33/183|
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
справа № |
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ремавтокомплект-Сервіс»
до товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВС»
про стягнення 89 845,23 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Розенко Т.С., - представник за довіреністю № 25 від 18.04.08.;
від відповідача: Новиков В.О. –представник за довіреністю № 767/2007-2 від 26.12.07.
встановив :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремавтокомплект-Сервіс»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВС»про стягнення заборгованості в сумі 89 845,23 грн. за договором № 78/02 купівлі-продажу буряків від 19.09.2006 року.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем був укладений договір № 78/02 купівлі-продажу буряків від 19.09.2006 року, відповідно до умов якого позивач зобов’язується виростити в 2006 році цукрові буряки та передати їх у власність відповідачу, а відповідач зобов’язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.
Позивач свої зобов’язання по договору виконав у повному обсязі на загальну суму 790 170,97 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, а саме:
- № 7 від 30.09.2006 року на суму 80 409,15 грн.;
- № 11 від 31.10.2006 року на суму 662 698,91 грн.;
- № 12 від 03.11.2006 року на суму 47 062,90 грн.;
Товар по вищезазначених накладних був отриманий уповноваженим представником товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВС»Мусурівським І.А. на підставі довіреності на отриманні цінностей серія ЯМР № 774537 від 31.10.2006 року, яка дійсна до 10.11.2006 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮВС»за поставлений товар розрахувалося частково. Всього позивачем було отримано як коштами так і товаром 713 338,41 грн.
Грошовими коштами було оплачено 350 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, а саме:
- № 11859 від 21.09.2006 року на суму 100 000,00 грн.;
- № 73 від 13.10.2006 року на суму 100 000,00 грн.;
- № 330 від 31.10.2006 року на суму 100 000,00 грн.;
- № 515 від 15.11.2006 року на суму 50 000,00 грн.
В рахунок оплати поставок відповідачем позивачу були передані товари на загальну суму 363 338,41 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними:
- № ЮВ-0003883 від 30.09.2006 року на суму 45,00 грн.;
- № ЮВ-0004719 від 31.10.2006 року на суму 45,00 грн.;
- № ЮВ-0004864 від 10.11.2006 року на суму 4,50 грн.;
- № ЮВ-0000492 від 31.03.2007 року на суму 2 342,50 грн.;
- № ЮВ-0000464 від 31.03.2007 року на суму 189 654,00 грн.;
- № ЮВ-0000629 від 18.04.2007 року на суму 41 086,00 грн.;
- № ЮВ-0000707 від 24.04.2007 року на суму 3 734,72 грн.;
- № ЮВ-0000945 від 15.05.2007 року на суму 23 924,40 грн.;
- № ЮВ-0001092 від 24.05.2007 року на суму 29 269,39 грн.;
- № ЮВ-0001176 від 31.03.2007 року на суму 14 829,60 грн.;
- № ЮВ-0001214 від 02.06.2007 року на суму 12 265,60 грн.;
- № ЮВ-0001238 від 06.06.2007 року на суму 26 203,00 грн.;
- № ЮВ-0001382 від 19.06.2007 року на суму 9 199,20 грн.;
- № ЮВ-0001560 від 12.07.2007 року на суму 10 735,50 грн.;
Таким чином, сума боргу відповідача становить 76 832,56 грн.
Представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі.
Представник відповідача через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав документи на вимогу ухвали суду та заперечення вих. № 151/2008 від 18.04.2008 року відповідно до якого просив суд застосувати строки позовної давності для стягнення пені та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, у задоволенні позовних вимог про стягнення 2 700,00 грн. за послуги адвоката відмовити, зменшити з відповідача судових витрат.
Судом оголошена перерва до 20.05.2008 року для надання додаткових доказів по справі.
В судовому засіданні 20.05.2008 року представник позивача надав розрахунок суми пені та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 73 на Розенко Т.С. Підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 76 832,56 грн., пеню в сумі 3 230,19 грн., 2 700,00 грн. за надані послуги адвоката та витрати по сплаті державного мита в сумі 898,45 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
Представник відповідача суму основного боргу визнав, просив застосувати термін позовної давності щодо нарахування пені.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
19.09.2006 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ремавтокомплект-Сервіс»та товариство з обмеженою відповідальністю «ЮВС»уклали договір № 78/02 купівлі-продажу цукрових буряків.
Відповідно до ч.1 статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Частина 1 статті 691 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до п. 5.1 договору № 78/02 купівлі-продажу цукрових буряків від 19.09.2006 року, ціна за продукцію –207,00 грн. за тону в тому числі 34,5 грн., без урахування цукристості.
Згідно п.5.2 договору № 78/02 купівлі-продажу цукрових буряків від 19.09.2006 року сума договору складає 724 500,00 грн. в тому числі ПДВ 120 750,00 грн. з розрахунку за 3 500 тон зданого в майбутньому цукрового буряка.
Пункт 5.3 договору № 78/02 купівлі-продажу цукрових буряків від 19.09.2006 року передбачає, що остаточна сума договору визначається на підставі актів прийому-передачі та/або видаткових накладних на передачу продукції.
З наявних в матеріалах справи видаткових накладних вбачається, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 790 170,97 грн., а оплатив на суму 713 338,41 грн.
Відповідно до ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 5.6 договору № 78/02 купівлі-продажу цукрових буряків від 19.09.2006 року передбачено, що кінцевий розрахунок за отриману продукцію здійснюється по факту її поставки після підписання акту прийому-передачі продукції на протязі одного місяця не пізніше 31.12.2006 року.
Згідно ч.2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 76 832,56 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і визнані відповідачем, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 6 797,37 грн.
Представник відповідача заперечив проти нарахування пені та подав заяву про застосування термінів позовної давності.
Згідно п.3 ч.1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пункт 7.3 договору № 78/02 купівлі-продажу цукрових буряків від 19.09.2006 року передбачає, що за неналежне виконання своїх обов’язків, крім штрафу, сторони несуть відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов’язань за кожний день такого невиконання.
Згідно п.5.6 договору № 78/02 купівлі-продажу цукрових буряків від 19.09.2006 року кінцевий розрахунок за отриману продукцію здійснюється по факту її поставки після підписання акту прийому-передачі продукції на протязі одного місяця не пізніше 31.12.2006 року.
Оскільки, останнім днем оплати продукції за договором є 31.12.2006 року, тому, днем прострочення зобов’язання є 01.01.2007 року.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно п.1 ч.2 статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Тому, з огляду на зазначені положення строк позовної давності, в межах якого позивач міг звернутися до суду з вимогою про стягненні пені закінчився 01.01.2008 року.
Частина 3 статті 267 ЦК України передбачає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
У зв’язку з застосування судом строку позовної давності вимога позивача про стягнення пені в розмірі 6 797,37 грн. не підлягає задоволенню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача суму адвокатських витрат в розмірі 2 700,00 грн. На підтвердження зазначеного факту в матеріалах справи наявні: договір на юридичне обслуговування від 05.02.2008 року; свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю № 73 від 16.12.2003 року; платіжне доручення № 60 від 04.03.2008 року на суму 2 700,00 грн. з призначенням платежу: передплата за юридичні послуги згідно рах. 3 2 від 29.02.2008 року.
Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Відповідно до ч. 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».
Згідно статті 1 Закону України «Про адвокатуру»адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.
Частина 1 статті 12 Закону України «Про адвокатуру»передбачає, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.
Відповідно до статті 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року протокол від 1-2 жовтня 1999 року № 6/VІ, єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є - гонорар. Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обгрунтованим за розміром.
Згідно ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
при задоволенні позову - на відповідача;
при відмові в позові - на позивача;
при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:
на позивача в сумі 125,78 грн., на відповідача –772,67 грн.
Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:
на позивача в розмірі 16,52 грн., на відповідача –101,48 грн.
Витрати по сплаті послуг адвоката покладаються:
на позивача в розмірі 378,00 грн., на відповідача –2 322,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ч.5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВС» (юридична адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, будинок 18 А, фактична адреса: 03026, м. київ, вул. Стрийська,3; р/р 26008169127001 РЦ КБ «Приватбанк»м. Київ, МФО 320649, код ЄДРПОУ 21614404) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ремавтокомплект-Сервіс»(41600, Сумська обл., м. Конотоп, вул. Генерала Тхора, 148; р/р 26008301670829 в КБ «Промінвестбанк»м. Конотоп, МФО 337386, код ЄДРПОУ 31097550) суму основного боргу 76 832 (сімдесят шість тисяч вісімсот тридцять дві) грн. 56 коп., витрати по сплаті послуг адвоката в розмірі 2 332 (дві тисячі триста тридцять дві) грн. 00 коп. та витрати по сплаті державного мита в сумі 772 (сімсот сімдесят дві) грн. 67 коп. та 101 (сто одна) грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.В частині стягнення пені в розмірі 6 797,37 грн. відмовити.
4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М.Мудрий
