Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
22 травня 2024 року
м. Київ
Справа № 918/391/23
Провадження № 12-19гс24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Уркевича В. Ю.,
суддів Банаська О. О.,Булейко О. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
перевірила наявність підстав для розгляду Великою Палатою Верховного Суду
справи № 918/391/23
за позовом керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рокитнівської селищної ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтоком ОІЛ»
про розірвання договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок
за касаційною скаргою першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20 грудня 2023 року (головуючий суддя Василишин А. Р., судді Філіпова Т. Л., Маціщук А. В.) і рішення Господарського суду Рівненської області від 26 вересня 2023 року (суддя Торчинюк В. Г.).
УСТАНОВИЛА:
1. Керівник Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рокитнівської селищної ради Сарненського району (далі - Рада, позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтоком ОІЛ» (далі - ТОВ «Нафтоком ОІЛ», відповідач) про:
- розірвання договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5625055500:04:003:0001, площею 1,5 га від 09 грудня 2008 року, укладеного між Рокитнівською районною державною адміністрацією (далі - Рокитнівська РДА) і ТОВ «Нафтоком ОІЛ», зареєстрованого 09 грудня 2008 року за № 040859700003;
- розірвання договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5625055500:04:002:0001, площею 2,62 га від 09 грудня 2008 року, укладеного між Рокитнівською РДА і ТОВ «Нафтоком ОІЛ», зареєстрованого 09 грудня 2008 року за № 040859700004;
-розірвання договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5625055500:04:002:0002, площею 8,744 га від 26 липня 2010 року, укладеного між Рівненською обласною державною адміністрацією і ТОВ «Нафтоком ОІЛ», зареєстрованого 26 липня 2010 року за № 041059700001;
-повернення ТОВ «Нафтоком ОІЛ» Раді земельних ділянок з кадастровими номерами 5625055500:04:003:0001 (площею 1,5 га), 562555500:04:002:0001 (площею 2,62 га), 5625055500:04:002:0002 (площею 8,744 га), у стані не гіршому порівняно з тим, у якому відповідач одержав їх в оренду.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Нафтоком ОІЛ» протягом 2018-2022 років порушило взяті на себе договірні зобов'язання, а саме не сплачувало орендну плату за землю в повному обсязі.
3. Господарський суд Рівненської області рішенням від 26 вересня 2023 року у задоволенні позову відмовив.
4. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 20 грудня 2023 року рішення Господарського суду Рівненської області від 26 вересня 2023 року залишив без змін.
5. Судові рішення мотивовані тим, що у цьому випадку відсутні передбачені як господарським, так і цивільним законодавством підстави для розірвання договорів оренди внаслідок неістотності та неумисності допущених відповідачем порушень.
6. За висновками судів, такі дії з боку ТОВ «Нафтоком ОІЛ», як подальша сплата орендної плати, свідчать про добросовісний намір виконувати належним чином зобов'язання за договорами оренди, а також його заінтересованість в існуванні орендних правовідносин.
7. Суди також вказали, що розірвання договорів оренди призведе до більших негативних наслідків (недоотримання орендних платежів).
8. У січні 2024 року перший заступник керівника Рівненської обласної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постановуПівнічно-західного апеляційного господарського суду від 20 грудня 2023 року і рішення Господарського суду Рівненської області від 26 вересня 2023 року у справі № 918/391/23, в якій просив скасувати ці судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.
9. Підставою касаційного оскарження прокурор визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
10. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, прокурор вказує, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано правові висновки щодо застосування статей 24, 25, 31, 32 Закону України «Про оренду землі», статті 141 Земельного кодексу України, статей 610, 611, 651 Цивільного кодексу України,викладені у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18), Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 925/549/17, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/826/18, від 23 березня 2021 року у справі № 922/2754/19 та від 20 грудня 2022 року у справі № 914/1688/21, об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 426/6529/20, Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17, а також щодо застосування категорії стандартів доказування, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18 та від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17.
11. Так, прокурор зазначає, що сплата відповідачем усієї суми заборгованості з орендної плати (після звернення керівника Сарненської окружної прокуратури із цим позовом до суду) не має правового значення для вирішення спору, оскільки у зазначеному випадку наявний факт її систематичної несплати протягом тривалого періоду дії договорів оренди.
12. Разом з тим, на думку прокурора, такі дії ТОВ «Нафтоком ОІЛ»не можуть свідчити про добросовісність і неумисність порушень відповідача після систематичного невиконання договірних зобов`язань.
13. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 20 лютого 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора, а ухвалою від 03 квітня 2024 року передав справу № 918/391/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини четвертої статті 302 Господарського процесуального кодексу України.
14. Мотивуючи ухвалу, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що аналіз статей 1, 2, 13, 15, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України дає можливість зробити висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати (два та більше випадків).
15. При цьому колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки орендарем щодо сплати орендної плати є вичерпною та достатньою підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість чи ні, і той факт, що орендар сплатив усю суму заборгованості до моменту пред'явлення позову, не має правового значення.
16. Разом з тим згідно із частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
17. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначено через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, і це відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України віднесено, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
18. Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).
19. Поряд із цим колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що оскільки законодавець визначає однією з істотних умов договору оренди орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором, у тому числі в строки та розмірі, погоджених сторонами. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки (такі правові висновки викладені, зокрема, але не виключно, як у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 лютого 2024 року у справі № 910/234/21 та від 18 жовтня 2023 року у справі № 926/5237/22, так і в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2021 року у справі № 650/628/19-ц та від 17 червня 2021 року у справі № 485/784/20).
20. Таким чином, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) правовий висновок призводить до постання питання доцільності встановлення поряд з обставинами наявності / відсутності факту порушення умов договору оренди землі у виді систематичного невнесення орендної плати також обставин наявності / відсутності критерію істотності цього порушення у розумінні частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.
21. З огляду на виконання функцій із забезпечення сталості та єдності судової практики колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про передачу справи № 918/391/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважає за необхідне відступити від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).
22. Згідно із частиною четвертою статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
23. Відповідно до частини четвертої статті 303 Господарського процесуального кодексу України про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.
24. Згідно із частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у пункті 1 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
25. Оскільки принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання про необхідність відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, Велика Палата Верховного Суду приймає справу для розгляду.
26. Відповідно до частини першої статті 301 Господарського процесуального кодексу України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
27. З огляду на викладене справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, явка яких не є обов`язковою згідно з приписами частини другої статті 120 та частини другої статті 121 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 120, 121, 301, частиною четвертою статті 302, статтею 303 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
1. Прийняти до розгляду справу № 918/391/23 за позовом керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рокитнівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтоком ОІЛ» про розірвання договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок за касаційною скаргою першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20 грудня 2023 року і рішення Господарського суду Рівненської області від 26 вересня 2023 року у цій справі.
2. Призначити справу № 918/391/23 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в судовому засіданні з повідомленням учасників справи на 09 липня 2024 року об 11 годині 30 хвилин у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
3. Повідомити учасників справи, що їх явка не є обов`язковою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Ю. Уркевич Судді: О. О. Банасько М. В. Мазур О. Л. Булейко С. Ю. Мартєв І. А. Воробйова К. М. Пільков М. І. Гриців С. О. Погрібний Ж. М. Єленіна О. В. Ступак І. В. Желєзний І. В. Ткач Л. Ю. Кишакевич О. С. Ткачук В. В. Король Є. А. Усенко О. В. Кривенда Н. В. Шевцова
