Ухвала
18 червня 2018 року
м. Київ
справа № 755/17365/15-ц
провадження № 61-1138св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Антоненко Н. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», державна організація (установа, заклад) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб»,
третя особа - Інспекція з питань захисту прав споживачів у м. Києві,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», яка підписана представником Толкачовим ОлегомІгоровичем, на рішення Апеляційного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року у складі суддів: Слюсар Т. А., Панченка М. М., Волошиної В. М., та касаційну скаргу державної організації (установи, закладу) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яка підписана представником Музичук Лесею Василівною, на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року у складі судді: Марцинкевича В. А., додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09 червня 2017 року у складі судді: Марцинкевича В. А., та рішення Апеляційного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року у складі суддів: Слюсар Т. А., Панченка М. М., Волошиної В. М.,
ВСТАНОВИВ :
У вересні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ПАТ «Дельта Банк», ДО «ФГВФО», третя особа - Інспекція з питань захисту прав споживачів у м. Києві, та просила стягнути з відповідачів депозити-вклади по двох договорах № 001-28554-021214 від 02 грудня 2014 року та № 001-28552-031214 від 03 грудня 2014 року на загальну суму 20 438,00 дол. США.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 02 грудня 2014 року позивач уклала із ПАТ «Дельта Банк» договір банківського вкладу № 001-28554-021214 «Найкращий від Миколая», відповідно до умов якого внесла 15 817,00 дол. США на строк до 31 травня 2015 року зі сплатою 5,5 % річних. 03 грудня 2014 року сторони уклали ще один договір банківського вкладу № 001-28552-031214 «Найкращий від Миколая», відповідно до умов якого позивач внесла 4 621,00 дол. США на строк до 01 червня 2015 року зі сплатою 5,5 % річних.
Після спливу строку дії договорів, грошові кошти банк їй не сплатив.
У подальшому, за змістом заяви від 08 квітня 2016 року, у зв'язку з тим, що 03 березня 2016 року ДО «ФГВФО» сплачено 200 000,00 грн, позовні вимоги було уточнено й, посилаючись на поважність причин пропуску строку подачі заяви-погіршення стану здоров'я у зв'язку зі смертю сина, просила ухвалити рішення про включення її відповідачами до реєстру (списку) кредиторів ПАТ «Дельта Банк» на виплату решти вкладу в національній валюті, у сумі 233 612,61 грн.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року позов задоволено. Стягнуто з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 233 612,61 грн. Додатковим рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 09 червня 2016 року включено ОСОБА_4 до реєстру (списку) ПАТ «Дельта Банк» на виплату вкладу в національній валюті по курсу долара США на день ухвалення рішення суду від 06 жовтня 2015 року, в сумі 233 612,61 грн.
Рішення мотивовані тим, що відповідач порушив свої зобов'язання щодо повернення депозитних коштів на першу вимогу вкладника, а тому порушене право позивачки підлягає захисту шляхом стягнення з банку грошових коштів та включення позивачки до реєстру на виплату вкладу.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року та додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09 червня 2016 року скасовані та ухвалено нове рішення. Поновлено ОСОБА_4 строк подачі заяви про включення її до реєстру вкладників для здійснення виплат ДО «ФГВФО» на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк». Зобов'язано Уповноважену особу ДО «ФГВФО» на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Дельта Банк», включивши до нього грошові вимоги ОСОБА_4 в сумі 233 612,61 грн.
Рішення мотивоване тим, що задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку може здійснюватися лише у відповідності до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тому апеляційний суд скасував оскаржені рішення і ухвалив рішення нового змісту про задоволення позову, виклавши його у суворій відповідності до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
У грудні 2017 року ПАТ «Дельта Банк» через представника Толкачова О. І. подало касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду м. Києва від 6 грудня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржене рішення і ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована безпідставним поновленням строку звернення із кредиторськими вимогами, оскільки відсутні поважні причини його пропуску. Оскільки ОСОБА_4 не заявила про свої вимоги у встановлений законом строк, то їх не було включено до реєстру вимог кредиторів ПАТ «Дельта Банк».
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
У лютому 2018 року ОСОБА_4 надала відзив на касаційну скаргу ПАТ «Дельта Банк», у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін. Відзив мотивований наявністю недоліків касаційної скарги, які перешкоджають відкриттю касаційного провадження, а також законністю та обґрунтованістю оскарженого рішення.
У грудні 2017 року ДО «ФГВФО» подала касаційну скаргу яка підписана представником Музичук Лесею Василівною, на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року, додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09 червня 2017 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року, в якій просить оскаржені рішення скасувати і відмовити у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована зокрема тим, що спір повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства, оскільки ДО «ФГВФО» є спеціалізованою державною установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, тому спори, які виникають із цих правовідносин, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
У березні 2018 року ОСОБА_4 надала відзив на касаційну скаргу ДО «ФГВФО», у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін. Відзив мотивований наявністю недоліків касаційної скарги, які перешкоджають відкриттю касаційного провадження, а також законністю та обґрунтованістю оскарженого рішення.
Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
Європейський суд з прав людини вказав, що термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом». У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Суд повторює, що у деяких випадках він визнавав, що найвищий судовий орган, уповноважений тлумачити закон, міг ухвалювати рішення, яке не було чітко визначено законом. Таке застосування закону, однак, мало винятковий характер, і зазначений суд надав чіткі й вірогідні підстави для такого виняткового відступу від застосування своїх визначених повноважень (SOKURENKO AND STRYGUN v. UKRAINE, № 29458/04 та № 29465/04, § 23, 24, 27, ЄСПЛ, від 20 липня 2006 року).
З урахуванням того, що ДО «ФГВФО»оскаржує рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року, додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09 червня 2017 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року з підстав порушення правил предметної юрисдикції, то справу слід передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Керуючись частиною шостою статті 403, частиною четвертою статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Справу № 755/17365/15-ц за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», державної організаціої (установи, закладу) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Інспекція з питань захисту прав споживачів у м. Києві, про включення до реєстру (списку) банку, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», яка підписана представником ТолкачовимОлегом Ігоровичем, на рішення Апеляційного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року, та касаційною скаргою державної організації (установи, закладу) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яка підписана представником Музичук ЛесеюВасилівною, на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року, додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09 червня 2017 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
Н. О. Антоненко
В. І. Журавель
