Єдиний державний реєстр судових рішень
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
"13" березня 2024 р. Справа№ 925/1341/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Барсук М.А.
Пономаренка Є.Ю.
розглянувши заяву приватного підприємства (далі - ПП) "Агротрейд Групп" про відвід колегії суддів Пантелієнка В.О., Остапенка О.М., Сотнікова С.В., поданої в межах розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу господарського суду Черкаської області від 09.01.2024 (повний текст складено 05.02.2024)
у справі №925/1341/23 (суддя Хабазня Ю.А.)
за заявою ініціюючого кредитора ОСОБА_1
до боржника ПП "Агротрейд Групп"
про банкрутство юридичної особи, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 09.01.2024 у справі №925/1341/23 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 28.09.2023 про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП "Агротрейд Групп".
Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, 19.02.2024 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Черкаської області від 09.01.2024, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким відкрити провадження у справі про банкрутство ПП "Агротрейд Групп"; визнати кредиторські вимоги ініціюючого кредитора - ОСОБА_1 до ПП "Агротрейд Групп" в загальному розмірі 1 276 072, 15 грн та включити до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 1 190 110, 60 грн - до четвертої черги вимог кредиторів; 85 961, 55 грн - до шостої черги вимог кредиторів; до реєстру вимог кредиторів ПП "Агротрейд Групп" в першу чергу задоволення вимог кредиторів віднести витрати ОСОБА_1 , пов`язані з провадженням у справі про банкрутство, а саме: витрати, пов`язані з авансуванням винагороди арбітражному керуючому в розмірі 60 300, 00 грн; витрати зі сплати судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство в розмірі 26 840, 00 грн; витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Черкаської області від 09.01.2024 у справі №925/1341/23 в розмірі 32 208, 00 грн; призначити розпорядником майна боржника - ПП "Агротрейд Групп" арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича; вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства та заборонити боржнику вчиняти без згоди розпорядника майна правочини, пов`язані з відчуженням майна боржника, зобов`язати боржника вжити заходів для збереження майна боржника та заборонити боржнику відчужувати основні засоби та активи без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; встановлення розміру грошової винагороди арбітражному керуючому та джерела її виплати, строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, дату попереднього засідання, строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, опублікування повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство доручити господарському суду Черкаської області.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Черкаської області від 09.01.2024 у справі №925/1341/23 та призначено її до розгляду на 18.03.2024.
11.03.2024 до апеляційної інстанції від ПП "Агротрейд Групп" надійшла заява про відвід колегії суддів Пантелієнка В.О., Остапенка О.М., Сотнікова С.В.
Заява мотивована тим, що на думку заявника, судді Пантелієнко В.О., Остапенко О.М., Сотніков С.В. не можуть слухати справу №925/1341/23, як і будь-які інші судді Північного апеляційного господарського суду з огляду на наступне. Інтереси апелянта по справі №925/1341/23 ОСОБА_1 здійснює адвокат Рибарук Микола Миколайович, що є адвокатом Адвокатського об`єднання "Новіков і партнери". З реєстру судових рішення Північного апеляційного господарського суду (раніше Київського апеляційного господарського суду) встановлено, що Новіков Михайло Миколайович до 30.11.2015 був суддею Київського апеляційного господарського суду (в тому числі й займав посаду Заступника голови суду). Також встановлено, що суддя Новіков Михайло Миколайович слухав справи у колегіях з багатьма суддями, що на сьогодні є суддями Північного апеляційного господарського суду. Враховуючи той факт, що Новіков Михайло Миколайович тривалий час був суддею у Київському апеляційному господарському суді (нині Північний апеляційний господарський суд), займав керівну посаду в суді, вбачається, що наявний склад суду, як і будь-який інший суддя Північного апеляційного господарського суду, не можуть вважатися неупередженими та об`єктивними при розгляді даної справи з причини того, що всі вони працювали разом, слухали справи разом, перебували у нарадчій кімнаті разом, приймали рішення разом. Крім того, керівник АО "Новіков і партнери" ОСОБА_3 тривалий час працював помічником судді Новікова M.M. у Київському апеляційному господарському суді, що вбачається з рішень суду. Адвокат АО "Новіков і партнери" Рибарук Микола Миколайович, що подав апеляційну скаргу у справі №925/1341/23, також працював у Київському апеляційному господарському суді на посаді секретаря судового засідання у судді Новікова М.М. Отже, у відповідача є ґрунтовні переконання, що судді Пантелієнко В.О., Остапенко О.М., Сотніков С.В. не можуть слухати справу №925/1341/23, у зв`язку з тим, що безпосередньо слухали справи з Новіковим Михайлом Миколайовичем , а також можуть особисто бути знайомі з керівником АО "Новіков і партнери" Чабаном Д.Ф. та адвокатом Рибаруком М.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 у справі №925/1341/23 визнано заяву ПП "Агротрейд Групп" про відвід колегії суддів Пантелієнка В.О., Остапенка О.М., Сотнікова С.В. у справі №925/1341/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Черкаської області від 09.01.2024 необґрунтованою. Передано справу №925/1341/23 для вирішення питання про відвід колегії суддів Пантелієнка В.О., Остапенка О.М., Сотнікова С.В. від розгляду справи №925/1341/23 у порядку, встановленому статтею 32 ГПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2024 заява ПП "Агротрейд Групп" про відвід колегії суддів Пантелієнка В.О., Остапенка О.М., Сотнікова С.В. передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А. судді: Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.
Згідно з п.п. 7, 11 ст. 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Колегія суддів, розглянувши заяву ПП "Агротрейд Групп" про відвід колегії суддів Пантелієнка В.О., Остапенка О.М., Сотнікова С.В. у справі №925/1341/23, прийшла до висновку про її необґрунтованість, з огляду на наступне.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
У рішенні у справі "Олександр Волков проти України" зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Згідно зі ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.
У рішенні по справі "Білуха проти України" зазначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Як уже було зазначено, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Водночас, згідно з п. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 4 ст. 35 ГПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як зазначив Верховний Суд у складі суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 11.12.2023 у справі №925/200/22, щоб встановити, чи може суд вважатися "незалежним" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, слід звернути увагу, inter alia, на порядок призначення його членів і строк їхніх повноважень, існування гарантій проти зовнішнього тиску та на питання наявності зовнішніх ознак незалежності. Суд зазначає, що поняття розподілу повноважень між виконавчою та судовою гілками влади набуло ще більшого значення у його практиці. Проте ні стаття 6 Конвенції, ні будь-яке інше положення Конвенції не вимагають від держав дотримання будь-яких теоретичних конституційних концепцій щодо допустимих меж взаємодії між гілками влади (див. рішення у справі «Рамос Нунеш де Карвальо е Са проти Португалії» [ВП] (Ramos Nunes de Carvalho e Sб v. Portugal) [GC], заява №55391/13 та 2 інших, пункт 144, від 06 листопада 2018 року).
Суд нагадує, що "безсторонність", як правило, означає відсутність упередженості або необ`єктивності, а її існування або відсутність можуть встановлюватися різними шляхами. Відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді (тобто, чи мав суддя будь-яку особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі), та (її) об`єктивним критерієм, тобто шляхом встановлення того, чи забезпечив сам суд (та, серед багатьох інших аспектів, його склад) достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., наприклад, рішення у справі "Моріс проти Франції" [ВП] (Morice v. France) [GC], заява №29369/10, пункт 73, ЄСПЛ 2015). У контексті об`єктивного критерію, крім поведінки судді, слід визначити, чи існують переконливі факти, які можуть викликати сумніви щодо його безсторонності. Це означає, що вирішуючи, чи є у відповідній справі обґрунтована причина побоюватися, що конкретний суддя або орган, який засідає в якості суду, є небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, проте не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати таке побоювання об`єктивно обґрунтованим (див. там само, пункт 76). Об`єктивний критерій, головним чином, стосується ієрархічних або інших зв`язків між суддею та іншими учасниками провадження. У зв`язку з цим навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя має не лише здійснюватися, але й має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. там само, пункти 77 і 78).
Концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно взаємопов`язані і залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (див. згадане рішення у справі "Рамос Нунеш де Карвальо е Са проти Португалії" (Ramos Nunes de Carvalho e Sб v. Portugal), пункт 150).
Що стосується обставин конкретної справи, то скаржник не навів жодних аргументів, які б доводили відсутність достатніх гарантій, що забезпечили незалежність суддів апеляційної інстанції, які розглядали справу, від законодавчого органу в цілому та/або, зокрема, народного депутата Новікова М.М. У матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що останній мав прямий або потенційний вплив на прийняте рішення в суді апеляційної інстанції. Також відсутні докази, які б ставили під сумнів безсторонність суддів, які розглядали справу за суб`єктивним критерієм.
Щодо безсторонності та неупередженості суддів за об`єктивним критерієм з тієї причини, що Новіков М.М., який вказаний на сайті, як партнер адвокатського об`єднання, що представляє інтереси сторони у цьому спорі, то Верховний Суд виходить з того, що повноваження судді апеляційного суду Новікова М.М. були припинені 8 років тому, тобто сплив значний проміжок часу. Останній не брав участь у справі, як представник. Сам собою факт, що колись Новіков М.М. був суддею суду апеляційної інстанції, не є достатньою підставою для висновку про об`єктивну обґрунтованість сумнівів заявника щодо незалежності та безсторонності суддів, що розглядали справу в суді апеляційної інстанції. Жодних зв`язків між суддями, що розглядали справу, та іншими учасниками справи не встановлено, тому побоювання скаржника щодо небезсторонності (неупередженості) суддів апеляційної інстанції є необґрунтованими.
Розглянувши заяву ПП "Агротрейд Групп" про відвід колегії суддів Пантелієнка В.О., Остапенка О.М., Сотнікова С.В. у справі №925/1341/23, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, оскільки заява про відвід не містить обставин, які підтверджують сумнів у неупередженості або необ`єктивності вказаної колегії суддів.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що заява ПП "Агротрейд Групп" про відвід колегії суддів Пантелієнка В.О., Остапенка О.М., Сотнікова С.В. у справі №925/1341/23 є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 35, 38-40, 234 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ПП "Агротрейд Групп" про відвід колегії суддів Пантелієнка В.О., Остапенка О.М., Сотнікова С.В. у справі №925/1341/23 відмовити.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді М.А. Барсук
Є.Ю. Пономаренко
