Справа № 456/2628/17
Провадження № 2/456/316/2018
РІШЕННЯ
іменем України
29 березня 2018 року місто Стрий Львівської області
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Бораковського В. М. ,
за участю секретаря судового засідання Проців І.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
представників відповідача - адвоката ОСОБА_2
ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Мірчук Людмила Іванівна про стягнення боргу за розпискою, -
встановив:
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що вона є рідною сестрою ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Після смерті брата, приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу 14.09.2016 року була заведена спадкова справа № 28/2016, та зареєстрована в Книзі обліку і реєстрації спадкових справ №77. Відповідно до Витяга з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.08.2017 року, після смерті брата вона є спадкоємцем зазначеного в заповіті майна, а саме квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Інших спадкоємців немає. Після смерті брата в особистих речах позивачка знайшла розписку від 23 листопада 2014 року, написану та підписану особисто відповідачкою ОСОБА_5 Відповідно до якої відповідачка взяла у борг у ОСОБА_7 суму в розмірі 3 000 євро, яку останнія зобов"язувалась повернути через чотири місяці, тобто до 23.03.2015 року, зі сплатою крім основної суми 5% щомісячних, від загальної суми позики. Починаючи з березня 2015 року по вересень 2016 року вона неодноразово просила відповідачку повернути борг, однак остання проігнунорувала такі прохання, а в подальшому перестала відповідати на телефонні дзвінки. У звязку із невиконанням відповідачкою боргових зобовязань виникла заборгованість у розмірі 185 874 грн., яка складається з наступного: 56 940 грн. - сума боргу, 91104 грн. - відсотки по розписці, 37830 грн. - подвійна облікова ставка НБУ.
В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_1, підтримали позовні вимоги покликаючись на викладені в позовній заяві обставини. Крім цього представник позивача пояснив, що позивач є спадкоємцем за заповітом, вона оформила спадщину після брата відповідно до заповіту посвідченого нотаріусом 04.10.2012р. Свідоцтво про право на спадщину за заповітом вона отримала 09.08.2017р.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_5, її представники ОСОБА_3 та ОСОБА_2 позовні вимоги не визнали.
Крім цього відповідачка пояснила, що фактично кошти вона не брала, оскільки у ОСОБА_7 не було всієї суми, тому він за життя і не вимагав їх повернення. Зміст розписки диктував ОСОБА_7, про відсотки вони взагалі не оговорили.
Представник відповідачки ОСОБА_2 пояснив, що дійсно 23 листопада 2014 року, відповідачка власноручно написала та підписала розписку про те, що вона нібито взяла у борг у ОСОБА_7 суму в розмірі 3 000 євро, яку зобов"язувалась повернути через чотири місяці, тобто до 23.03.2015 року, зі сплатою крім основної суми 5% щомісячних, від загальної суми позики. Однак, дані кошти ОСОБА_7 їй не передав. Даний факт підтверджується тим, що за життя ОСОБА_7 не звертався до неї з вимогою про повернення будь-яких коштів. Окрім того, в заповіті дані кошти не вказані, ОСОБА_7 передав позивачці у спадок тільки квартиру. З врахуванням вищенаведеного вважають позов безпідставним та в його задоволенні просять суд відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, всебічно, повно та об'єктивно оцінивши кожний доказ окремо та в цілому, з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для вирішення справи, суд приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 08.09.2016 року, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до свідотва про народження ОСОБА_7 серія НОМЕР_2 від 20.12.1956 року та свідотва про народження ОСОБА_4 серія НОМЕР_3 від 28.11.1963 року ОСОБА_7 та ОСОБА_4 були рідними братом та сестрою.
Згідно з нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому; заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
Як вбачається з заповіту від 04.10.2012 року посвідченого приватним нотаріусом Стрийського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 4803, ОСОБА_7 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: належну йому на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1, заповів ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а у разі її смерті раніше за нього, не прийняття нею спащини, відмови від спадщини чи усунення від права спадкування -ОСОБА_9.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.08.2017 року посвідченого приватним нотаріусом Стрийського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 2941, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_7 є його сестра ОСОБА_4. Спадщина на яке видано свідоцтво складається з квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Відповідно до Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.08.2017 року, ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом серія та номер: 2941 виданого приватним нотаріусом Стрийського нотаріального округу Мірчук Л.І.
Відповідно до вимог ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_7 зробив розпорядження на випадок своєї смерті, склав заповіт відповідно до якого, заповів позивачу ОСОБА_4 частину свого майна, а саме тільки квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_4 як спадкоємець за заповітом прийняла спадщину, внаслідок чого нотаріусом видано відповідне свідоцтво.
Таким чином, враховуючи, що спадкодавець відповідно до вимог ч.2 ст.1236 ЦК України заповів позивачці тільки належну йому квартиру, тому вона як спадкоємець за заповітом не має права на спадщину на інше майно спадкодавця.
Врвховуючи вищенаведені обставини, позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 525, 625, 1046, 1047, 1049, 1217, 1218, 1220, 1222, 1233, 1236 ЦК України, ст.ст. 5, 19, 23, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
вирішив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованісті за договором позики в розмірі 185 874 (стовісімдесят п'ять тисяч вісімсот сімдесят чотири) гривні відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до вимог пункту 15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в новій редакції (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017).
Головуючий-суддя
В. М. Бораковський
