АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11-кп/774/1413/15 Справа № 185/3395/15-к
Головуючий у 1 й інстанції - Косюк А. П. Доповідач - Тарабан Є.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 вересня 2015 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Тарабана Є.О.
суддів: - Піскун О.П.
- Онушко Н.М.
за участю:
секретаря судового засідання - Савлюка Д.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду кримінальне провадження № 12013042030000091 за апеляційною скаргою прокурора Павлоградської міжрайонної прокуратури, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2015 року стосовно
ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Сокиренци Чемеровецького району Хмельницької області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, такого, що не працює,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 276 КК України,
ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Павлоград Дніпропетровської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, такого, що перебуває на посаді начальника станції Павлоград-1 ДП "Придніпровська залізниця"
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 276 КК України,
за участю
прокурора - Харів Н.А.
потерпілого - ОСОБА_6
представника потерпілого - Самухи О.О.
захисника - Остапулі Н.П.
обвинуваченого - ОСОБА_5
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013042030000091 від 28 травня 2013 року, повернуто прокурору Павлоградської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції послався на те, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженню не завершено та не надано стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування.
Свої рішення суд першої інстанції вмотивовує тим, що слідчим було надано підозрюваному ОСОБА_5 доступ до матеріалів досудового розслідування 03 жовтня 2014 року, про що складено відповідний протокол. Однак, після цього, 06 жовтня 2014 року слідчим суддею Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області було винесено ухвалу, якою задоволено клопотання сторони захисту та призначено в кримінальному провадженні судову залізнично-транспортну експертизу.
03 листопада 2014 року слідчим на адресу прокурора, який здійснює процесуальне керівництво, було подане клопотання про продовження строків досудового розслідування.
Проте, стороні захисту не було надано відповідні висновки результатів вказаної судової транспортно-залізничної експертизи, як не було надано і копію постанови про продовження строку досудового розслідування за клопотанням слідчого, чим було порушено вимоги ст. 290 КПК України, тобто стороні захисту було надано доступ лише до частини матеріалів досудового розслідування.
Прокурор, який приймав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду першої інстанції, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
Вимоги своєї апеляційної скарги прокурор обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, а тому, на думку апелянта, з цих підстав позиція суду про невідповідність обвинувального акту вимогам даної норми кримінального процесуального закону не ґрунтується на вимогах процесуального закону та не узгоджується з інформаційним листом ВСС України від 03 жовтня 2012 року.
Як стверджує прокурор, стороною обвинувачення додержано вимог ст. 290 КПК України та повідомлено сторони про закінчення досудового провадження, а також надано сторонам кримінального провадження доступ до матеріалів кримінального провадження, про що свідчать наявні в матеріалах досудового розслідування протоколи про надання доступу до матеріалів досудового розслідування потерпілому, представнику цивільного відповідача, підозрюваним та їх захисникам.
Проте, з приписів ч. 12 ст. 290 КПК України вбачається, що не відкриття частини матеріалів кримінального провадження стороні кримінального провадження не може бути підставою для повернення обвинувального акту, а лише позбавляє цю сторону кримінального провадження посилатися на ці матеріали, як на докази.
Від захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката Остапулі Н.М. надійшли заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в якій вона просить залишити її без задоволення.
В обґрунтування своїх заперечень захисник посилається на те, що слідчим, якому було доручено проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні, не було надано стороні захисту доступу до усіх матеріалів кримінального провадження, а лише до частини. З матеріалами кримінального провадження, зібраними слідчим з 03 жовтня 2014 року по 20 березня 2015 року (дата затвердження обвинувального акту), в тому числі і з процесуальними рішеннями слідчого та прокурора в кримінальному провадженні сторона захисту не ознайомлена.
Окрім того, на думку захисника, слідчим та прокурором не виконано ухвалу слідчого судді про призначення в кримінальному провадженні судової залізнично-транспортної експертизи, висновки цієї експертизи стороні захисту не надані.
За викладених обставин захисник вважає, що досудове розслідування в кримінальному провадженні не закінчене.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи прокурора Харів Н.А., яка вимоги прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, підтримала у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні, думку потерпілого ОСОБА_6 та його представника - адвоката Самухи О.О., які кожен окремо підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити, думку обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката Остапулі Н.П., які кожен окремо заперечували проти задоволення вимог апеляційної скарги прокурора та просили оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги прокурора підлягають задоволенню.
На думку колегії суддів апеляційного суду, доводи прокурора про необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо невідповідності обвинувального акту стосовно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 нормам кримінального процесуального закону є обґрунтованими і такими, що заслуговують на увагу з наступних підстав.
Відповідно до норм п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право серед інших прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Вимоги до обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування визначені нормами ст. 291 КПК України.
Повертаючи обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12013042030000091 стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України з тих підстав, що стороні захисту було надано доступ лише до частини, а не до усіх матеріалів досудового розслідування, а також в зв'язку з тим, що, на думку суду першої інстанції, досудове розслідування в кримінальному провадженні не закінчене.
Нормами п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується направленням до суду обвинувального акта.
Відповідно до норм ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 10 вересня 2014 року слідчим, якому було доручено проведення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, було складено обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а 20 березня 2015 року прокурором Павлоградської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області вказаний обвинувальний акт було затверджено.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційного суду, оскільки в кримінальному провадженні було складено та затверджено обвинувальний акт, який 24 березня 2015 року надійшов до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, досудове розслідування в кримінальному провадженні закінчене.
За викладених обставин висновки суду першої інстанції про те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні не закінчене, не ґрунтуються на нормах кримінального процесуального закону.
На стадії підготовчого провадження суд не вправі робити висновки щодо достатності чи недостатності доказів, їх належності чи неналежності.
Зазначаючи в своїй ухвалі про те, що стороні захисту було надано доступ лише до частини матеріалів кримінального провадження, на думку колегії суддів апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов висновку про певні процесуальні порушення, допущені органом досудового розслідування в ході проведення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
Однак, нормами п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України визначено, що підставою для повернення обвинувального акту є його невідповідність вимогам КПК України. Процесуальні порушення, як підстави для повернення обвинувального акта, нормами ст. 314 КПК України не передбачені.
Як вбачається зі змісту обвинувального акту, в ньому зазначено усі передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України відомості. Стосовно змісту обвинувального акту у жодної із сторін кримінального провадження відсутні будь-які зауваження і судом першої інстанції не встановлено які саме відомості, передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України, не зазначені в обвинувальному акті.
В реєстрі матеріалів досудового розслідування, як додатку до обвинувального акту, зазначено усі прийняті під час досудового розслідування процесуальні рішення, проведені під час досудового розслідування процесуальні дії та заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані під час досудового розслідування.
На думку колегії суддів апеляційного суду, за викладених обставин висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення обвинувального акту в зв'язку із його невідповідністю вимогам КПК України є необґрунтованим, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із призначенням нового судового розгляду матеріалів кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Вимоги апеляційної скарги прокурора Павлоградської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області, який приймав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, задовольнити.
Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2015 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013042030000091 від 28 травня 2013 року, повернуто прокурору, скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскаржена в касаційному порядку не може бути.
Судді:
