Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
24 січня 2025 року м. Черкаси справа № 925/1341/23
Вх.суду № 785/25 від 17.01.2025
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., розглянувши заяву від 16.01.2025
заявника, ОСОБА_1 ,
про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню
у справі за заявою
ініціюючого кредитора, ОСОБА_1 ,
до боржника, Приватного підприємства "Агротрейд Групп",
про банкрутство юридичної особи
УСТАНОВИВ:
1. Ухвалою суду від 09.01.2024 (залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.07.2024) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 28.09.2023 про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Агротрейд Групп".
2. Додатковою ухвалою суду від 21.05.2024 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства "Агротрейд Групп" 18 700,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
3. ОСОБА_1 подано заяву від 04.11.2024 з вимогою: визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий документ на виконання додаткової ухвали Господарського суду Черкаської області від 21.05.2024 у справі №925/1341/23.
4. Ухвалою суду від 17.12.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 04.11.2024 повністю. Ухвала мотивована тим, що судове рішення (як і виконавчі документи, видані на його підставі) є обов`язковим для виконання усіма особами і органами влади, у тому числі й судом у цій справі; що закон не передбачає (і заявник такої норми не вказує) можливості в односторонньому порядку зустрічного зарахування сум, які стягнуті зі сторін судовими рішеннями, отже передбачені законом підстави для зарахування сум, стягнутих судовими рішеннями, відсутні.
5. ОСОБА_1 подано нову заяву від 16.01.2025 з вимогами: 1) прийняти до розгляду цю заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа у справі №925/1341/23 (наказу від 13.01.2025) таким, що не підлягає виконанню; 2) заборонити державному/приватному виконавцю приймати до виконання виконавчий документ у справі №925/1341/23 (наказ від 13.01.2025); 3) заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа у справі №925/1341/23 (наказу від 13.01.2025) розглядати за участі представника заявника; 4) задовольнити цю заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа у справі №925/1341/23 (наказу від 13.01.2025) таким, що не підлягає виконанню; 5) виконавчий документ на виконання додаткової ухвали Господарського суду Черкаської області від 21.05.2024 у справі №925/1341/23 (наказ від 13.01.2025) визнати таким, що не підлягає виконанню.
6. Фактично заявником подано заяву з тим же предметом (матеріальними вимогами), з тих же підстав та до тієї ж сторони.
6.1. Так, вимога "заборонити державному/приватному виконавцю приймати до виконання виконавчий документ у справі №925/1341/23 (наказ від 13.01.2025)" є похідною від первісної вимоги: "задовольнити цю заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа у справі №925/1341/23 (наказу від 13.01.2025) таким, що не підлягає виконанню; виконавчий документ на виконання додаткової ухвали Господарського суду Черкаської області від 21.05.2024 у справі №925/1341/23 (наказ від 13.01.2025) визнати таким, що не підлягає виконанню".
Вона не може розглядатися як окремо від інших вимог так і у порядку, передбаченому ст.328 ГПК України, оскільки фактично є вимогою про забезпечення заяви, підстав для здійснення якого заявником не вказано.
Решта вимог (пункти 1 і 3) є процесуальними клопотаннями.
6.2. Заявником не приведено норму закону (суд наголошує на слові закону), якою передбачено право сторони на зустрічне зарахування в односторонньому порядку сум, які стягнуті зі сторін судовими рішеннями.
Фактично нова заява є запереченням висновку в ухвалі від 17.12.2024, яке може бути підставою для її оскарження, але не предметом повторного перегляду цього висновку в іншому провадженні.
6.2.1. Крім того, як на підставу своїх вимог заявник у заяві посилається на постанови Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №755/15479/14-ц (перша) та від 30.10.20218 у справі № 914/3217/16 (друга), однак вони не можуть бути застосовані, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними до правовідносин у цій справі вони не містять обставин зарахування зустрічних вимог за судовими рішеннями (як у цій справі).
6.2.2. Так у справі у справі №755/15479/14-ц наказ суду як виконавчий документ (який надалі було визнано таким, що не підлягає виконанню) було видано на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 18 лютого 2014 року у справі №1507/13, однак рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 січня 2016 року у справі № 645/8629/15-ц (виходячи з тих же обставин і у тих же правовідносинах, що й у рішенні третейського суду), частково задоволено позов ТОВ «Аеліта» до ОСОБА_6, ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання поруки припиненою та визнано поруку за договором поруки від 11 червня 2008 року №805/13/18-5/8-472, укладеним між ТОВ «Аеліта», ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_6, припиненою з 24 травня 2013 року. Оскільки порука, а з нею й обов`язок ТОВ «Аеліта» щодо солідарної відповідальності за належне виконання зобов`язання позичальником ОСОБА_6 припинились з 24 травня 2013 року, а рішення третейського суду, яким встановлено солідарну відповідальність поручителя, ухвалене пізніше - 18 лютого 2014 року, а саме цей обов`язок був підставою для ухвалення рішення третейським судом, суд вбачав підстави визнати виконавчий лист, виданий 24 жовтня 2014 року Дніпровським районним судом м. Києва на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 18 лютого 2014 року у справі № 1507/13, таким, що не підлягає виконанню.
6.2.3. У справі ж №914/3217/16 розглядалося питання можливості зарахування зобов`язань, які підлягають виконанню в різних валютах, та визнано, що такі вимоги не є однорідними, тому сума в іноземній валюті не є тотожною сумі в гривнях, навіть якщо остання визначена як гривневий еквівалент суми в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ. У справі №914/3217/16 відсутні обставини постановлення судових рішень (чи хоча б одного) після постановлення яких визначені ними зобов`язання були б зараховані.
6.2.4. У даній же справі сторона зараховує зустрічні зобов`язання не на матеріально-правових підставах, як заявник намагається переконати суд (тобто зараховуються не зобов`язання, які грунтується на правочині), а зобов`язання з відшкодування судових витрат.
6.2.5. Аналогічно до того, як судові витрати не можуть бути предметом відступлення права вимоги (постанова Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №40/5005/7101/2011), так не можуть бути вони і предметом зустрічного зарахування, оскільки сплата цих сум, визначених рішенням суду, не є зобов`язанням у розумінні положень ст. 509 ЦК України. Процесуальний розподіл судом судових витрат за результатами вирішення господарського спору між сторонами процесу не є виникненням саме господарського чи цивільного зобов`язання, що характеризується правовідношенням між боржником і кредитором з приводу виконання / утримання від виконання певної дії.
6.3. Посилання заявника на той факт, що на момент винесення ухвали суду 17.12.2024 ще не було видано наказ від 13.01.2025 (який видано одночасно з виготовленням тексту ухвали суду від 17.12.2024) не надає підстав для висновку, що це є нова обставина,
оскільки факт зарахування як у первісній заяві від 04.11.2024, так і у цій новій заяві від 17.01.2025 підтверджується одним і тим же доказом листом від 04.11.2024, яким ОСОБА_1 звернувся до ПП «Агротрейд Групп» із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, у якій просив зарахувати зустрічні однорідні вимоги на суму 18 700,00 грн., стягнуті з ОСОБА_1 на користь ПП «Агротрейд Групп» додатковою ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.05.2024 у справі №925/1341/23, у рахунок заборгованості ПП «Агротрейд Групп» перед ОСОБА_1 у розмірі 30 496,50 грн., яка виникла на підставі додаткової постанови Київського апеляційного суду від 24.04.2024 у справі №369/6739/22. Ця підстава вже була предметом розгляду у судовому засіданні (та у рішенні суду ) від 17.12.2024.
оскільки видача наказу від 13.01.2025 не змінює суті вже прийнятого судового рішення від 17.12.2024 наказ є лише виконавчим документом, а виконанню підлягає саме судове рішення (яке може бути виконане і без видачі виконавчого документа).
7. Подавати повторно заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, законодавчої заборони немає, проте повторно приймати таку заяву у суду підстави відсутні і вони визначені п.2 ч.1 ст.175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
8. Враховуючи, що заяву подано через підсистему "Електронний суд", то усі ці матеріали наявні у заявника, тому роздруковані у суді як копії залишаються у суді та приєднуються до справи.
Керуючись п.2 ч.1 ст.175, ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 від 16.01.2025 (вх.суду №785/25 від 17.01.2025).
Ухвала суду набрала законної сили 24.01.2025. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 28.01.2025.
Направити це судове рішення сторонам.
Суддя Ю.А. Хабазня
Я-3
