П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 лютого 2018 року м. Рівне
Апеляційний суд Рівненської області в складі колегії суддів :
головуючий суддя Боймиструк С.В., судді: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.
секретар судового засідання Брикса Ю.Ю.,
розглянувши апеляційну скаргу представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" - Ружицької О.В. на заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 серпня 2016 року ухваленого під головуванням судді Музичук Н.Ю. в справі № 569/5454/16-ц за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання особи кредитором, внесення до реєстру кредитором, -
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Рівненського міського суду із позовом, до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання кредитором на суму заборгованості та моральної шкоди і внесення до реєстру кредиторів.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 30 травня 2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" був укладений договір-заява №300131/55777/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) "Пенсійний" на 370 днів в іноземній валюті за умовами якого вона внесла на вкладний рахунок грошові кошти в сумі 2000,00 дол. США на строк з 30 травня 2014 року по 04 червня 2015 року, процентна ставка по вкладу становить 12,10% річних.
Також, 30 травня 2014 року між сторонами був укладений договір-заява №300131/55777/6-14 про банківський строковий вклад (депозит) "Пенсійний" на 6 місяців в іноземній валюті за умовами якого ОСОБА_2 внесла на вкладний рахунок грошові кошти в сумі 8000,00 дол. США на строк з 30 травня 2014 року по 30 листопада 2014 року, процентна ставка по вкладу становить 11,60% річних.
05 червня 2015 року між позивачем та банком був укладений договір-заява №300131/177005/6-15 про банківський строковий вклад (депозит) "Пенсійний" на 6 місяців в іноземній валюті за умовами якого ОСОБА_2 внесла на вкладний рахунок грошові кошти в сумі 2746,97 євро на строк з 05 червня 2015 року по 05 грудня 2015 року, процентна ставка по вкладу становить 7,60% річних.
Після закінчення строків дії договорів позивач неодноразово зверталася до банку з вимогою про повернення сум вкладів, які залишені без виконання.
Станом на 18.09.2015 року, як зазначено в листі від 10.02.2016 року № 9-331700/1166, на балансі банку обліковувались кошти позивач на рахунках: 2630.8.26171.003 залишок становить 2746,97 Євро; 2638.4.261071.005 залишок становить 47,37 Євро; 2620.1.261071.003 залишок становить 123,08 Євро; 2620.3.261071.001 залишок становить 6297,20 дол. США; 2620.2.261071.002 залишок становить 1944,22 дол. США. Загальна заборгованість банку станом на 18.09.2015 року становила 2917,42 Євро та 8241,42 дол. США.
На неодноразові звернення позивача Банк частково виконав свої зобов'язання з повернення ОСОБА_2 вкладу, на 20.11.2015 року позивачу сплачено 182 864,96 грн., що еквівалентно 7329,25 дол. США (курс долара США становив 24,95 грн. за 1 дол. США). Банком не доплачено 912,17 дол. США та 2917,42 Євро. 10 лютого 2016 року ОСОБА_2 звернулася з кредиторською вимогою, однак вона була залишена банком без задоволення. Вважає, що банк зобов'язаний повернути суму вкладу в повному обсязі, у цьому зв'язку вимушена звернутись до суду. Також враховуючи викладене, та те, що банк залишив її без засобів для існування, ОСОБА_2 просила стягнути завдану їй моральної шкоди в 30000 гривень та визнати її кредитором на вказану суму заборгованості моральної шкоди.
Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 16 серпня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано заборгованість ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" перед кредитором ОСОБА_2 в розмірі 106377 грн.55 коп.
Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" внести до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" кредиторські вимоги ОСОБА_2 по договорах заявах про банківський строковий вклад №300131/55777/370-14 від 30.05.2014 року, №300131/55774/6-14 від 30.05.2014 року, № 300131/177005/6-15 від 05.06.2015 року на загальну суму 106377 грн.55 коп. та віднести її вимоги до відповідної черги в порядку, встановленому чинним законодавством.
В задоволенні позовних вимог щодо моральної шкоди в розмірі 30000 грн. відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 15 листопада 2017 року заяву ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Ружицької О.В. про перегляд заочного рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації АТ "Банк "Фінанси та кредит" про визнання особи кредитором, внесення до реєстру кредитором залишено без задоволення.
У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" - Ружицька О.В. вважає його незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає про те, що 23.12.2015 року в газеті "Голос України" розміщено повідомлення про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та призначення ліквідатора. Отже, відповідно до ч.5 ст. 45 Закону, протягом 30 днів з дня опублікування даного оголошення кредитори мало право заявити про свої вимоги до банку, а тому, 23.12.2015 року - день опублікування оголошення є першим днем 30-денного строку, відповідно 21.01.2016 року, останній день строку приймання вимог кредиторів. Однак, як вбачається із пояснень позивача викладених в оскаржуваному рішенні, позивач в лютому 2016 року направив заяву про визнання вимог кредитора, відтак, позивач порушив передбачений 30-денний строк звернення із заявою для включення до реєстру вимог кредиторів. Оскільки строк на пред'явлення вимог про включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів є присічним, то відновленню або поновленню не підлягає.
Стверджує про те, що посилання позивача на норми ЦК України є неправомірним, оскільки норми ЦК України відносяться до норм приватного права, а норми спеціального Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" - до публічного права.
Зважаючи на викладене, вважає, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу у прийнятті заяви для включення до реєстру вимог кредиторів, посилається на те, що останнім днем прийому заяв щодо пред'явлення вимог кредиторів до банку було 21 січня 2016 року.
Окрім того, в установленому законом порядку позивач з кредиторськими вимогами не заявлявся та відповідно до реєстру вимог кредиторів банку не включений. Вимоги не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.
Покликаючись на викладені обставини, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі.
15 січня 2018 року представником ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подано відзив на апеляційну скаргу. В якому вказує на те, що судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права, з посиланням на практику Європейського суду, зазначивши, що право власності на вклад є непорушним та те, що невиплата коштів, що знаходяться на рахунках відповідача, є обмеженням права позивача щодо вільного розпорядження своїми грошовими коштами та підставою для задоволення позовних вимог щодо визнання заборгованості банку перед ОСОБА_2 та зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" внести до реєстру акцептованих вимог кредиторів кредиторські вимоги по договорах-заявках.
Сторони завчасно були повідомлені про час і місце розгляду справи, однак до суду не з'явились, тому колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи за їх відсутності за наявними в матеріалах справи доказами.
15 грудня 2017 року набирала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції прийшов до висновку, що невиплата коштів, що знаходяться на рахунку відповідача, є обмеженням прав відповідача щодо вільного розпорядження своїми грошовими коштами.
Такий висновок місцевого суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди не оскаржене, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України та роз'яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" апеляційним судом не перевіряється.
Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, між ОСОБА_2 та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" були укладені договори про банківський строковий вклад (депозит) про які зазначено вище (а.с.6-11).
Як зазначено в п. 6 кожного з вищезазначених договорів, після закінчення строку, визначеного п. 1 договору-заяви, вклад повертається вкладникові в порядку, строки та на умовах, передбачених п. 5.2 Основних умов (Основні умови залучення банківських вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків у ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»), тобто кошти з депозитного рахунку повертаються клієнту за його письмовою вимогою шляхом видачі готівкою або перерахування на його власний поточний/картковий або інший депозитний рахунок, а дія договору припиняється.
Однак, після закінчення строків дії договорів позивачка неодноразово зверталася до банку з вимогою про повернення сум вкладів і банк лише частково виконав свої зобов'язання з повернення ОСОБА_2 вкладу. Зокрема, 20.11.2015 року їй було сплачено 182 864,96 грн., що еквівалентно 7329,25 дол. США (курс долара США становив 24,95 грн. за 1 дол. США). Інших виплат коштів станом на час судового розгляду справи не встановлено (а.с.33-35)
Згідно повідомлення від 10.02.2016 року № 9-331700/1166, станом на 18.09.2015 року, на балансі ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" обліковувались кошти позивача на рахунках: 2630.8.26171.003 залишок становить 2746,97 Євро; 2638.4.261071.005 залишок становить 47,37 Євро; 2620.1.261071.003 залишок становить 123,08 Євро; 2620.3.261071.001 залишок становить 6297,20 дол. США; 2620.2.261071.002 залишок становить 1944,22 дол. США. Загальна сума заборгованості банку на 18.09.2015 року склала 2917,42 Євро та 8241,42 дол. США (а.с.13).
З урахуванням виплачених 20.11.2015 року на користь позивача коштів в сумі 182 864,96 грн., за її розрахунком банком не доплачено 912,17 дол. США та 2917,42 Євро.
10 лютого 2016 року ОСОБА_2 звернулася до відповідача з кредиторською вимогою, однак вона була залишена банком без задоволення. Повідомлення відповідача про внесення кредитора ОСОБА_2 до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ кредиторські вимоги позивача на суму заборгованих перед нею коштів з віднесенням її вимог до відповідної черги в порядку, встановленому чинним законодавством, не встановлено (а.с.12).
Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" відмовив ОСОБА_2.
В свої позиції по справі банк посилається на норми п.п 1, 2, 5 ч.5 ст.36 та ч.5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" № 4452-VIта стверджує, що це спеціальні норми права та мають пріоритет над тими нормами ЦК України на підставі яких місцевий суд вирішував спір.
Відповідно до ст. 8, ч.2 ст.22 та ч.4 ст. 41 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Вирішуючи спір місцевий суд посилався на норми Конституції України та відповідні їй норми інших законів.
Твердження апелянта, що передбачений ч.5 ст.45 Закону № 4452-VI, що 30 денний строк з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку є присічним для кредиторів, які мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку, не заслуговує на увагу, оскільки текст самої норми не містить такого висновку.
Крім того, вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються, а заявлена позивачкою сума є меншою 200000 грн.
Як випливає з ч.1 ст.49 Закону № 4452-VI, Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до ч.2 ст. 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Оскільки, позивачка підпадає саме під цю категорію вкладників, то місцевий суд обґрунтовано не застосував наслідки пропуску 30-ти денного строку.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», місцевий суд обґрунтовано послався, як на джерело права на рішення Європейського Суду з прав людини в справі ZOLOTAS проти Греції.
Спосіб захисту порушеного права позивача застосований місцевий судом, а саме зобов'язання уповноваженої особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" внести до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" кредиторські вимоги ОСОБА_2 по договорах заявах про банківський строковий вклад на неповернуту суму, яка вбачається з довідки наданої банком не суперечить вимогам ст.36 Закону на яку посилався апелянт.
Отже, аргументи апелянта спростовані доказами наявними в матеріалах справи та наведеними вище нормами Конституції України та Законів України.
За таких обставин, суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає,
Керуючись ст.ст. 367, п.1 ч.1 ст. 374, 375, 381, 382, 384, п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" - Ружицької О.В. відхилити.
Заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 серпня 2016 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст постанови складений 07 лютого 2018 року.
Головуючий : С.В. Боймиструк
Судді : С.О. Гордійчук
Н.М. Ковальчук
