Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
23 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 926/3347/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Ємця А.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (далі - ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія», скаржник)
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.09.2024
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія»
про відшкодування збитків в сумі 3 518 307, 60 грн,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» 23.09.2024 через «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду та винести нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог позивача в повному обсязі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №926/3347/22 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючої, Бенедисюка І.М., Ємця А.А.
Ухвалою Верховного Суду від 02.10.2024 касаційну скаргу ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 у справі №926/3347/22 залишено без руху та надано скаржнику строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом (1) надання касаційної скарги в новій редакції та визначити відповідну підставу/підстави передбачену/передбачені пунктом/пунктами частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якщо скаржник вважає, що суди при розгляді справи не врахували висновків Верховного Суду, та вказати норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суди неправильно застосували в оскаржуваних судових рішеннях без врахування висновку Верховного Суду, викладеного у зазначеній скаржником постанові, або/та вказати пункт/пункти частини другої статті 287 ГПК України, якщо скаржник у пункті « 2) Щодо реєстрації податкових накладних у ЄРПН» касаційної скарги зазначає ще інші підстави касаційного оскарження відмінними від розділу «Аргументація щодо подання касаційної скарги» та (2) надання документа на підтвердження сплати судового збору в розмірі 84 311, 96 грн.
Роз`яснено скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.
За інформацією, отриманою з автоматизованої системи документообігу суду КП «ДСС», документ в електронному вигляді: (ЄДРСР) ст. 292 ГПК ухвала ВС про залишення касаційної скарги без руху від 02.10.2024 у справі №926/3347/22 надіслано в Електронний кабінет одержувача: ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія». Документ доставлено в Електронний кабінет одержувача: 02.10.24 о 18:45.
За приписами частини шостої статті 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Оскільки ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» отримало копію оскаржуваної постанови 02.10.2024 пізніше 17 години, то за приписами статті 116 ГПК України та частини шостої статті 242 ГПК України, останній день для усунення недоліків касаційної скарги, припадає на 14.10.2024.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 02.10.2024 у справі №926/3347/22 ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» 10.10.2024 через «Електронний суд» надіслало до Суду заяву про усунення недоліків, у якій просить: « 1. Долучити до матеріалів справи № 926/3347/22 заяву ТОВ «ЧОЕК» про усунення недоліків.
2. Відкрити провадження у справі № 926/3347/22 за касаційною скаргою ТОВ «ЧОЕК» на постанову Західного апеляційного господарського суду» та до якої додано платіжну інструкцію від 07.10.2024 № 13963 про сплату судового збору в сумі 84 311, 96 грн.
З огляду на викладене скаржник подав заяву про усунення недоліків касаційної скарги у межах строку, наданого Судом ухвалою від 02.10.2024 у справі №926/3347/22.
Верховний Суд, розглянувши зазначену заяву про усунення недоліків касаційної скарги, дійшов висновку про її повернення разом з касаційною скаргою та доданими до неї документами без розгляду з огляду на таке.
Так, ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» виконало вимоги ухвали Верховного Суду від 02.10.2024 виключно в частині надання документа на підтвердження сплати судового збору в розмірі 84 311, 96 грн.
Водночас перевіривши заяву про усунення недоліків касаційної скарги ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» на відповідність виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України (про що зазначено в ухвалі від 02.10.2024 у цій справі), то в цій частині Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
За приписами частини 3 статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Згідно з пунктами 1, 4 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційний господарський суд звертає увагу скаржника, що в разі оскарження судового рішення суду на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник має зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а у випадку оскарження на підставі 4 частини другої статті 287 ГПК України зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України.
При цьому, обґрунтовуючи подібність правовідносин як обов`язкову умову для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1- 3 частини другої статті 287 ГПК, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.
Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними, а тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і в разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів (пункти 25, 26, 31 постанови від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).
Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Крім того, у цьому випадку необхідно чітко вказати норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи; обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права суди першої та (або) апеляційної інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Якщо скаржник вважає, що суди порушили норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів, та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, або інші порушення норм процесуального права, передбачені частиною першою статті 310 ГПК України, то в цьому разі у касаційній скарзі має вказати пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та має конкретно зазначити, з вказівкою на частину першу або/та третю статті 310 ГПК України.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Суд касаційної інстанції в силу приписів статті 300 ГПК України переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі, неправильного застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, із вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, з одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права суди першої та (або) апеляційної інстанцій застосували без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях, або наявність пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» у касаційній скарзі в розділі «Аргументація щодо подання касаційної скарги» зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій у справі №926/3347/22 неправомірно не врахували висновків, наведених Верховним Судом у постанові від 12.03.2018 у справі №918/216/17, а тому позиції судів є такими, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Проте, як зазначено в ухвалі Верховного Суду від 02.10.2024 у цій справі:
скаржник фактично не виконав пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України щодо зазначення підстави касаційного оскарження. Зазначення підстави касаційного оскарження має бути чітким, зрозумілим, однозначним, що сприймається однаково як судом, так і іншими учасниками та самим скаржником. Вказівка на певну правову позицію та загальне абстрактне посилання, що судами допущено порушення норм як матеріального так і процесуального права не можуть самі собою вважатися чітким, зрозумілим і однозначним зазначенням підстав касаційного оскарження з огляду на вказані в пунктах 5, 9, 13, 14 ухвали від 02.10.2024 праворозуміння наведення обґрунтувань щодо означення підстав касаційного оскарження, зокрема, за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України;
отже, скаржник, вказавши що суди попередніх інстанцій не врахували висновків, наведених Верховним Судом у постанові від 12.03.2018 у справі № 918/216/17, не визначив відповідної підстави передбаченої відповідним пунктом/пунктами частини другої статті 287 ГПК України, якщо вважає, що суди при розгляді справи не врахували висновків Верховного Суду, та не вказує норми права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суди неправильно застосували в оскаржуваних судових рішеннях без врахування висновку Верховного Суду, викладеного у зазначеній скаржником постанові.
Також скаржник у касаційній скарзі у пункті « 2) Щодо реєстрації податкових накладних у ЄРПН» зазначає, що, на його думку, суди першої та апеляційної інстанції порушили норми матеріального права, та вважає, що саме доведення факту порушення правил складання та реєстрації у встановлений спосіб податкових накладних, зазначений факт повинен бути підтверджений належними та допустимими доказами, якими, зокрема, може бути акт (довідка) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складеного за результатами перевірки.
Як зазначено в ухвалі Верховного Суду від 02.10.2024 у цій справі щодо зазначеної у пункті « 2) Щодо реєстрації податкових накладних у ЄРПН» касаційної скарги аргументації щодо підстави касаційного оскарження, то Верховний Суд, ураховуючи міркування вказані у пунктах 5, 8, 9, 16 ухвали від 02.10.204 виходить з того, що скаржником у цьому пункті також не виконано приписи пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, адже не зазначено підставу касаційного оскарження визначену відповідним пунктом/пунктами частини другої статті 287 ГПК України. Зі змісту касаційної скарги не є очевидним питання підстав касаційного оскарження, зокрема, чи скарга подається тільки за однією підставою касаційного оскарження, яка вказана в розділі «Аргументація щодо подання касаційної скарги» чи у пункті « 2) Щодо реєстрації податкових накладних у ЄРПН» викладено доводи, які є аргументацією для іншої підстави касаційного оскарження відмінною від підстави, про яку загально означено у розділі «Аргументація щодо подання касаційної скарги».
ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» у заяві про усунення недоліків касаційної скарги вимог ухвали Верховного Суду від 02.10.2024 у справі №926/3347/22 щодо виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України не виконало та не визначило відповідну підставу/підстави передбачену/передбачені пунктом/пунктами частини другої статті 287 ГПК України, якщо вважає, що суди при розгляді справи не врахували висновків Верховного Суду, та не вказало норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суди неправильно застосували в оскаржуваних судових рішеннях без врахування висновку Верховного Суду, викладеного у зазначеній скаржником постанові, або/та не вказало пункт/пункти частини другої статті 287 ГПК України, якщо скаржник у пункті « 2) Щодо реєстрації податкових накладних у ЄРПН» касаційної скарги зазначає ще інші підстави касаційного оскарження відмінними від розділу «Аргументація щодо подання касаційної скарги» про, що свідчить відсутність відповідного тексту у заяві про усунення недоліків касаційної скарги.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми, змісту касаційної скарги та строку її подання.
За таких обставин скаржником вимог ухвали Суду від 02.10.2024 щодо виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України не виконано.
Верховний Суд виходить з того, що Судом ухвалою від 02.10.2024, зокрема, чітко вказані недоліки касаційної скарги (в цьому випадку вони полягали як у не сплаті судового збору за подання касаційної скарги так і в не виконанні положень частини п`ятої статті 290 ГПК України).
Отже, перевіркою щодо змісту заяви про усунення недоліків касаційної скарги на відповідність вимог ГПК України, Верховним Судом встановлено, що скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги, оскільки не визначено відповідну підставу/підстави передбачену/передбачені пунктом/пунктами частини другої статті 287 ГПК України, не вказано норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суди неправильно застосували в оскаржуваних судових рішеннях без врахування висновку Верховного Суду, викладеного у зазначеній скаржником постанові, або/та не вказано пункт/пункти частини другої статті 287 ГПК України, якщо скаржник у пункті « 2) Щодо реєстрації податкових накладних у ЄРПН» касаційної скарги зазначає ще інші підстави касаційного оскарження відмінними від розділу «Аргументація щодо подання касаційної скарги», на виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
Відповідно до частини п`ятої статті 292 ГПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про повернення касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Отже, враховуючи, що ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» не усунуто недоліки касаційної скарги щодо надання касаційної скарги в новій редакції з визначенням підстави/підстав передбачену/передбачених пунктом/пунктами частини другої статті 287 ГПК України, якщо вважає, що суди при розгляді справи не врахували висновків Верховного Суду, та зазначенням норми права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суди неправильно застосували в оскаржуваних судових рішеннях без врахування висновку Верховного Суду, викладеного у зазначеній скаржником постанові, або/та зазначенням пункту/пунктів частини другої статті 287 ГПК України, якщо скаржник у пункті « 2) Щодо реєстрації податкових накладних у ЄРПН» касаційної скарги зазначає ще інші підстави касаційного оскарження відмінними від розділу «Аргументація щодо подання касаційної скарги», згідно з вимогами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги зазначені в ухвалі Суду від 02.10.2024 не усунуто, а саме не дотримано вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, з огляду на частину другу статті 2 ГПК України, з метою забезпечення належного балансу у реалізації конституційного принципу щодо гарантованого судового захисту та права на касаційне оскарження судового рішення, а також права на доступ до правосуддя та рівності усіх сторін, колегія суддів дійшла до висновку, що наявні підстави для повернення касаційної скарги з доданими до неї матеріалами скаржнику, у відповідності до частини п`ятої статті 292 ГПК України.
При цьому Верховним Судом ураховано принцип рівності сторін перед законом і судом, принцип змагальності судового процесу, з огляду на що належний баланс між забезпеченням реалізації звернення заявника до суду касаційної інстанції (за умови виконання вимог закону щодо форми та змісту касаційної скарги) та принципу res judicata, у даній справі судом касаційної інстанції дотримано.
Вказане не є перешкодою у доступі до правосуддя, адже скаржник має право повторно звернутися з касаційною скаргою до Суду у відповідності до вимог статей 288, 290, 291 ГПК України.
Керуючись статтями 170, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 у справі №926/3347/22 з усіма доданими до неї матеріалами та заяву про усунення недоліків повернути скаржнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя А. Ємець
