ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Уркевича В. Ю., Власова Ю. Л.
щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 (провадження № 12-19гс24)
Коротка історія справи
1. У квітні 2023 року керівник Сарненської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Рокитнівської селищної ради Сарненського району Рівненської області (далі - Рада, позивач), якій були передані в комунальну власність земельні ділянки, звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтоком ОІЛ» (далі - ТОВ «Нафтоком ОІЛ», відповідач), у якому просив:
- розірвати договір оренди землі (земельна ділянка кадастровий номер 5625055500:04:003:0001, площею 1,5 га) від 09 грудня 2008 року, укладений Рокитнівською районною державною адміністрацією (далі - Рокитнівська РДА) та ТОВ «Нафтоком ОІЛ», зареєстрований 09 грудня 2008 року в Рокитнівському районному відділі Рівненської регіональної філії «Центр ДЗК при Держкомземі України» за № 040859700003;
- розірвати договір оренди землі (земельна ділянка кадастровий номер 5625055500:04:002:0001, площею 2,62 га) від 09 грудня 2008 року, укладений Рокитнівською РДА і ТОВ «Нафтоком ОІЛ», зареєстрований 09 грудня 2008 року в Рокитнівському районному відділі Рівненської регіональної філії «Центр ДЗК при Держкомземі України» за № 040859700004;
- розірвати договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5625055500:04:002:0002, площею 8,744 га) від 26 липня 2010 року, укладений Рівненською обласною державною адміністрацією (далі - Рівненська ОДА) і ТОВ «Нафтоком ОІЛ», зареєстрований 26 липня 2010 року в Рокитнівському районному відділі Рівненської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» за № 041059700001;
- зобов`язати ТОВ «Нафтоком ОІЛ» повернути Раді земельні ділянки, кадастрові номери 5625055500:04:003:0001 (площею 1,5 га), 5625055500:04:002:0001 (площею 2,62 га), 5625055500:04:002:0002 (площею 8,744 га), у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому відповідач отримав їх в оренду.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Нафтоком ОІЛ» протягом 2018-2022 років порушило взяті на себе договірні зобов`язання: не сплачувало орендну плату за землю.
3. Рішенням від 26 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20 грудня 2023 року, Господарський суд Рівненської області відмовив у задоволенні позову.
4. Судові рішення мотивовані тим, що під час вирішення питання щодо наявності підстав для розірвання договорів оренди землі мають сукупно досліджуватися як систематичність, так й істотність допущеного порушення умов договору, а так само і бажання (волевиявлення) сторін договору.
5. Суди врахували, що сплата ТОВ «Нафтоком ОІЛ» орендної плати на момент розгляду справи доводить добросовісний намір належно виконувати зобов`язання за договорами оренди, а також його заінтересованість у збереженні орендних правовідносин з позивачем.
6. Урахувавши також заперечення позивача проти задоволення позову, суди виснували, що прокурор не довів порушення інтересів держави, а розірвання договорів оренди призведе до настання більших негативних наслідків (недоотримання орендних платежів) та завдаватиме істотних збитків Раді.
7. Ухвалою від 03 квітня 2024 року колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передала справу № 918/391/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини четвертої статті 302 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважала, що необхідно відступити від правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18), щодо доцільності встановлення поряд з обставинами наявності / відсутності факту порушення умов договору оренди землі у виді систематичного невнесення орендної плати також обставин наявності / відсутності критерію істотності цього порушення у розумінні частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.
8. Постановою від 20 листопада 2024 року Велика Палата Верховного Суду касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури (далі - заступник прокурора) задовольнила, рішення Господарського суду Рівненської області від 26 вересня 2023 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20 грудня 2023 року скасувала та ухвалила нове рішення. Позов прокурора в інтересах держави в особі Ради до ТОВ «Нафтоком ОІЛ» про розірвання договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок задовольнила.Стягнула з ТОВ «Нафтоком ОІЛ» на користь Рівненської обласної прокуратури 59 048,00 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
9. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку (частина третя статті 34 Господарського процесуального кодексу України).
Підстави незгоди з постановою Великої Палати Верховного Суду
10. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року мотивована, зокрема, тим, що приписи про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України (систематична несплата орендної плати), та правила частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать одні одним, а навпаки - доповнюють одні одних.
11. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для того, щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату», зокрема, орендної плати.
12. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною.
13. Водночас щодо поняття «несплата», вжитого у пункті «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати.
14. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 Цивільного кодексу України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.
15. Велика Палата Верховного Суду також дійшла переконання, що у разі, якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначеного умовами договору оренди землі, тобто орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України, а загальне правило частини другої статті 651 Цивільного кодексу України - у разі істотності порушення договору іншою стороною.
16. Для забезпечення ефективного функціонування договірних орендних земельних правовідносин і передбачуваності правозастосовної практики Велика Палата Верховного Суду вважала за неодмінне відступити від висновку, викладеного в її постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18), шляхом його конкретизації та зазначення, що:
- пункт «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України як спеціальна норма права передбачає самостійну і достатню підставу для розірвання договору оренди землі у разі систематичної повної несплати орендної плати. У цьому випадку немає потреби оцінювати істотність порушення та застосовувати загальне правило, передбачене в частині другій статті 651 Цивільного кодексу України, оскільки законодавство передбачає додаткову (до загальних) підставу розірвання договору оренди землі;
- якщо орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, то застосуванню підлягає загальне правило частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, а не припис пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України. Якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, укладаючи такий договір, то такий договір має бути розірваний саме на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.
17. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у цій справі суди встановили, що у 2019 році (за період з 30 листопада до 31 грудня 2019 року) ТОВ «Нафтоком ОІЛ» нараховано та не сплачено 54 487,42 грн орендної плати, у 2020 році нараховано 339 006,59 грн, з яких сплачено 18 810,42 грн, у 2021 році нараховано 267 294,25 грн та сплачено 62 301,96 грн, у 2022 році нараховано та не сплачено 267 294,25 грн, у 2023 році нараховано 22 274,53 грн, з яких сплачено 2 500,00 грн.
18. Станом на 07 березня 2023 року загальна сума боргу зі сплати орендної плати становила 911 000,00 грн.
19. Ці обставини щодо розміру заборгованості за орендною платою та періодів її виникнення ТОВ «Нафтоком ОІЛ» не спростовувало, а навпаки - вчинило дії, які підтверджують визнання цих обставин, як-от: після пред`явлення прокурором позову в інтересах Ради сплатило орендну плату за користування земельними ділянками в розмірі 913 217,15 грн, рентну плату за користування надрами для видобування інших корисних копалин - 9 529,23 грн, за земельний сервітут - 2 366,84 грн, здійснило оплату буровибухових робіт в розмірі 1 487 000,00 грн та інших платежів на суму 29 437,48 грн, а також сплатило суму податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 3 155,28 грн.
20. За висновками Великої Палати Верховного Суду, ТОВ «Нафтоком ОІЛ» неодноразово порушувало умови договорів оренди землі, а саме систематично не сплачувало орендну плату в повному обсязі, зокрема в 2019 та 2022 роках, що підпадає під дію пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України та є самостійною і достатньою підставою для розірвання договору. Також відповідач здійснював часткову сплату орендної плати у 2020, 2021, 2023 роках, що могло б слугувати підставою для розірвання договорів оренди за частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України (в контексті з`ясування істотності порушення договору іншою стороною), якби не було підстав для розірвання договорів за пунктом «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України.
21. Тож суди першої та апеляційної інстанцій, за наявності в матеріалах справи доказів систематичної (два і більше випадки) повної несплати орендної плати за договорами оренди землі та неспростування цих обставин відповідачем, мали констатувати наявність підстав для розірвання зазначених договорів відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України та не повинні були вдаватися до оцінки істотності порушення умов договору за частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України.
22. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду погодилася з доводами касаційної скарги про те, що самий лише факт систематичного порушення договорів оренди землі у виді повної несплати орендної плати за 2019 та 2022 роки є підставою для розірвання таких договорів, незважаючи на те, чи надалі була повністю сплачена зазначена заборгованість, у цій справі - після звернення до суду з позовом про розірвання згаданих договорів.
23. Проте з наведеними висновками Великої Палати Верховного Суду погодитися не можна з огляду на таке.
24. Суди попередніх інстанцій встановили, що між ТОВ «Нафтоком ОІЛ», Рокитнівською РДА, Рівненською ОДА були укладені договори оренди землі.
25. Умовами договорів оренди землі встановлений розмір орендної плати, а також визначено, що орендна плата вноситься шляхом безготівкового перерахунку не пізніше 30 числа, наступного за звітним періодом.
26. Договорами також передбачено, що їх дія припиняється шляхом розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом.
27. За змістом статті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 Земельного кодексу України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
28. Положеннями частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
29. Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
30. У частині першій статті 15 Закону України «Про оренду землі» визначено істотні умови договору оренди, якими, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а положення статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема, право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
31. Відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт.
32. Згідно із частиною другою статті 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт.
33. Підстави припинення договору оренди землі - це законодавчо закріплені обставини, які передбачають припинення договірних відносин.
34. Закон України «Про оренду землі» містить спеціальні норми щодо регулювання орендних земельних відносин, визначає особливості припинення таких договірних відносин.
35. Так, стаття 31 Закону України «Про оренду землі» встановлює підстави припинення договору оренди землі, перелік яких не є вичерпним, оскільки договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
36. Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
37. Правові підстави припинення права користування земельною ділянкою, в тому числі на умовах оренди, закріплені статтею 141 Земельного кодексу України.
38. Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
39. Водночас згідно із частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
40. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19 (провадження № 12-8гс22) вже звертала увагу на співвідношення між загальною та спеціальною нормами. Спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання.
41. Аналіз наведених норм права в їх сукупності і взаємозв`язку дозволяє зробити такі висновки.
42. Частина друга статті 651 Цивільного кодексу України є загальною нормою в регулюванні зміни та припинення договірних відносин, яка поширюється на всі їх види.
43. Водночас частина друга статті 651 Цивільного кодексу України містить також норми відсилочного характеру, оскільки передбачає можливість зміни або розірвання договору в судовому порядку і в інших випадках, встановлених договором або законом.
44. Предметом регулювання статті 141 Земельного кодексу України та статті 32 Закону України «Про оренду землі», які виступають спеціальними у земельних правовідносинах, є відносини користування (оренди) земельною ділянкою, зокрема щодо припинення (розірвання) договору оренди землі.
45. Стаття 141 Земельного кодексу України у сукупності зі статтями 25, 32 Закону України «Про оренду землі» містять підстави припинення (розірвання) договору оренди землі.
46. Таким чином, при розірванні в судовому порядку договору оренди землі у разі систематичної несплати орендної плати немає необхідності з`ясовувати істотність такого порушення договору другою стороною, оскільки за земельним законодавством така систематична несплата орендної плати є самостійною підставою дострокового розірвання договору оренди землі.
47. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.
48. При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
49. Тобто систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.
50. Подібні правові висновки викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 925/549/17, від 20 грудня 2022 року у справі № 914/1688/21, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 426/6529/20, на які посилається заступник прокурора у касаційній скарзі, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 серпня 2021 року у справі № 923/410/20, від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2020 року у справі № 479/1073/18.
51. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц дійшла висновку, що тлумачення пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплати у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо). Такі правові висновки також викладено у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 549/178/17 та від 10 листопада 2021 року у справі № 175/642/19.
52. При цьому сам факт систематичного порушення договору оренди землі щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи сплачена заборгованість після звернення позивача з позовом про розірвання договору.
53. Подібні правові висновки викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/826/18, від 23 березня 2021 року у справі № 922/2754/19, від 20 грудня 2022 року у справі № 914/1688/21, на які посилається заступник прокурора у касаційній скарзі, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 квітня 2024 року у справі № 924/617/22 та від 30 квітня 2024 року у справі № 903/775/23.
54. Наведене свідчить про сталу та послідовну практику Верховного Суду в питанні розірвання договорів оренди землі з підстав систематичної несплати орендної плати.
55. У постанові від 13 лютого 2024 року у справі № 910/234/21 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду також зауважив, що практика Верховного Суду акцентує увагу на тому, що наявність чи відсутність заборгованості з орендної плати, яка виникла у зв`язку із систематичним порушенням договору оренди щодо сплати орендної плати, що може бути підставою для розірвання такого договору, встановлюється судом саме на момент подання позову про розірвання договору оренди.
56. Звідси підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України визначена систематична (два та більше випадки) несплата орендної плати, визначеної умовами договору.
57. При цьому зазначена обставина (заборгованість з орендної плати) має існувати на момент звернення до суду з позовом про розірвання договору оренди землі з цієї підстави.
58. Разом з тим для визначення систематичності несплати орендної плати судам обов`язково потрібно з`ясовувати період, за який виникла така заборгованість.
59. Вважаємо, що застосований Великою Палатою Верховного Суду підхід про врахування загального правила частини другої статті 651 Цивільного кодексу України (істотне порушення договору), якщо орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, матиме своїм наслідком неможливість застосовування у відповідних земельних відносинах спеціальних приписів статті 141 Земельного кодексу України та статті 32 Закону України «Про оренду землі».
60. Необхідність оцінки порушення договору як істотного може призвести до виникнення різних ситуацій, коли в одному випадку суд дійде висновку про наявність такого порушення договору, а в іншому за подібних обставин справи - про його відсутність.
61. Цілком можна погодитися з тим, що головна проблема в тому, як відрізнити істотне порушення договору від неістотного. Істотне - значить дуже значне, вагоме, суттєве; натомість неістотне - значить незначне, дріб`язкове, малозначне. Утім все це - оціночні поняття, і на суд покладається завдання з урахуванням усіх конкретних обставин справи визначити, чи було певне порушення достатньо значним, щоб слугувати вагомим приводом до розірвання (або) зміни договору на вимогу його постраждалого кредитора [1].
62. З огляду на наведене вважаємо, що для забезпечення ефективного функціонування договірних орендних земельних правовідносин і передбачуваності правозастосовної практики необхідно було відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18), та зазначити, що стаття 141 Земельного кодексу України у сукупності зі статтями 25, 32 Закону України «Про оренду землі» містять підстави припинення (розірвання) договору оренди землі.
63. При розірванні в судовому порядку договору оренди землі у разі систематичної несплати орендної плати немає необхідності з`ясовувати істотність такого порушення договору другою стороною, оскільки за земельним законодавством така систематична несплата орендної плати є самостійною підставою дострокового розірвання договору оренди землі.
64. З огляду на викладене також не вбачаємо підстав для відступу від висновків, викладених у постановах об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 20 грудня 2022 року у справі № 914/1688/21 та в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 549/178/17, від 10 листопада 2021 року у справі № 175/642/19, від 10 серпня 2022 року у справі № 426/6529/20, про те, що систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.
65. Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що матеріали справи містять додаткові пояснення відповідача, з яких убачається, що на момент розгляду справи орендна плата за користування земельними ділянками в сумі 913 217,15 грн сплачена, що, за висновками судів, свідчить про намір ТОВ «Нафтоком ОІЛ» виконувати належним чином зобов`язання за договорами оренди, а також його заінтересованість в існуванні орендних правовідносин з позивачем.
66. Разом з тим вважаємо, що суди не надали оцінки доводам прокурора про неналежне виконання ТОВ «Нафтоком ОІЛ» умов договорів оренди землі щодо сплати орендної плати, а також наданим прокурором доказам, не встановили обставини щодо наявності чи відсутності факту порушення відповідачем умов договорів оренди у вигляді систематичного невнесення орендної плати (у тому числі щодо її розміру, періоду, за який вона виникла та упродовж якого не сплачувалась).
67. За таких обставин Велика Палата Верховного Суду мала касаційну скаргу заступника прокурора задовольнити частково, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20 грудня 2023 року і рішення Господарського суду Рівненської області від 26 вересня 2023 року у справі № 918/391/23 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Судді: В. Ю. Уркевич
Ю. Л. Власов
? Науковий висновок члена Науково-консультативної ради при Верховному Суді, кандидата юридичних наук, доцента кафедри цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Богдана КАРНАУХА у справі № 918/391/23 (провадження № 12-29гс24).
