Єдиний державний реєстр судових рішень
08.09.2023
Справа № 331/3598/23
Провадження № 1-кп/331/478/2023
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 вересня 2023 р. м.Запоріжжя
Колегія суддів Жовтневого районного суду м.Запоріжжя в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши упідготовчому судовомузасіданні взалі судув м.Запоріжжякримінальне провадження,внесене доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза № 22023101110000416від 17.05.2023р.,за обвинуваченням ОСОБА_8 увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.111КК України,
в с т а н о в и л а:
У провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023101110000416, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Захисником - адвокатом ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 подано письмову заяву про відвід колегії суддів Жовтневого районного суду м.Запоріжжя, що здійснює розгляд даного кримінального провадження. Заявник посилається на те, що колегія суддів не розглянула без зволікань, всупереч пункту 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_10 не було вручено, замість того, щоб відмовити в задоволенні клопотання колегія суддів відклала розгляд клопотання на три години. Разом із тим, суд вже визначив наперед дати наступних судових засідань на 08.09.2023 р. на 10-00 та 11.09.2023 р. на 11-15, як у конвойні дні, таким чином суд визначився з тим, що буде продовжувати запобіжний захід до заслуховування сторін та дослідження їх аргументів. Крім того, апеляційний суд змінив ухвалу колегії судді щодо попереднього продовження запобіжного заходу, що виключає можливість подальшої участі колегії суддів у силу положень ст.76 КПК України. За практикою ЄСПЛ у відводів суддів достатньо мінімального - будь-якого сумніву учасників процесу щодо упередженості судді.
Обґрунтовуючи клопотання захисник посилається на норми Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині права на розгляд справи судом, встановленим законом та Конституцію України. Просив задовольнити заяву про відвід колегії суддів Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від розгляду справи № 331/3598/23 у кримінальному провадженні за № 22023101110000416 від 17.05.2023 р. за обвинуваченням ОСОБА_8 .
У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_9 підтримав доводи заяви, просив заяву про відвід колегії суддів задовольнити з підстав, передбачених п.п.4, 5 ст.75 КПК України, так як існують інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості суддів, крім того, до складу суду визначено суддю цивільної спеціалізації.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав заяву захисника ОСОБА_9 про відвід колегії суддів, додаткових пояснень не надав.
Прокурор заперечувала проти заявленого відводу, вважає, що заява не обґрунтована.
Колегія суддів, заслухавши думку учасників кримінального провадження, ознайомившись з доводами заяви про відвід, перевіривши їх наявними доказами, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на … розгляд його справи ... незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який ... встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У пункті 4 ч.1 ст.75 КПК України законодавцем передбачена можливість усунення судді шляхом заявлення йому відводу за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
Незважаючи на відсутність визначення в законі таких інших обставин, аналізуючи положення кримінального процесуального закону до обставин, які викликають сумніви у неупередженості судді під час розгляду кримінального провадження, не можна віднести обставини, які зазначені адвокатом у заяві про відвід. Про упередженість судді можна було б стверджувати у випадку висловлення ним наперед своєї думки з приводу кримінального провадження, рішення по якому він ще не прийняв; або у разі наявності дружніх чи неприязних стосунків із учасниками кримінального провадження; у випадку встановлення матеріальної, службової або будь-якої іншої залежності судді від учасників кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, неупередженість судді при розгляді справи презюмується, що викладено у рішеннях по справах «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко та Мартиненко проти України».
Для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції питання безсторонності судді має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, Європейським судом визначено про необхідність доказів фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.
Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності ( «Фей проти Австрії» від 24 лютого 1993 року, пп.27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду ( «Пуллар проти Сполученого Королівства» від 10 червня 1996 року, п.38).
У рішенні від 10 грудня 2009 р. у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об`єктивним критерієм. У зазначеному рішенні ЄСПЛ нагадав, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для дотримання п.1 ст.6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечив суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
Відповідно до частини п`ятої статті 80 КПК України відвід має бути мотивованим.
З матеріалів судового провадження випливає, що розгляд клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 було розглянуто в судовому засіданні 28.07.2023 р. одночасно з розглядом клопотань захисника ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, клопотань ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, а саме за клопотанням захисника про відкладення розгляду питання про продовження запобіжного заходу на дату після 27.07.2023 р., тобто після розгляду Запорізьким апеляційним судом апеляційної скарги сторони захисту на попередню ухвалу про продовження строку тримання під вартою, а також для надання обвинуваченому можливості ознайомитися з клопотанням прокурора та прибуття безпосередньо до зали судового засідання, а не в режимі відеоконференцзв`язку. Зміна апеляційним судом попередньої ухвали полягає в коригуванні дати застосування запобіжного заходу, а саме не до 08.08.2023 р., а до 07.08.2023 р., та ця зміна ухвали не є підставою для виключення можливості подальшої участі колегії суддів у розгляді даного кримінального провадження. Визначення графіку судових засідань зумовлено не «визначенням того, що суд буде продовжувати запобіжний захід до заслуховування сторін та дослідження їх аргументів», а заздалегідь узгодження можливості проведення судових засідань з урахуванням зайнятості учасників процесу в інших справах, призначення інших справ суддями - членами колегії, що не заборонено положенням КПК України, та сприяє дотриманню розумних строків розгляду справи.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно журналу судового засідання від 28.07.2023 р., судове засідання закінчено об 11 год.53 хв., а заява про відвід від захисника зареєстрована в канцелярії суду 28.07.2023 р. об 11 год. 58 хв., тобто після закінчення судового засідання та відкладення розгляду справи, в зв`язку з чим колегія суддів була позбавлена можливості розглянути заяву під час судового засідання 28 липня 2023 р.
Стосовно доводів сторони захисту щодо участі в складі колегії суддів судді цивільної спеціалізації, суд враховує, що частиною 3 статті 35 КПК України не передбачене врахування спеціалізації судді при визначенні складу судової колегії для розгляду конкретного кримінального провадження. Також, підпунктом 2.3.21 пункту 2.3 Положення про АСДС передбачено, що автоматизований розподіл судових справ між суддями в судах, в яких відсутня спеціалізація або її застосування неможливе, здійснюється між усіма суддями. Рада суддів України в своєму рішенні від 11 червня 2021 року №18 надала роз`яснення, що в суді, в якому рішенням загальних зборів суддів визначено спеціалізацію суддів, у випадках, коли її застосування неможливе, автоматизований розподіл судових справ повинен здійснюватися між усіма суддями незалежно від їхньої спеціалізації. Іншими словами, застосовується принцип універсальності суддів, які можуть бути залучені до розгляду будь-якого провадження, яке відповідає предмету відання загального суду. Відтак, процесуальних підстав для заявлення відводу, або самовідводів суддями інших спеціалізацій, які включені до складу колегії у конкретній справі, не існує.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що заявленийвідвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про упередженість суддів, подана заява фактично зводиться до незгоди заявника з процесуальними діями та рішеннями суддів, у зв`язку з чим у сторони захисту виникла недовіра до суду. Колегія суддів вважає, що суддями ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які у своїй діяльності дотримувалися вимог ст.6, 19 Конституції України, ст.6 Конвенції, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», КПК України, не були вчинені дії, які б свідчили про порушення присяги судді, про упереджене ставлення до сторони захисту або обвинуваченого, отже, заява про відвід колегії суддів Жовтневого районного суду м.Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_13 , суддів ОСОБА_14 та ОСОБА_15 задоволенню не підлягає, у зв`язку з її безпідставністю та необґрунтованістю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.75, 76, 81 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
У задоволенні заяви захисника - адвоката ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , про відвід колегії суддів Жовтневого районного суду м.Запоріжжя в складі: головуючого судді ОСОБА_13 , судді ОСОБА_14 , судді ОСОБА_15 , яка розглядає кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 22023101110000416 від 17.05.2023 р., за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_13
Суддя ОСОБА_14
Суддя ОСОБА_15
