Єдиний державний реєстр судових рішень
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
"21" січня 2025 р. Справа№ 910/12559/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Суліма В.В.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,
згідно протоколу судового засідання від 21.01.2025:
від позивача: Кулік С.В. - адвокат, посвідчення № 6103/10;
від відповідача: Кулинич В.П. - адвокат, посвідчення № 1892; Самсонович О.А. - адвокат, посвідчення № 000978;
за участю вільних слухачів згідно протоколу судового засідання від 21.01.2025;
за заявою Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" про відвід суддів Коротун О.М. та Сулім В.В. від розгляду справи № 910/12559/20;
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк"
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 (повний текст підписано 31.10.2023)
у справі №910/12559/20 (суддя Бондарчук В.В.)
за позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"
до Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк"
про визнання зобов`язань припиненими,
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (далі - позивач, Завод) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (далі - відповідач, Банк) про визнання зобов`язання припиненим.
Справа неодноразово розглядалась судами різних інстанцій.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021, позовні вимоги було задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду від 17.05.2023 касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2021 у справі №910/12559/20 скасовано. Справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами нового розгляду справи Господарський суд міста Києва рішенням від 16.10.2023 позовні вимоги задовольнив. Визнано припиненими всі зобов`язання Заводу перед Банком у зв`язку з їх повним виконанням, проведеним належним чином, за укладеними між сторонами кредитними договорами від 02.08.2010 № 4Н10149Д, від 01.07.2010 № 4Н10121Д, від 01.07.2010 № 4Н10130Д, від 01.10.2010 № 4Н10261Д.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 03.09.2024 скасував рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі № 910/12559/20. У позові відмовив. Стягнув з позивача на користь відповідача витрати по сплаті судового збору.
Постановою Верховного Суду від 19.11.2024 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 у справі 910/12559/20 скасовано. Справу № 910/12559/20 передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024 справу № 910/12559/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 було, зокрема, прийнято апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі №910/12559/20 до провадження у складі зазначеної колегії суддів; призначено до розгляду апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі №910/12559/20 у судовому засіданні 21.01.2025.
17.01.2025 від Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" надійшла заява про відвід суддів Коротун О.М. та Сулім В.В. від розгляду справи № 910/12559/20.
Вказана заява мотивована тим, що у заявника наявні обґрунтовані сумніви стосовно неупередженості та об`єктивності суддів Коротун О.М. та Сулім В.В. щодо розгляду даної справи, приймаючи до уваги той факт, що вказані судді приймали участь у розгляді справи № 910/14224/20 та вже висловили (щонайменше сформували) свою позицію в цілому щодо правовідносин, які, зокрема, є предметом дослідження у справі № 910/12559/20, та й щодо окремих висновків Великої Палати Верховного Суду, зроблених у справі № 910/14224/20, коли розглядали апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2021 у справі № 910/14224/20. Так, заявник вважає, що очевидним та беззапереченим є той факт, що судді Коротун О.М. та Сулім В.В., маючи наперед визначену позицію у спірних правовідносинах, що була раніше сформована у справі № 910/14224/20, очевидно не можуть бути об`єктивними та неупередженими при розгляді даної справи, яка хоча і виникла між тими ж самими сторонами, однак з інших договірних правовідносин і має свої як матеріально-правові, так і процесуальні особливості. Вказані обставини, викликають у заявника обґрунтовані сумніви щодо неупередженості суддів Коротун О.М. та Сулім В.В. при розгляді даної справи, що є підставою для заявлення вказаним суддям відводу.
В судовому засіданні 21.01.2025 адвокат заявника повідомив суд про те, що не міг раніше подати таку заяву, оскільки до 17.01.2025 сподівався, що зазначений склад суду (Коротун О.М. та Сулім В.В.) заявлять собі самовідвід. Але реалізував своє право, як це передбачено кодексом, за два дні до судового засідання.
Розглянувши подану заяву про відвід суддів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у її задоволенні, що обґрунтовується наступним.
Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.
Статтею 35 ГПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно з частиною 3 статті 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до частини 7 статті 39 ГПК України вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Відповідно до частини восьмої статті 39 ГПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України"). При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 вказаного рішення).
Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді. Так, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Фактично єдиною підставою для подання заяви про відвід суддів Коротун О.М. та Сулім В.В. є та обставина, що вказані судді приймали участь у розгляді справи № 910/14224/20.
Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що в пункті 7.37. постанови від 19 листопада 2024 року у даній справі Верховний Суд вказав, що «з урахуванням аналізу судових рішень у справі, що розглядається № 910/12559/20 та у справі № 910/14224/20, яка розглянута Великою Палатою Верховного Суду, що правовідносини у цих справах є подібними. Зокрема, тотожними є суб`єктний склад: позивач АТ "Нікопольський завод феросплавів", а відповідач АТ КБ "ПриватБанк"; предмет і підстави заявленого позову: предметом спору в обох зазначених справах є визнання припиненими всіх зобов`язань Заводу перед Банком за відповідними кредитними договорами у зв`язку з їх повним виконанням, проведеним належним чином; у обох зазначених справах підставою виникнення спору визначено невизнання Банком права Заводу на припинення зобов`язань за кредитними договорами, обґрунтовану виключно обставинами звернення Банку до суду штату Делавер (США) з одним і тим самим позовом».
Відповідно до ч. 4. ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Водночас, подібність правовідносин у вказаних справах не може свідчити про порушення заздалегідь безсторонності судді, оскільки вказане є необґрунтованим припущенням про існування сформованого ставлення суддів до відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
А тому в цій частині, суд апеляційної інстанції також зазначає, що доводи скаржника про те, що судді Коротун О.М. та Сулім В.В. - брали участь у розгляді справи № 910/14224/20, не можуть бути підставою для відводу, оскільки це суперечитиме найважливішому принципу судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема шляхом заявлення відводів тим суддям, правова позиція яких заявників не влаштовує. (Аналогічна правова позиція зазначена в ухвалі Верховного Суду від 18 грудня 2024 року у справі № 910/18278/23).
Відповідно до частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Як вже зазначалось вище, 17.01.2025 (п`ятниця) від Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" надійшла заява про відвід суддів Коротун О.М. та Суліма В.В. Тоді як судове засідання було призначене на 21.01.2025. Тобто менше ніж за три робочі дні, враховуючи те, що розгляд справи призначений на 21.01.2025 (18.01.2025 та 19.01.2025 - вихідні дні). А тому дана заява не підлягала передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Аналогічна правова позиція зазначена в ухвалі Верховного Суду від 03 грудня 2024 року у cправі № 922/856/23 (910/8719/22),
Отже, на підставі ст. 35 ГПК України не встановлено обставин для відводу суддів Коротун О.М. та Суліма В.В. від розгляду справи № 910/12559/20. А тому, доводи, викладені в заяві про відвід вказаних суддів від розгляду справи № 910/12559/20, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає необґрунтованими.
Керуючись ст. 32, 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" про відвід суддів Коротун О.М. та Суліма В.В. від розгляду справи № 910/12559/20.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді В.В. Сулім
А.Г. Майданевич
