ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" березня 2024 р. Справа№ 925/1341/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пантелієнка В.О.
суддів: Остапенка О.М.
Сотнікова С.В.
секретар судового засідання Нечасний О.Л.
за участю представників:
від ОСОБА_1 - не з`явився;
від ПП «Агротрейд Групп» - Чернілевський В.Г. ордер АІ №1481809 від 23.10.2023р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу господарського суду Черкаської області від 09.01.2024р.
(повний текст складено 05.02.2024р.)
у справі №925/1341/23 (суддя Хабазня Ю.А.)
за заявою ініціюючого кредитора ОСОБА_1
до боржника Приватного підприємства (далі - ПП) «Агротрейд Групп»
про банкрутство юридичної особи
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 09.01.2024р. у справі №925/1341/23 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 28.09.2023р. про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП «Агротрейд Групп».
Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, 19.02.2024р. ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Черкаської області від 09.01.2024р., в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким відкрити провадження у справі про банкрутство ПП «Агротрейд Групп»; визнати кредиторські вимоги ініціюючого кредитора - ОСОБА_1 до ПП «Агротрейд Групп» в загальному розмірі 1 276 072,15 грн. та включити до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 1 190 110,60 грн. - до четвертої черги вимог кредиторів; 85 961,55 грн. - до шостої черги вимог кредиторів; до реєстру вимог кредиторів ПП «Агротрейд Групп» в першу чергу задоволення вимог кредиторів віднести витрати ОСОБА_1 , пов`язані з провадженням у справі про банкрутство, а саме: витрати, пов`язані з авансуванням винагороди арбітражному керуючому в розмірі 60 300,00 грн.; витрати зі сплати судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство в розмірі 26 840,00 грн.; витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Черкаської області від 09.01.2024р. у справі №925/1341/23 в розмірі 32 208,00 грн.; призначити розпорядником майна боржника - ПП «Агротрейд Групп» арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича; вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів відповідно до ч.1 ст.40 Кодексу України з процедур банкрутства та заборонити боржнику вчиняти без згоди розпорядника майна правочини, пов`язані з відчуженням майна боржника, зобов`язати боржника вжити заходів для збереження майна боржника та заборонити боржнику відчужувати основні засоби та активи без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; встановлення розміру грошової винагороди арбітражному керуючому та джерела її виплати, строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, дату попереднього засідання, строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, опублікування повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство доручити господарському суду Черкаської області.
У відзиві на апеляційну скаргу ПП «Агротрейд Групп» просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Черкаської області від 09.01.2024р. у справі №925/1341/23 та призначено її до розгляду на 18.03.2024р.
18.03.2024р. колегією суддів у судовому засіданні у справі №925/1341/23 було оголошено перерву до 25.03.2024р. згідно ст. 216 ГПК України.
22.03.2024р. до апеляційного суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю прибуття у судове засідання у зв`язку із зайнятістю в іншій справі у Київському апеляційному суді.
Колегія суддів відхиляє клопотання представника ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, як необґрунтоване, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, а в момент оголошення перерви і, в даний час, сторони повідомлялись про розгляд справи, крім того в Україні діє воєнний стан, що спонукає апеляційний суд до розгляду справ в стислі терміни.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ПП «Агротрейд Групп», дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було подано до місцевого суду заяву від 28.09.2023р. з вимогами: відкрити провадження у справі про банкрутство ПП "Агротрейд Групп"; призначити розпорядником майна у справі про банкрутство ПП "Агротрейд Групп" арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича; визнати вимоги ОСОБА_1 до ПП "Агротрейд Групп" в загальному розмірі 1 276 072,15 грн. (в т.ч. неустойка, пеня 85 961,55 грн.) та включити до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 1 190 110,60 грн. до четвертої черги вимог кредиторів; 85 961,55 грн. до шостої черги вимог кредиторів; віднести витрати ОСОБА_1 , пов`язані з провадженням у справі про банкрутство, а саме витрати по сплаті судового збору в розмірі 26 840,00 грн. та витрати у вигляді виплати винагороди арбітражному керуючому в розмірі 60 300,00 грн., до реєстру вимог кредиторів ПП "Агротрейд Групп" в першу чергу задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.10.2023р. заяву було прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання.
Ініціюючий кредитор ( ОСОБА_1 ) у своїх заявах підтримав вимоги повністю і пояснив, що заборгованість боржника виникла на підставі трьох договорів суборенди земельних ділянок, які укладено боржником безпосередньо з ОСОБА_1 ; орендна плата не сплачувалась взагалі; рішеннями судів в тому числі постановою Верховного Суду від 07.06.2023р. у справі №706/131/21 установлено факти систематичної несплати заборгованості, які стали підставою для розірвання договорів суборенди і які не підлягають повторному доказуванню; строк позовної давність не пропущено з огляду на його продовження на час карантину та військового стану. Зазначив, що доводити свою платоспроможність має боржник, а не навпаки, і після подання заяви до господарського суду Черкаської області отримав від боржника поштовим переказом 117 тис грн., однак вказані кошти не можуть бути зараховані в рахунок оплати, оскільки не зрозуміло за яким договором вони сплачені, чому саме 117 тис грн., а не більша сума, яку вимагає заявник.
Боржник у своїх заявах заперечив проти задоволення вимог і пояснив, що відсутні підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки існує спір про право на стягнення заявленої суми (існує спір по суті зобов`язання, по його розміру і по суб`єкту) та оскільки боржник є платоспроможним (не має боргів ні перед органами ДПС, ні перед кредиторами) і здатен погасити заявлені вимоги, як у добровільному так і у примусовому порядку; а ініціюючий кредитор умисно не звертається з позовом про стягнення заявленої суми вимог, а звернувся із заявою про відкриття справи про банкрутство саме з метою паралізувати діяльність боржника, засновником якого є й ОСОБА_1 , в той час як банкрутство як спосіб захисту має застосовуватись виключно, якщо інші способи захисту вирішення спору по суті вичерпано. До заяви не додано доказів звернення ОСОБА_1 до боржника про сплату боргу та ОСОБА_1 не надавав боржнику банківські реквізити для його сплати, в тому числі й на вимогу боржника, а платіжне доручення на ті банківські реквізити, на які посилався у цьому судовому засіданні його представник, повернуте банком без виконання у зв`язку з його закриттям. Крім того, до заяви ОСОБА_1 не додано договорів оренди землі, на підставі яких ним укладенні договори суборенди з боржником, такі договори у боржника відсутні і жодного разу ОСОБА_1 боржнику не надавались, тому у боржника немає можливості оцінити відповідність договорів суборенди договорам оренди, зокрема в частині суми орендної плати за договорами суборенди, яка не повинна перевищувати установленого в договорах оренди розміру, що власне і є одним з ключових спірних питань. Особисто ОСОБА_1 не має права на стягнення плати за договорами суборенди землі, оскільки таке право належить іншій юридичній особі утвореному ним у зв`язку з отриманням в оренду земельних ділянок ФГ "Сарматія" що установлено судом у справі №925/360/20 і що власне є другим ключовим спірним питанням. Боржником подано позови про визнання недійсними договорів суборенди; боржник постійно здійснював платежі за договорами суборенди згідно з рахунками, які виставляло ФГ "Сарматія" і які підписував особисто ОСОБА_1 до того часу, доки він їх виставляв. Рішення Верховного Суду від 07.06.2023р. про розірвання договорів суборенди прийнято у зв`язку з тим, що немає доказів сплати, а не тому, що не платив взагалі, як стверджує ОСОБА_1 . Боржник зазначає що у даному випадку відлік позовної давності існує і має обраховуватись стосовно кожного щомісячного платежу. Кошти у розмірі 117 тис.грн. надіслано поштовим переказом фізичній особі ОСОБА_1 , оскільки він як керівник і єдиний засновник ФГ "Сарматія" може внести кошти в погашення боргу. У провадженні Верховного Суду перебувають на розгляді справи №925/200/22 за позовом боржника до ОСОБА_1 про стягнення 4 707 000 грн. заборгованості з внесення додаткового вкладу в статутний капітал боржника, засновником якого він є, та справа №925/733/22 за позовом ОСОБА_1 до боржника про зобов`язання надати інформацію та документи, позовні вимоги у якій було задоволено частково та витребувано окремі з документів. Боржник зазначає, що ОСОБА_1 не є кредитором, оскільки він є солідарним боржником, що установлено у постанові Верховного Суду у справі №925/200/22 (п.104-115).
З матеріалів справи вбачається, що 26.03.2014р., 27.03.2014р. та 25.04.2014р., відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 від 29.07.2020р. номер 218261060, було зареєстроване право оренди ОСОБА_1 на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровими номерами:
7124610100:01:003:0521 площею 23,5604 га, місцем розташування якої є адміністративні межі Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області;
7124681500:05:001:0038 площею 49,7413 га, що розташована в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району;
712461000:01:003:0522 площею 3,4000 га, що розташована в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області.
25.11.2014р. ОСОБА_1 було засновано Фермерське господарство "Сарматія" (т.2 а.с.24), вищевказані земельні ділянки виділені фізичній особі ОСОБА_1 для створення фермерського господарства, що установлено рішенням господарського суду Черкаської області від 20.08.2020р. у справі №925/360/20.
11.05.2016р. на підставі, відповідно до умов та в межах договору оренди землі від 27.03.2014р., укладеного між Головним управлінням Держземагенства в Черкаській області і громадянином України ОСОБА_1 , між ОСОБА_1 та боржником був укладено договір суборенди земельної ділянки (далі - Договір суборенди-1), згідно з яким ОСОБА_1 надав, а боржник прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 7124681500:05:001:0038 площею 49,7413 га, яка розташована в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району. Письмова згода на укладення правочину 25.04.2016р. надана розпорядником земельної ділянки - Головним управління Держземагенства в Черкаській області. Згідно з пунктами 9, 28, 31 Договору суборенди-1, орендна плата вноситься суборендарем у грошовій формі в розмірі 100 738,41 грн. на рік, що становить 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, і своєчасне її внесення з урахуванням змін коефіцієнта індексації є обов`язком відповідача, як суборендаря. Водночас, суборендодавець має право вимагати від суборендаря своєчасного внесення орендної плати з урахуванням змін коефіцієнта індексації. Згідно з пунктом 36 Договору суборенди-1, його дія припиняється шляхом його розірвання у разі заборгованості по орендній платі більш ніж за три місяці поспіль.
11.05.2016р. на підставі, відповідно до умов та в межах договору оренди землі від 14.03.2014р., укладеного між Головним управлінням Держземагенства в Черкаській області і громадянином України ОСОБА_1 , між ОСОБА_1 та боржником був укладений договір суборенди земельної ділянки (далі - Договір суборенди-2), згідно з яким ОСОБА_1 надав, а боржник прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 712461000:01:003:0522 площею 3,4000 га, яка розташована в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області. Письмова згода на укладення правочину 25.04.2016р. надана розпорядником земельної ділянки - Головним управління Держземагенства в Черкаській області. Згідно з пунктами 9, 31 Договору суборенди-2, орендна плата вноситься суборендарем у грошовій формі в розмірі 68 87,91 грн. на рік, що становить 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, і своєчасне її внесення з урахуванням змін коефіцієнта індексації є обов`язком відповідача, як суборендаря, а суборендодавець має право вимагати від суборендаря своєчасного внесення орендної плати з урахуванням змін коефіцієнта індексації. Відповідно до пункту 36 Договору суборенди-2, його дія припиняється шляхом його розірвання у разі заборгованості по орендній платі більш ніж за три місяці поспіль.
11.05.2016р. на підставі, відповідно до умов та в межах договору оренди землі від 14.03.2014р., укладеного між Головним управлінням Держземагенства в Черкаській області і громадянином України ОСОБА_1 , між ОСОБА_1 та боржником був укладений договір суборенди земельної ділянки (далі - Договір суборенди-3), згідно з яким ОСОБА_1 надав, а боржник прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 7124610100:01:003:0521 площею 23,5604 га, місцем розташування якої є адміністративні межі Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області. Письмова згода на укладення правочину 25.04.2016р. надана розпорядником земельної ділянки - Головним управління Держземагенства в Черкаській області. Згідно з пунктами 9, 31 Договору суборенди-3, орендна плата вноситься суборендарем у грошовій формі в розмірі 49 932,88 грн. на рік, що становить 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, і своєчасне її внесення з урахуванням змін коефіцієнта індексації є обов`язком відповідача, як суборендаря, а суборендодавець має право вимагати від суборендаря своєчасного внесення орендної плати з урахуванням змін коефіцієнта індексації. Відповідно до пункту 36 Договору суборенди-3, його дія припиняється шляхом його розірвання у разі заборгованості по орендній платі більш ніж за три місяці поспіль.
16.06.2016р. право суборенди боржника було зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області та земельні ділянки, відповідно до актів приймання передачі, перейшли у користування боржника, як суборендаря.
31.07.2020р. рішенням Христинівського районного суду Черкаської області у справі №706/1436/19 за позовом Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі було відмовлено у задоволенні позову та встановлено, що, згідно з умовами договору від 14.03.2014р. оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності з кадастровим номером 7124610100:01:003:0521 площею 23,5604 га, що розташовується за межами населеного пункту, але в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області, орендар зобов`язаний був вносити орендну плату за користування земельною ділянкою у грошовій формі в розмірі 4,5% від її нормативно грошової оцінки, що складає 28 161,51 грн. в рік. Орендна плата за передану в суборенду земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровим номером 7124610100:01:003:0521 площею 23,5604 га не сплачувалась. 24.03.2014р. право оренди земельної ділянки зареєстроване у визначеному чинним законодавством порядку. Вказаний об`єкт оренди ОСОБА_1 , на умовах укладеного 11.05.2016р. договору суборенди земельної ділянки, передав у володіння і користування ПП "Агротрейд Групп". 12.06.2016р. право суборенди ПП "Агротрейд Групп" зареєстроване у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Згідно з наявної у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації обов`язок зі сплати орендної плати з моменту укладення договору суборенди перейшов до суборендаря. Відповідно до наданої 19.12.2018р. Уманським управлінням ГУ ДФС у Черкаській області на підставі даних ІТС «Податковий блок» інформації, ОСОБА_1 не декларував і не сплачував орендної плати за земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровим номером 7124610100:01:003:0521 площею 23, 5604 га. За вказану земельну ділянку подає податкові декларації та сплачує орендну плату ФГ «Сарматія».
Тому місцевий суд дійшов правильного висновку, що: з часу укладення договору суборенди і реєстрації права суборенди, належна позивачеві і передана ним в оренду ОСОБА_1 земельна ділянка обробляється іншою особою - ПП "Агротрейд Групп", що сторонами не оспорюється і підтверджується інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; що відповідач не обробляє спірну земельну ділянку і обов`язку зі сплати орендної плати не має, внаслідок передачі її у володіння і користування на умовах договору суборенди.
25.05.2020р. ГУ ДПС у Черкаській області було надіслало на адресу ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення за номерами 6619867-5255-2305, 6619870-5255-2305, 68935-5255-2305 з вимогою про сплату орендної плати за 2020 рік.
25.09.2021р., згідно з квитанціями №№1-1415К, 1-1407К, 1-1543К, ОСОБА_1 перерахував на рахунки Казначейства України орендну плату з фізичних осіб в загальній сумі 431 890,70 грн.
31.08.2022р. у справі №706/131/21 рішенням Христинівського районного суду Черкаської області було стягнуто з ПП "Агротрейд Групп" на користь ОСОБА_1 255 653,70 грн. завданих збитків та розірвано укладені 11.05.2016р. між ОСОБА_1 та ПП "Агротрейд Групп" договори суборенди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності: площею 23,5604 га з кадастровим номером 7124610100:01:003:0521, місцем розташування якої є адміністративні межі Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області; площею 3,4000 га з кадастровим номером 712461000:01:003:0522, що розташована в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області. Надалі, постановою Черкаського апеляційного суду від 17.11.2022р. вказане рішення суду першої інстанції було скасоване і у позові було відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 07.06.2023р. у справі №706/131/21 було частково скасовано постанову суду апеляційної інстанції від 17.11.2022р. і зазначено наступне: "Скасовуючи рішення районного суду, яким визнано наявність підстав для розірвання оспорюваних договорів суборенди, суд апеляційної інстанції зазначив, що у матеріалах справи відсутні докази несплати ПП «Агротрейд групп» орендних платежів за договорами суборенди. З огляду на зазначене, враховуючи, що позивач посилався на невиконання відповідачем обов`язку зі сплати орендних платежів, саме відповідач повинен був довести виконання ним зазначеного обов`язку та надати докази, які підтверджують це. Отже, тягар доказування зазначеної обставини у спірних правовідносинах лежить на відповідачеві. Встановивши відсутність доказів на підтвердження сплати відповідачем орендних платежів за договорами суборенди, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в частині розірвання оспорюваних договорів суборенди на підставі систематичної несплати орендної плати. При цьому судом правильно визначено, що зобов`язання за договором суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 7124681500:05:001:0038 були виконані ФГ «Сарматія» на підставі рішення господарського суду Черкаської області від 20.08.2020р. справі №925/360/20. Отже, відсутні підстави для розірвання договору суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 7124681500:05:001:0038 у зв`язку з несплатою орендних платежів. Суд апеляційної інстанції зазначене не врахував та помилково скасував у цій частині рішення районного суду, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права."
20.08.2020р. рішенням господарського суду Черкаської області у справі №925/360/20 за позовом заступника керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Вербуватської сільської ради Христинівського району Черкаської області та Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до ОСОБА_1 та Фермерського господарства «Сарматія», яке було залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021р., з Фермерського господарства «Сарматія» на користь Вербуватської сільської ради Христинівського району Черкаської області, відповідно до договору оренди від 27.03.2014р., було стягнуто 176 237 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою площею 49,7413 га (кадастровий номер - 7124681500:05:001:0038), яка розташована в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району, а Договір оренди земельної ділянки площею 49,7413 га (кадастровий номер - 7124681500:05:001:0038) в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району від 27.03.2014р., що укладений між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держземагенства в Черкаській області і зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно 25.04.2014р., розірвано.
Розриваючи договір оренди земельної ділянки площею 49,7413 га (кадастровий номер - 7124681500:05:001:0038) від 27.03.2014р. між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держземагенства в Черкаській області та стягуючи з ФГ "Сарматія" 176 237 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою і 4776 грн. витрат на сплату судового збору, господарський суд Черкаської області дійшов до висновків про те, що: у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря і обов`язки землекористувача перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації; що, з дати реєстрації фермерського господарства, обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалася, тому саме воно є належним відповідачем щодо стягнення заборгованості.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно ч.1 ст.5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст.39 КУзПБ, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав; боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.
Згідно ч.5 ст.39 КУзПБ, за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч.6 ст.39 КУзПБ, суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.
Згідно ч.8 ст.39 КУзПБ, в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається про: відкриття провадження у справі про банкрутство; визнання вимог кредитора та їх розмір.
Аналізуючи встановлені у справі обставини та вищевказані норми чинного законодавства, апеляційний суд зазначає наступне.
Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023р. у справі №633/408/18 (п.7.9-7.12): після укладення громадянином договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства та створення цим громадянином фермерського господарства права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації.
Подібні висновки неодноразово викладались Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13.03.2018р. у справі №348/992/16-ц (провадження №14-5цс18), від 22.08.2018р. у справі №606/2032/16-ц (провадження №14-262цс18), від 31.10.2018р. у справі №677/1865/16-ц (провадження №14-407цс18), від 27.03.2019р. у справі №574/381/17-ц (провадження №14-51цс19), від 26.06.2019р. у справі №628/778/18 (провадження №14-235цс19), від 02.10.2019р. у справі №922/538/19 (провадження №12-131гс19).
При цьому в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020р. у справі №927/79/19 (провадження №12-21гс20) вказано, що укладення з орендодавцем та подання державному реєстратору додаткової угоди до договору оренди землі про заміну орендаря з громадянина на фермерське господарство чинним законодавством України не передбачено, відповідно не є обов`язковим. Отже, з моменту реєстрації фермерського господарства та набуття статусу юридичної особи обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.
Аналогічний висновок викладено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020р. у справі №922/989/18 (провадження №12-205гс19).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа (голова чи керівник фермерського господарства), а фермерське господарство, як юридична особа (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019р. у справі №615/2197/15-ц (провадження №14-533цс18) та від 30.06.2020р. у справі №927/79/19 (провадження №12-21гс20)).
Перехід права на оренду земельної ділянки (наданої в оренду громадянину з метою здійснення підприємницької діяльності для ведення фермерського господарства) відбувається в силу норм Закону України "Про фермерське господарство" та не потребує вчинення сторонами орендних правовідносин будь-яких додаткових дій, у тому числі укладення додаткових угод (п.6.22-6.23 постанови Верховного Суду від 30.06.2020р. у справі №927/79/19).
Оскільки ОСОБА_1 отримав 26.03.2014р., 27.03.2014р. та 25.04.2014р. три земельні ділянки для ведення фермерського господарства і створення фермерського господарства, та 25.11.2014р. утворив таке господарство (а саме Фермерське господарство "Сарматія"), то з моменту його утворення в силу закону права і обов`язки землекористувача перейшли до ФГ "Сарматія", в тому числі й права і обов`язки на укладення і виконання договорів суборенди.
Отже, суб`єктом правовідносин за трьома Договорами суборенди є саме ФГ "Сарматія". Особисто ОСОБА_1 , хоча він є і засновником і керівником ФГ "Сарматія", у своїх власних інтересах (як фізичної особи) не має права на звернення до суду за захистом порушеного права право доводити його порушення належить юридичній особі ФГ "Сарматія".
Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо. Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище. Водночас, відсутність будь-яких заперечень боржника з приводу зазначеної вимоги кредитора може свідчити про її визнання, а відтак і про відсутність спору між сторонами про право (постанова Верховного Суду від 12.10.2021р. №910/4877/21).
Поняття "спір про право" має розглядатися з його наповненням сутнісним, а не виключно формальним змістом. Тому, вирішуючи питання, чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків і неможливістю їх здійснення/забезпечення належного виконання за зверненням до суду. Спір про право може проявлятися також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за участю суду. Отже, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням, невизнанням або недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування такого спору. Правова категорія "спір про право", яку з`ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як у процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і у матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дають змогу зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а отже, про відсутність можливості на цій стадії судового провадження встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника (постанова Верховного Суду від 08.11.2023р. у справі №922/854/23).
Місцевий суд дійшов правильного висновку, що в даному випадку наявний спір про суб`єкта права вимоги до боржника чи це є право особисто ОСОБА_1 , як фізичної особи, з якою укладено договори суборенди, чи це є ФГ "Сарматія", до якого після державної реєстрації в силу закону, автоматично, без потреби укладення будь-яких додаткових угод до договорів оренди, перейшло право здачі земельних ділянок в суборенду. Христинівський районний суд Черкаської області у рішенні 31.07.2020р. у справі №706/1436/19 взагалі дійшов до висновку про те, що ОСОБА_1 обов`язку зі сплати орендної плати не має внаслідок передачі її у володіння і користування на умовах договору суборенди.
Також, наявний спір про розмір вимоги по сумі основного боргу і, відповідно, про розмір похідних від нього сум інфляційних, річних, пені і неустойки.
Цей спір (як спір у матеріально-правовій формі) обґрунтовується відсутністю у справі договорів оренди, якими визначаються умови оренди, зокрема, розміру орендної плати (як істотної обставини для обчислення суми основного боргу при визначенні розміру вимог ініціюючого кредитора).
Згідно із ч.2 ст.8 Закону України "Про оренду землі", умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.
Місцевим судом правильно встановлено, що така суперечність вбачається із наявних у справі доказів, зокрема, згідно Договором суборенди-3 (земельна ділянка №7124610100:01:003:0521 площею 23,5604 га) орендна плата складає 49 932,88 грн. на рік, а, згідно з встановленою у рішенні Христинівського районного суду Черкаської області від 31.07.2020р. у справі №706/1436/19 обставиною (згідно з умовами договору від 14.03.2014р. оренди цієї ж земельної ділянки), складає 28 161,51 грн. в рік.
У справі №706/131/21 спір, який розглядався Христинівським районним судом та судами вищих інстанцій, до 07.06.2023р. (а заяву у цій справі подано 03.10.2023р.) не було вирішено основне питання про розмір заборгованості за договорами суборенди і про особу, на користь якої вона має бути стягнена.
Місцевим судом правильно зазначено, що Христинівський районний суд у справі №706/1436/19 дійшов висновку про відсутність обов`язку у ОСОБА_1 сплачувати орендну плату за договорами оренди і про наявність такого обов`язку безпосередньо у суборендаря (тобто ПП "Агротрейд Групп").
Христинівський районний суд та суди вищої інстанції при постановленні судових рішень у справі №706/131/21 виходили з наявності у ОСОБА_1 права на подання позову про розірвання договорів суборенди.
Господарський суд Черкаської області у справі №925/360/20 при прийнятті рішення виходив з відсутності у ОСОБА_1 прав сторони за договором суборенди земельної ділянки площею 49,7413 га (кадастровий номер - 7124681500:05:001:0038) та відсутності обов`язку сплачувати орендну плату.
Тобто, на дату винесення місцевий судом оскаржуваної ухвали існувала (не відсутня) неоднозначність у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання (не лише між сторонами, а й на рівні судів), суті (предмету) зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог.
Крім того, боржником було надано місцевому суду, як підтвердження своєї платоспроможності, так і готовність платити, наступні докази: платіжні інструкції боржника від 03.10.2023р. №7121454510, від 04.10.2023р. №7121454737, від 16.10.2023р. №1774, від 19.10.2023р. №1812 і від 03.10.2023р. №7121457253 на загальну суму близько 7 млн.грн.; договір відповідального зберігання №1809/Зс на 700 тонн соняшнику урожаю 2023 року, довідку про відсутність заборгованості з податків і зборів від 16.10.2023р.; Інформацію про зареєстроване за боржником нерухоме майно (т.2 а.с.60-73); поштовий переказ від боржника до ОСОБА_1 на суму 117 486,91 грн., отримання якої підтвердив його представник; платіжну інструкцію від 18.11.2023р. №3429 про перерахування боржником коштів на платіжні реквізити ОСОБА_1 , яка повернена банком у зв`язку із закриттям такого рахунку.
Враховуючи вищевикладене, місцевий суд законно і обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 28.09.2023р. про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП «Агротрейд Групп».
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 255, 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 09.01.2024р. по справі №925/1341/23 - без змін.
Справу №925/1341/23 повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови складений та підписаний 25.03.2024р.
Головуючий суддя В.О. Пантелієнко
Судді О.М. Остапенко
С.В. Сотніков
