Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 755/8691/15-к
1-кп/755/148/16
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2016 року колегія Дніпровського районного суду м. Києва в складі трьох професійних суддів:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
з участю прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
розглянувши в приміщенні суду в м. Києвіклопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч.3 ст. 358, ч. 4 ст.358 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
В провадженні суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
В судове засідання обвинувачена ОСОБА_10 , відносно якої обрано запобіжний захід у вигляді застави, не з`явилася, захисник ОСОБА_8 повідомив, що його підзахисна ОСОБА_10 захворіла та перебуває у лікарні.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки підстави для скасування або заміни обраного запобіжного заходу на інший більш м`який відсутні.
Захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_8 вважали за можливе змінити обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід на більш м`який.
Захисник ОСОБА_7 просила визначити обвинуваченому ОСОБА_9 менший розмір застави або застосувати до останнього запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав думку свого захисника.
Вирішуючи клопотання прокурора, суд звертає увагу на те, що захисником ОСОБА_8 повідомлено об`єктивні причини неявки в судове засідання обвинуваченої ОСОБА_10 , однак строки тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_9 закінчуються 28 листопада 2016 року, тому, відповідно до ст. 331 КПК України, яка кореспондується із главою 18 КПК України, та враховуючи присутність в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_9 , його захисника ОСОБА_7 та прокурора, суд вважає за необхідне вирішити клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_9 строку тримання під вартою, у відсутність обвинуваченої ОСОБА_10 .
Так, згідно ч.3ст. 331 КПК Українинезалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку, зокрема з дня застосування до обвинуваченого судом запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Крім того, за змістом п.п. «b» та «c» ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, особу може бути позбавлено свободи для забезпечення виконання нею будь-якого обов`язку, встановленого законом, а також з метою її допровадження до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.
Запобіжний захід до ОСОБА_9 застосований рішенням суду, тобто у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законодавством України.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченомузапобіжному заході у виді тримання під вартою на даний час відпала.
При цьому, судом враховується той факт, що ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні ряду злочинів, один із яких є особливо тяжким, та передбачає покарання на строк до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, раніше був судимий за особливо тяжкий злочин, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена, обраний запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованих йому в вину діянь, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду. Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки,є реальними та триваючими, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який, альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Також суд, приймаючи рішення, враховує, що тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності, що викладено у рішення Європейського суду з прав людини, від 18 березня 2008 року, у справі«Ладент проти Польщі» (заява № 11036/03, пункт 55), а тому тримання обвинуваченого під вартою є необхідним для забезпечення його присутності в суді, та інші, менш суворі заходи, не є достатніми для досягнення цієї цілі.
Враховуючи норми кримінального процесуального закону та обставини вчинення інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_9 діянь та наслідки їх вчинення, суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.183,371,372 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Клопотання прокурора щодо продовження міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді утримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області до 23 січня 2017 року, включно, на умовах, викладених в ухвалі слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 04 березня 2015 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Суддя:
Суддя:
