ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
УХВАЛА
про відвід
"13" серпня 2024 р. Справа № 924/232/22
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Саврій В.А.
судді Коломис В.В.
судді Миханюк М.В.
розглянувши заяву (вх.№3902/24) ОСОБА_1 про відвід судді Миханюк М.В. від справи №924/232/22
за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке АТП 16854" та апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , поданої адвокатом Ярошем В.Ю., на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 03.06.2024 (повний текст - 07.06.2024) у справі №924/232/22 (суддя Субботіна Л.О.)
за заявами:
1. Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке АТП 16854", м.Хмельницький
2. Фізичної особи - підприємця Крищука Максима Володимировича, м.Хмельницький
3. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Хмельницький
4. ОСОБА_2 , м.Київ
5. ОСОБА_3 , м.Хмельницький
6. ОСОБА_4 , м.Хмельницький
7. ОСОБА_5 , м.Хмельницький
8. ОСОБА_6 , м.Хмельницький
до Публічного акціонерного товариства "Проскурів", м.Хмельницький
про відкриття провадження у справі про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 03.06.2024 у справі №924/232/22:
1. Відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Проскурів" (м.Хмельницький, вул. Володимира Глушенкова, 11, код ЄДРПОУ 30593842) за заявою Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке АТП 16854".
2. Визнано грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке АТП 16854" (м.Хмельницький, вул.Київська, буд. 4, код ЄДРПОУ 03383993) до Публічного акціонерного товариства "Проскурів" у розмірі 175000,00 грн основного боргу (четверта черга задоволення вимог кредиторів), 24810,00грн судового збору сплаченого за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та 58500,00 грн авансування винагороди арбітражному керуючому (перша черга задоволення вимог кредиторів).
3. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника Публічного акціонерного товариства "Проскурів".
4. Введено процедуру розпорядження майном боржника Публічного акціонерного товариства "Проскурів" строком на 170 календарних днів.
5. Призначено розпорядником майна боржника Публічного акціонерного товариства "Проскурів" арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича (Київська обл., м.Біла Церква, Торгова площа, 10, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1724 від 20.03.2015, видане Міністерством юстиції України).
6. Встановлено арбітражному керуючому Глеваському Віталію Васильовичу оплату послуг (грошову винагороду) за виконання повноважень розпорядника майна в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.
7. Вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику Публічному акціонерному товариству "Проскурів" (м.Хмельницький, вул.Володимира Глушенкова, 11, код ЄДРПОУ 30593842) та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.
8. З метою виявлення кредиторів боржника оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Проскурів" (м.Хмельницький, вул. Володимира Глушенкова, 11, код ЄДРПОУ 30593842) у встановленому ч.9 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства порядку.
9. Зобов`язано розпорядника майна - арбітражного керуючого Глеваського В.В. подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, письмовий звіт про надіслання всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами в порядку ч.3 ст.44 Кодексу України з процедур банкрутства, скласти реєстр вимог кредиторів та подати до господарського суду у строк до 19 липня 2024 року.
10. Призначено попереднє засідання суду на 14:30 "12" серпня 2024р., яке відбудеться в приміщенні Господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1.
11. Зобов`язано розпорядника майна - арбітражного керуючого Глеваського В.В. провести інвентаризацію майна боржника, визначити його вартість та подати господарському суду результати проведеної інвентаризації майна боржника з копіями інвентаризаційних відомостей, оформлених у відповідності до вимог чинного законодавства у строк до 30 липня 2024 року.
12. Зобов`язано розпорядника майна не рідше одного разу на місяць надавати господарському суду (комітету кредиторів) звіт про свою діяльність з моменту призначення господарським судом.
13. Зобов`язано розпорядника майна підготувати та надати господарському суду аналіз фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію.
14. Зобов`язано боржника надати розпоряднику майна необхідні документи на його вимогу для підготовки аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках.
15. Зобов`язано боржника надати розпоряднику майна всі необхідні документи та представити майно для проведення інвентаризації на вимогу розпорядника майна.
16. Заяву фізичної особи - підприємця Крищука Максима Володимировича до Публічного акціонерного товариства "Проскурів" про відкриття провадження у справі про банкрутство залишено без розгляду.
17. Заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства "Проскурів" про відкриття провадження у справі про банкрутство залишено без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 03.06.2024 у справі №924/232/22 представник фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - адвокат Ярош В.Ю. звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" ЄСІТС з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу, відмовивши Приватному акціонерному товариству "Хмельницьке АТП 16854" у відкритті провадження у справі про банкрутство за його заявою; за будь-яких обставин скасувати ухвалу в частині призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Глеваського В.В.
Також, не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 03.06.2024 у справі №924/232/22 Приватне акціонерне товариство "Хмельницьке АТП 16854" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції прийняти апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження у справі №924/232/22. Скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 03.06.2024 у справі №924/232/22 в частині п.4-6, 8-15 ухвали. Постановити в цій частині нове судове рішення, яким відносно Публічного акціонерного товариства "Проскурів" перейти на стадію ліквідаційної процедури на строк, що не може перевищувати 12 місяців.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №924/232/22 у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Маціщук А.В., суддя Бучинська Г.Б.
Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №924/232/22/4265/24 від 24.06.2024 витребувано матеріали справи з господарського суду Хмельницької області.
08.07.2024 матеріали справи №924/232/22 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке АТП 16854" залишено без руху.
01.08.2024 на адресу суду від ПАТ "Хмельницьке АТП 16854" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги (лист від 26.07.2024).
Розпорядженням керівника апарату суду від 02.08.2024, у зв`язку з перебуванням у відпустці головуючої судді Розізнаної І.В., судді-члена колегії Маціщук А.В., судді-члена колегії Бучинської Г.Б., відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №924/232/22.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №924/232/22 у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , поданої адвокатом Ярошем В.Ю., на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 03.06.2024 у справі №924/232/22 та призначено розгляд скарги на 16.09.2024 об 15:30 год.
Ухвалою суду від 08.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке АТП 16854"; об`єднано в одне апеляційне провадження для спільного розгляду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке АТП 16854" з апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , поданої адвокатом Ярошем В.Ю.
09.08.2024 через підсиcтему "Електронний суд" до Північно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Миханюк М.В. від участі у розгляді справи №924/232/22.
Вказана заява обґрунтована тим, що суддя Миханюк М.В. була головуючою у справі позовного провадження №924/224/16, постановою якої від 06.05.2019 апеляційну скаргу ТзПВ «Галицький Ломбард» м.Хмельницький (єдиним засновником і директором якого є ОСОБА_1 ) залишено без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 05.05.2016 без змін, які постановлені не на користь позивача - ТзПВ «Галицький ломбард».
Заявник зазначає, що хоча і постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 означену вище постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін, а скаргу без задоволення, але суд апеляційної інстанції у мотивувальній частині її виписав так, що на той час очевидно відслідковувалася зацікавленість головуючої судді Миханюк М.В. у вирішенні вказаної справи внаслідок відвертих порушень норм процесуального права, з урахуванням того, що паралельно ще розглядався інший спір, де його стороною також було ТзПВ «Галицький ломбард» і те, що було б встановлено судом у цій справі, в силу ч.4 ст. 75 ГПК України та ч.5 ст. 78 КАС України не потребувало б доведення у вказаній іншій справі.
Суд касаційної інстанції, залишаючи вказану вище постанову апеляційної інстанції, повний текст якої виготовлявся Миханюк М.В. , повважав окремі доводи касаційної скарги правомірними, і у означених пунктах дослівно зазначив: "суди попередніх інстанцій, встановивши недоведеність порушеного права позивача, тобто обставину, яка виключає задоволення позову, безпідставно та помилково вдались до відповідної правової оцінки обставин, які не є предметом розгляду цієї справи у межах вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду з негаторним позовом. Таким чином, аргументи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права через надання передчасної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, зокрема висновку експертизи та судовим рішенням у справах №924/1689/13, №924/1037/14, №10/5052/816/18, заслуговують на увагу, проте не спростовують висновків про недоведеність позовних вимог та як наслідок, висновків про відмову у задоволенні позову. Зазначене порушення не призвело до прийняття неправильного по суті рішення".
За доводами заявника встановлення нових обставин з незаконним виходом всупереч вимог ч.1 ст.269 ГПК України за межі вимог апеляційної скарги та дослідження і встановлення тих обставин, про які навіть не зазначав суд першої інстанції, враховуючи зупинену іншу справу у суді адміністративної юрисдикції між тими ж сторонами, вказані вище обставини були потрібні для подальшого використання як преюдиційних, тільки ПрАТ «Стожари», які очевидно що були наперед обговорені та погоджені зацікавленими особами від такого товариства та головуючим суддею. Вказане (суб`єктивне розуміння таких процесів) в сукупності із відвертими порушеннями норм процесуального права виключно на користь однієї (найбільш зацікавленої) сторони процесу - ПрАТ «Стожари», і було виписано у резолютивній частині те, що м`яко кажучи, «підкореговано» касаційним судом.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просить задовольнити заяву про відвід від розгляду справи №924/232/22 судді Миханюк Марії Вікторівни внаслідок відвертих порушень норм процесуального права, ухвалені у іншій справі щодо однієї і тієї ж особи, що у цій справі, які викликають об`єктивні сумніви у її неупередженості та об`єктивності.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 7, 8 ст.39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.
Оскільки заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів надійшла до суду поза межами судового засідання, дана заява відповідно до ч.ч.7, 8 ст.39 ГПК України розглядається судом у порядку письмового провадження.
Колегія суддів, розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Миханюк М.В. від розгляду справи №924/232/22, прийшла до висновку про її необґрунтованість, з огляду на наступне.
При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст.ст.2, 4 ГПК України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Підстави для відводу судді визначені процесуальним законодавством України.
Відповідно до ст.39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст.35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Так, як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24.05.1989 у "Справі Гаусшильдта", найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.
Наявність безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у "Справі Гаусшильдта").
Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007 встановлено, що "безсторонність", в сенсі п.1 ст.6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Частиною 4 статті 35 ГПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Водночас, як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому, коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких у даному випадку адвоката відповідача не влаштовує.
При цьому, незгода заявника з судовими рішеннями є підставою для їх оскарження в установленому законом порядку, для чого в Україні, відповідно до Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів", діють суди апеляційної та касаційної інстанцій, та не може бути підставою для відводу судді.
Постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 у справі №924/224/16, прийнята за участі судді Миханюк М.В., набрала законної сили та є чинною.
При цьому, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі №924/224/16 касаційну скаргу Товариства з повною відповідальністю "Галицький Ломбард" у справі №924/224/16 залишено без задоволення; рішення господарського суду Хмельницької області від 05.05.2016 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 у справі №924/224/16 залишено без змін.
Верховний Суд хоч і зазначив, що суди попередніх інстанцій, встановивши недоведеність порушеного права позивача, тобто обставину, яка виключає задоволення позову, безпідставно та помилково вдались до відповідної правової оцінки обставин, які не є предметом розгляду цієї справи у межах вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду з негаторним позовом, однак, надалі зазначає, що зазначене порушення не призвело до прийняття неправильного по суті рішення. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд лишив постанову без змін, а не змінив мотивувальну частину на підставі ч.4 ст.311 ГПК України.
Також, колегія суддів звертає увагу, що за приписами статті 34 ГПК України питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім. При ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені у нарадчій кімнаті. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.
Тлумачення приписів статті 34 ГПК України дозволяє дійти висновку про те, що головуючого, як і судді - члена колегії у колегіальному складі суду не наділено особливими процесуальними правами порівняно з іншими суддями, а розгляд справи в колегіальному складі суду означає, що всі процесуальні питання вирішуються судом колегіально без наявності будь якого пріоритету в кожного окремого члена колегії суддів щодо суті та змісту рішення, яке приймається.
Тому, посилання заявника на складання повного тексту постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 у справі №924/224/16 саме суддею - доповідачем Миханюк М.В. є необгрунтованими, оскільки повний текст постанови було складено, узгоджено та підписано колегією суддів без наявності будь-якого пріоритету в кожного окремого члена колегії суддів щодо суті та змісту вказаної постанови та без прийняття окремої думки по справі.
Також, слід звернути увагу, що свою заяву ОСОБА_1 обгрунтовує прийняттям постанови у справі №924/224/16 виключно на користь однієї (найбільш зацікавленої) сторони процесу - ПрАТ «Стожари», при цьому, у справі №924/232/22 ПрАТ «Стожари» не є учасником провадження.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи ОСОБА_1 , викладені у заяві про відвід, свідчать про незгоду заявника із процесуальним рішенням судді, тоді як доводи заявника щодо необ`єктивності судді є необґрунтованими, оскільки не наведено фактів вчинення дій, які б свідчили про упередженість судді Миханюк М.В. чи ставили б під сумнів її об`єктивність.
На переконання суду, викладені у заяві ОСОБА_1 обставини є лише власними припущеннями про неупередженість судді Миханюк М.В., оскільки висновки, викладені в постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 у справі №924/224/16, не свідчать, що суддя Миханюк М.В. проявлятиме будь-яку особисту прихильність або упередження при перегляді господарського суду Хмельницької області від 03.06.2024 у справі №924/232/22.
Отже, зазначена заявником підстава для відводу колегії суддів не свідчить про наявність обґрунтованих сумнівів у неупередженості або об`єктивності судді Миханюк М.В., оскільки кожна справа вирішується судом виключно на підставі наявних у матеріалах справи доказів, які не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Враховуючи викладене, суд вважає, що наведені заявником доводи в обґрунтування заяви про відвід судді Миханюк М.В., не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 ГПК України, для її відводу від розгляду даної справи. Доводи, викладені заявником у заяві про відвід, не можна вважати об`єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ`єктивність судді Миханюк М.В. під час розгляду даної справи, безпосередньо та однозначно не вказують на їх особисту небезсторонність чи упереджене ставлення до заявника або особисту прихильність до інших учасників справи, не вмотивовані та не підтверджені жодними доказами і ґрунтуються виключно на припущеннях, з огляду на що, в дану заяву слід вихнати необґрунтованою.
Керуючись ст.ст.35-38, ч.11 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Визнати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Миханюк М.В. від розгляду справи №924/232/22 - необґрунтованою.
2. Передати матеріали справи №924/232/22 для вирішення питання про відвід судді Миханюк М.В. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
3. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Миханюк М.В.
