при неповному з'ясуванні обставин ,що мають значення для справи,що ,відповідно до ст. 309 ЦПК України, є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.
Як убачається з матеріалів справи та установлено судом 02 грудня 2014 року між позивачкою та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» ( далі ПАТ «Дельта Банк») був укладений договір банківського вкладу № 001-28554-021214 «Найкращий від Миколая», згідно з яким банк отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 15 817 дол. США строком до 31 травня 2015 року зі сплатою 5,5 % річних.
03 грудня 2014 року між сторонами був укладений договір банківського вкладу №001-28552-031214 «Найкращий від Миколая», згідно якого банк отримав від позивачки грошові кошти в сумі 4 621 дол. США строком до 01 червня 2015 року зі сплатою 5,5 % річних.
По закінченню строку дії депозитних договорів,відповідно 31 травня та 01 червня 2015 року , банк грошові кошти позивачці не повернув.
Статтею 1058 ЦК України визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу). До відносин банку та вкладника а рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором (ст.1060 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
Разом із цим, на виконання постанови Правління НБУ від 02.03.2015 року № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку»( яка відповідно до ч.1 ст.56 ЗУ «Про національний банк України» є обов'язковою для банків),виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийняте рішення № 51 від 02.03.2015 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» з 03.03.2015 року.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08.04.2015 року № 71 внесено зміни до рішення № 51, в банку запроваджено тимчасову адміністрацію з 03.03.2015 року по 02.09.2015 року , рішенням № 147 від 03.08.2015 року продовжено строк здійснення повноважень тимчасової адміністрації до 02.10.2015 року.
Постановою Правління НБУ від 02.10.2015 року № 664 відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк».
Згідно з п. 16 ст. 2 Закону України «Про гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до п. 6 ст. 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.
Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.
Зокрема, згідно п. п. 1, 2 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.
Якщо на момент ухвалення рішення судом першої інстанції у банку вже було введено тимчасову адміністрацію, це унеможливлює стягнення коштів у будь - який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
У спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 20.01.2016 року № 6-2001 цс15 та від 13.06.2016 року № 6-1123цс16, які відповідно до вимог ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для застосування до даних правовідносин.
Отже, введення у банку тимчасової адміністрації унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно з ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу,включаючи відсотки,нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку,але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами,встановленого на дату прийняття такого рішення,незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000.00 грн.
Сторонами не заперечувалося ,що позивачка,згідно витягу зі списку вкладників АТ «Дельта Банк», отримала грошові кошти в межах гарантованої ФГВФО суми,а саме : 12.06.2015 року в АТ «Ощадбанк» 11 643.27 грн. та 18.63 грн., а 03.03.2016 року - в АТ «Укргазбанк» - 188 338.10 грн.
За викладених обставин рішення та додаткове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині вирішення позовних вимог до ПАТ «Дельта Банк» про стягнення заборгованості та включення до реєстру (список) Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на виплату вкладу з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Вирішуючи позовні вимоги до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,суд не звернув уваги на те,що у даному випадку виник публічно-правовий спір,оскільки Фонд гарантування є установою,що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку,тобто Фонд є юридичною особою публічного права.
Відповідно до статті 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною другою статті 118 ЦПК України позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.
Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами першою і другою статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Абзацом 3 пункту 15 цієї постанови роз'яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову.
Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.
Така правова позиція висловлена Верховним судом України в постановах: від 7 вересня 2016 року у справі № 6-1593цс16, від 06.04.2016 року у справі № 6-77цс16, від 30.09.2015 року у справі № 6-1323цс15.
В даній справі суд першої інстанції помилково прийняв до розгляду позовні вимоги до до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб .
Положеннями частини першої статті 310 ЦПК України передбачено, що рішення суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статями 205 і 207 цього Кодексу.
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 205 ЦПК України).
Такі правові висновки містяться у постановах Верховного Суду України від 18.11.2015 року у справі № 6-1737 цс, від 15.02.03.2016 року у справі № 6-2307 цс15, які відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковими для всіх судів України.
Оскільки суд першої інстанції розглянув справу в частині позовних вимог до юридичної особи публічного права в порядку, визначеному цивільним процесуальним законодавством, то ухвалене в справі судове рішення в частині позову ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення заборгованості та включення до реєстру (список) Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на виплату вкладу підлягає скасуванню із закриттям провадження в цій частині.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 310,313-314,316,317ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 19 квітня 2016 року та додаткове рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 09 червня 2016 року скасувати.
В частині позовних вимог ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення заборгованості та включення до реєстру (список) Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на виплату вкладу провадження у справі закрити.
В частині позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа : Інспекція з питань захисту прав споживачів у м.Києві - про стягнення заборгованості та включення до реєстру (список) Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на виплату вкладу скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні таких позовних вимог.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення ,але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий :
Судді :
Справа № 755/17365/15-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/ 10814 /2016
Головуючий у суді першої інстанції: Марцинкевич В.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.
