Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
03 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 918/391/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
секретар судового засідання - Денисевич А. Ю.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2023 (колегія суддів: Василишин А. Р., Філіпова Т. Л., Маціщук А. В.) та рішення Господарського суду Рівненської області від 26.09.2023 (суддя Торчинюк В. Г.) у справі
за позовом керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рокитнівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтоком ОІЛ" про розірвання договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок,
за участю представника Офісу Генерального прокурора - Підяш О .С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Керівник Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рокитнівської селищної ради Сарненського району (далі - Сільрада) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтоком ОІЛ" (далі - ТОВ "Нафтоком ОІЛ") про:
- розірвання договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5625055500:04:003:0001, площею 1,5 га від 09.12.2008, укладеного між позивачем та відповідачем, зареєстрованого 09.12.2008 за № 040859700003;
- розірвання договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5625055500:04:002:0001, площею 2,62 га від 09.12.2008, укладеного між позивачем та відповідачем, зареєстрованого 09.12.2008 за № 040859700004;
- розірвання договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5625055500:04:002:0002, площею 8,744 га від 26.07.2010, укладеного між позивачем та відповідачем, зареєстрованого 26.07.2010 за № 041059700001;
- повернення відповідачем позивачу земельних ділянок з кадастровими номерами: 5625055500:04:003:0001 площею 1,5 га; 562555500:04:002:0001 площею 2,62 га; 5625055500:04:002:0002 площею 8,744 га, у стані не гіршому порівняно з тим, у якому товариство одержало їх в оренду.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протягом 2018-2022 років порушив взяті на себе договірні зобов`язання, а саме не сплачував орендну плату в повному обсязі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. 09.12.2008 між Рокитнівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та відповідачем укладений договір оренди земельної ділянки площею 1,5 га для розміщення об`єктів промисловості з кадастровим номером 5625055500:04:003:0001, яка знаходиться за межами населених пунктів па території Томашгородської селищної ради Рокитнівською району Рівненської області.
4. Відповідно до пункту 9 договору, річна орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 5,5 % від нормативної грошової оцінки та становить 13 988,00 грн на рік.
5. Орендна плата вноситься щомісячно в розмірі 1 165,67 грн шляхом безготівкового перерахунку не пізніше 30 числа наступного за звітним періодом місяця на розрахунковий рахунок Томашгородської селищної ради (пункт 11 договору).
6. Пунктом 38 договору визначено, що його дія припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом.
7. 09.12.2008 між Рокитнівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та відповідачем укладений договір оренди земельної ділянки площею 2,62 га для розміщення об`єктів промисловості з кадастровим номером 5625055500:04:002:0001, яка знаходиться за межами населених пунктів па території Томашгородської селищної ради Рокитнівського району Рівненської області.
8. Відповідно до пункту 9 договору, річна орендна плата вноситься орендарем у та розмірі 6.0 % від нормативної грошової оцінки та становить 26 653,00 грн на рік.
9. Орендна плата вноситься щомісячно в розмірі 2 221,08 грн шляхом безготівкового перерахунку не пізніше 30 числа наступного за звітним періодом місяця на розрахунковий рахунок Томашгородської селищної ради (пункт 11 договору).
10. Пунктом 38 договору визначено, що його дія припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом.
11. 26.07.2010 між Рівненською обласною державною адміністрацією (орендодавець) та відповідачем укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 8,744 га (кадастровий номер 5625055500:04:002:0002), у тому числі землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, з них забудовані землі, в тому числі землі під відкритими розробками, кар`єрами, шахтами та відповідними спорудами, з них відкриті розробки та кар`єри, шахти, які експлуатуються.
12. Відповідно до пункту 11 договору, орендна плата вноситься шляхом безготівкового перерахунку не пізніше 30 числа наступного за звітним періодом.
13. Пунктом 36 договору визначено, що його дія припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом.
14. Відповідно до листа Головного управління ДПС України у Рівненській області №3371/5/17-00-13-05-03 від 05.04.2023, починаючи з 30.11.2019 за відповідачем постійно обліковується податкова заборгованість з орендної плати, яка виникла в результаті несплати самостійно задекларованих товариством поточних податкових зобов`язань.
15. Станом на 07.03.2023 загальна сума боргу зі сплати орендної плати становить 911 000,00 грн (лист Сільради № 455/03-188/23 від 08.03.2023), яка була сплачена відповідачем після звернення прокурора до суду з даним позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
16. 26.09.2023 Господарський суд Рівненської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2023, про відмову у позові.
17. Господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що у даному випадку відсутні передбачені як господарським, так і цивільним законодавством підстави для розірвання договорів оренди внаслідок неістотності і неумисності допущених відповідачем порушень.
18. За висновками судів дії з боку відповідача, як подальша сплата орендної плати свідчать про добросовісний намір виконувати належним чином зобов`язання по договору, а також його заінтересованість у існуванні правовідносин в рамках договорів оренди.
19. Також суди вказали на те, що розірвання договорів призведе до більших негативних наслідків (недоотримання орендних платежів).
Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
20. У касаційній скарзі прокурор просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення - про задоволення позову.
21. Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник наполягає на ухваленні судових рішень без урахування висновків суду касаційної інстанції, викладених у постановах від 11.10.2017 у справі № 6-1449цс17, від 02.05.2018 у справі № 925/549/17, від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, від 10.10.2019 у справі № 293/1011/16-ц, від 22.10.2019 у справі №923/826/18, від 10.08.2022 у справі № 426/6529/20, від 23.03.2021 у справі №922/2754/19, від 20.12.2022 у справі № 914/1688/21 (щодо застосування статей 24, 25, 31, 32 Закону України "Про оренду землі", статті 141 Земельного кодексу України, статей 610, 611, 651 Цивільного кодексу України), від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 (застосування категорії стандартів доказування).
Підстави передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
22. За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 Земельного кодексу України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
23. Положеннями частини першої статті 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
24. Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
25. У частині першій статті 15 Закону України "Про оренду землі" визначено істотні умови договору оренди, якими, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а положення статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема, право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
26. Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
27. Абзацом 5 частини першої статті 24 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт.
28. Відповідно до частини другої статті 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт.
29. Підставою для припинення права користування земельною ділянкою, одним з видів якої є користування землею на умовах оренди згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
30. Аналіз вище вказаних норм права дає можливість зробити висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).
31. При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
32. Тобто систематична несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, у тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18, від 07.10.2020 у справі № 313/780/19, від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19, від 24.11.2021 у справі № 922/367/21, від 16.02.2022 у справі № 923/1427/20, від 14.06.2022 у справі № 923/614/21.
33. У постанові від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19 Верховний Суд також зазначив, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому (після звернення з позовом про розірвання договору).
34. Аналіз вищевикладеного свідчить про те, що факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки орендарем щодо сплати орендної плати є вичерпною та достатньою підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість чи ні, і той факт, що орендар сплатив усю суму заборгованості до моменту пред`явлення позову не має правового значення.
35. Разом із тим згідно із частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
36. Застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначено через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, і це відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України віднесено, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17.
37. Поряд з цим, оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором, у тому числі у строки та розмірі погодженому сторонами. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки.
Зазначена правова позиція викладена, зокрема, але не виключно як у постановах Касаційного господарського суду від 13.02.2024 у справі № 910/234/21, від 18.10.2023 у справі № 926/5237/22, так і в постановах Касаційного цивільного суду від 10.09.2021 у справі № 650/628/19-ц, від 17.06.2021 у справі № 485/784/20.
38. Таким чином, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, висловлена Великою Палатою Верховного Суду правова позиція у постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 призводить до питання доцільності встановлення поряд з обставинами наявності/відсутності факту порушення умов договору оренди землі у виді систематичного невнесення орендної плати, також обставин наявності/відсутності критерію істотності цього порушення у розумінні частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.
39. Відповідно до частини четвертої статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
40. Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду може вирішуватися судом за власною ініціативою (частина перша статті 303 Господарського процесуального кодексу України).
41. Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.
42. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.
43. Так, відступленням від висновку треба розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16).
44. Наведені вище норми процесуального права зобов`язують колегію суддів у разі необхідності відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, передати справу на її розгляд.
45. З огляду на виконання функцій із забезпечення сталості та єдності судової практики справа № 918/391/23 підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду згідно із частиною третьою статті 302 Господарського процесуального кодексу України, оскільки колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17.
Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Справу № 918/391/23 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач
