КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 жовтня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченої ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційні скарги представника ОСОБА_8 в інтересах потерпілої ОСОБА_9 , прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_10 зі змінами та доповненнями, та захисника ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 зі змінами та доповненнями, на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 15 січня 2018 року у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100040000242, за обвинуваченням:
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївки, Донецької області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Донецького обласного суду від 26 січня 2000 року за ст. 93 П "Б", "Г", ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 140, ст. 42 КК України 1961 року до 15 років позбавлення волі, 12 червня 2013 року звільненого умовно-достроково з Біленківської ВК Запорізької області №99 на строк 10 місяців 28 днів,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, та
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Кам`янець-Подільський, Хмельницької обл., яка зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_2 Суддя ОСОБА_15
Апеляційне провадження № 11-кп/824/12/2022 Суддя-доповідач ОСОБА_1
АДРЕСА_3 , та проживає за
адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимої вироком Оболонського районного суду міста Києва від 23 квітня 2013 року за ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України до 6 років позбавлення волі, звільненої ухвалою апеляційного суду міста Києва від 15 травня 2014 року від відбування покарання на підставі ст. 2 Закону України "Про амністію" від 15 травня 2014 року,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України,
в с т а н о в и л а:
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 15.01.2018 ОСОБА_12 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, та йому призначено покарання: за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_12 остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_12 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 358 КК України на підставі ст.ст. 44, 49 КК України, а кримінальне провадження у цій частині закрито, у зв`язку із закінченням строків давності.
Строк відбування покарання ОСОБА_12 ухвалено обчислювати з 04.03.2015.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, ОСОБА_12 зараховано в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 04.03.2015 по 20.06.2017 включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Зараховано ОСОБА_12 в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 21.06.2017 по 15.01.2018 року включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_12 до вступу вироку в законну силу у вигляді тримання під вартою змінено на особисте зобов`язання, та негайно звільнено з-під варти.
Вироком ухвалено вважати ОСОБА_12 таким, що повністю відбув покарання.
Цим же вироком ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, та їй призначено покарання: за ч. 4 ст. 190 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 остаточно призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 358 КК України на підставі ст.ст. 44, 49 КК України, а кримінальне провадження у цій частині закрито, у зв`язку із закінченням строків давності.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу у виді застави залишено без змін.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з моменту взяття її під варту у порядку виконання вироку.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції 26.11.2015), ОСОБА_7 зараховано в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 20.03.2015 по 14.04.2015, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 до ОСОБА_12 та ОСОБА_7 задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_12 та ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_9 500 000 грн. 00 коп. моральної шкоди.
Судом у кримінальному провадженні вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати.
Не погодившись із вироком суду першої інстанції, захисник ОСОБА_16 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просила вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_12 винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, та закрити кримінальне провадження стосовно нього за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України.
До початку апеляційного розгляду захисник ОСОБА_16 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 подала зміни та доповнення до апеляційної скарги, в яких просила вирок суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Від захисника ОСОБА_8 в інтересах потерпілої ОСОБА_9 надійшла апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції, в якій вона, не оспорюючи фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень, доведеність винуватості обвинувачених та кваліфікацію їх дій, посилаючись на невідповідність призначеного ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 190 КК України покарання тяжкості кримінального правопорушення унаслідок м`якості, просила скасувати вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 15.01.2018 стосовно ОСОБА_7 у частині призначеного покарання за ч. 4 ст. 190 КК України, та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч. 4 ст. 190 КК України у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 остаточно призначити покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. У іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Прокурор Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_10 подав на вирок суду першої інстанції апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень та кваліфікацію дій обвинувачених, посилаючись на невідповідність призначеного ОСОБА_7 та ОСОБА_12 покарання тяжкості кримінальних правопорушень унаслідок м`якості, просив скасувати вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 15.01.2018 у частині призначеного ОСОБА_7 та ОСОБА_12 покарання, та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч. 4 ст. 190 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, та за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 остаточно призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. ОСОБА_12 призначити покарання за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, та за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_12 остаточно призначити покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. У іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Також, на вирок суду першої інстанції надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 , в якій вона, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просила вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 15.01.2018 стосовно ОСОБА_7 скасувати, та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18.11.2021 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_16 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 15.01.2018 та за апеляційною скаргою прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_10 на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 15 січня 2018 року у частині призначення обвинуваченому ОСОБА_12 більш суворого покарання за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України, у зв`язку з відмовою захисника ОСОБА_17 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 , та першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_18 від апеляційних скарг.
27.07.2022 від прокурора ОСОБА_5 надійшло клопотання про зміну обвинуваченій ОСОБА_7 запобіжного заходу із застави на запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, із зверненням застави в розмірі 304 500 грн. в дохід держави.
Клопотання прокурора обгрунтоване тим, що в ході апеляційного розгляду обвинувачена ОСОБА_7 тривалий час не з`являлася без поважних причин до суду апеляційної інстанції, місцезнаходження останньої було невідомо, у зв`язку із чим її було оголошено в розшук.
Заслухавши доводи прокурора ОСОБА_5 , який підтримав клопотання, думку обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_6 , які заперечували проти задоволення клопотання прокурора, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та зміни обвинуваченій ОСОБА_7 запобіжного заходу із застави на тримання під вартою, із зверненням внесеної за обвинувачену застави в дохід держави, з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченомустаттею 184цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбаченихчастиною п`ятою статті 194цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
Підставами для зміни запобіжного заходу відповідно до вимог ч.ч. 1,2 ст. 200 КПК України, окрім іншого, є: обставини, які виниклипісля прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 8-10 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положеньчастини сьомої статті 194цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Як убачається із матеріалів кримінального провадження, СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києвіздійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015100040000242 від 06.01.2015 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 20.03.2015 задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні№ 12015100040000242 від 06.01.2015, та застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком по 18.04.2015 включно, із визначенням на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України підозрюваній ОСОБА_7 застави у розмірі 250 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 304 500 гривень у національній грошовій одиниці, та покладенням на неї, у разі внесення застави, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, обов`язків: прибувати до СВ Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві та суду за першою вимогою; не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
Ухвалено, що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.
14.04.2015 ОСОБА_7 звільнено з-під варти у зв`язку із внесенням застави, визначеної ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 20.03.2015.
За результатами розгляду кримінального провадження № 12015100040000242 від 06.01.2015, вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 15.01.2018 ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, та їй призначено покарання: за ч. 4 ст. 190 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 остаточно призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 358 КК України на підставі ст.ст. 44, 49 КК України, а кримінальне провадження у цій частині закрито, у зв`язку із закінченням строків давності.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу у виді застави залишено без змін.
Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 за апеляційними скаргами представника ОСОБА_8 в інтересах потерпілої ОСОБА_9 , прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_10 зі змінами та доповненнями, та захисника ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 зі змінами та доповненнями на вищевказаний вирок, з 21.02.2018 перебувало на розгляді в Апеляційному суді міста Києва, та з 03.10.2018 - на розгляді в Київському апеляційному суді.
Як убачається із матеріалів кримінального провадження, після ухвалення вироку Дніпровським районним судом міста Києва від 15.01.2018, обвинувачена ОСОБА_7 , яка була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, не з`являлася в судові засідання, призначені на 29.11.2018, 14.02.2019, 23.05.2019, 22.07.2019, 09.12.2019, 02.03.2020, 11.05.2020, 06.07.2020, 03.08.2020, 19.10.2020, 16.11.2020, 14.12.2020, 12.04.2021, 26.04.2021, 29.06.2021, 07.07.2021, 03.08.2021, 06.09.2021, 21.09.2021, 29.10.2021, 18.11.2021 та 08.12.2021.
При цьому, 29.11.2018, 14.02.2019, 22.05.2019, 22.07.2019, 09.12.2019, 02.03.2020, 11.05.2020, 06.07.2020, 03.08.2020, 19.10.2020, 16.11.2020, 12.04.2021, 26.04.2021, 07.07.2021, 03.08.2021, 21.09.2021 та 08.12.2021 на електронну адресу Київського апеляційного суду надходили листи з клопотаннями ОСОБА_7 про відкладення судових засідань на вищевказані дати з різних підстав, у тому числі за станом здоров`я та у зв`язку із перебуванням на лікуванні.
Разом з тим, зазначені клопотання не містили підпису особи, від імені якої вони адресовані - ОСОБА_7 , не засвідчені електронним цифровим підписом, а долучені до клопотань копії медичних документів не містили відомостей про неможливість обвинуваченої бути присутньою в судовому засіданні в приміщенні суду за станом здоров`я, а відтак, колегія суддів не може вважати вищевказані листи належним підтвердженням поважності причин неприбуття обвинуваченої ОСОБА_7 у вказані судові засідання.
Про причини неприбуття в судові засідання до суду апеляційної інстанції, призначені на 14.12.2020, 29.06.2021, 06.09.2021, 29.10.2021 та 18.11.2021, обвинувачена ОСОБА_7 не повідомляла та клопотань про відкладення зазначених судових засідань не подавала.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 08.12.2021 задоволено клопотання прокурора ОСОБА_5 , та ухвалено здійснити привід обвинуваченої ОСОБА_7 у судове засідання на 11.01.2022 на 15 год. 15 хв. до приміщення Київського апеляційного суду.
Однак, вказану ухвалу виконано не було, та в судове засідання на 11.01.2022 обвинувачену ОСОБА_7 не доставлено.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11.01.2022 ухвалено здійснити повторний привід обвинуваченої ОСОБА_7 у судове засідання на 14.02.2022 на 15 год. 15 хв. до приміщення Київського апеляційного суду.
Вищевказану ухвалу про повторний привід обвинуваченої виконано також не було, обвинувачену до суду не доставлено. Згідно даних рапорту оперуповноваженого ВКП Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_19 , за місцем реєстрації та проживання обвинувачену не встановлено /том 11, а.с. 116/.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14.02.2022 обвинувачену ОСОБА_7 оголошено у розшук та надано дозвіл на її затримання з метою приводу до Київського апеляційного суду, до розшуку ОСОБА_7 апеляційне провадження у кримінальному провадженні № 12015100040000242 зупинено.
07.07.2022 до Київського апеляційного суду надійшов лист начальника Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_20 від 06.07.2022 № 4598/125/50-2022, з якого убачається, що 04.06.2022 ОСОБА_7 було затримано, та ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 06.06.2022 у межах кримінального провадження № 42022100000000186 від 10.05.2022 щодо ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, до 02.08.2022 включно.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07.07.2022 відновлено апеляційне провадження у кримінальному провадженні № 12015100040000242 у зв`язку із розшуком обвинуваченої, та призначено судове засідання на 19.07.2022.
Судові засідання, призначені на 19.07.2022, 26.07.2022 та 03.08.2022 в суді апеляційної інстанції не відбулись та були відкладені з підстав неприбуття в судове засідання захисника ОСОБА_17 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 , участь якого у даному кримінальному провадженні є обов`язковою.
Згідно даних листа Державної установи "Київський слідчий ізолятор" від 10.08.2022, ОСОБА_7 04.08.2022 звільнено з-під варти у межах кримінального провадження № 42022100000000186 від 10.05.2022.
Відповідно до листа захисника ОСОБА_17 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 від 22.08.2022, договір про надання правової допомоги, укладений між вказаним захисником та обвинуваченою, припинено, та захист обвинуваченої здійснює захисник ОСОБА_6 .
Судове засідання, призначене на 22.08.2022 не відбулось та було відкладено на 06.09.2022, у зв`язку із неприбуттям захисника ОСОБА_6 , в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 , яка подала клопотання про відкладення судового засідання для ознайомлення із матеріалами кримінального провадження.
Судове засідання, призначене на 06.09.2022 не відбулось у зв`язку із неприбуттям обвинуваченої ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 , яка 06.09.2022 направила до Київського апеляційного суду клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із хворобою обвинуваченої ОСОБА_7 .
У судове засідання, призначене на 13.09.2022, обвинувачена ОСОБА_7 не прибула, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, клопотань про відкладення судового розгляду на адресу суду не направляла. Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні 13.09.2022 надала копію висновку лікаря Медичного центру «Імпульс» від 13.09.2022 про госпіталізацію ОСОБА_7 .
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13.09.2022 постановлено здійснити привід обвинуваченої ОСОБА_7 у судове засідання на 27.09.2022 на 13 год. 40 хв. до приміщення Київського апеляційного суду.
Згідно даних рапорту начальника ОПС ВКП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_21 , направленого на адресу суду 18.10.2022, встановлено, що за адресами місця реєстрації та проживання ОСОБА_7 не проживає, встановити місцезнаходження обвинуваченої не виявилось можливим.
Враховуючи процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_7 , яка протягом тривалого часу, будучи належним чином повідомленою, не прибувала за викликом до суду без поважних причин, не повідомила суд про зміну свого місця проживання, у зв`язку з чим була оголошена в розшук, колегія суддів приходить до висновку про обгрунтованість доводів клопотання прокурора щодо наявності визначених ч. 8 ст. 182 КПК України підстав для звернення внесеної за ОСОБА_7 на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 20.03.2015 застави в дохід держави, та зміни обвинуваченій запобіжного заходу на більш тяжкий.
Перевіряючи підстави доцільності зміни запобіжного заходу обвинуваченій, колегія суддів враховує конкретні обставини інкримінованих ОСОБА_7 злочинів, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченій, її процесуальну поведінку в суді апеляційної інстанції, яка свідчить про наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливості подальшого переховування обвинуваченої від суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, в якому обвинувачується, дані про особу підозрюваної, яка має постійне місце проживання та реєстрації, згідно наявних у матеріалах провадження свідоцтв про народження, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітню доньку ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Крім того, про існування зазначених ризиків у кримінальному провадженні додатково свідчить та обставина, що як убачається із даних листа начальника Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_20 від 06.07.2022 №4598/125/50-2022, обвинуваченій ОСОБА_7 повідомлено про підозру у межах іншого кримінального провадження № 42022100000000186 від 10.05.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 358 КК України.
Встановлені під час апеляційного розгляду обставини у їх сукупності, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, які колегія суддів вважає доведеними, та не забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків.
Даних, які б унеможливлювали утримання ОСОБА_7 під вартою, матеріали судового провадження не містять та колегією суддів не встановлено.
Надані захисником ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 під час апеляційного розгляду відомості про те, що ОСОБА_7 має на утриманні матір, яка є інвалідом 2 групи, та приймала активну участь у гуманітарних проектах та благодійній волонтерській роботі по наданню допомоги людям, які постраждали від російської агресії, не свідчать про зменшення існуючих у кримінальному провадженні ризиків та з урахуванням процесуальної поведінки обвинуваченої, не є достатньою підставою для застосування щодо неї більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
На переконання колегії суддів, лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором, що виключає можливість застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу.
Враховуючи, що стосовно обвинуваченої ОСОБА_7 вже було застосовано запобіжний захід у виді застави, який був порушений нею, колегія суддів у відповідності до положень п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України не убачає підстав для визначення обвинуваченій ОСОБА_7 розміру застави.
З огляду на викладене, клопотання прокурора ОСОБА_5 про зміну обвинуваченій ОСОБА_7 запобіжного заходу із застави на запобіжний захід у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись 176-178, 182, 183, 184, 200, 376, 395, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а:
Клопотання прокурора ОСОБА_5 задовольнити.
Змінити обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід із застави на запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 25.10.2022 по 23.12.2022 включно.
Заставу в розмірі 304 500 (триста чотири тисячі п`ятсот) гривень, внесену за обвинувачену ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 20.03.2015 року на депозитний рахунок Дніпровського районного суду міста Києва р/р 37318001003058; банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві; МФО 820019; ЄДРПОУ банку: 02896696, звернути в дохід держави шляхом зарахування її до спеціального фонду Державного бюджету України.
Взяти обвинувачену ОСОБА_7 під варту в залі суду негайно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_5 .
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3