У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 березня 2017 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді: Гордійчук С.О.
суддів : Бондаренко Н.В., Ковальчук Н.М.
секретар судового засідання : Пиляй І.С.
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 10 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання особи кредитором, внесення до реєстру кредиторів.
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 10 січня 2017 року у задоволенні заяви про поновлення строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення відмовлено.
В апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвали та повернення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду .
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Згідно ч.ч.3 та 4 ст.231 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відповідно до ст.72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.
За правилами ст.73 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ. Про місце і час розгляду цього питання повідомляються особи, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов'язковою.
Одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку належить вчинити ту дію або подати той документ чи доказ, стосовно якого заявлено клопотання.
Відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції виходив із того, що копію заочного рішення відповідач отримав 03 жовтня 2016 року, проте без поважних причин заяву про перегляд заочного рішення у десятиденний строк не подав.
При цьому судом не враховано, що вперше заява про перегляд заочного рішення подана відповідачем 12 жовтня 2016 року, тобто з дотримання строків передбачених ч.2 ст.228 ЦПК України. Однак, ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 02.12.2016 року заяву відповідача про перегляд заочного рішення залишено без розгляду з підстав п.2 ст.207 ЦПК України.
Також судом не прийнято до уваги, що оскарження заочного рішення в апеляційному порядку без попереднього розгляду заяви про його перегляд судом першої інстанції не передбачено положеннями ЦПК України і відповідач фактично позбавлена можливості оскаржити заочне рішення суду по суті.
Згідно роз'яснень пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» від 24 жовтня 2008 року №12 відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та у разі ухвалення повторного заочного рішення. В іншому випадку апеляційний суд відмовляє в прийнятті апеляційної скарги на заочне рішення.
Таким чином, відповідач позбавляється права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
При цьому ЦПК України не містить вичерпного переліку поважних причин, які можна враховувати при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку; вони враховуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.
Згідно зі ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Також, відповідно до положень ст.1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Крім того, відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ОСОБА_4 8 Розділу ІІІ ЦПК України, яка регулює заочний розгляд справи, не передбачено подання заяви про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення та вирішення її по суті.
ОСОБА_4 8 Розділу ІІІ ЦПК України передбачено порядок і строк подання заяви про перегляд заочного рішення та порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення (статті 228, 231).
Крім того, встановлено, що відповідач 13 грудня 2016 року подав заяву про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення від 16 серпня 2016 року однак заяву про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ч.3 ст.73 ЦПК України до суду не подав.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення заяви про поновлення строку на перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.231 ЦПК України, оскільки при постановленні оскаржуваної ухвали судом порушено порядок, встановлений для вирішення заяви про перегляд заочного рішення.
Керуючись ст.ст.303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» ОСОБА_1 – ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 10 січня 2017 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді :
