4-с/754/112/22
Справа № 754/385/16-ц
У Х В А Л А
Іменем України
(повну ухвалу суду виготовлено 13 грудня 2022 року)
09 грудня 2022 року м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя: Грегуль О.В., секретар судового засідання: Гончаренко М.М.
ОСОБА_4 - скаржник (боржник)
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мілоцький Олег Леонідович - відповідач
ОСОБА_1 - стягувач
ВСТАНОВИВ:
02.11.2022 до суду надійшла скарга, яка підписана скаржником 28.10.2022 на пошту здана 29.10.2022 та яка подавалась у новій редакції і в якій скаржник просить: зобов'язати відповідача зняти арешт з карти, що має спеціальне призначення в рамках виконавчого провадження № 65749699 та поновити строк для подання скарги, посилаючись на те, що лише 07.02.2022 з листа відповідача скаржнику стало відомо про накладення відповідачем арешту в рамках ВП № 65749699, після чого скаржник звертався до Окружного адміністративного суду м. Києва, ухвалами якого позов залишався без, повертався та відмовлялось у відкриття провадження.
Учасники справи в судове засідання не з'явились і доказів про поважність причин своєї неявки суду не надали, хоча про час і місце розгляду справи неодноразово повідомлялись належним чином, зокрема, поштою, електронною поштою, а також інформація про рух справи розміщена на сайті суду і є загальнодоступною.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, 1. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. 2. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Заяв/клопотань про відкладення розгляду справи від учасників справи, які в судове засідання не з'явились не надходило.
Згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 450 ЦПК України, 1. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. 2. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
З урахуванням викладеного і ст. ст. 128-131, 223, 450 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності відповідача, боржників і заінтересованої особи.
Дослідивши матерівали справи, суд у судовому засіданні встановив наступне.
Деснянським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 754/385/16-ц від 04.03.2021 про стягнення з боржника на користь стягувача коштів.
На підставі зазначеного виконавчого листа приватним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 65749699.
У процесі проведення виконавчих дій по ВП № 65749699 постановою приватного виконавця про арешт коштів боржника від 09.06.2021 накладено арешт на кошти боржника (скаржника) на рахунках.
Скаржник перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 07.10.2009.
Скаржник і ОСОБА_2 є батьками дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від ІНФОРМАЦІЯ_2
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 25.09.2020.
Згідно листа ГУ ПФУ в м. Києві від 15.11.2021 і довідки АТ «ОТП Банк» 02.02.2022 скаржнику призначено пенсію на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 годувальника ОСОБА_2 і відкритий у банку рахунок передбачає можливість зарахування пенсійних виплат та як вказує банк у своїй довідці, окрім зарахувань з Пенсійного фонду України на зазначений рахунок інших зарахувань не було.
Згідно ст. 449 ЦПК України, 1. Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. 2. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
З 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан із-за військової агресії РФ проти України, скаржник дійсно зверталась із позовами до окружного адміністративного суду м. Києва, суду не надано конкретних та беззаперечних доказів щодо конкретної дати отримання скаржником постанови про арешт коштів боржника від 09.06.2021.
З урахуванням викладеного та з метою захисту прав неповнолітньої дитини суд вважає, що скаржником з поважних причин пропущений десятиденний строк для подання скарги, а тому, вимоги скаржника про поновлення строку для подання скарги задовольняються.
Згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» 02.06.2016 № 1404-VIII, 1. Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. 2. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» 02.06.2016 № 1404-VIII, 4. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Згідно ч. 1, ч. 4 - ч. 7 ст. 81 ЦПК України, 1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 4. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. 5. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. 6. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 7. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
ЄСПЛ вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не є учасником ВП № 65749699.
Будь-яких конкретних правових доказів, які б свідчили про обґрунтованість накладення арешту на рахунок, відкритий для перерахуння пенсійних виплат на утримання дитини в зв'язку із втратою годувальника та яка не є учасником виконавчого провадження суду не надано і судом не здобуто, а також відсутні такі докази і в надісланій до суду завіреній копії матеріалів ВП № 65749699.
Тому, вимоги скарги суд вважає обґрунтованими.
За таких обставин скарга задовольняється.
Згідно ст. 452 ЦПК України, 1. Судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Керуючись ст. 451 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Поновити строк для подання скарги.
Задовольнити скаргу ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького Олега Леонідовича (місцезнаходження: м. Київ, пр. Перемоги, 30, оф. 42) зняти арешт з карти, що має спеціальне призначення в рамках виконавчого провадження № 65749699.
Судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покласти на приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького Олега Леонідовича (місцезнаходження: м. Київ, пр. Перемоги, 30, оф. 42).
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів.
Згідно ст. 261 ЦПК України, 1. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. 2. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
СУДДЯ:
