Справа № 2-692/2008 рік
Справа № 2-692/2008 рік
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
смт. Ріпки 18 грудня 2008 року
Ріпкинський районний суд Чернігівської області
у складі: головуючого - судді Жовток Є.А.
при секретарі Савенко І.О.
з участю позивача ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Ходаша О.М.
представника третьої особи Брусило С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Ріпки справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2до територіальної громади в особі Задеріївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, третя особа без самостійних вимог - Ріпкинська районна державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, посилаючись на ст.1272 ЦК України, звернулася до суду з позовом в інтересах ОСОБА_2, зазначивши, що мати позивачки - ОСОБА_3, за життя мала у власності житловий будинок з надвірними будівлями, що розташовані по АДРЕСА_1. Спадкоємцями після ОСОБА_3 були її діти: ОСОБА_2 (позивач по справі) таОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1року. Представник позивача вказує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в установленому законом порядку спадщину після матері не прийняли. Як на причини пропущення строку прийняття спадщини зі сторони ОСОБА_2, представник позивача посилається на її хворобу та юридичну необізнаність. Таким чином ОСОБА_1 просить винести рішення, яким визначити ОСОБА_2 додатковий двомісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після матері ОСОБА_3, смерть якої настала ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали свої вимоги, обґрунтовуючи їх обставинами, викладеними в позовній заяві.
Представник відповідача - територіальної громади в особі Задеріївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області в судовому засіданні відніс вирішення спору на розсуд суду.
Представник Ріпкинської районної державної нотаріальної контори вважає позовні вимоги обгрунтованими.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
У відповідності до ч.1 ст.60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 являється донькою ОСОБА_3, котра проживала в АДРЕСА_1 та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Як вбачається з повідомлень Задеріївської сільської ради та Державного нотаріального архіву Чернігівської області, за життя ОСОБА_3 заповіту на будь-чию користь не складала і спадкова справа після її смерті з 1979 по 1990 рік не заводилась.
Єдиними спадкоємцями першої черги за законом після ОСОБА_3, були її донька ОСОБА_2 (позивач по справі) та син ОСОБА_3
З пояснень позивача та її представника, а також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 у шестимісячний строк не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та не вчинила інших дій, які б свідчили що вона вступила в управління чи володіння спадковим майном.
Позивач ОСОБА_2, станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 року, була зареєстрована поАДРЕСА_2, проживала за вказаною адресою і звернулася з позовом про визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини лише 04.06.2008 року, тобто більш ніж через 29 років з дня відкриття спадщини.
Будь-яких доказів про поважність причин пропущення строку звернення до нотаріальної контори ні позивач, ні її представник в судовому засіданні не надали.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 пояснила, що звернулася з позовом до суду вже після того, як продала будинок та земельну ділянку ОСОБА_1, своєму представнику в цивільній справі.
Обгрунтовуючи свої вимоги позивач та її представник посилаються на ч.3 ст.1272 ЦК України.
В той же час, пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, передбачено, що ст.1272 ЦК України, підлягає застосуванню до спадкоємців, у яких право на спадкування виникло з набранням чинності Цивільним кодексом України, в редакції 2003 року.
Таким чином позивач та її представник не довели тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог, а їх вимоги не грунтуються на законі.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що на день смерті ОСОБА_3, разом з нею проживали і були зареєстровані син -ОСОБА_3 та невістка - ОСОБА_4.
Пунктом 1 ч.1 ст.549 ЦК УРСР, в редакції 1963 року, передбачено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що спадщину у вигляді домоволодіння, після смерті ОСОБА_3 прийняв її син -ОСОБА_3, оскільки на день відкриття спадщини, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 року, він проживав разом зі спадкодавцем і його наступні дії свідчать про фактичне прийняття спадщини.
ОСОБА_3 проживав у житловому будинку АДРЕСА_1 до дня своєї смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1року.
На день смерті ОСОБА_3, разом з ним проживала дружина - ОСОБА_4, яка в свою чергу померла ІНФОРМАЦІЯ_3року.
У відповідності до ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1270 ЦК України, в редакції 2003 року, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини і протягом шести місяців не заявив про відмову від неї, вважається таким, що прийняв спадщину.
Таким чином, суд приходить до висновку, що спадщину у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями, розташованими по АДРЕСА_1, прийняла ОСОБА_4.
ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовом в інтересах ОСОБА_2, не зазначила цих істотних для правильного вирішення справи обставин, отже в задоволенні її вимог необхідно відмовити.
У відповідності до ст.88 ЦПК України, судові витрати по справі необхідно віднести на рахунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 57, 208, 209, 215, 218 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до апеляційного суду Чернігівської області, через Ріпкинський районний суд, упродовж десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області, через Ріпкинський районний суд, упродовж двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст рішення виготовлено 23 грудня 2008 року.
Суддя Є.А. Жовток
