ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
14 жовтня 2014 року Чернігів Справа № 825/1335/13-а
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Якуш І.В.,
за участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, прокурора відділу прокуратури м. Чернігова Коляда Ю.О., представника органу опіки та піклування Деснянської районної у м. Чернігові ради Тарарака О.І., 3-тьої особи: ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та в інтересах їх неповнолітньої дитини ОСОБА_7 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: орган опіки та піклування Деснянської районної у м. Чернігові ради, 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_6 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА _1, ОСОБА_2 та в інтересах їх неповнолітньої дитини ОСОБА_7 звернулись до суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: орган опіки та піклування Деснянської районної у м. Чернігові ради, 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_6, в якому просять суд визнати протиправними дії відповідача; зобов'язати відповідача внести необхідні зміни до реєстраційного обліку та поновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що відповідачем протиправно знято позивачів з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, оскільки відсутнє судове рішення про позбавлення права користування житлом, яке є підставою для зняття позивачів з реєстраційного обліку відповідно до статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Крім того, зазначають, що зняття з реєстрації місця проживання неповнолітньої ОСОБА_7 здійснювалось без дозволу органу опіки та піклування.
В судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.
Прокурор та представник 3-тьої особи: органу опіки та піклування Деснянської районної у м. Чернігові ради в судовому засіданні вважали, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідачем при знятті з реєстрації ОСОБА_7 не враховано, що вона є неповнолітньою особою, тому необхідна згода органу опіки та піклування, а також відсутність судового рішення про визнання позивачів такими, що втратили право користування житлом.
Представник відповідача в судовому засіданні в задоволенні позову просив відмовити та пояснив, що зняття особи з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі заяви власника житла і документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням, та не залежить від волі особи, яку знімають з реєстрації місця проживання. Тому, відповідачем правомірно на підставі заяви ОСОБА_8, який є власником квартири, знято позивачів з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.
3-тя особа: ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що договір купівлі-продажу квартири від 30.10.2007 є недійсним, тому відповідачем правомірно було знято позивачів з реєстрації місця проживання.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, які були власниками квартири, та їх неповнолітня дитина ОСОБА_7 були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.03.2010, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 09.07.2010, яким за ОСОБА_8 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1, комунальним підприємством «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентарізації Чернігівської обласної ради» 10.08.2010 прийнято рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_8 на вказану квартиру.
Даний факт підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 26972108 від 10.08.2010, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 33).
22.01.2013 ОСОБА_8 звернувся до Деснянського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області з заявою про зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1. До заяви було додано копію рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.03.2010, копію ухвали Апеляційного суду Чернігівської області від 09.07.2010, копію витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.08.2010.
Відповідачем, на підставі поданої заяви та доданих до неї документів, 22.01.2013 було знято ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7 з реєстрації місця проживання, про що зроблено відмітку на заяві та в талонах зняття з реєстрації місця проживання в Україні (а.с. 38, 54).
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, регулюються Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», який визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.
Відповідно до приписів статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній, установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.
Згідно пункту 3.1. Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 № 1077, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, в тому числі, інших документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів).
Зняття з реєстрації на підставах, визначених в абзацах вісім та дев'ять пункту 3.1 цього розділу, здійснюється за клопотанням уповноваженої особи закладу/установи або за заявою власника/наймача житла або їх законних представників.
Таким чином, інші документи, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням, є самостійними підставами для зняття особи з реєстрації місця проживання поряд з іншими, передбаченими статтею 7 зазначеного Закону, підставами.
За відсутності права власності на житло у зареєстрованої особи можуть бути підстави для здійснення користування житлом, проте, позивачі жодних доказів щодо наявності таких підстав не надали, тому рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.03.2010 та витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно № 26972108 від 10.08.2010, згідно яких власником квартири за адресою: АДРЕСА_1, є ОСОБА_8, в даному випадку, свідчать про припинення у позивачів права користування житловим приміщенням.
Посилання позивачів на те, що під час зняття їх з реєстрації місця проживання було відсутнє судове рішення про позбавлення права користування житловим приміщенням, судом не приймаються до уваги, з огляду на те, що чинним законодавством не визначено наявність судового рішення про позбавлення права користування житловим приміщенням обов'язковою умовою для зняття особи з реєстрації місця проживання.
Також судом не приймаються до уваги твердження позивачів, що відповідачем при знятті з реєстрації місця проживання неповнолітньої ОСОБА_7 не було отримано згоди від органу опіки та піклування, тим самим порушивши майнові права дитини на житло, оскільки неповнолітня ОСОБА_7 не відноситься до категорії дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відносно яких вказаними Законом та Порядком передбачено погодження зняття з реєстрації місця проживання з органам опіки і піклування.
Крім того, суд звертає увагу, що контроль за збереженням житлових та майнових прав дітей передбачений положеннями Сімейного кодексу України, Закону України «Про охорону дитинства» саме на етапі вчинення правочинів з нерухомим майном, право власності на яке або право користування яким мають діти, шляхом надання органами опіки та піклування згоди на вчинення зазначених правочинів.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем у відповідності до вимог вказаного Закону та Порядку було проведено зняття з реєстрації місця проживання позивачів.
Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 та в інтересах їх неповнолітньої дитини ОСОБА_7 необхідно відмовити повністю.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 та в інтересах їх неповнолітньої дитини ОСОБА_7 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: орган опіки та піклування Деснянської районної у м. Чернігові ради, 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_6 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.О. Непочатих
