КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" травня 2017 р. Справа№ 910/7495/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Суліма В.В.
Майданевича А.Г.
за участю представників сторін:
від позивачів: 1. ОСОБА_2;
2. ОСОБА_2;
від відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2017
у справі № 910/7495/16 (суддя Пінчук В.І.)
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5,
Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6,
до Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"
про стягнення 267 753,16 грн. та зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2016 позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2016 у справі № 910/7495/16 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2016 скасовані і справа передана на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.03.2017 у справі № 910/7495/16 позов задоволено частково; підлягає стягненню з відповідача на користь першого позивача сума заборгованості за договором оренди (найму) від 19.06.2014, що посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Ченцовою H.A. та зареєстрований в реєстрі за № 1664 в розмірі 132 443,53 грн., в тому числі: 15 474,24 грн. - 3% річних та 116 969,28 грн. пені, нарахованої на суму основного боргу; підлягає стягненню з відповідача на користь другого позивача сума заборгованості за договором оренди (найму) від 19.06.2014, що посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Ченцовою H.A. та зареєстрований в реєстрі за № 1664 в розмірі 135 309,63 грн., в тому числі: 15 474,25 грн. 3% річних та 116 969,29 грн. пені, нарахованої на суму основного боргу, 2 866,09 грн. заборгованості за компенсаційними виплатами (спожита електроенергія за грудень 2014 року - березень 2015 року); підлягає стягненню з відповідача на користь другого позивача 4 016,31 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2017 у справі № 910/7495/16 скасувати в частині задоволених позовних вимог позивачів і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачам в частині задоволених позовних вимог.
Ухвалою від 13.04.2017 Київський апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2017 у справі № 910/7495/16 до розгляду та порушив апеляційне провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 25.05.2017.
Відповідно до ст. 77, 99 ГПК України у судовому засіданні 25.05.2017 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги у справі № 910/7495/16 до 31.05.2017.
У зв'язку із відрядженням судді-учасника колегії Коротун О.М., відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 31.05.2017 було визначено склад колегії суддів: Гаврилюк О.М. (головуючий), Сулім В.В. , Майданевич А.Г.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 прийнято матеріали справи № 910/7495/16 з розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2017 у справі № 910/7495/16 до свого провадження.
31.05.2017 від позивача через відділ канцелярії суду надійшла заява про фальшивість доказів, а саме: копій накладних № 1830035, № 1830043 від 07.08.2014 та № 2403030, № 2403029 від 14.04.2015, оформлених ТОВ "Текс Україна".
Розглядом поданої заяви, апеляційним господарським судом встановлено, що представником позивачів, окрім власних тверджень, не надано жодних доказів на підтвердження факту фальшивості зазначених доказів, також слід зазначити, що для перетину кордону без мети ввезення вантажів (товару), Тимчасовий порядок контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, отримання таких дозволів не передбачає, тому ТОВ "Текс Україна" не було зобов'язане звертатись до Головного міжрегіонального Управління оперативного забезпечення зони проведення антитерористичної операції ДФС із заявою на внесення до переліків суб'єктів підприємницької діяльності та груп товарів на перевезення до/з неконтрольованих засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей.
Дослідивши докази, що є у справі, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення представників позивачів та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, письмових пояснень, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2017 у справі № 910/7495/16 має бути скасовано та відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Згідно із ч. 1 ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Як вбачається із матеріалів справи, 19.06.2014 між першим та другим позивачем та відповідачем укладений договір оренди (найму), що був посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Ченцовою Н.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1664.
Відповідно до п. 1 договору оренди перший та другий позивач, за договором орендодавці, надають, а відповідач, за договором орендар, приймає у платне строкове користування (в оренду) нежитлове приміщення, що розташоване на 1-му поверсі у житловому будинку літ. А-5, за адресою: АДРЕСА_3, загальної площею 145 кв.м, та які зазначені на по-поверховому плані приміщення (додаток № 1 до договору).
Згідно із п. 1.4 договору оренди приміщення належить першому та другому позивачу у рівних частинах на підставі договору дарування, посвідченого 20.09.2010 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Восковець О.О. за реєстровим № 5488, зареєстрованого в Комунальному підприємстві "Бюро технічної інвентаризації міста Донецька" 01.10.2010 в книзі № 4чндк-157 за № 395 та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним № 3945473.
Пунктами 8.1, 8.2 договору оренди погодили умову про те, що строк оренди приміщення складає 5 років і обчислюється з дати надання приміщення першим та другим позивачем відповідачу за цим договором згідно відповідним актом прийому-передачі приміщення; строк оренди також є припиненим у дату дострокового розірвання (припинення дії) цього договору; угода набуває чинності з дня її підписання уповноваженими представниками сторін, нотаріального посвідчення, скріплення їх підписів печатками.
Згідно із п.п. 2.1, 2.2 договору оренди передача приміщення в оренду за цим договором оформлюється актом прийому-передачі приміщення (дата початку строку оренди), який підписується орендарем та орендодавцем 01.07.2014, але не раніше набуття чинності цього договору; у момент підписання акта прийому-передачі приміщення перший та другий позивач передає відповідачу ключі від приміщення та необхідну технічну документацію до нього, після чого відповідач одержує безперешкодний доступ до приміщення.
Відповідно до ст. 182 ЦК України, підпункту 2 частини 1, частини 3 статті 3 статті Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-ІV від 01.07.2004 речове право ПАТ "Альфа-Банк" на приміщення (право користування/найму/оренди) було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповідним витягом від 19.06.2014 № 23212234.
Як вбачається із матеріалів справи, 01.07.2014 перший та другий позивач передав відповідачу орендоване приміщення, про що складений відповідний акт прийому-передачі приміщення в оренду.
Відповідно до п. 2.10 договору оренди від 19.06.2014 нарахування орендної плати здійснюється щомісячно в розмірі відповідно до розділу 3 договору "Орендна плата та інші платежі", починаючи від дня підписання уповноваженими представниками сторін акта прийому-передачі приміщення та припиняється з дати підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення при його поверненні першому та другому позивачу, або на 10 (десятий) день з дати направлення на адресу першого та другого позивача, що вказана в розділі 11 договору, двох примірників підписаного та скріпленого печаткою відповідача акту прийому-передачі приміщення, у випадку якщо перший та другий позивач ухиляється від підписання акту приймання-передачі приміщення при його поверненні, за умови фактичного звільнення приміщення відповідачем.
Згідно із п.п. 3.1, 3.1.1, 3.3, 3.5 договору оренди розмір орендної плати за один повний календарний місяць оренди, починаючи з дати підписання акту прийому-передачі і по 30.06.2015 включно, становить 53 765,63 грн. без ПДВ, є фіксованим та не підлягає будь-якій індексації; починаючи з 01.07.2015 базовий розмір орендної плати за один повний календарний місяць оренди становить 53 765,63 грн. без ПДВ, що є еквівалентом 4 555,05 доларів США за офіційно встановленим курсом НБУ станом на 10.06.2014, що становить 11,803521 грн. за один долар США; у випадку збільшення курсу долара США по відношенню до гривні розмір щомісячної орендної плати, передбачений п. 3.1.1 підлягає індексації відповідно до коефіцієнту зміни курсу долара США до гривні, встановленого НБУ; відповідач зобов'язався, зокрема, відшкодовувати першому та другому позивачу витрати на оплату комунальних послуг та експлуатаційні витрати, пов'язані з забезпечення діяльності відповідача, тобто здійснювати компенсаційні виплати; такі компенсаційні виплати здійснюються відповідачем на користь першого та другого позивача протягом 5 робочих днів з моменту отримання відповідачем відповідного рахунку від першого та другого позивача шляхом безготівкового перерахування відповідної суми грошових коштів на рахунок другого позивача, зазначений у даному договорі в розділі 11 "Реквізити і підписи сторін", або в разі зміни банківських реквізитів, на поточний рахунок, вказаний у письмовому повідомлення першого та другого позивача; орендна плата сплачується відповідачем щомісячно в рівних долях першому та другому позивачу на підставі рахунків, які виставляються першим та другим позивачем відповідачу у період з першого по п'яте число місяця за користування приміщення, в якому вноситься орендна плата; відповідач має сплатити орендну плату не пізніше п'яти робочих днів з дати отримання відповідних рахунків від першого та другого позивача; орендна плата вноситься шляхом безготівкового перерахування відповідної суми грошових коштів на рахунки першого та другого позивача, зазначені в даному договорі в розділі 11 "Реквізити і підписи стороні", або, в разі зміни банківських реквізитів, на поточний рахунок, вказаний у письмовому повідомленні першого та другого позивача.
Перший та другий позивач вказує на те, що відповідач з вересня 2014р. не здійснює орендну плату, а з грудня 2014р. також не здійснює компенсаційні виплати, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 1 612 958,06 грн., з яких: 1 610 091,97 грн. заборгованість з орендної плати та 2 866,09 грн. заборгованість за компенсаційними виплатами. (спожита електроенергія за грудень 2014р. березень 2015р.).
Крім того, відповідач не здійснив повернення орендованого майна після направлення йому вимоги про розірвання договору через істотне порушення його умов, у зв'язку з чим перший та другий позивач звернувся з даним позовом до суду.
Однак, апеляційний господарський суд не погоджується із висновком господарського суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову, враховуючи викладене та наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 773 ЦК України наймай зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктом 3.2 договору оренди визначено, що орендна плата складається з плати за користування приміщенням та земельною ділянкою, на якій розташоване приміщення (їх будівля) та яка є прилеглою до них.
Як вбачається із листа Національного банку України від 24.06.2014 № 41-114/32951 "Про внесення записів до Державного реєстру банків про відкриття відділень" та п. 2.1 Положення про відділення "Донецьке № 6" Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", затвердженого Правлінням відповідача від 05.05.2014 протоколом № 79, відповідачем орендоване приміщення використовувалось відповідно до мети оренди, зазначеній у п. 1.6 договору оренди, а саме: у приміщенні розміщувалось відділення "Донецьке № 6" відповідача.
Також із матеріалів справи вбачається, що відповідачем належним чином виконувались свої зобов'язання за договором оренди, в тому числі здійснювалась оплата за фактичне користування приміщенням у липні та серпні 2014р.
У зв'язку із тим, що на території Донецької, Луганської областей та Автономної Республіки Крим склалась ситуація, яка унеможливлює роботу банківської системи у звичайному порядку, з метою забезпечення фінансування потреб держави та життєдіяльності населення пунктом 1 Постанови Правління Національного банку України від 23.07.2014 № 436 Правління Національного банку Країни постановило встановити починаючи з 24.07.2014, надзвичайний режим роботи банківської системи в Донецькій, Луганській областях та Автономній Республіці Крим.
Відповідно до п. 1 Постанови Правління Національного банку України від 06.08.2017 № 466 Правління Національного банку України постановило банкам України призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, що не контролюються українською владою, тобто перебувають в межах території проведення антитерористичної операції.
Згідно із п. 47 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" від 14.10.2014 № 702-VII, фінансова операція - будь-які дії щодо активів клієнта вчинені за допомогою суб'єкта первинного фінансового моніторингу, або про які стало відомо суб'єкту державного фінансового моніторингу в рамках виконання цього закону.
Отже, будь-які дії щодо активів клієнта, вчинені за допомогою відповідача, внаслідок надання відповідачем банківських та інших операцій (послуг) згідно із статутом відповідача та наявних в нього ліцензій, дозволів, в тому числі внаслідок надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських та інших фінансових послуг, будуть розцінюватись як фінансова операція, тобто відповідач не міг і не може розташовувати у приміщенні структурний підрозділ, через який здійснюватимуться банківські та інші операції (послуги) згідно із статутом відповідача та наявних в нього ліцензій, дозволів тощо, в силу приписів п. 1 Постанови Правління Національного банку України від 06.08.2014 № 466 Правління Національного банку України.
Факт проведення на території міста Донецька активних бойових дій, що супроводжується численними руйнуваннями, загибеллю та пораненням людей, порушенням звичайного порядку життєдіяльності та здійснення господарської діяльності є загальновідомим та таким, що не підлягає доказуванню в силу приписів ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Проведення антитерористичної операції в межах території Донецької та Луганської областей, зокрема, у Донецьку, підтверджується Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014, яким введено в дію рішення ради національної безпеки і оборони України № 405/2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 № 1669-VII.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Слід зазначити, що Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видавався.
Згідно із повідомленнями Інформаційно-аналітичного центру Ради національної безпеки і оборони України у місті Донецьку у період з 01.08.2014 органи державної влади України тимчасово не здійснювали свої повноваження, що також підтверджується розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення", місто Донецьк було віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Відповідно до ст. 56 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організації та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.
Пунктом 1.1 Статуту відповідача, останній створений і діє відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України "Про акціонерні товариства", Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг", Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", інших актів законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та Статуту.
На виконання вимог Національного банку України та існування через вказані обставини проведення антитерористичної операції об'єктивної неможливості використання приміщення з незалежних від відповідача причин, останній був змушених припинити свою діяльність у приміщення та використання приміщення, враховуючи викладене та наступне.
Згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність" державний реєстр банків - реєстр, що ведеться Національним банком України і містить відомості про державну реєстрацію усіх банків.
Відповідно до ст.ст. 16, 23 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України в установленому ним порядку вносить відповідний запис до Державного реєстру банків після проведення державної реєстрації змін до установчих документів; банк зобов'язаний повідомити Національний банк України про прийняття уповноваженим органом банку рішення про закриття відокремленого підрозділу в семиденний строк після прийняття такого рішення та про фактичне припинення його діяльності у триденний строк.
11.08.2014 до Державного реєстру Банків внесено запис про тимчасове призупинення діяльності переліку відділень відповідача з 24.07.2014, в тому числі відділення відповідача, яке розміщувалось у приміщення, що підтверджується листом Національного банку України від 13.08.2014 № 41-114/44175 "Щодо внесення записів до Державного реєстру банків".
Отже, у зв'язку із прийняттям Правлінням Національного банку України постанови "Про призупинення здійснення фінансових операцій" від 06.08.2014 № 466 для позивачів, починаючи з 06.08.2014 склалась неможливість виконання зобов'язань, передбачених п.п. 1.1 та п. 1.6 договору, тобто надання в оренду відповідачу приміщення, саме з метою розташування в ньому структурного підрозділу банку, через який здійснюватимуться банківські операції, також неможливість виконання зустрічних зобов'язань, передбачених п.п. 4.2.1, 1.6 договору, а саме: використання приміщення за обумовленим призначенням з 06.08.2014 склалась і для відповідача.
Відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Згідно із ст. 7 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII від 02.09.2014, який набрав чинності 15.10.2014, Скасувати орендну плату за користування державним та комунальним майном і концесійний платіж за право на створення (будівництво) та/або управління (експлуатацію) державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, розташованим у населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону.
Таким чином, у відповідача відсутня заборгованість перед першим та другим позивачем зі сплати орендних платежів з вересня 2014р., тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення орендної плати.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 15.02.2016 у справі № 905/995/15, від 10.10.2016 у справі № 910/305/16, від 25.10.2016 у справі № 910/304/16.
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Враховуючи доведеність факту неможливість використання відповідачем приміщення через обставини, за які він не відповідає, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь першого та другого позивача орендної плати, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційного збільшення суми основного боргу на підставі ст. 625 ЦК України, 3% річних, нарахованих на суму основного боргу на підставі ст. 625 ЦК України, пені, нарахованої на суму основного боргу, заборгованості за компенсаційними виплатами, є такими, що не підлягають задоволенню.
Крім того, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідачем до матеріалів справи надано лист Київської міської дирекції ПАТ "Укрпошта" від 03.03.2017 № 13-16/1, отриманий відповідачем у відповідь на запит на отримання публічної інформації, направлений останнм до Кївської міської дирекції ПАТ "Укрпошта", яким було повідомлено, що відповідно до листа УДППЗ "Укрпошта" від 22.07.2014 № 522-31/205 у зв'язку із загостренням суспільно-політичної ситуації на території Донецької та Луганської областей, проведенням бойових дій в зоні АТО, підвищення ризику виникнення загрози життю та здоров'ю працівникам поштового зв'язку, блокуванням шляхів проїзду до м. Донецьк незаконними озброєними угруповуваннями з 22.07.2014 до окремої вказівки в об'єктах поштового зв'язку УДППЗ "Укрпошта" призупинено приймання для пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької області, в тому числі м. Донецьк.
Таким чином, відповідач з 22.07.2014 не мав можливості надсилати поштові відправлення на адресу населених пунктів Донецької області, в тому числі м. Донецьк через об'єкти поштового зв'язку УДППЗ "Укрпошта", у зв'язку із чим, відповідач був змушений направляти листування на адресу першого та другого позивача, користуючись послугами ТОВ "Текс Україна", здійснювати листування з представником позивачів засобами електронного зв'язку.
Як вбачається із матеріалів справи, 07.08.2014 відповідачем направлено на адреси позивачів лист про відсутність можливості використання приміщення, дострокове одностороннє розірвання договору оренди від 19.06.2014 та припинення сплати орендної плати згідно із ч.6 ст. 762 ЦК України від 07.08.2014, додатком до якого є акт прийому-передачі приміщення до договору оренди від 19.06.2014 (а.с. 198-209, т. 3), відправлення якого підтверджується накладними № 1830035 та № 1830043 (а.с. 78, 79, т. 3).
Однак, зазначені листи не були отримані позивачами після трьох спроб їх вручення позивачам працівником ТОВ "Текс України", про що свідчить інформація: "11.08 по адресу никого нет", "19.08.14 никто не открывает", "25.08.14 никого нет", наявна у примірниках накладних ТОВ "Текс Україна" № 1830035 та № 1830043 (а.с. 151, 154, т. 3).
У вересні 2014 відповідачем надіслано на адреси позивачів лист про відсутність можливості використання приміщення, дострокове розірвання договору оренди від 19.06.2014 та припинення сплати орендної плати згідно із ч. 6 ст. 762 ЦК України від 07.08.2014, отримання якого позивачами підтверджується ксерокопією накладної № 0098212, датою відправлення за якою є 12.11.2014, доданої позивачами до позовної заяви та зазначеної у додатках до позовної заяви під номером 27 (а.с. 87, т. 1), а саме: зазначення: відповідь на лист о приостановлении оплаты по аренде помещения от ОСОБА_12 и ОСОБА_13, зазначена у графі: "Опис внутрішнього вмісту" накладної, що свідчить про направлення відповідачем на адресу обох позивачів листів про відсутність можливості використання приміщення, дострокове розірвання договору оренди від 19.06.2014 та припинення сплати орендної плати.
14.04.2015 - відповідь від 14.04.2015 № 35072-61-б/б на повідомлення позивачів про відмову від договору від 02.04.2015 (а.с. 80-81, 148-149, т. 3), у якій висловив згоду на підписання договору про дострокове розірвання договору оренди та готовність підписати такий договір у зручний для позивачів час, відправлення якої посвідчується накладними № 2403029 від 14.04.2015, № 2403030 від 14.04.2015 (а.с. 82, 83, т. 3), одночасно направивши першому та другому позивачу аналогічного листа на електронну адресу представника позивачів ОСОБА_14 (а.с. 99-102, т. 3).
Зазначені листи від 14.04.2015 № 35072-61-б/б відправлені через ТОВ "Текс Україна" не були отримані позивачами після трьох спроб їх вручення позивачам працівником ТОВ "Текс Україна", про що свідчить інформація: "16.04.15 дверь не открыли", "22.04.15 не открывают", "30.04.15 никто не открыл", наявна у примірниках накладних ТОВ "Текс Україна" № 2403029 та № 2403030 від 14.04.2015 (а.с. 152, 153, т. 3).
Відповідачем також здійснювалось листування з першим та другим позивачем засобами електронного зв'язку, а саме між відповідачем та представником позивачів ОСОБА_14, шляхом направлення відповідачем листів позивачам, в особі їх представника ОСОБА_14 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, яке було запропоновано позивачами, ще під час укладення між позивачем та позивачами договору оренди, і є звичайною практикою взаємовідносин між відповідачем та позивачами, а саме: листування засобами електронного зв'язку від 23.04.2014, 11.06.2014, що свідчить про листування між відповідачем та представником позивачів відносно укладення між відповідачем та позивачами договору оренди, що згодом був укладений сторонами; листування засобами електронного зв'язку від 03.04.2015, 14.04.2015, 16.04.2015, 17.04.2015, 19.04.2015, 20.04.2015, 24.12.2015, 30.12.2015, 21.12.2015 (а.с. 89-126, т. 3), що свідчить про інформування позивачів про неможливість використання приміщення внаслідок проведення антитерористичної операції і про видання Постанови Правління Національного банку України від 06.08.2014 № 466, згідно із якої, Правління Національного банку України постановило банкам України призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, що не контролюються українською владою, а також свідчить про те, що сторони обговорювали умови та порядок повернення орендованого приміщення на вимогу позивачів та готовність відповідача повернути приміщення позивачам у будь-який зручний для них час.
Належність листування засобами електронного зв'язку між відповідачем та позивачами також підтверджується фіксацією цієї інформації у вимозі повернути орендоване приміщення від 03.08.2015, доданої позивачами до позовної заяви та зазначеної у додатках до позовної заяви під № 56 (а.с. 134, т. 1), а саме фраза: "Повідомляємо контакти представника орендодавців ОСОБА_14: адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1, телефон НОМЕР_3
Представник позивачів також не спростовує факт листування засобами електронного зв'язку між позивачами та відповідачем, зазначаючи у поясненнях щодо відзиву на відповідача на позовну заяву від 23.02.2017 - "Отже надана відповідачем роздруківка електронної переписки (за умови збереження банком її первинного змісту) свідчить лише про те, що сторони обговорювали умови та порядок повернення орендованого приміщення на вимогу позивачів, але не дійшли згоди".
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про сповіщення відповідачем першого та другого позивача про відсутність можливості використання приміщення, дострокове одностороннє розірвання договору оренди від 19.06.2014 та припинення сплати орендної плати згідно із ч. 6 ст. 762 ЦК України від 07.08.2014, в порядку, передбаченому п. 9.3 договору оренди та про вчинення відповідачем всіх можливих дій, направлених на врегулювання питання з повернення орендованого майна, у межах спірних правовідносин.
Слід зазначити, що відсутність підписаного між першим та другим позивачем акту прийому-передачі орендованого приміщення, при наявності Постанови Правління Національного банку України від 06.08.2014 № 466 та проведення АТО, не спростовує того факту, що відповідач з моменту видання зазначеної вище Постанови був позбавлений можливості користуватись орендованим приміщенням з підстав, що не залежали від останнього та вживались усі дії, направлені на врегулювання питання з повернення орендованого приміщення позивачам.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що спірне приміщення знаходиться на тимчасово окупованій території, на відповідній території проводиться антитерористична операція, а також те, що з 06.08.2014 (дата прийняття Постанови Правління Національного банку України № 466) було неможливо використання орендованого приміщення відповідачем.
Крім того, підтвердженням не використання приміщення відповідачем з серпня 2014р. та підтвердженням факту обізнаності із цим першого та другого позивача є фіксація цієї інформації у заяві другого позивача до Селидівського МВ ГУМВС України в Донецькій області від 04.06.2015, доданої першим та другим позивачем до позовної заяви та зазначеної у додатках до позовної заяви під номером 15, а саме фраза: "С августа 2014 года это помещение закрыто".
Посилання першого та другого позивача на перебування біля орендованого приміщення працівника відповідача ОСОБА_15 є таким, що не заслуговує на увагу, оскільки останньому не були делеговані повноваження на представництво інтересів відповідача при прийомі-передачі приміщень за договорами оренди, які були укладені відповідачем з третіми особами, що підтверджується посадовою інструкцією ОСОБА_15 та листом відповідача, також слід зазначити, що постійним місцем роботи ОСОБА_15 є м. Вугледар, що підтверджується Наказом на переведення.
Позивачами не доведено належними та допустимими доказами того факту, що відповідачем використовувалось орендоване приміщення після 06.08.2014, споживання відповідачем електроенергії за грудень 2014р. - березень 2015р.
Апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині виселення відповідача з нежитлового приміщення, що розташоване на 1-му поверсі у житловому будинку літ. А-5 за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 145 кв.м., а також в частині зобов'язання відповідача передати першому та другому позивачу ключі від нежитлового приміщення, що розташоване на 1-му поверсі у житловому будинку літ. А-5 за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 145 кв.м, у зв'язку із тим, що відповідач звільнив орендоване приміщення і передав першому та другому позивачу ключі від орендованого приміщення, що не заперечується першим та другим позивачем.
Також апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката, оскільки ані першим, ані другим позивачем не надано доказів оплати послуг адвоката.
Колегія суддів апеляційного господарського суду переглянула спір відповідно до ст. 101 ГПК України і дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення у справі про відмову у задоволенні позову, оскільки позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними. Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, при відмові в позові - на позивача.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2017 у справі № 910/7495/16 скасувати в частині задоволення позовних вимог і прийняти нове рішення.
3. В задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 суми заборгованості за договором оренди (найму) від 19.06.2014, що посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Ченцовою H.A. та зареєстрований в реєстрі за № 1664 в розмірі 132 443,53 грн., в тому числі: 15 474,24 грн. - 3% річних та 116 969,28 грн. пені, нарахованої на суму основного боргу; стягнення з Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 суми заборгованості за договором оренди (найму) від 19.06.2014, що посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Ченцовою H.A. та зареєстрований в реєстрі за № 1664 в розмірі 135 309,63 грн., в тому числі: 15 474,25 грн. 3% річних та 116 969,29 грн. пені, нарахованої на суму основного боргу, 2 866,09 грн. заборгованості за компенсаційними виплатами (спожита електроенергія за грудень 2014 року - березень 2015 року) відмовити.
4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (83015, АДРЕСА_1; адреса для листування: 61002, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (01001, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 4/6; ідентифікаційний код 23494714) 3 724,77 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
5. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 (83015, АДРЕСА_1; адреса для листування: 61002, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (01001, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 4/6; ідентифікаційний код 23494714) 3 724,77 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
6. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2017 у справі № 910/7495/16 залишити без змін.
7. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
8. Справу № 910/7495/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Повний текст постанови складено 12.06.2017.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді В.В. Сулім
А.Г. Майданевич
