Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 712/2374/18
Провадження №1-в/712/106/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2023 рокуСоснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді- ОСОБА_1
при секретарі- ОСОБА_2
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
представник заявника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси подання головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник: ОСОБА_5 про примусове проникнення до житла,-
ВСТАНОВИВ:
До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшло подання головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник: ОСОБА_5 про примусове проникнення до житла, обґрунтовуючи подання тим, що на виконанні в Другому відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 65565878 з примусового виконання виконавчого листа №712/2374/18, виданого 06.04.2021 Соснівським районним судом м. Черкаси про конфіскацію майна засудженого ОСОБА_5 , що є його особистою власністю на користь держави, яке відкрито 27.05.2021.
Згідно виконавчого документа встановлено, що боржник проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Перевіркою інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно встановлено, що квартира АДРЕСА_2 , належить сину боржника ОСОБА_6 на підставі договору дарування від 08.07.2020, № 640, що виданий приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_7 ..
Право власності на квартиру АДРЕСА_2 за громадянином ОСОБА_6 зареєстровано до набрання чинності вироком Сонівського районного суду м. Черкаси №712/2374/18 на підставі якого, видано виконавчий документ.
23.03.2023 направлено повідомлення до Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо проведення 24.03.2023 виконавчих дій за адресою: АДРЕСА_1 , спрямованих на перевірку майнового стану боржника ОСОБА_5 24.03.2023 державним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 з метою перевірки майнового стану боржника ОСОБА_5 , однак провести виконавчі дії не виявилось можливим, оскільки доступу до помешкання не надала дружина боржника ОСОБА_8 мотивуючи тим, що квартира та все майно, що знаходяться у зазначеній квартирі, належать її сину ОСОБА_6 , що зафіксовано відповідним актом.
Під час проведення виконавчих дій у ОСОБА_8 відібрано пояснення зі змісту якого встановлено, що квартира АДРЕСА_2 та майно, що знаходиться у зазначеній квартирі, належить сину боржника ОСОБА_6 . Крім того, у квартирі під час вчинення виконавчих дій, знаходяться неповнолітні діти ОСОБА_6 , тому доступ до помешкання не надається з метою збереження їх спокою. Також, ОСОБА_8 звернуто увагу на те, що боржник відбуває покарання з 13.04.2021 і за цією адресою ніколи не проживав, особисті речі боржника також відсутні.
Оскільки згідно виконавчого документу зазначено місцем проживання боржника адресу: АДРЕСА_1 , відповідно державний виконавець зобов`язаний здійснити перевірку майнового стану ОСОБА_5 за вказаною адресою. Однак доступу до житла мешканцями квартири не надано, просить суд надати дозвіл на про примусове проникнення (входження) до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: до квартири АДРЕСА_2 для проведення примусового виконання рішення.
Представник заявника ОСОБА_4 в судовому засіданні подання підтримала та просила подання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення подання головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник: ОСОБА_5 про примусове проникнення до житла в зв`язку з тим, що квартира АДРЕСА_2 та майно, що знаходиться у зазначеній квартирі, не належить боржнику ОСОБА_5 , а належить сину боржника - ОСОБА_6 .
Дослідивши матеріали подання, заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до наступних висновків:
У відповідностідо п.13ч.3ст.18Закону України«Про виконавчепровадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.
Державний виконавець у судовому засіданні подання підтримала з наведених у ньому підстав.
Конституцією Україникожному гарантується недоторканність житла; не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (ч.1 ст.30 Конституції України).
Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року,Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з ч.1 ст.9Конституції Україниє частиною національного законодавства України
У відповідності до ст.12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.8Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, п.1 ст.1 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (п.2 ст.29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року).
Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено вКонституції Україниі міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага (рішення Конституційного Суду України у справі №1-18/2011 від 31 травня 2011 року).
Таким чином, обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.
У відповідності до ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.
Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Виконавець, серед іншого, зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження») та має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржникафізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб (п.13 ч.3 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Згідно з ч.1 ст.439 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
У відповідності до п.4 ч.3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження»виконавець при здійсненні виконавчого провадження має певні права, у тому числі: за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржникафізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.
Аналіз положеньЗУ «Про виконавче провадження»та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше, як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.
Звертаючись до суду із поданням, виконавцю слід довести наступне: боржник достовірно знає про наявність виконавчого провадження та повідомлявся про намір виконавця вчинити виконавчі дії з опису та арешту майна, але чинив цьому перешкоди; боржник ухиляється від проведення виконавчих дій; майно належить боржнику або він має право користування ним; боржник не надавав доступу до майна у відведений для цього час вчинення виконавчих дій.
Судовим розглядом встановлено, що на виконанні в Другому відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 65565878 з примусового виконання виконавчого листа №712/2374/18, виданого 06.04.2021 Соснівським районним судом м. Черкаси про конфіскацію майна засудженого ОСОБА_5 , що є його особистою власністю на користь держави, яке відкрито 27.05.2021.
У виконавчому документі зазначена адреса боржника: АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно встановлено, що квартира АДРЕСА_2 , належить сину боржника - ОСОБА_6 на підставі договору дарування від 08.07.2020, № 640, що виданий приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_7 ..
Право власності на квартиру АДРЕСА_2 за громадянином ОСОБА_6 зареєстровано до набрання чинності вироком Сонівського районного суду м. Черкаси №712/2374/18 на підставі якого, видано виконавчий документ.
Рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння особи та ухилення його від виконання судового рішення.
Наведені обставини свідчать про необґрунтованість подання державного виконавця про примусове проникнення до житла, а тому і достатніх правових підстав для задоволення цього подання суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючисьст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»ст. ст.535,537-539 КПК України, ст. 439 ЦПК України, суд-
У Х В А Л И В:
Подання головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник: ОСОБА_5 про примусове проникнення до житла залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом семи діб з дня її проголошення.
Головуючий:
