ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
21 березня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/442/17-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дембіцького П.Д.,
за участю:
секретаря судового засідання: Александру М.М., Остафійчука О.В.,
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2
представника третьої особи: ОСОБА_3
представника третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд" до ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради третя особа Обслуговуючий кооператив "Житлово - будівельний кооператив Проспект", Чернівецька міська рада про визнання протиправним та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Обслуговуючий кооператив "Житлово - будівельний кооператив Проспект", Чернівецька міська рада про визнання протиправним та скасування рішення.
У судовому засіданні 21.03.2018 року суддя Дембіцький Павло Дмитрович заявив самовідвід, про що надав письмову заяву.
В обґрунтування заяви про самовідвід зазначено, що відповідно інформації Шевченківського районного суду м. Чернівці видно, що адміністративна справа № 727/267/17 передана до Чернівецького окружного адміністративного суду за підсудністю 27.06.2017 року.
Згідно протоколу розподілу справи між суддями, визначення судді Дембіцького П.Д. по адміністративній справі № 824/442/17 здійснено тільки 29.06.2017 року.
Вважає, що вказана обставина згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 КАС України є підставою для самовідводу.
Розглянувши заяву про самовідвід судді, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 15-1 КАС України (у редакції, яка була чинною на момент розгляду справи) передбачено об’єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості справ для кожного судді.
Згідно ч. 2 ст. 15-1 КАС України (у редакції, яка була чинною на момент розгляду справи), позовні заяви, скарги, подання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження документів. До автоматизованої системи документообігу суду в обов'язковому порядку вносяться: дата надходження документа, інформація про предмет спору та сторони у справі, прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію, інформація про рух судових документів, дані про суддю, який розглядав справу, та інші дані, передбачені Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
Частиною третьою ст. 15-1 КАС України (у редакції, яка була чинною на момент розгляду справи) визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають на розгляді у суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень.
Пунктом 4, 5 ч. 1 ст. 27 КАС України (у редакції, яка була чинною на момент розгляду справи) передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ч. 3 ст. 15-1 цього Кодексу, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
Частинами 4, 5, 9 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VІІІ (у редакції, яка була чинною на момент розгляду справи) передбачено, що визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою у порядку, визначеному процесуальним законом. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Автоматизована система не застосовується для визначення судді (складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально) для розгляду конкретної справи виключно в разі настання обставин, які об'єктивно унеможливили її функціонування та тривають понад п'ять робочих днів. Особливості розподілу судових справ у таких випадках визначаються Положенням про Єдину судову інформаційну (автоматизовану) систему.
Згідно ч.1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VІІІ (у редакції, яка була чинною на момент розгляду справи) кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ст. ст. 5 та 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 р. № 1402-VIII).
Згідно ст. 15-1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у судах, Вищій раді правосуддя, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Державній судовій адміністрації України, їх органах та підрозділах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Склад суду та порядок його визначення врегульовано ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 р. № 1402-VIII, згідно якої справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів, а також за участю присяжних. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному процесуальним законом.
Згідно ч. 5 та 9 цієї статті Закону, справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не застосовується для визначення судді (складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально) для розгляду конкретної справи виключно в разі настання обставин, які об'єктивно унеможливили її функціонування та тривають понад п'ять робочих днів. Особливості розподілу судових справ у таких випадках визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Суд звертає увагу, що 03.10.2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України №2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, який набрав чинності 15.12.2017 року.
Пунктом 10 частини першої розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 03.10.2017 року визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Враховуючи, що провадження у цій справі було відкрито до набрання чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, то справа надалі повинна розглядатись за правилами, що діють після набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 року, тобто за правилами, що діють з 15.12.2017 року.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Приписами ч. 2 ст. 18 КАС України встановлено, що позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Згідно ч. 3 ст. 18 КАС України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Отже, за змістом зазначених норм права законодавець передбачив обов'язкову реєстрацію в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів. Винятком з цього правила є лише настання обставин, які об'єктивно унеможливили функціонування автоматизованої системи документообігу суду та тривають понад п'ять робочих днів.
Згідно з ч. 1 ст. 31 КАС України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в ч. 2 ст. 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст. 31 цього Кодексу.
За наявності підстав, зазначених у статті 36 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. (ч.1 та ч. 3 ст. 39 КАС України).
Згідно ч.1 ст. 7 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 року № 1402-VІІІ кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є інститут відводу (самовідводу) судді, закріплений в КАС України.
Отже, суддя повноважний брати участь в розгляді адміністративної справи тільки після здійснення реєстрації відповідних документів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі автоматизованій системи документообігу суду та наступного визначення судді для розгляду конкретної справи, в порядку встановленим ч. 1 ст. 31 КАС України. У разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі “Zand v. Austria” вказав, що словосполучення “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття “суд, встановлений законом” у частині першій статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з <�…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <�…>”. З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом” орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
З урахуванням зазначених обставин, слід прийти до висновку, що вбачається невідповідність при визначення головуючого судді у справі, що суперечить статті 6 Конвенції від 4 листопада 1950 року де кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У пунктах 49 - 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Білуха проти України” зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справі “Фей проти Австрії” (Fey v. Austria) від 24.02.1993 р., пп. 27, 28 and 30; рішення у справі “Ветштайн проти Швейцарії” (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі “Пуллар проти Сполученого Королівства” (Pullarv. United Kingdom), від 10.06.1996 р., п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Стосовно об'єктивного критерію слід визначити….., що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 07.08.1996 р., п. 58).
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, “правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться” (рішення у справі "ОСОБА_5 проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26.10.1984 р., п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "ОСОБА_6 проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28.10.1998 р., п. 45).
Судом встановлено, що 02.06.2017 року Шевченківським районним судом м. Чернівці винесено ухвалу про передачу адміністративної справи №727/2671/17 (провадження 2а/727/173/17) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд" до ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, третя особа Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив Проспект", Чернівецька міська рада про визнання протиправним та скасування рішення справи за підсудністю до Чернівецького окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу розподілу справи між суддями, визначення судді Дембіцького П.Д. по адміністративній справі № 824/442/17 здійснено 29.06.2017 року.
Згідно ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.06.2017 року у справі № 824/442/17-а, суддя Дембіцький П.Д. прийняв до провадження вказану справу та призначив її до судового розгляду.
Відповідно до інформації наданої Шевченківським районним судом м. Чернівці у листі №2-А-173/17 від 20.11.2017 року, видно, що адміністративна справа №727/2671/17 (провадження 2а/727/173/17) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд" до ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення згідно ухвали суду від 02.06.2017 року, відповідно до супровідного листа від 27.06.2017 року передана на 98 аркушах до Чернівецького окружного адміністративного суду 27.06.2017 року, про що свідчить штамп канцелярії Чернівецького окружного адміністративного суду на супровідному листі про її отримання 27.06.2017 року. (а.с. 205-206)
В той же час, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначення судді Дембіцького П.Д. для розгляду вказаної адміністративної справи здійснено тільки 29.06.2017 року, тобто не в день її надходження. ( а.с. 100)
Крім того, з матеріалів справи, а також відомостей автоматизованої системи документообігу Чернівецького окружного адміністративного суду видно, що згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищевказаній справі
№727/2671/17 (провадження 2а/727/173/17), яка надійшла з Шевченківського районного суду м. Чернівці, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи № 824/442/17-а "Про визнання протиправним та скасування рішень".
Згідно звіту автоматизованого розподілу справ видно, що 29.06.2017 року о 09:34:06 адміністративній справі, присвоєно № 824/442/17-а, вхідний номер 3983/17, позивачі ОСОБА_7 "Гіпербуд", відповідачі ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради.
Крім того в матеріалах справи відсутні також належні докази на підтвердження обставин, які б об'єктивно унеможливлювали функціонування автоматизованої системи документообігу суду 27.06.2017 року.
У зв’язку з вищезазначеними обставинами, зокрема не здійсненням реєстрації справи в день її надходження, не об'єктивним розподілом справ, без додержанням принципів черговості визначенням судді для розгляду конкретної справи, принципу вірогідності, що враховує кількість справ, які перебувають на розгляді відповідно до п.п. 4, 5 ч. 1 статті 36 КАС України, заявлено самовідвід у даній справі
Частиною 1 ст. 41 КАС України визначено, що у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
З врахуванням наведеного, справа підлягає передачі до канцелярії суду для визначення судді, що братиме участь у подальшому розгляді справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 18, 36, 39, 41, 223, 243, 248 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
1. Заяву судді Дембіцького Павла Дмитровича про самовідвід задовольнити.
2. Адміністративну справу №824/442/17 передати до канцелярії суду для визначення судді у справі в порядку встановленому ч. 3 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала за наслідками розгляду справи питання про самовідвід окремо не оскаржується.
Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Ухвалу в повному обсязі складено 26 березня 2018 р.
Суддя П.Д. Дембіцький
