ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 754/385/16
провадження № 61-6325св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мілоцький Олег Леонідович,
стягувач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 , подану представницею Новак Наталією Юріївною ,про ухвалення додаткового рішення у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького Олега Леонідовича, стягувач - ОСОБА_2 ,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст наведених у заяві вимог та доводи інших учасників
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького О. Л., стягувач - ОСОБА_2 .
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 09 грудня 2022 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року, поновлено ОСОБА_1 строк для подання скарги. Скаргу ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького О. Л. зняти арешт з карти, що має спеціальне призначення в рамках виконавчого провадження № 65749699. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 18 липня 2023 року касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Мілоцького О. Л. залишено без задоволення. Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 09 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 рокузалишено без змін.
У відзиві на касаційну скаргу, поданому 15 червня 2023 року, представник ОСОБА_1 - Новак Н. Ю. просила, зокрема, стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О. Л. на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 7 500,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог зазначила, що судові витрати у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції складаються з оплати правничої допомоги адвоката, а саме: складання, оформлення та подання до суду відзиву на касаційну скаргу - 6 000,00 грн, складання, оформлення та подання до суду заяви з процесуальних питань - 1 500,00 грн, а загалом - 7 500,00 грн.
31 липня 2023 року від представника ОСОБА_1 - Новак Н. Ю. надійшла до суду заява про ухвалення додаткового рішення у справі, у якій просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О. Л. на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 7 500,00 грн.
31 липня 2023 року від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О. Л. надійшло до суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому останній просить відмовити в задоволенні вимог про стягнення з нього на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 7 500,00 грн.
Клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу обґрунтовано тим, що заявником не надано доказів, які б свідчили про доцільність та неминучість витрат на професійну правничу допомогу.
Вимоги про стягнення 1 500,00 грн за подання до суду заяви про надання копії ухвали та касаційної скарги від 31 травня 2023 року є неспівмірними та безпідставними, з огляду на направлення касаційної скарги з додатками до Верховного Суду з подальшим направленням сторонам.
Вимоги про стягнення 6 000,00 грн за подання до суду відзиву на касаційну скаргу є неспівмірними та безпідставними, оскільки відзив не містить ґрунтовного аналізу норм матеріального та процесуального права, значною мірою відтворює доводи, викладенні представником заінтересованої особи у відзиві на апеляційну скаргу на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 09 грудня 2022 року.
Позиція Верховного Суду
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У ЦПК України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Згідно з положенням пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
При ухваленні 18 липня 2023 року постанови Верховний Суд не здійснював розподіл судових витрат, понесених сторонами при розгляді справи у суді касаційної інстанції.
Представницею ОСОБА_1 у справі була адвокатка Новак Н. Ю., яка діяла на підставі ордера серії АА № 1310814 та договору про надання правової допомоги від 26 січня 2023 року № 04/23.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представниця ОСОБА_1 - Новак Н. Ю. подала акт приймання-передачі правової допомоги за договором про надання правової допомоги від 26 січня 2023 року № 04/23, складний 15 червня 2023 року.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПКУкраїни законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПКУкраїни основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Верховним Судом у постановах від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18, від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 сформульовано висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Висновки за результатами розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення
Верховний Суд приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.
Верховний Суд оцінив додані до заяви про ухвалення додаткового рішення документи, а саме: приймання-передачі правової допомоги за договором про надання правової допомоги від 26 січня 2023 року № 04/23, складний 15 червня 2023 року.
Під час касаційного провадження представниця ОСОБА_1 - адвокатка Новак Н. Ю. подала до суду відзив на касаційну скаргу. Такі дії відповідають умовам договору про надання правової допомоги, їх виконання підтверджено актом приймання-передачі правової допомоги, час, витрачений на складання та подання цього документа, є обґрунтованим.
Водночас, Верховний Суд враховує заперечення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького О. Л. на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо неспівмірності витрат на правничу допомогу за подання заяви про надання копій ухвали про відкриття касаційного провадження та касаційної скарги у розмірі 1 500,00 грн.
Звертаючись до Верховного Суду із касаційною скаргою, приватний нотаріус виконавчого округу м. Києва Мілоцький О. Л. відповідно до вимог частини четвертої статті 392 ЦПК України додав копії скарг та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Копії касаційної скарги разом з доданими до неї матеріалами та ухвали про відкриття касаційного провадження були направлені судом на адресу ОСОБА_1 , проте повернуті за закінченням строку зберігання.
За таких обставин, Верховний Суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, вважає, що відсутні підстави для покладання на приватного нотаріуса виконавчого округу м. Києва Мілоцького О. Л. обов`язку щодо відшкодування ОСОБА_1 витрат за подання заяви про надання копій ухвали про відкриття касаційного провадження та касаційної скарги у розмірі 1 500,00 грн.
Враховуючи наведене, витрати ОСОБА_1 , понесені на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді касаційної інстанції, підлягають відшкодуванню у розмірі 6 000,00 грн, оскільки витрати на таку суму підтверджені наданими стороною відповідача доказами, розмір витрат є співмірним зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді касаційної інстанції, відповідають критерію реальності та розумності.
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 , подана представницею Новак Н. Ю. , про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню, а витрати на професійну правничу допомогу, понесені стороною заявника в суді касаційної інстанції - частковому відшкодуванню в сумі 6 000,00 грн.
Керуючись статтями 133, 137, 141, 270, 419ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 , подану представницею Новак Наталією Юріївною , про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити частково.
Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького Олега Леонідовича (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: пр-т Берестейський, 30, оф. 42, м. Київ, 04116) 6 000,00 грн на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний
