ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" вересня 2024 р. Справа №926/3347/22
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого суддіКравчук Н.М.
суддівМатущак О.І.
Скрипчук О.С.
секретар судового засідання Процевич Р.Б.
розглянувшиапеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна енергопостачальна компанія (вх. № ЗАГС 01-05/1366/24 від 10.05.2024)
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.04.2024 (суддя Швець М.В., повний текст рішення складено 18.04.2024)
у справі № 926/3347/22
за позовом:Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (надалі ПрАТ НЕК Укренерго), м. Київ
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна енергопостачальна компанія (надалі ТзОВ Чернівецька обласна енергопостачальна компанія), м. Чернівці
про: відшкодування збитків в сумі 3 518 307,60 грн.,
за участю представників:
від позивача: Сивик А.П.;
від відповідача: не з`явився
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" про відшкодування збитків в сумі 3 518 307,60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що порушення відповідачем, як продавцем, граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних призвело до заподіяння ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" збитків на суму неотриманого податкового кредиту в розмірі 3 518 307,60 грн., у зв`язку із неможливістю включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену в спірних податкових накладних. Протиправний характер поведінки відповідача полягає в порушенні ним вимог податкового законодавства, граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Податкового Кодексу, що не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту.
Господарський суд Чернівецької області рішенням від 17.01.2023 у задоволенні позову відмовив. Рішення мотивував тим, що позивач не надав суду доказів використання всіх передбачених податковим законодавством способів для реалізації свого права на віднесення сум податку до податкового кредиту, а відтак не довів наявність причинного зв`язку між неотриманою ним сумою податкового кредиту та діями відповідача.
Постановою Західного апеляційного господарського суду 03.05.2023 рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.01.2023 у справі № 926/3347/22 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 01.12.2023 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задоволено частково, рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.01.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 у справі № 926/3347/22 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Верховний Суд, зокрема, зазначив, що суди попередніх інстанцій не дослідили податкові накладні, не встановили їх змісту, тобто, не встановили обставин, від встановлення яких залежить вирішення спору, внаслідок чого не встановили, чи дозволяють податкові накладні ідентифікувати господарські операції, а тому не надали жодної правової оцінки наявності чи відсутності помилок у податкових накладних, які є перешкодою для одержання позивачем податкового кредиту. Суди попередніх інстанцій також не встановили, чи повідомив позивач відповідача про помилки у податкових накладних (якщо такі були) та коли саме, як і не встановили, коли саме відповідач дізнався про ці помилки, якщо такі були, і чи мав ще відповідач на той час можливість їх виправити шляхом складення і реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної, не пов`язаного із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 16.04.2024 у справі №926/3347/22 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3 512 998,31 грн. та 23 7127,36 грн. судового збору. В решті позову - відмовлено.
При прийнятті рішення суд виходив з того, що спірна податкова накладна за операцією складена на дату, відмінну від дати виникнення податкових зобов`язань за такою операцією, підтвердженої відповідними первинними документами, не відповідає даним бухгалтерського обліку та не дає змоги ідентифікувати здійснену операцію. Допущені відповідачем порушення податкового законодавства в частині визначення дати податкових накладних, терміну їх реєстрації в ЄРПН, а також не здійснені розрахунку коригування сум відповідно до підписаних між сторонами актів коригування, не може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем (отримувачем послуг). При цьому суд зазначив, що на момент звернення позивача до відповідача з листами від 18.10.2021 та від 14.12.2021, враховуючи положення п. 198.2 ст. 192 ПК України та п. 80 підрозд. 2 розд. ХХ "Перехідні положення" ПК України, відповідач мав беззаперечну можливість виправити помилки в податкових накладних (дата та коригування), внаслідок чого позивач би не втратив право на податковий кредит.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТзОВ Чернівецька обласна енергопостачальна компанія звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає рішення суду першої інстанції прийнятим при неправильному застосуванні норм матеріального права та порушенні норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Зокрема, скаржник зазначає, місцевим господарським судом було встановлено, що податкові накладні були зареєстровані у ЄРПН. Складання та реєстрація в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, визнаної платником податку помилково складеною, не позбавляє його обов`язку скласти податкову накладну за операцією з постачання товарів/послуг із зазначенням у такій податковій накладній дати складання, що відповідає даті настання "першої події" за такою операцією. Така податкова накладна підлягає обов`язковій реєстрації в ЄРПН таким платником податку з дотриманням визначених Податковим кодексом України термінів реєстрації. Скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач мав беззаперечну можливість виправити помилки в податкових накладних (дата та коригування), оскільки звернення позивача не відповідали вимогам та були подані без відповідних документів. Натомість, на зауваження відповідача відредаговано не було, а відтак і реальної можливості провести коригування теж не було.
Позивач в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що сам факт реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не може бути самодостатньою підставою для використання податкового кредиту позивачем, так як відповідачем не дотримано ст.187 ПК України. За датою реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не ідентифікується господарська операція, надана відповідачем, відповідно зареєстровано «зайві, помилкові» податкові накладні. Як доказ неможливості відображення в податковому кредиті позивача суми податку на додану вартість за «зайво, помилковими» податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, які не відповідають вимогам статей 187, 201 Податкового кодексу України, в частині саме обов`язкового реквізиту - дати складання, позивач надав суду запит НЕК «Укренерго» до Державної податкової служби України на отримання індивідуальної податкової консультації, а також індивідуальну податкову консультацію. Відповідно до індивідуальної податкової консультації ДПС України зазначено, що якщо податкова накладна за операцією складена на дату, відмінну від дати виникнення податкових зобов`язань за такою операцією, підтвердженої відповідними первинними документами, то така податкова накладна складена з порушенням норм ПКУ, не відповідає даним бухгалтерського обліку та не дає змоги ідентифікувати здійснену операцію, а тому не може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем (отримувачем послуг). Щодо наявності (чи відсутності) помилок у податкових накладних, то матеріалами справи чітко встановлено, що податкові накладні №171 від 30.09.2019, №214 від 30.09.2019 та №1 від 20.01.2020 складені із зазначенням невірного обов`язкового реквізиту «дата складання», є помилковими (не «податковими накладними» в розумінні ПК України) такими, за якими не можна ідентифікувати господарську операцію. На їх підставі позивач не має права задекларувати суми податкового кредиту з ПДВ. Наголошує, що відповідач отримавши лист позивача № 01/46617 від 18.10.2021 про помилки у податкових накладних, мав достатньо можливостей і часу для виправлення вже здійснених порушень в податковому обліку шляхом складання розрахунків коригування до таких податкових накладних. Відповідач повинен був вивести в нуль показники вищевказаних накладних, та відповідно, скласти та зареєструвати їх в ЄРПН, зазначивши вірні дати складання (що відповідають даті виникнення податкових зобов`язань). При цьому, позивач зауважує, що станом на 30.09.2019 та 20.01.2020 діяла правова норма, згідно якої відповідачу надавався строк у 1095 днів (тобто 3 повних календарних роки) для виправлення вчинених ним порушень. Просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач в судове засідання 03.09.2024 не з`явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 06.08.20204, в якому судом було оголошено перерву до 03.09.20204. В судовому засіданні 06.08.2024 доводи апеляційної скарги підтримав повністю.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що явка сторін у справі не визнавалася судом обов`язковою, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, справу може бути розглянуто при відсутності уповноваженого представника відповідача у справі.
Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача Західний апеляційний господарський суд встановив таке.
01.07.2019 між ТзОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" (Постачальник) та Національною енергетичною компанією "Укренерго" (правонаступником якої є Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго") (Замовник) укладено Типовий договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0285-09021.
Згідно з п.п. 1.1, 1.2 договору для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат Постачальник послуг на виконання спеціальних обов`язків із купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом надає Замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Замовник сплачує Постачальнику вартість наданих послуг відповідно до умов цього договору.
Вартість та порядок оплати послуги визначаються відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641, у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом Постачальником послуг (п. 2.1 договору).
Пунктом 3.1 договору встановлено обов`язок Постачальника окрім іншого, здійснювати розрахунок вартості послуги виходячи з фактичних обсягів купівлі виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом відповідно до Порядку; на запит Замовника надавати розрахунок вартості послуги, проведений у розрахунковому періоді (додаток 1 до договору), та первинну документацію, на підставі якої його проведено; повідомляти про вартість послуги, визначену в розрахунковому періоді; надавати послугу.
Відповідно до пункту 3.3 договору Замовник зобов`язаний приймати послугу, яку надає Постачальник послуг; повертати підписаними та належним чином оформленими акти приймання-передачі наданих послуг (додаток 2 до договору) протягом 5 днів з дня їх отримання.
Пунктами 4.1, 4.2 договору унормовано, що сторони цього договору несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором відповідно до чинного законодавства. Сторони несуть відповідальність за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації, а також неподання копій документів, пояснень та іншої інформації, передбаченої умовами цього договору.
Цей договір набирає чинності з 01.07.2019 та діє до 31.12.2020 (п. 7.1 договору).
01.07.2019 сторонами укладено додаткову угоду до договору, за змістом якої Постачальник послуг зобов`язаний зареєструвати відповідно до статті 201 ПК України податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, визначений чинним законодавством України. Постачальник послуг зобов`язаний відшкодувати Замовнику суму ПДВ за податковою накладною, яка не зареєстрована Постачальником послуг в Єдиному державному реєстрі податкових накладних протягом граничних строків згідно з вимогами статті 201 ПК України (т. 1, а.с. 57).
На виконання умов договору відповідачем надані позивачу послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, в тому числі у липні 2019 року, серпні 2019 року та грудні 2019 року, що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг: № 1 від 31.07.2019 на загальну суму 8 913 801,14 грн., у т.ч. ПДВ 20% 1 485 633,52 грн.; № 2 від 31.08.2019 на загальну суму 9 293 998,98 грн., у т.ч. ПДВ 20% 1 548 999,83 грн.; № 6 від 31.12.2019 на загальну суму 2 902 045,50 грн., у т.ч. ПДВ 20% 483 674,25 грн. (т. 1, а.с. 58-59, 60-61, 62-63).
ТзОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" склала та зареєструвала в Єдиному реєстрі податкові накладні:
- № 171 від 30.09.2019, з якої вбачається, що Постачальником (Продавцем) є ТзОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія", Покупцем (Отримувачем) є Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", товар/послуга забезпечення частки виробництва з альтернативних джерел, загальна сума коштів, що підлягають сплаті 8 913 801,14 грн., у т.ч. ПДВ 20% 1 485 633,52 грн. та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 09.10.2019 відповідно до квитанції № 1 з відміткою "документ прийнято" (т. 1, а.с. 64-65);
- № 214 від 30.09.2019, з якої вбачається, що Постачальником (Продавцем) є ТзОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія", Покупцем (Отримувачем) є Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", товар/послуга забезпечення частки виробництва з альтернативних джерел, загальна сума коштів, що підлягають сплаті 9 293 998,98 грн., у т.ч. ПДВ 20% 1 548 999,83 грн. та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 11.10.2019 відповідно до квитанції № 1 з відміткою "документ прийнято" (т. 1, а.с. 66-67);
- № 1 від 20.01.2020, з якої вбачається, що Постачальником (Продавцем) є ТзОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія", Покупцем (Отримувачем) є Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", товар/послуга забезпечення частки виробництва з альтернативних джерел, загальна сума коштів, що підлягають сплаті 2 902 045,50 грн., у т.ч. ПДВ 20% 483 674,25 грн. та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 21.01.2020 відповідно до квитанції № 1 з відміткою "документ прийнято" (т. 1, а.с. 68-69).
Позивач сплатив за надані послуги з збереження частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел: - за період з 01.07.2019 по 31.07.2019 (по акту № 1 від 31.07.2019) 8 913 801,14 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1031 від 11.09.2019 року (т. 5, а.с. 84); - за період з 01.08.2019 по 31.08.2019 (по акту № 2 від 31.08.2019) 9 293 998,98 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 179 від 08.10.2019 року (т. 5, а.с. 84 на звороті); - за період з 01.12.2019 по 31.12.2019 (по акту № 6 від 31.12.2019) 2 902 045,50 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1037 від 06.02.2020 року (т. 5, а.с.85).
В подальшому, у зв`язку з коригуванням фактичних обсягів купівлі електричної енергії виробленої виробниками за "зеленим" тарифом у відповідний період сторонами складено та підписано акти коригування, що вплинули на суму ПДВ: - акт коригування від 20.01.2020 до акта приймання-передачі наданих послуг № 1 від 31.07.2019 на суму (- 4 968,84) грн. в т.ч. ПДВ (-828,14) грн..; - акт коригування від 20.01.2020 до акта приймання-передачі наданих послуг № 2 від 31.08.2019 на суму 18 089,14 грн., в т.ч. ПДВ 3 014,86 грн.; - акт коригування від 18.06.2020 до акта приймання-передачі наданих послуг № 2 від 31.08.2019 на суму 18 089,14 грн. (-32 753,75) грн., в т.ч. ПДВ (- 5 458,96) грн.; - акт коригування від 12.03.2020 до акта приймання-передачі наданих послуг № 6 від 31.12.2019 на суму (- 12 222,32) грн., в т.ч. ПДВ (- 2 037,05) грн. (т. 5, а.с. 67, 68, 73, 74).
За вказаними актами, загальні зобов`язання Постачальника щодо реєстрації податкових накладних склали суму ПДВ в обсязі 3 518 307,60 грн., згідно актів-коригування (-5 309,29) грн., а у загальному підсумку - суму ПДВ в обсязі 3 512 998,31 грн.
18.10.2021 позивач звернувся до відповідача з листом № 01/46617, в якому зазначив про порушення вимог Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, а саме: 1) нездійснення реєстрації в ЄРПН податкових накладних до актів приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел від 31.07.2019 № 1, від 31.08.2019 № 2 та від 31.12.2019 № 6, а також розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку із уточненням обсягу послуг на підставі актів коригування, складених до зазначених вище актів; 2) порушення п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України в частині визначення дати виникнення податкових зобов`язань по податкових накладних від 30.09.2019 № 171, від 30.09.2019 № 214 та від 20.01.2020 № 1. Зазначені податкові накладні складені на операції з постачання послуги забезпечення збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел, дата зобов`язань за якими повинна визначатися за правилом першої події, відповідно до вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, а не по даті надходження коштів від НЕК "Укренерго".
Також у вказаному листі позивач наголосив, що операції з постачання послуги забезпечення збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел оподатковуються ПДВ за правилом першої події. Враховуючи зазначене вище, наполягав на вжитті відповідачем невідкладних заходів в частині: реєстрації в ЄРПН податкових накладних, які не були зареєстровані; реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних, за якими коригувався обсяг послуг; обнулення податкових накладних від 30.09.2019 № 171, від 30.09.2019 № 214 та від 20.01.2020 № 1 шляхом реєстрації розрахунку коригування та складання та реєстрації нових податкових накладних із дотриманням вимог Податкового кодексу України в частині правильного визначення дати виникнення податкових зобов`язань (за правилом першої події) (т. 1, а.с. 72-73).
28.10.2021 відповідач у відповідь на вищевказаний лист зазначив, що позивачем до листа не були надані документи, якими він обґрунтовує свої вимоги, а тому просить надіслати на його адресу такі документи: копії актів приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел від 31.07.2019 № 1, від 31.08.2019 № 2 та від 31.12.2019 № 6 та доказів їх направлення у встановлений договором строк (т. 1, а.с. 86).
14.12.2021 позивач листом № 01/59146 надав відповідачу копії відповідних документів, а саме: акту приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії № 1 від 31.07.2019 та супровідний лист НЕК "Укренерго" про надання підписаних документів № 01/31378 від 16.08.2019; акту приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії № 2 від 31.08.2019 та супровідний лист НЕК "Укренерго" про надання підписаних документів № 01/35031 від 10.09.2019; акту приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії № 6 від 31.12.2019 з відміткою, що оригінал отримано 20.01.2020 наручно з пред`явленням довіреності. А також наполягав на вжитті заходів в частині: - складання та реєстрації нових податкових накладних із дотриманням вимог Податкового кодексу України в частині правильного визначення дати виникнення податкових зобов`язань (за правилом першої події, а саме по даті формування акту приймання-передачі послуг); - обнулення податкових накладних від 30.09.2019 № 171, від 30.09.2019 № 214 та від 20.01.2020 № 1 шляхом реєстрації розрахунку коригування; - реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних за якими коригувався обсяг послуг (т. 1, а.с. 74).
Державна податкова служба України в індивідуальній податковій консультації від 08.05.2023 на запит НЕК "Укренерго" надала відповідь, в якій, зокрема, зазначила, що, якщо податкова накладна за операцією складена на дату, відмінну від дати виникнення податкових зобов`язань за такою операцією, підтвердженої відповідними первинними документами, то така податкова накладна складена з порушенням норм ПКУ, не відповідає даним бухгалтерського обліку та не дає змоги ідентифікувати здійснену операцію, а тому не може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем (отримувачем послуг). Наявність факту декларування та сплати постачальником податкових зобов`язань за операцією з постачання товарів/послуг не забезпечує можливість формування покупцем податкового кредиту за такою операцією, оскільки відповідно до норм ПКУ підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є податкова накладна, складена постачальником з дотриманням норм ПКУ за операцією з постачання товарів/послуг та зареєстрована в ЄРПН, дані якої відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою операцією (т. 3, а.с. 122 -129).
Наведені обставини, слугували підставою звернення позивача з даним позовом до відповідача про відшкодування збитків в сумі 3 518 307,60 грн.
При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Порядок отримання податкового кредиту, терміни та порядок реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунку коригування до податкових накладних визначається Податковим кодексом України.
Згідно із підпунктом 14.1.181 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Статтею 201 ПК України визначено форму та прядок заповнення податкової накладної.
Пунктом 201.1 названого Кодексу передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити, в тому числі: б) дата складання податкової накладної.
У відповідності до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 2001 цього Кодексу.
Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 2001 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.
Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.
Згідно із ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
6) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Отже, в обох випадках у податковій накладній, яка складається постачальником за операцією з постачання послуг, має бути зазначена дата складання податкової накладної, яка є обов`язковим реквізитом податкової накладної і яка відповідає даті виникнення податкових зобов`язань за такою операцією.
Таким чином, що дата оформлення акта приймання-передачі послуг та дата податкової накладної мають бути ідентичні.
Як зазначалося вище, ТзОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" склало та зареєструвало в Єдиному реєстрі податкові накладні: - № 171 від 30.09.2019, з якої вбачається, що Постачальником (Продавцем) є ТзОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія", Покупцем (Отримувачем) є Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", товар/послуга забезпечення частки виробництва з альтернативних джерел, загальна сума коштів, що підлягають сплаті 8 913 801,14 грн., у т.ч. ПДВ 20% 1 485 633,52 грн. та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 09.10.2019 відповідно до квитанції № 1 з відміткою "документ прийнято"; - № 214 від 30.09.2019, з якої вбачається, що Постачальником (Продавцем) є ТзОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія", Покупцем (Отримувачем) є Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", товар/послуга забезпечення частки виробництва з альтернативних джерел, загальна сума коштів, що підлягають сплаті 9 293 998,98 грн., у т.ч. ПДВ 20% 1 548 999,83 грн. та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 11.10.2019 відповідно до квитанції № 1 з відміткою "документ прийнято"; - № 1 від 20.01.2020, з якої вбачається, що Постачальником (Продавцем) є ТзОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія", Покупцем (Отримувачем) є Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", товар/послуга забезпечення частки виробництва з альтернативних джерел, загальна сума коштів, що підлягають сплаті 2 902 045,50 грн., у т.ч. ПДВ 20% 483 674,25 грн. та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 21.01.2020 відповідно до квитанції №1 з відміткою "документ прийнято".
Разом з тим, датою складання первинних документів - актів, на підставі яких мали бути складені податкові накладні відповідачем, а саме: акт № 1 від 31.07.2019 на суму ПДВ 1 485 633,52 грн., згідно ст. 201.1 з урахуванням ст.187 ПК України податкова накладна мала бути з датою складання 31.07.2019. Проте, відповідач склав податкову накладну № 171 від 30.09.2019, тобто дата складання неправильна і складена така податкова накладна із запізненням у 2 місяці; - акт № 2 від 31.08.2019 на суму ПДВ 1 548 999,83 грн., згідно ст. 201.1 з урахуванням ст.187 ПК України податкова накладна мала бути з датою складання 31.08.2019, проте відповідач склав податкову накладну № 214 від 30.09.2019, тобто, дата складання неправильна і складена така податкова накладна із запізненням 1 місяць; - акт № 6 від 31.12.2019 на суму ПДВ 483 674,25 грн. згідно ст. 201.1 з урахуванням ст.187 ПК України податкова накладна мала бути з датою складання 31.12.2019, проте, відповідач склав податкову накладну у № 1 від 20.01.2020, тобто дата складання неправильна і складена така податкова накладна із запізненням.
Згідно з позицією фіскального органу, викладеної в низці роз`яснень та податкових консультацій (в тому числі лист Державної фіскальної служби України від 03.02.2016 №2208/6/99-99-19-03-02-15, лист МГУ ДФС Центрального офісу з ОВП від 26.05.2016 №11743/10/28-10-01-03-11, лист ДФСУ від 05.05.2017 № 89/6/99-99-15-03-02-15 тощо) податкова накладна, складена платником ПДВ за операцією з постачання товарів/послуг із зазначенням іншої дати, ніж дата виникнення "першої події" за такою операцією, може бути визначена платником як помилково складена.
Платник податку на дату виявлення факту зазначення неправильної дати в зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній має право скласти "від`ємний" розрахунок коригування до податкової накладної, яка визначена ним як зайво складена, та зареєструвати його в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Листом ДПС України від 24.10.2019 № 981/6/99-00-07-03-02-15/ІПК "Щодо порядку виправлення помилки, допущеної в даті складання розрахунку коригування" було роз`яснено, що помилка, допущена в даті складання розрахунку коригування, виправленню не підлягає. Крім того, нормами податкового законодавства передбачено складання розрахунку коригування лише до податкової накладної, а тому розрахунок коригування не може бути складено до податкової накладної, яка виведена в нуль (обнулена).
Складання та реєстрація в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, визнаної платником податку помилково складеною, не позбавляє його обов`язку скласти податкову накладну за операцією з постачання товарів/послуг із зазначенням у такій податковій накладній дати складання, що відповідає даті настання "першої події" за такою операцією.
Така податкова накладна підлягає обов`язковій реєстрації в ЄРПН таким платником податку з дотриманням визначених Податковим кодексом термінів реєстрації.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Законом України № 1914-IX від 30.11.2021 року пункт 192.1 ст. 192 ПК України доповнено абзацом наступного змісту "Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування."
Отже, відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПК України у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг складається розрахунок коригування до податкової накладної.
Таким чином, виправлення помилки в даті податкової накладної не могло бути забезпечено одним тільки розрахунком коригування, що прямо прописано в п. 21 Порядку №1307, а тому відповідач зобов`язаній був анулювати податкову накладну із неправильною датою і виписати нову з правильною. При цьому нову податкову накладну слід було скласти не на дату виправлення помилки, а на дату здійснення операції (відвантаження товарів/надання послуг).
Відтак, розрахунки коригування до податкових накладних не відображені у складі коригування податкового кредиту позивача у зв`язку з тим, що розрахунки коригування на загальну суму (-5309,29 грн) складені до «неправильно» складених податкових накладних, отже і коригують суми ПДВ «не ідентифікованої операції», так як податкові накладні не відповідають вимогам ПК України.
Колегія суддів зауважує, що сам факт реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на який покликається скаржник, не може бути самодостатньою підставою для використання податкового кредиту позивачем, так як відповідачем не дотримано ст.187 ПКУ. За датою реєстрації податкових накладних відповідачем в єдиному реєстрі податкових накладних не ідентифікується господарська операція, надана відповідачем, відповідно зареєстровано «зайві, помилкові» податкові накладні.
Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що податкова накладна за операцією складена на дату, відмінну від дати виникнення податкових зобов`язань за такою операцією, підтвердженої відповідними первинними документами, не відповідає даним бухгалтерського обліку та не дає змоги ідентифікувати здійснену операцію. Допущені відповідачем порушення податкового законодавства в частині визначення дати податкових накладних, терміну їх реєстрації в ЄРПН, а також не здійснення розрахунку коригування сум відповідно до підписаних між сторонами актів коригування, не може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем (отримувачем послуг).
Водночас колегія суддів враховує, що п. 80 підрозд. 2 розд. ХХ "Перехідні положення" ПК України (станом на період листування між сторонами) встановлено, що суми ПДВ, сплачені (нараховані), у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН та які до набрання чинності Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 -IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" (далі - Закон №1914) протягом 1095 календарних днів з дати їх складення не були включені до податкового кредиту, включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності зазначеним Законом № 1914, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Як слушно зауважив суд першої інстанції, на момент звернення позивача до відповідача з листами від 18.10.2021 та від 14.12.2021 про наявність помилок у податкових накладних, в яких позивач наполягав на вжитті відповідачем заходів в частині реєстрації в ЄРПН податкових накладних, які не були зареєстровані; реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних, за якими коригувався обсяг послуг; обнулення податкових накладних від 30.09.2019 №171, від 30.09.2019 №214 та від 20.01.2020 №1 шляхом реєстрації розрахунку коригування та складання та реєстрації нових податкових накладних із дотриманням вимог Податкового кодексу України в частині правильного визначення дати виникнення податкових зобов`язань (за правилом першої події), враховуючи положення п.198.2 ст. 192 ПК України та п. 80 підрозд. 2 розд. ХХ "Перехідні положення" ПК України, відповідач мав беззаперечну можливість виправити помилки в податкових накладних (дата та коригування), внаслідок чого позивач би не втратив право на податковий кредит.
Отже, відповідач, отримавши лист НЕК «Укренерго» №01/46617 від 18.10.2021, мав достатньо можливостей і часу для виправлення уже здійснених порушень в податковому обліку шляхом складання розрахунків коригування до таких податкових накладних. Оскільки станом на 30.09.2019 та 20.01.2020 діяла правова норма, згідно якої відповідачу надавався строк у 1095 днів, тобто, 3 повних календарних роки для виправлення вчинених ним порушень.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.
Згідно з частиною першої ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування до відповідача такого заходу відповідальності, як стягнення збитків мають бути наявні усі елементи складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).
Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.
Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.
Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.
Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Як зазначалось вище, у податкових накладних (№ 171 від 30.09.2019; № 214 від 30.09.2019; № 1 від 20.01.2020) наявні суттєві помилки, дати податкових накладних та дати оформлення актів приймання-передачі послуг не співпадають, а мають бути ідентичними, також не здійснено відповідачем коригування сум ПДВ відповідно до підписаних між сторонами актів коригування на загальну суму (-5 309,29 грн.), які в силу вимог ПК України не дозволяють ідентифікувати проведені господарські операції.
Листи позивача № 01/46617 від 18.10.2021 та № 01/59146 від 14.12.2021, надіслані на адресу відповідача про суттєві помилки у податкових накладних на час їх отримання відповідачем (28.10.2021 лист-відповідь), останній мав беззаперечну можливість виправити вищезазначені недоліки податкових накладних, проте не усунув їх, і як наслідок вищезазначені недоліки та бездіяльність стали перешкодою для включення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання, що в свою чергу спричинило збитки позивачу.
Відтак, віднесення до складу витрат НЕК «Укренерго» суми невідшкодованого з бюджету ПДВ внаслідок невиконання зобов`язань Постачальника за договором вплинули на фінансовий результат НЕК Укренерго (як зменшення прибутку).
Отже, в діях відповідача наявна протиправна поведінка, вина, шкідливий результат такої поведінки збитки та причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками в розумінні ст. 22 ЦК України та ст. 225 ГК України, «як неодержаний прибуток» (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.
Враховуючи вищенаведені норми права та фактичні обставини даної справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення заявлених ПрАТ «НЕК «Укренерго» позовних вимог та стягнення з відповідача 3 512 998,31 грн. збитків відповідно до підписаних між сторонами актів коригування на загальну суму (-5 309,29 грн.).
Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги та жодним чином не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Чернівецької області від 16.04.2024 року у справі № 926/3347/23.
За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.
Відповідно до ч.ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна енергопостачальна компанія залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.04.2024 у справі №926/3347/22 залишити без змін.
3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.
5.Справу повернути до Господарського суду Чернівецької області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддяН.М. Кравчук
Судді О.І. Матущак
О.С. Скрипчук
