ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" вересня 2023 р. м. РівнеСправа № 918/391/23
Господарський суд Рівненської області у складі головуючий суддя Торчинюк В.Г., при секретарі судового засідання Гусевик І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави
в особі: Рокитнівської селищної ради Сарненського району
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОКОМ ОІЛ"
про розірвання договорів оренди земельних ділянок та їх повернення
В засіданні брали участь:
від прокуратури: Гіліс І.В. (в залі суду) - службове посвідчення № 071605 від 01 березня 2023 року;
від позивач: ОСОБА_1 (в залі суду) - паспорт серії НОМЕР_1 від 29 листопада 2005 року;
від відповідача: ОСОБА_2 (в залі суду) - паспорт № НОМЕР_2 (з програми Дія).
Описова частина:
Керівник Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рокитнівської селищної ради Сарненського району 21.04.2023 року звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОКОМ ОІЛ" про розірвання договорів оренди земельних ділянок та їх повернення.
Ухвалою суду від 24 квітня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23 травня 2023 року (суддя Церковна Н.Ф.).
Ухвалою суду від 23 травня 2023 року підготовче засідання відкладено на 13 червня 2023 року.
Разом з тим, 23 червня 2023 року згідно розпорядження керівника апарату Господарського суду Рівненської області № 03-04/24/2023, проведено повторний автоматичний розподіл справи № 918/391/23, за результатами якого справу передано на розгляд судді Торчинюку В.Г.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27 червня 2023 року підготовче засідання призначено до розгляду на 11 липня 2023 року.
11 липня 2023 на електронну адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОКОМ ОІЛ" надійшло клопотання, в якому останнє просить суд відкласти проведення судового засідання на будь-яку іншу зручну дату.
Ухвалою суду від 11 липня 2023 року підготовче засідання відкладено на 25 липня 2023 року.
25 липня 2023 року на електронну адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОКОМ ОІЛ" надійшло клопотання, в якому останнє просить суд відкласти проведення судового засідання на будь-яку іншу зручну дату.
Ухвалою суду від 25 липня 2023 року підготовче засідання відкладено на 08 серпня 2023 року.
08 серпня 2023 року на електронну адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОКОМ ОІЛ" надійшло клопотання, в якому останнє просить суд відкласти проведення судового засідання на будь-яку іншу зручну дату.
Ухвалою суду від 08 серпня 2023 року підготовче засідання відкладено на 29 серпня 2023 року.
28 серпня 2023 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Рокитнівської селищної ради надійшло клопотання, в якому остання просить суд відкласти розгляд справи № 918/391/23 на іншу дату.
Ухвалою суду від 29 серпня 2023 року закрито підготовче провадження у справі № 918/391/23, призначено справу до судового розгляду по суті на 12 вересня 2023 року.
12 вересня 2023 року через відділ канцелярії представник ТОВ "Нафтоком Оіл" подав два клопотання про відкладення розгляду, у зв`язку із зайнятістю уповноваженого представника в іншому судовому засіданні.
12 вересня 2023 року через відділ канцелярії Рокитнівська селищна рада, подала клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 12 вересня 2023 року відкладено розгляд справи по суті на 26 вересня 2023 року.
22 вересня 2023 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від ТОВ "Нафтоком Оіл" надійшли додаткові пояснення, в яких останнє просить суд долучити дане клопотання та відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні 26 вересня 2023 року прокурор підтримала позов з підстав зазначених у позовній заяві, у свою чергу представник Рокитнівської селищної ради Рівненської області не підтримала позовні вимоги прокуратури, заперечила проти розірвання договорів. Уповноважений представник відповідача заперечив проти позову в повному обсязі.
Заслухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
Мотивувальна частина:
Розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 16 жовтня 2008 року № 437 "Про передачу земельних ділянок в оренду на аукціонах" затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду на аукціонах для розміщення об`єктів промисловості площею 1,5 га та 2,62 та строком па 49 років за рахунок земель запасу промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (забудовані землі промисловості) на території Томашгородської селищної ради Рокитнівського району.
09 грудня 2008 року між Рокитнівською районною державною адміністрацією (надалі - Орендодавець) та ТОВ "Нафтоком ОІЛ" (надалі - Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,5 га, що розташована за межами населених пунктів на території Томашгородської селищної ради Рокитнівською району (увійшла до складу Рокитнівської селищної ради Сарненського району) (далі - Договір, а.с.23-28).
09 грудня 2008 року Договір зареєстрований у Рокитнівському районному відділі Рівненській регіональній філії "Центр ДЗК при Держкомземі України" за № 040859700003.
Згідно пункту 1 Договору, Орендодавець на підставі протоколу земельних торгів (аукціону) від 24 листопада 2008 року надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення об`єктів промисловості з кадастровим номером 5625055500:04:003:0001, яка знаходиться за межами населених пунктів па території Томашгородської селищної ради Рокитнівською району Рівненської області.
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,5 га, у тому числі 1,5 га забудовані землі, з них 1,5 га землі промисловості (пункт 2 Договору).
Пунктом 5 Договору Сторони погодили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка перелається в оренду, становить 254 328 гривень.
Договір укладено на 49 років (пункт 8 Договору).
Відповідно до п. 9 Договору, річна орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 5.5% від нормативної грошової оцінки та становить 13 988 гри. на рік.
В пункті 11 Договору вказано, що орендна плата вноситься щомісячно в розмірі 1165.67 гри. шляхом безготівкового перерахунку не пізніше 30 числа наступного за звітним періодом місяця на розрахунковий рахунок Томашгородської селищної ради.
Пунктом 38 Договору визначено, що його дія припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом.
Договір підписаний та скріплений печатками обох сторін.
В подальшому 09 грудня 2008 року між Рокитнівською районною державною адміністрацією (надалі - Орендодавець) та ТОВ "Нафтоком ОІЛ" (надалі - Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,62 га (надалі Договір 2, а.с. 23-27), що розташована за межами населених пунктів на території Томашгородської селищної ради Рокитнівського району (увійшла до складу Рокитнівської селищної ради Сарненського району).
09 грудня 2008 року Договір зареєстрований у Рокитнівському районному відділі Рівненській регіональній філії "Центр ДЗК при Держкомземі України" за № 040859700004.
Згідно пункту 1 Договору, Орендодавець па підставі протоколу земельних торгів (аукціону) від 24 листопада 2008 року надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення об`єктів промисловості з кадастровим номером 5625055500:04:002:0001, яка знаходиться за межами населених пунктів па території Томашгородської селищної ради Рокитнівського району Рівненської області.
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,62 га, у тому числі 2,62 га забудовані землі, з них 2.62 га землі промисловості (пункт 2 Договору 2).
В пункті 5 Договору 2 визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка передається в оренду, становить 444 227 гривень.
Договір укладено на 49 років (пункт 8 Договору 2).
Відповідно до пункту 9 Договору 2, річна орендна плата вноситься орендарем у та розмірі 6.0% від нормативної грошової оцінки та становить 26653 грн. на рік.
В пункті 11 Договору 2, вказано, що орендна плата вноситься щомісячно в розмірі 2221.08 грн. шляхом безготівкового перерахунку не пізніше 30 числа наступного за звітним періодом місяця на розрахунковий рахунок Томашгородської селищної ради.
Пунктом 38 Договору 2 визначено, що його дія припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом.
Договір підписаний та скріплений печатками обох сторін.
Також встановлено, що розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 08 липня 2010 року № 296 "Про надання земельних ділянок у користування", зокрема затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 8,7440 та ТОВ "Нафтоком ОІЛ" в оренду на термін дії спеціального дозволу на користування надрами (до 10 грудня 2014 року) для видобування корисних копалин (Клесівське родовище гранітів, ділянка "Завіріччя") за рахунок земель запасу промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (забудовані землі під відкритими розробками, кар`єрами, шах тами та відповідними спорудами) на території Томашгородської селищної ради Рокитнівського району.
26 липня 2010 року між Рівненською обласною державною адміністрацією (надалі - Орендодавець) та ТОВ "Нафтоком ОІЛ" (надалі - Орендар) укладено договір оренди землі, згідно якого товариству в строкове платне користування на 10 років передано земельну ділянку несільськогосподарського призначення, кадастровий номер 5625055500:04:002:0002, площею 8.7440 га, яка знаходиться за межами населених пунктів Томашгородської селищної ради Рокитнівського району Рівненської області (увійшла до складу Рокитнівської селищної ради Сарненського району) (надалі - Договір 3, а.с. 39-42).
26 липня 2010 року Договір зареєстрований у Рокитнівському районному відділі Рівненської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 041059700001.
Згідно пункту 1 Договору 3 Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для несільськогосподарського призначення кадастровий номер 5625055500:04:002:0002, яка знаходиться за межами населених пунктів Томашгородської селищної ради Рокитнівського району Рівненської області.
В оренду передасться земельна ділянка, що виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку, загальною площею 8,744 га, у тому числі землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, з них забудовані землі, в тому числі землі під відкритими розробками, кар`єрами, шахтами та відповідними спорудами, з них відкриті розробки та кар`єри, шахти, які експлуатують (пункт 2 Договору 3).
Пунктом 5 Договору 3 визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1347308 гривень.
Відповідно до пункту 9 Договору, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки та становить 40 425.24 гривень, в рік та сплачується Орендарем у відповідності до вимог ст. 17 Закону України Про плату за землю рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця на рахунок Томашгородської селищної ради.
Згідно з пунктом 11 Договору орендна плата вноситься шляхом безготівкового перерахунку не пізніше 30 числа наступного за звітним періодом.
Пунктом 36 Договору 3 визначено, що його дія припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом.
Договір підписаний та скріплений печатками обох сторін.
На підставі розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 21 червня 2016 року № 349 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки", 18 липня 2016 року між сторонами укладено додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 26 липня 2010 року реєстраційний № 041059700001 та внесення змін до нього, якою поновлено термін дії договору на 20 років до 31 грудня 2034 на термін дії спеціального дозволу на користування надрами від 09 липня 2015 року № 3667, та внесено зміни до договору, щодо строку дії та ціни.
Отже, судом встановлено, між сторонами склалися орендні правовідносини, на підставі договорів, які укладені в законом передбачений спосіб та порядок, скріплені відтисками печаток сторін підписані уповноваженими представниками, зареєстровані.
Відповідно до листа Головного управління ДПС України у Рівненській області № 3371 /5/17-00-13-05-03 від 05 квітня 2023 року, починаючи з 30 листопада 2019 року за ТОВ "Нафтоком ОІЛ" постійно обліковується податкова заборгованість з орендної плати, яка виникла в результаті несплати самостійно задекларованих товариством поточних податкових зобов`язань. За період з часу виникнення заборгованості ТОВ "Нафтоком ОІЛ" нараховано 950357,04 гри., у той час, як сплачено до бюджету Томашгородської сільської ради (на даний час Рокитнівська селищна рада) 83 612,38 грн. орендної плати за землю.
Зокрема, за даними інтегрованих карток платника з орендної плати:
- у 2019 році (за період з 30 листопада 2019 року по 31 грудня 2019 року) ТОВ Нафтоком ОІЛ нараховано 54487.42 гри., сплата відсутня:
- у 2020 році - нараховано 339006,59 гри., сплачено 18810,42 грн.;
- у 2021 році - нараховано 267294,25 гри., сплачено 62301.96 грн.:
- у 2022 ропі - нараховано 267294,25 гри., сплата відсутня;
- у 2023 році - нараховано 22274,53 грн, сплачено 2500 грн.
Таким чином, з 30 листопада 2019 року по даний час ТОВ "Нафтоком ОІЛ" не сплачувалися в повному обсязі орендна плата за землю, хоча, як визначено п. 11 Договорів оренди землі від 09.12.2008 та 26.07.2010, орендна плата вноситься шляхом безготівкового перерахунку не пізніше 30 числа наступного за звітним періодом.
Згідно листа селищної ради № 209/03-18/23 від 09 лютого 2023 року Рокитнівською селищною радою на адресу ТОВ "Нафтоком OlЛ" скеровувався лист від 31 серпня 2022 року № 2137/03-18/22 з проханням сплатити заборгованість орендної плати в загальному розмірі 757 872 грн. у термін до 15 вересня 2022 року.
Відповідно до листа Рокитнівської селищної ради № 455/03-188/23 від 08 березня 2023 року, станом на 07 березня 2023 року загальна сума боргу зі сплати opeндної плати становить 911 тис. грн.
14 лютого 2023 року ТОВ "Нафтоком ОІЛ" сплатили оренду плату у загальній сумі 2500 грн.
Як вказує прокурор, звернення з даним позовом щодо захисту інтересів держави в порушення вимог ст. 21 Закону України "Про оренду землі", вимог Податкового кодексу України, п.п. 9. 1 1 Договорів оренди землі від 09 грудня 2008 року та 26 липня 2010 року, оскільки протягом 2018-2022 років ТОВ "Нафтоком ОІЛ" не виконувало обов`язки, передбачені зазначеними договорами, а саме товариство не сплачувало орендну плату в повному обсязі.
При цьому у підтвердження дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" для звернення до суду з відповідним позовом, у матеріали справи надано лист від 03 березня 2023 року № 53/2-356вих-23 про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді, про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Окрім того, в матеріалах як зазначає прокурор, листом від 08 березня 2023 року № 455/03-18/23 Рокитнівською селищною радою проінформовано окружну прокуратуру, що селищна рада не заперечує щодо пред`явлення до суду позовної заяви Сарненською окружною прокуратурою про розірвання договорів оренди.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.
За приписами статті 14 Конституції України, статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).
Частиною 1 ст. 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Як убачається з матеріалів справи, між Рокитнівською районною державною адміністрацією та ТОВ "Нафтоком ОІЛ" укладено договори оренди земельних ділянок, на підставі яких відповідач взяв на себе зобов`язання зі сплати визначених договором орендних платежів.
Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Статтею 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини 1 статті 93 Земельного кодексу України, передбачено, що орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно із ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
У статті 206 Земельного кодексу України зазначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Згідно зі ст. 286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ч. 5 ст. 762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За ст. ст. 24, 25 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати, а орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору.
У ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
При цьому статтею 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, серед іншого, систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Під систематичною несплатою орендної плати, відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України, слід розуміти невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Систематичність передбачає два та більше випадки несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 08.04.2020р. у справі № 904/23/18.
За змістом ч. 1 ст. 32 цього ж Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. 24 і ст. 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Таким чином, закон пов`язує можливість дострокового розірвання договорів за рішенням суду у зв`язку з невиконанням сторонами обов`язків, передбачених договором.
Системний аналіз положень наведеного законодавства вказує на те, що у питаннях підстав для розірвання договорів оренди землі має в сукупності досліджуватися як систематичність, так і істотність допущеного порушення умов договору, так і бажання (волевиявлення) сторін договору.
Розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав наявної заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі ст. ст. 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.
Матеріали справи містять додаткові пояснення ТОВ "Нафтоком ОІЛ" з яких вбачається, що на момент розгляду справи, орендна плата за користування земельними ділянками в сумі 913 217 грн. 15 коп. сплачена, рентна плата за користування надрами для видобування інших корисних копалин - 9529 грн. 23 коп., земельний сервітут - 2366 грн. 84 коп., оплата буровибухових робіт - 1487000 грн. 00 коп. та інших платежів на суму 29437 грн. 48 коп.
Окрім того, ТОВ "Нафтоком ОІЛ" у серпні 2023 року було погашено податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) у сумі 3155 гривень 28 коп. Копії документів, що підтверджують факт здійснення вказаних платежів містяться в матеріалах даної справи.
Окрім того, представник Рокитнівської селищної ради Рівненської області в судовому засіданні 26 вересня 2023 року не підтримував позовні вимоги та заперечував проти розірвання договорів.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
Проте прокурор лише з`ясував у позивача відсутність заперечень, щодо звернення прокуратури з позовом до суду в інтересах Рокитнівської селищної ради і не надає суду доказів та підтверджень, що захист інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган місцевого самоврядування, в інтересах якого прокурор звертається із позовом.
Суд констатує, що підставою для задоволення позову про розірвання договорів оренди земельних ділянок прокурор зазначає лише заборгованість по орендній платі за вказані земельні ділянки на момент подачі позову.
Прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Таку правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 23.10.2018 року у справі № 906/240/18.
З огляду на позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Отже, прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Також судом враховано позиція Рокитнівської селищної ради Рівненської області, щодо відсутність суспільного інтересу, оскільки в разі задоволення такого позову Прокурора, наслідки задоволення не зможуть призвести до позитивних наслідків, зокрема даний позов спрямовано виключно на позбавлення територіальної громади надходжень до місцевого бюджету з оренди спірних земельних ділянок, що може призвести до більш негативних наслідків для місцевої громади. Селищна рада буде змушена займатися пошуком нового орендаря та оформленням правовідносин з ним, що призведе до суттєвих втрат (відсутність коштів за оренди земельних ділянок).
А тому задоволення такого позову і повернення земельних ділянок, за відсутності потреби у відновленні загальносуспільного інтересу та відсутності іншої легітимної мети, призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Таке порушення виражатиметься у покладенні на відповідача та позивача надмірного тягаря та необґрунтованому і непропорційному співвідношенні між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагне досягти Прокурор.
Пунктами 32-35 рішення Європейського суду з прав людини від 24 червня 2003 року "Стретч проти Сполученого Королівства" визначено, що майном у зазначеній статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. За висновком Європейського суду в зазначеній справі "наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила". Оскільки особу позбавляють права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, у такому випадку має місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбувається порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції.
Одним із елементів дотримання критерію пропорційності при втручанні в право особи на мирне володіння/коритсування майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.
Відносно відповідача та критерію (чи є таке втручання в право на мирне володіння/користування майном пропорційним визначеним цілям) суд також зауважує, що у своєму позові Прокурор не навів жодної аргументації стосовно компенсації втрат відповідача у випадку задоволення позовних вимог (як і не оцінив те, які наслідки такого позову матимуть і для територіальної громади).
З огляду на вищезазначене, судом встановлено, що Сарненська окружна прокуратура не довела суду на рахунок позовних вимог від заінтересованого органу, та й взагалі не довела в позовній заяві порушення інтересів держави, враховуючи, що позов подано про розірвання договорів оренди, а не стягнення заборгованості за цими договорами.
Також, слід наголосити що в оспорюваних правовідносинах даної справи, лише право сторони договору ініціювати розірвання договору та звертатись з позовом до суду посилаючись на вищевказані докази та обставини.
Отже, прокуратурою не доведено, яким чином, розірвання договору усуне негативні наслідки для держави в особі ради та які негативні наслідки взагалі є, позаяк, з наведеного вище вбачається, що розірвання договорів, призведе до більших негативних наслідків (недоотримання орендних платежів), що підтвердив позивач у судових засіданнях, коли заперечував проти позову.
У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідним, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити
Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позов прокурора не підлягає задоволенню, сплачений останнім при поданні позову судовий збір не підлягає відшкодуванню за рахунок інших учасників справи.
Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 06.10.2023 року.
Суддя Вадим Торчинюк
