Єдиний державний реєстр судових рішень
Ухвала іменем україни 03 серпня 2016 року м. Київ Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_5 на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 01 жовтня 2015 року щодо ОСОБА_4 .
Вироком Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 01 липня 2015 року
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, таку, що судимості не має,
визнано винуватою та засуджено за ч.1 ст.115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_6 300000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Постановлено стягнути з ОСОБА_4 в доход держави в особі НДЕКЦ УМВС України в Полтавській області судові витрати за проведення судових криміналістичних експертиз у сумі 392, 16 грн.
Питання про долю речових доказів вирішено у порядку ст.100 КПК України.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 01 жовтня 2015 року, вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 липня 2015 року щодо ОСОБА_4 залишено без зміни.
Як визнав встановленим суд, 01 листопада 2014 року о 16 год 30 хв. ОСОБА_4 знаходилась у квартирі АДРЕСА_1 разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_7 , 1989 року народження. В цей час, між ними на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_4 виник прямий злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, взяла у руки кухонний ніж та нанесла ним один удар в ліву частину грудної клітини ОСОБА_8 . Внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень ОСОБА_8 помер на місці.
У касаційній скарзі засуджена та її захисник просять судові рішення змінити та пом`якшити ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст.69 КК України до 5 років позбавлення волі у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості.
В обґрунтування наведеного вказують, що суди не врахували належним чином ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_4 , яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, сприяла розкриттю злочину, має матір похилого віку, доньку та новонароджену дитину, має позитивні характеристики з місця роботи, злочин вчинила внаслідок неправомірних дій потерпілого, щиро розкаюється в скоєному.
Перевіривши дотримання скаржниками порядку, строків касаційного оскарження, відповідність касаційної скарги вимогам закону та долучені до неї копії вироку суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Так, відповідно до вимог п.2 ч.2 ст.428 КПК України, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень, а також інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Згідно вимог ст.438 КПК України предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Відповідно до вимог ч.2 ст.433 КПК України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Враховуючи те, що доведеність вини та кваліфікація дій засудженої ОСОБА_4 за ч.1 ст. 115 КК України у касаційній скарзі не оспорюється, а тому суд касаційної інстанції судові рішення в цій частині не переглядає.
Як вбачається з наданих суду касаційної інстанції копій судових рішень, при призначенні засудженій ОСОБА_4 покарання, суд згідно із вимогами ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, дані про особу засудженої, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, до вчинення злочину була зайнята суспільно-корисною працею, посередньо характеризується за місцем проживання, пом`якшуючі покарання обставини, а саме: вчинення злочину вперше, стан здоров`я засудженої, яка перебуває на обліку у лікаря офтальмолога, має на утриманні матір похилого віку, відсутність обставин, що обтяжують покарання.
На вказаний вирок суду першої інстанції засудженою та її захисником були подані апеляційні скарги.
Апеляційний суд, в межах повноважень, та в порядку, визначеному ст.404 КПК України розглянув у повному обсязі доводи поданих апеляційних скарг та дійшов висновку про обґрунтованість вироку суду першої інстанції.
Доводи засудженої та її захисника про невідповідність, на їх думку, призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої внаслідок суворості, є безпідставними і не знайшли свого підтвердження під час перевірки судових рішень.
При цьому, обставини, на які засуджена та її захисник посилаються у касаційній скарзі, були предметом ретельної перевірки суду апеляційної інстанції, який визнав їх необґрунтованими, з наведенням в ухвалі докладних мотивів такого рішення. З цим висновком погоджується і колегія суддів.
Висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для застосування щодо ОСОБА_4 вимог ст.69 КК України є обґрунтованими.
Зміст ухвали суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст.419 КПК України.
Інші обставини, на які засуджена та її захисник посилаються у касаційній скарзі були відомі судам на час розгляду кримінального провадження і суд належним чином врахував їх при призначенні покарання.
Крім того, наявність у засудженої ОСОБА_4 новонародженої дитини на думку колегії суддів не є такою обставиною, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину.
При цьому, посткримінальна поведінка ОСОБА_4 не впливає на злочинний характер і природу самого вчиненого нею діяння.
Також, призначене засудженій ОСОБА_4 покарання є мінімальним, визначеним у санкції ч.1 ст.115 КК України.
За наведених обставин, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що призначене ОСОБА_4 покарання відповідає вимогам, передбаченим статтею 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення засудженої та попередження вчинення нею нових злочинів.
Підстав для зміни судових рішень з мотивів викладених у касаційній скарзі засудженої та її захисника колегія суддів не вбачає.
Виходячи з наведеного, з урахуванням доводів, викладених у касаційній скарзі і з наданих копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, у зв`язку із чим у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженої та її захисника слід відмовити на підставі п.2 ч.2 ст.428 КПК України.
Керуючись ч.2 ст. 428 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_5 на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 01 жовтня 2015 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
__________________ ___________________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3
