Єдиний державний реєстр судових рішень
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 683/694/20
Провадження № 11-кп/4820/247/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Хмельницького апеляційного суду
в складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
потерпілої - ОСОБА_8 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 січня 2020 року за № 12020240220000023 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, за апеляційною скаргою захисника останнього - адвоката ОСОБА_10 , спільною апеляційною скаргою потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та представника останньої - адвоката ОСОБА_9 на вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 вересня 2022 року,-
в с т а н о в и л а :
Цим вироком
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Левківка Старокостянтинівського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України та призначено йому покарання у виді 6 років позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбуття покарання ОСОБА_6 зараховано строк його попереднього ув`язнення з 15 січня 2020 року по день набрання вироком законної сили.
Стягнуто із ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 15 949 грн. 08 коп.
Позов потерпілої ОСОБА_8 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 422 017 грн. матеріальної шкоди та 200 000 грн. моральної шкоди, в решті позову відмовлено.
Позов потерпілої ОСОБА_12 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_11 69 320 грн. 20 коп. матеріальної шкоди та 200 000 грн. моральної шкоди, в решті позову відмовлено.
Питання про речові докази вирішено в порядку ст. 100 КПК України.
За вироком суду, 14 січня 2020 року, близько 23 год. 20 хв., ОСОБА_6 , з мотивів неприязних стосунків та помсти, умисно, з метою знищення чужого майна, шляхом підпалу знищив житловий будинок та господарське приміщення, що розташовані по АДРЕСА_3 , яким користувалась власниця його частини - ОСОБА_8 .
Обвинувачений за допомогою засобу для розпалювання вогню «Розпалювач» та сірників, які попередньо взяв із собою, спочатку здійснив підпал дров в господарському приміщенні, а потім демонтувавши за допомогою сили рук скло у віконній рамі веранди житлового будинку, облив штору засобом для розпалювання вогню «Розпалювач» та підпалив. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_6 виникла пожежа, якою знищено житловий будинок та господарське приміщення загальною вартістю 113 449 грн.
Всього в результаті пожежі знищено майна (одяг, побутова техніка, будівельні матеріали та ін.) потерпілої ОСОБА_8 на суму 154 260 грн. 03 коп., а також згоріли грошові кошти ОСОБА_8 в сумі 12 500 доларів США, що за курсом НБУ станом на 14 січня 2020 року становить 299 093 грн. 75 коп., які знаходились в одній із кімнат будинку.
У результаті пожежі житлового будинку знищено також майно потерпілої ОСОБА_11 , яке належало їй та її малолітній дочці, на загальну суму 69 320 грн. 20 коп.
Крім того, у житловому будинку, що по АДРЕСА_3 в результаті пожежі також знищено майно брата потерпілої ОСОБА_8 - ОСОБА_13 , який є власником частини будинку, на загальну суму 7 400 грн.
Отже, в результаті пожежі потерпілій ОСОБА_8 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 510 078 грн. 28 коп. (56 724 грн. 50 коп. - вартість частини будинку, 154 260 грн. 03 коп. - вартість речей, які згоріли та 299 093 грн. 75 коп. - грошові кошти), потерпілій ОСОБА_11 - на загальну суму 69 320 грн. 20 коп. Усього в результаті дій ОСОБА_6 знищено чужого майна на загальну суму 643 522 грн. 98 коп.
Не погоджуючись із вироком суду, потерпілі ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та її представник адвокат ОСОБА_9 подали спільну апеляційну скаргу, в якій просили змінити вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 вересня 2022 року, збільшити міру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 до 7 років позбавлення волі, задовольнити вимоги позовних заяв потерпілих та цивільних позивачів у повному обсязі.
Посилаються на те, що в діях ОСОБА_6 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.
Клопотання представника потерпілої про залучення до справи як потерпілих ОСОБА_13 та малолітню ОСОБА_14 місцевим судом було відхилено.
Покарання, призначене ОСОБА_6 , не відповідає особі винного, оскільки відсутні пом`якшуючі обставини.
Обвинувачений вчинив два повторні підпали (сарай з дровами та через проміжок часу - будинок, у якому спала малолітня потерпіла ОСОБА_14 та її мати ОСОБА_11 ) з мотивів, що мають найвищий рівень суспільної небезпеки.
Не погоджуючись із вказаним вироком, захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій просив його змінити. Виключити із вироку кваліфікуючу ознаку кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України - заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах.
Також, просив призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки та на підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 задовольнити частково, стягнути на користь потерпілої з ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 56 749 грн. 05 коп.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 задовольнити частково, стягнути на користь потерпілої з ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 3 761 грн. 75 коп.
Зменшити розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_11 до 100 000 грн. на користь кожної з потерпілих.
Вирок вважає незаконним та необґрунтованим, ухваленим із порушенням вимог ст. 94 КПК України.
Докази по справі місцевий суд дослідив суто формально, без вивчення їх змісту, чим порушив право обвинуваченого на справедливий суд.
ОСОБА_6 визнано винним в умисному знищенні шляхом підпалу житлового будинку та всього майна, яке там знаходилося. Натомість, житловий будинок не був повністю знищений. Пожежею знищено господарську споруду, покрівлю та перекриття по всій площі будинку, прибудову (веранду) до будинку, шафу з електроінструментами, шафу з побутовими приладами для приготування їжі, дитячий велосипед, телевізор, один диван, речі домашнього вжитку громадян (речі, одяг). Що стосується облицювання стін, шафи, двох диванів, спального ліжка, речей домашнього вжитку громадян, майна, яке знаходилося у кімнатах будинку та в кухні, то таке було пошкоджено, а не знищено.
Суд при визначенні суми шкоди, яка була заподіяна незаконними діями обвинуваченого, посилався на довідки про вартість майна, які є недопустимими доказами, оскільки на думку захисника, отримані у позапроцесуальний спосіб, з їх змісту неможливо встановити кому саме вони видавалися, частини довідок не містять дати їх видання, підписів, ідентифікуючих даних осіб, які їх видали, а також відсутні відомості, які підтверджують факт здійснення цими особами підприємницької діяльності, зокрема у сфері торгівлі або оцінки майна.
Крім того, майно, яке зазначене у довідках, неможливо ідентифікувати для його оцінки, оскільки частина з нього не має інформації про виробника, модель, дату виробництва та придбання, технічний стан тощо.
У зв`язку з вказаними недоліками експертами під час проведення комплексної оціночно-будівельної та товарознавчої експертизи від 13 березня 2020 року № 195-219/517/20-26 не було встановлено вартість майна, про що зазначено в мотивувальній частині висновку експертного дослідження.
Отже, судом не правильно кваліфіковано дії обвинуваченого за такою кваліфікуючою ознакою, як умисне пошкодження чужого майна, що заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, оскільки докази щодо вартості знищеного чи пошкодженого майна є недопустимими.
Формулювання обвинувачення в повідомленні про підозру, обвинувальному акті та вироку суду першої інстанції є неконкретним та неоднозначним. Вказане позбавило обвинуваченого можливості розуміти в чому саме його обвинувачують та ефективно реалізувати своє право на захист.
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_6 інкримінується, серед іншого, знищення шляхом підпалу житлового будинку, грошових коштів, належних потерпілій ОСОБА_8 в сумі 12 500 доларів США. Натомість повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 18 березня 2020 року не містить такої фактичної обставини. Наведене призвело до порушення права ОСОБА_6 на захист.
Що стосується покарання, призначеного ОСОБА_6 , то таке на думку захисника є суворим, не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Суд не обґрунтував належним чином та не мотивував необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років.
Місцевим судом не в повній мірі враховано, що обвинувачений ОСОБА_6 вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому, вчинив злочин через складні життєві обставини та активно сприяв його розкриттю. Крім того, обвинувачений просив надати йому дозвіл для виконання робіт у ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор» щодо поліпшення побутово-санітарних умов засуджених на території установи, що свідчить про те, що він став на шлях виправлення. Обвинувачений бажає відшкодувати завдану шкоду, але єдине майно, яке в нього залишилося, знаходиться на тимчасово окупованій території, тому наразі він позбавлений можливості розпоряджатися ним.
Суми матеріальних збитків, зазначені у цивільних позовах потерпілих під час судового розгляду були підтверджені лише частково, а моральну шкоду обвинувачений ОСОБА_6 визнає у розмірі 100 000 грн. на кожну з потерпілих осіб.
У судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_10 підтримали апеляційну скаргу останнього та заперечили проти задоволення апеляційної скарги процесуальних опонентів.
Представник потерпілої - адвокат ОСОБА_9 не визнав апеляційної скарги захисника обвинуваченого та заперечив проти її задоволення, підтримав свою апеляційну скаргу з посиланнями на її доводи.
Прокурор заперечила проти задоволення апеляційної скарги захисника обвинуваченого, просила вирок в частині призначеного покарання змінити, призначивши ОСОБА_6 покарання у виді 5 років позбавлення волі, в решті вирок залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та представника останньої - адвоката ОСОБА_9 задоволенню не підлягає, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого слід задовольнити частково.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Згідно з ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити вирок.
Суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі пом`якшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого або ж у разі зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення (п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 408 КПК України).
Підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження (п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України).
За п. 1 ч. 1 ст. 411 КПК України судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженим під час судового розгляду.
Вирок в частині кваліфікації дій ОСОБА_6 як умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу, тобто за ч. 2 ст. 194 КК України, жодною стороною кримінального провадження не оспорюється, а тому в цій частині не перевіряється.
Натомість, ретельній перевірці підлягають доводи захисника обвинуваченого про відсутність у діях ОСОБА_6 іншої кваліфікуючої ознаки цього ж складу кримінального правопорушення - заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах у зв`язку з тим, що орган обвинувачення не довів саме такий розмір шкоди належними та допустимими доказами.
Так, судом першої інстанції встановлено, що 14 січня 2020 року, близько 23 год. 20 хв., ОСОБА_6 , з мотивів неприязних стосунків та помсти, умисно, з метою знищення чужого майна, шляхом підпалу знищив житловий будинок та господарське приміщення, що розташовані по АДРЕСА_3 , загальною вартістю 113 449 грн., власниками якого є ОСОБА_8 та ОСОБА_13 , кожен по частині.
Також встановлено, що у результаті пожежі було знищено одяг, побутову техніку, будівельні матеріали та інші речі, які належали потерпілим ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_13 .
Вартість такого майна становить:
- потерпілої ОСОБА_8 - 154 260 грн. 03 коп., а також грошові кошти у сумі 12 500 доларів США, що за курсом НБУ станом на 14 січня 2020 року становило 299 093 грн. 75 коп.;
- потерпілої ОСОБА_11 , яке належало їй та її малолітній дочці, - 69 320 грн. 20 коп.;
- брата потерпілої ОСОБА_8 - ОСОБА_13 - 7 400 грн.
Отже, відповідно до висновків суду, в результаті пожежі потерпілій ОСОБА_8 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 510 078 грн. 28 коп. (56 724 грн. 50 коп. - вартість частини будинку, 154 260 грн. 03 коп. - вартість речей, які згоріли та 299 093 грн. 75 коп. - грошові кошти), потерпілій ОСОБА_11 - на загальну суму 69 320 грн. 20 коп. Усього в результаті дій ОСОБА_6 знищено чужого майна на загальну суму 643 522 грн. 98 коп.
Перелік майна, яке за встановлених судом першої інстанції обставин, було знищене, шляхом підпалу, обвинуваченим визнається та сторонами кримінального провадження не заперечується.
На підтвердження вищевказаних матеріальних збитків, понесених потерпілими, а отже на підтвердження в діях ОСОБА_6 кваліфікуючої ознаки ч. 2 ст. 194 КК України - заподіяння матеріальної шкоди в особливо великих розмірах, сторона обвинувачення надала суду висновок комплексної оціночно-будівельної та товарознавчої експертизи від 13 березня 2020 року, а також довідки про вартість знищеного майна.
Так, відповідно до даних висновку комплексної оціночно-будівельної та товарознавчої експертизи № 195-219/517/20-26 від 13 березня 2020 року станом на 14 січня 2020 року вартість будинку та господарської споруди (сараю), розташованих за адресою АДРЕСА_3 , становить - 113 499 грн.
Також висновком даної експертизи підтверджується, що вартість 1 куба дров породи ясен, розмірами від 1,0 м. до 1,9 м. з Франко-верхнього складу становить 465 грн. 75 коп., розмірами від 1,0 м. до 1,9 м. з Франко-нижнього складу - 692 грн. 75 коп., колотих - 1446 грн., 1 куба дров породи дуб, розмірами від 1,0 м. до 1,9 м. з Франко-верхнього складу - 465 грн. 75 коп., розмірами від 1,0 м. до 1,9 м. з Франко-нижнього складу - 692 грн. 75 коп., колотих - 1446 грн.
Крім того, вартість однієї бувшої у використанні скляної банки, ємкістю 2 л. складає 6 грн. 75 коп., однієї бувшої у використанні скляної банки, ємкістю 3 л. - 7 грн., одного бувшого у використанні листа шиферу - 65 грн.
Ринкову вартість іншого майна, зазначеного у постанові слідчого, експертом не встановлено з причин, обґрунтованих у дослідницькій частині висновку, за кожною позицією (т. 2, а.к.п. 165-184).
Отже, в результаті дій ОСОБА_6 , окрім іншого, знищено житловий будинок та господарське приміщення, 3 куба дров, 8 скляних банок ємністю 3 л., 10 скляних банок ємністю 2 л., 24 листа шиферу, загальною вартістю 117 260 грн. 75 коп. (113 499 грн. + 3 761 грн. 75 коп.).
Висновки зазначеної експертизи жодною стороною кримінального провадження не оспорюються, отримані у спосіб, передбачений законом, а саме у відповідності до вимог ст. 244 КПК України, а тому вони правильно взяті судом першої інстанції до уваги на підтвердження заподіяної шкоди ОСОБА_6 потерпілим.
Що стосується матеріальної шкоди, нанесеної ОСОБА_8 , шляхом знищення грошових коштів у сумі 12 500 доларів США, що за курсом НБУ станом на 14 січня 2020 року становило 299 093 грн. 75 коп., то з огляду на позицію Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у цій справі від 15 січня 2024 року (справа № 683/694/20, провадження № 51-3591кмо23), суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що в результаті пожежі вони були знищені і цим була нанесені шкода потерпілій у вказаній сумі.
Отже, з урахуванням вищевказаного, стороною обвинувачення доведено, що внаслідок вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, нанесено матеріальної шкоди на загальну суму 416 354 грн. 50 коп. (117 260 грн. 75 коп. + 299 093 грн. 75 коп.).
Що стосується іншої шкоди, заподіяної знищенням посуду, одежі, побутової техніки, меблів, взуття, ліків тощо, перелік якого встановлений судом першої інстанції та сторонами кримінального провадження не оспорюються, то апеляційний суд виходить з наступного.
На підтвердження вартості знищених речей стороною обвинувачення надані довідки про їх вартість, які знаходяться у т. 1 на а.к.п. 166 - 228 , т. 2 на а.к.п. 208 - 250.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст. 85 КПК України).
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1, 2 ст. 86 КПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Частиною 1 ст. 92 КПК України передбачено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 93 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Отже, офіційні документи повинні мати необхідні реквізити - дату, підписи, печатки. Документ, як і будь-яке інше джерело доказів, повинен містити відомості про певні факти, а не припущення, умовиводи.
Оцінка документів проводиться за загальними правилами оцінки доказів. Насамперед варто перевірити, чи належним органом або особою виданий документ, чи оформлений він належним чином (містить підписи, печатку та інші необхідні реквізити).
Як вбачається з досліджених апеляційним судом вищевказаних довідок про вартість речей, вони не містять необхідних реквізитів, зокрема: на жодній довідці не вказана дата її видачі, кому вона видана, на чию вимогу, у якому провадженні чи справі. Окрім того, частина довідок не містить печаток, інша частина - ні печаток, ні прізвищ, ні посад осіб, які їх видали. Також, вказані довідки не містять елементарного опису речі, яка знищена, зокрема: з чого вона виготовлена - із шкіри, екошкіри тощо, її розмір (сумка); марки приладу та хоча б приблизних часових рамок його випуску (газовий котел); кількості (набір автомобільних ключів, набір сковорідок), матеріалу (куртка, кофта, дитячий нарядний одяг), тощо.
Разом з тим, матеріали кримінального провадження не містять інформації, з якої вбачалося б у який спосіб вказані довідки були отримані, кому вони видавались, тобто хто і коли проводив слідчі дії з їх збирання.
З урахуванням вказаного, апеляційний суд прийшов до висновку, що довідки про вартість речей, які маються у матеріалах кримінального провадження у т. 1 на а.к.п. 166 - 228 та у т. 2 на а.к.п. 208 - 250 отримані з порушенням вимог закону, а отже визнає їх недопустимими доказами.
Таким чином, колегія суддів вважає, що встановлений місцевим судом розмір матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням в загальній сумі 645 552 грн. 98 коп. не підтверджений допустимими доказами, а доведеною є матеріальна шкода у розмірі 416 354 грн. 50 коп., з яких 117 260 грн. 75 коп. - ринкова вартість знищеного будинку, господарської споруди, дров, банок та шиферу, підтверджених висновком експерта, та 12 500 доларів США, що за курсом НБУ станом на 14 січня 2020 року становила 299 093 грн. 75 коп.
Отже, стороною обвинувачення доведено, що у результаті дій ОСОБА_6 знищене чуже майно на загальну суму 416 354 грн. 50 коп, а також інше майно, перелік якого встановив суд.
Диспозицією ч. 1 ст. 194 КК України передбачено відповідальність за умисне знищення або пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки.
Відповідно до ч. 4 примітки до ст. 185 КК України, у ст.ст. 185-187 та 189-191, 194 цього Кодексу в особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 5 підр. 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Згідно з підп. 169.1.1 п.169.1 ст. 169 Податкового кодексу України розмір податкової соціальної пільги дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року у розмірі 2102 грн.
Тому, на момент вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення соціальна пільга становила 1051 грн.
Отже, для наявності такої кваліфікуючої ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, як заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах, розмір цієї шкоди має становити не менше 630 600 грн. (1051 грн. ? 600).
Враховуючи, що апеляційним судом встановлено заподіяння обвинуваченим для потерпілих матеріальної шкоди на загальну суму 416 354 грн. 50 коп., що є меншим ніж 630 600 грн., то в діях ОСОБА_6 відсутня вказана кваліфікуюча ознака.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність виключення з дій ОСОБА_6 такої кваліфікуючої ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, як заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах. У зв`язку з цим, вирок на підставі п. 2 ч. 1 ст. 408 КПК України підлягає зміні.
Що стосується доводів потерпілих та представника потерпілої про наявність в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, то апеляційний суд виходить з наступного.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції не має права розглядати обвинувачення, що не було висунуте судом першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України. Саме в межах вказаного обвинувачення і було проведено судовий розгляд справи, що відповідає вимогам закону.
Однак, вказане не позбавляє потерпілих права на звернення із заявою про вчинення й іншого кримінального правопорушення до правоохоронних органів.
Доводи потерпілих та представника щодо повторності підпалів не знайшли свого підтвердження під час перегляду вироку апеляційним судом.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 32 КК України повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу. Повторність, передбачена частиною першою цієї статті, відсутня при вчиненні продовжуваного кримінального правопорушення, яке складається з двох або більше тотожних діянь, об`єднаних єдиним кримінально протиправним наміром.
Як вбачається з матеріалів справи, протиправний умисел ОСОБА_6 був направлений на умисне знищення майна потерпілої ОСОБА_8 , шляхом підпалу господарської будівлі, житлового будинку та майна, яке в них знаходилось. Підпал вказаних будівель ОСОБА_6 вчинив майже одночасно, з коротким проміжком в часі, в один день. Тому будь-які підстави вважати, що в його діях є повторність, відсутні.
З урахуванням вказаного, апеляційним судом встановлено, що 14 січня 2020 року, близько 23 год. 20 хв., ОСОБА_6 , з мотивів неприязних стосунків та помсти, умисно, з метою знищення чужого майна, шляхом підпалу знищив житловий будинок та господарське приміщення, що розташовані по АДРЕСА_3 , яким користувалась власниця його частини - ОСОБА_8 .
Обвинувачений за допомогою засобу для розпалювання вогню «Розпалювач» та сірників, які попередньо взяв із собою, спочатку здійснив підпал дров в господарському приміщенні, а потім демонтувавши за допомогою сили рук скло у віконній рамі веранди житлового будинку, облив штору засобом для розпалювання вогню «Розпалювач» та підпалив. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_6 виникла пожежа, якою знищено житловий будинок та господарське приміщення загальною вартістю 113 449 грн.
У зазначених будівлях внаслідок пожежі знищено наступне майно, яке належало потерпілій ОСОБА_8 :
-грошові кошти ОСОБА_8 в сумі 12 500 доларів США, що за курсом НБУ станом на 14 січня 2020 року становить 299 093 грн. 75 коп., які знаходились в одній із кімнат будинку;
-3 м.куб. дров; 8 скляних банок ємкістю 3 л.; 10 скляних банок ємкістю 2 л.; 24 листи шиферу; 12 скляних банок ємкістю 1 л.; 8 листів фанери, загальною вартістю 3761 грн. 75 коп.;
-дерев`яна тумба з дзеркалом радянського виробництва; осіння дитяча куртка на хлопчика електрошуруповерт; «болгарка»; 2 пристрої для порізу паркету; набір автомобільних ключів у пластиковій коробці; 3 дорожні валізи; 2 пари жіночого взуття 38 розміру; 2 пари жіночих шкіряних чобіт 38 розміру; 3 пари жіночого взуття 38 розміру; 3 зимові куртки на дорослого; 4 шапки вартістю; шкіряна сумка; 4 парасольки; жіноча сумка світло-зеленого кольору; кутовий диван з дерев`яним каркасом; водяний насос; 5 м.кв. декоративної плитки на стіни; система опалення будинку; 15 м.кв. гіпсокартону; скляна дзеркальна люстра; прасувальна дошка; праска «Тефаль»; 30 м.кв. ламінату темно-коричневого кольору; 3 комплекти постільної білизни; дерев`яна шафа радянського виробництва; 12 точкових світильників на стелю; 2 ікони; 2 килими на підлогу; шафа-купе на дві частини; одяг для дорослих; 3 комплекти постільної білизни вартістю; 7 наборів банних рушників; ортопедичний матрац; металевий каркас з дерев`яними ламелями; інтернет-роутер; 3 бамбукові подушки; пухова двохспальна ковдра; 3 металопластикових вікна; дерев`яний комод; 15 наборів жіночої косметики; настінна рамка на 8 фотознімків; соковижималка; кавомолка; елітний алкогольний напій іноземного виробництва; 10 тарілок фірми «Люмінар»; 3 чайники фірми «Люмінар»; 6 чашок фірми «Люмінар»; 6 чашок для кави фірми «Люмінар»; 6 блюдець фірми «Люмінар»; 2 сільниці фірми «Люмінар»; 3 соусниці фірми «Люмінар»; лічильник електроенергії; телевізор «SONY»; тюнер для налаштування каналів телебачення; кухонна витяжка; газова плита; тостер; холодильник; кухонний диван темного кольору; килим на підлогу; набір каструль з легкого нержавіючого сплаву; набір сковорідок фірми «Тефаль»; 3 дерев`яних міжкімнатних дверей; чавунна ванна білого кольору; унітаз; умивальник; змішувач для умивальника; пачка прального порошку; засіб для чистки ванни та туалету; пляшка ополіскувача; 5 брусків мила; водяний насос; пристрій для нагрівання води (бойлер) фірми «Атлантик»; пральна машина «Indezit»; килим з тканини розміром 3?1,5 м.; 2 дивани радянського виробництва; плазмовий телевізор «LG»; тюнер для налаштування каналів телебачення; дерев`яна шафа радянського виробництва; дерев`яний письмовий стіл з шухлядами; 4 кухонних деревинних стільці з м`якими сидіннями; дерев`яна стінка радянського виробництва з тумбочками коричневого кольору; ліки для різного застосування.
Крім того, у результаті пожежі житлового будинку знищено також майно потерпілої ОСОБА_11 , яке належало їй та її малолітній дочці, а саме: пральна машинка типу «Малютка»; мультиварка «Zelmer»; мікрохвильовка «Еленберг»; електром`ясорубка «Еленберг»; дорожня валіза; праска «Тефаль»; кухонний комбайн «Philips»; 4 пари дитячого взуття 30-31 розміру; 2 осінні дитячі куртки на дівчинку; 3 пари дитячих лосин; дитячий велосипед «Ryeda»; 3 пари дитячого взуття 31 розміру; 3 пари дитячих кросівок 31 розміру; пара дитячих роликів; дитячий зимовий комбінезон для дівчат; дитячий одяг на зріст 122 см.; 4 осінні дитячі спортивні костюми 122 росту; дитяча шуба із замінника; 5 наборів «для дівчат»; 2 дитячих набори кофт; дитяче дерев`яне ліжко біло-бежевого кольору; шкіряна сумка; мобільний телефон «Redmi» моделі «7А»; сім-картка мобільного оператора «ВФ Україна»; чохол для мобільного телефону; металева сушка для речей; ноутбук «Asus»; планшет «Huawei»; мобільний телефон фірми «Meizu Х»; телевізор «SONY»; апарат для вимірювання тиску; апарат для вимірювання цурку; набір смужок для вимірювання цукру в крові; дитячі іграшки.
Крім того, у житловому будинку, що по АДРЕСА_3 в результаті пожежі також знищено майно брата потерпілої ОСОБА_8 - ОСОБА_13 , який є власником частини будинку, а саме: мікрохвильова піч; 5 пар чоловічих штанів; 10 пар чоловічих шкарпеток; 3 чоловічих сорочки; 2 набори чоловічої спідньої білизни; 5 чоловічих футболок; 2 чоловічих піджаки; 3 чоловічих кофти.
Отже, всього в результаті пожежі знищено чужого майна на загальну суму 416 354 грн. 50 коп., а саме: будинок, господарська споруда, дрова, банки, шифер, загальна вартість яких становить 117 260 грн. 75 коп., та грошові кошти у сумі 12 500 доларів США, що за курсом НБУ станом на 14 січня 2020 року становило 299 093 грн. 75 коп., а також інше майно, яке знаходилось у будинку.
Такі дії ОСОБА_6 апеляційний суд кваліфікує за ч. 2 ст. 194 КК України як умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
Що стосується призначеного ОСОБА_6 покарання, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженими, так й іншими особами.
Згідно з ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до роз`яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції правильно врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, а також те, що обвинувачений за місцем проживання характеризується посередньо, є раніше не судимою особою.
Суд обґрунтовано врахував обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_6 , щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Однак, беручи до уваги зменшення обсягу обвинувачення та виключення з вироку кваліфікуючої ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, - заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах, доводи захисника обвинуваченого про суворість призначеного ОСОБА_6 покарання є слушними.
Враховуючи характер та всі обставини вчиненого ОСОБА_6 діяння, ступінь тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, особу винного, який є раніше не судимою особою, за місцем проживання характеризується посередньо, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також зменшення обсягу обвинувачення та виключення з вироку кваліфікуючої ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України - заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах, колегія суддів приходить до висновку про необхідність пом`якшення призначеного обвинуваченому покарання до 5 років позбавлення волі.
Саме таке покарання, на переконання суду, відповідатиме загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, запобігання вчинення ним нових злочинів, а також сприятиме досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
З урахуванням вказаного, на підставі ч. 2 ст. 409 КПК України вирок місцевого суду в частині призначеного покарання підлягає зміні.
Натомість, доводи захисника про необхідність звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, апеляційний суд вважає такими, що не відповідають вимогам закону.
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Конституційний Суд України у своєму рішенні за № 15-рп/2004 зазначив про те, що: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
Тобто, покарання повинно перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного.
Відповідно до положень ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 194 КК України, є тяжким.
ОСОБА_6 є раніше не судимою особою, за місцем проживання характеризується посередньо, шкоду завдану кримінальним правопорушенням не відшкодував.
Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для застосування ст. 75 КК України у даному кримінальному проваджені. Виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Таке покарання буде справедливим та співмірним вчиненому кримінальному правопорушенню.
Посилання захисника обвинуваченого на те, що підпал будинку ОСОБА_6 вчинив через тяжкі життєві обставини з наміром лише налякати потерпілу, та той факт, що все майно обвинуваченого знаходиться на тимчасово окупованій території України, через що він не в змозі наразі відшкодувати заподіяну шкоду, на увагу апеляційного суду не заслуговують, оскільки такі не зменшують суспільної небезпечності скоєного кримінального правопорушення, не свідчать про можливість виправлення ОСОБА_6 без реального відбування покарання та не є підставою для його звільнення від відбування покарання з випробуванням, згідно зі ст. 75 КК України
Разом з тим, твердження потерпілих та представника про необхідність збільшення міри покарання обвинуваченому до 7 років позбавлення волі не знайшли свого підтвердження під час перегляду вироку апеляційним судом.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_6 слід призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Саме таке покарання, згідно із висновком, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у цій справі від 15 січня 2024 року (справа № 683/694/20, провадження № 51-3591кмо23), є справедливим і таким, що сприятиме виправленню засудженого. Тому вирок у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 408 КПК України у цій частині слід змінити.
Що стосується цивільних позовів потерпілих, то колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства (ч. 5 ст. 128 КПК України).
Згідно з ч.ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребовування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Звертаючись до суду з цивільними позовами, потерпіла ОСОБА_8 просила стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на її користь завдану матеріальну шкоду в розмірі 422 017 грн. та 500 000 грн. моральної шкоди, а потерпіла ОСОБА_11 - матеріальну шкоду в розмірі 235 329 грн. 95 коп. та 500 000 грн. моральної шкоди.
Суд першої інстанції частково задовольнив цивільні позови потерпілих.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 422 017 грн. матеріальної шкоди та 200 000 грн. моральної шкоди, а на користь ОСОБА_11 69 320 грн. 20 коп. матеріальної шкоди та 200 000 грн. моральної шкоди.
Однак, як встановлено апеляційним судом, розмір матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, частково підтверджений належними та допустимими доказами у справі та становить 416 354 грн. 50 коп., вартість решти знищених речей не доведена.
Таким чином, суд першої інстанцій належним чином не встановив такий елемент складу злочину, як розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Надані стороною обвинувачення, досліджені й оцінені місцевим докази не є належними і достатніми, щоб зробити висновок про вартість всього майна, яке було знищено внаслідок підпалу будинку, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 та про розмір завданої матеріальної шкоди.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд без процесуально належного підтвердження розміру завданих збитків, передчасно частково задовольнив цивільні позови потерпілих про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
В ході апеляційного розгляду неможливо усунути вказані процесуальні порушення та встановити вартість всього майна, яке було знищено обвинуваченим шляхом підпалу будинку, що унеможливлює задоволення цивільних позовів ОСОБА_8 та ОСОБА_11 . Натомість відмова у задоволенні частини позовних вимог потерпілих за цивільними позовами у кримінальному провадженні позбавить їх права на звернення з аналогічними позовними вимогами у порядку цивільного судочинства.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність скасування вироку в частині вирішення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_11 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України та призначення нового розгляду таких позовів в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства, оскільки в такому випаду потерпілі, як цивільні позивачі, матимуть можливість довести розмір збитків та вартість всього майна, яке було знищено обвинуваченим шляхом підпалу будинку.
Враховуючи викладене, вирок місцевого суду підлягає зміні в частині кваліфікації дій ОСОБА_6 та призначеного йому покарання. Необхідно виключити із вироку кваліфікуючу ознаку кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України - заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах та пом`якшити призначене ОСОБА_6 покарання.
В частині вирішення цивільних позовів потерпілих вирок підлягає скасуванню із призначенням їх нового розгляду у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 407, 408, 409, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та представника потерпілої адвоката ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_10 задовольнити частково.
Вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 вересня 2022 року стосовно ОСОБА_6 в частині кваліфікації його дій та призначеного покарання змінити, пом`якшивши таке.
Виключити з вироку кваліфікуючу ознаку кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, - заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах.
Призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 194 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
Вирок в частині вирішення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_11 про стягнення матеріальної та моральної шкоди скасувати. Призначити новий розгляд цивільних позовів у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуюча: ОСОБА_1 .
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
