Постанова

Іменем України

18 липня 2023 року

м. Київ

справа № 754/385/16

провадження № 61-6325св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мілоцького Олега Леонідовича,

стягувач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Мілоцького Олега Леонідовича на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 09 грудня 2022 року в складі судді Гончаренко М. М. та постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року в складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог і рішень судів попередніх інстанцій

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького О. Л., стягувач - ОСОБА_2 .

В обґрунтування скарги зазначала, що на примусовому виконанні у приватного виконавця Мілоцького О. Л. перебуває виконавче провадження (далі - ВП) № НОМЕР_1 про стягнення з неї на користь ОСОБА_2 заборгованості. У рамках зазначеного виконавчого провадження приватним виконавцем накладено арешт на рахунок, який відкритий для отримання пенсійних виплат на утримання дитини у зв`язку з втратою годувальника (батька дитини).

09 грудня 2021 року вона направила приватному виконавцю Мілоцькому О. Л. заяву, про зняття арешту з її рахунку, але відповідь, у визначені законом строки, не отримала.

У січні 2022 року вона направила приватному виконавцю скаргу, у зв`язку з тим, що не отримала відповідь на свою заяву та не має змоги отримати кошти із зазначеного рахунку на утримання дитини. Відповідь від приватного виконавця Мілоцького О. Л. отримала 12 лютого 2022 року. У відповіді приватний виконавець відмовив їй у знятті арешту з рахунку, з якого вона отримує пенсійні виплати, посилаючись на те, що саме банк повинен належним чином відреагувати на його постанову.

10 лютого 2022 року вона звернулась з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва, який надав їй строк для усунення недоліків позову, а 31 серпня 2022 року постановив ухвалу про повернення позовної заяви. Про існування ухвал суду вона дізнавалась з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР), оскільки після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 року вимушена була виїхати з межі країни. Оскільки повернення позовної заяви не перешкоджало повторному зверненню із позовом до суду, вона вдруге направила позов до Окружного адміністративного суду м. Києва, проте 25 жовтня 2022 року суд постановив ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі.

На карту Акціонерного товариства «ОТП Банк» (далі - АТ «ОТП Банк»), яку заблоковано, проводиться зарахування пенсійних виплат на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 у зв`язку з втратою годувальника, тобто грошових коштів, які мають спеціальне призначення. Зазначила, що пенсійні виплати є її єдиним доходом. Враховуючи те, що в країні триває повномасштабна війна, вона перебуває у Швеції, як біженець.

Враховуючи викладене, просила суд зобов`язати приватного виконавця Мілоцького О. Л. зняти арешт з карти, що має спеціальне призначення в рамках ВП № НОМЕР_1 та поновити строк для подання скарги, посилаючись на те, що лише 07 лютого 2022 року з листа приватного виконавця їй стало відомо про накладення останнім арешту в рамках ВП № НОМЕР_1, після чого вона звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва, ухвалами якого позов залишався без руху, повертався та відмовлялось у відкритті провадження.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 09 грудня 2022 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року, поновлено ОСОБА_1 строк для подання скарги. Скаргу ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького О. Л. зняти арешт з карти, що має спеціальне призначення в рамках ВП № НОМЕР_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що неповнолітня ОСОБА_3 не є учасником виконавчого провадження, будь-яких доказів, які б свідчили про обґрунтованість накладення арешту на рахунок, відкритий для перерахування пенсійних виплат на її утримання у зв`язку із втратою годувальника, матеріали справи та ВП № НОМЕР_1 не містять. Поновляючи ОСОБА_1 строк для подання скарги, суди виходили з того, що у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, в Україні введено воєнний стан, а тому доводи, наведені в обґрунтування пропуску строку на подання скарги до суду, вважали обґрунтованими.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

26 квітня 2023 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мілоцький О. Л. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 09 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького О. Л. на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 09 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року та витребувано матеріали цивільної справи № 754/385/16 із суду першої інстанції.

У червні 2023 року справа № 754/385/16 надійшла до Верховного Суду.

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 була обізнана про накладення арешту на її рахунок з 09 грудня 2021 року, водночас не скористалася правом на звернення зі скаргою до суду в порядку визначеному статтями 447-449 ЦПК України; боржниця в межах примусового виконання подавала заяви без належного документального підтвердження, що її рахунок має спеціальний режим використання, з урахуванням наведеного у виконавця на момент таких звернень відсутні правові підстави для знаття арешту; АТ «ОТП БАНК» в порушення норм статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIIІ), не повідомило виконавця про цільове призначення рахунку та не повернуло постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Під час перегляду ухвали місцевого суду в апеляційному суді, приватний виконавець у підтвердження використання боржницею рахунку надавав відповідь, однак апеляційний суд відмовив у дослідженні цього доказу з підстав відсутності його на час розгляду справи у суді першої інстанції.

У червні 2023 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького О. Л., у якому заявниця просить відхилити касаційну скаргу та залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та додержанням норм процесуального права, а доводи, викладені у касаційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не спростовують законності оскаржуваних судових рішень.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки вони ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та додержанням норм процесуального права.

Обставини, встановлені судами

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 24 липня 2020 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_4 49 000,00 грн на відшкодування майнової шкоди та 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

На виконання цього рішення Деснянським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 754/385/16-ц від 04 березня 2021 року про стягнення з боржниці ОСОБА_1 на користь стягувача ОСОБА_4 грошових коштів.

На підставі виконавчого листа приватним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1.

У процесі проведення виконавчих дій у ВП № НОМЕР_1 постановою приватного виконавця про арешт коштів боржника від 09 червня 2021 року накладено арешт на кошти боржниці на рахунках.

ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , у шлюбі народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер.

Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (далі - ГУ ПФУ у м. Києві) від 15 листопада 2021 року і довідки АТ «ОТП Банк» від 07 лютого 2022 ОСОБА_1 призначено пенсію на утримання дитини ОСОБА_3 за померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 годувальника ОСОБА_5 і відкритий у банку рахунок передбачає можливість зарахування пенсійних виплат та як вказує банк у своїй довідці, окрім зарахувань з Пенсійного фонду України на зазначений рахунок інших зарахувань не було.

Нормативно-правове обґрунтування

За змістом статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 5 Закону № 1404-VIIІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до статті 56 Закону № 1404-VIIІ» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» встановлено, що державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (пункт 7 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIIІ).

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 48 Закону № 1404-VIIІ забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти боржника, що містяться на його рахунках у банківських установах. Водночас, стаття 48 Закону № 1404-VIIІ встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту, на які заборонено.

Тож, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. Банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIIІ може та повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладати арешт, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIIІ.

Крім того, виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі у разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону № 1404-VIIІ).

У відповідності до підпункту 6 пункту 2 та пункту 69 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків резидентів і нерезидентів, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/849, поточний рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Банк відкриває фізичній особі окремий поточний рахунок для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат у порядку, визначеному в пункті 62 розділу V цієї Інструкції, або використовує вже відкритий для цих цілей рахунок (далі у цьому пункті окремий рахунок). Клієнт зобов`язаний під час відкриття окремого рахунку в заяві про відкриття поточного рахунку (додаток 3) у рядку «Додаткова інформація» зазначити, що рахунок відкривається для зарахування заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат. Така інформація для діючого поточного рахунку зазначається в додатковому договорі до договору банківського рахунку.

Тобто, банк відкриває поточний рахунок фізичній особі для загального користування і зарахування будь-яких грошових коштів. У разі якщо особа бажає відкрити цільовий (окремий рахунок) для зарахування заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат, то вона обов`язково зазначає мету відкриття такого рахунку.

Відповідно до частини 1 статті 73 Закону № 1404-VIIІ передбачено, що стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику витрат у зв`язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 5) допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами; 6) одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини; 7) допомогу при усиновленні дитини; 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 9) допомогу на дітей одиноким матерям; 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 11) допомогу на лікування; 12) допомогу на поховання; 13) щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

Положеннями статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено право кожної дитини на достатній життєвий рівень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

В контексті розглядуваної справи підставою звернення ОСОБА_1 зі скаргою до суду на дії приватного виконавця є те, що на відкритий нею в установі банку рахунок, на який перераховуються пенсійні виплати на утримання дитини, приватним виконавцем накладений арешт, який останнім, за її зверненням не знятий.

З урахуванням того, що приватний виконавець не вчинив дії, передбачені законом, щодо зняття арешту із рахунку боржниці, на який надходять пенсійні виплати на утримання дитини, тобто не боржниці, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявності підстав для зобов`язання приватного виконавця зняти арешт з карткового рахунку, оскільки кошти, які на нього зараховуються, мають спеціальне призначення.

Доводи касаційної скарги про те, що банківською установою не повідомлено приватного виконавця про цільове призначення коштів на рахунку боржниці, що унеможливило зняття арешту з рахунку ОСОБА_1 , Верховний Суд оцінює критично, оскільки за приписами статті 59 Закону № 1404-VIIІ інформація банківської установи є одним, але не єдиним джерелом інформації, яку повинен аналізувати та оцінювати виконавець при вирішенні питання про наявність чи відсутність підстав для накладення чи знаття арешту з грошових коштів, які перебувають на банківському рахунку, відкритому на ім`я боржника.

Виконавець не повинен чекати повідомлення банківської установи, а за наявною у нього документально підтвердженою інформацією про цільове призначення грошових коштів, зобов`язаний вчиняти дії, передбачені законом, щодо знаття арешту із рахунку боржника.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 повідомляла приватного виконавця про те, що її рахунок, відкритий в АТ «ОТП Банк», призначений для перерахування пенсійних виплат на утримання дитини, однак арешт, накладений виконавцем на рахунок боржниці, знятий не був.

Доводи касаційної скарги про те, що незважаючи на накладення арешту ОСОБА_1 має можливість користуватися рахунком не заслуговують на увагу, оскільки отримавши від боржниці інформацію про статус рахунку, приватний виконавець всупереч статтям 59, 73 Закону № 1404-VIIІ арешт з цього рахунку не зняв, а такий арешт порушує права ОСОБА_1 на отримання пенсійних виплат на утримання неповнолітньої дитини.

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_1 в межах примусового виконання подавала заяви без належного документального підтвердження, що її рахунок має спеціальний режим використання, а також про те, що апеляційним судом не досліджувався доказ, який підтверджує використання боржницею рахунку попри накладений арешт, Верховний Суд оцінює критично, оскільки встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц ).

Підсумовуючи, Верховний Суд у цій справі дійшов переконання, що правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та додержання норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень є очевидним, а наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків суду та не дають підстав вважати, що судами неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, тому касаційна скарга приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького О. Л.підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Мілоцького Олега Леонідовича залишити без задоволення.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 09 грудня 2022 та постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний