УХВАЛА
15 червня 2023 року
м. Київ
Справа № 910/12832/21
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. (головуючого), Баранця О. М., Булгакової І. В., Васьковського О. В., Дроботової Т. Б., Кібенко О. Р., Рогач Л. І., Чумака Ю. Я.
розглянув без виклику учасників справи заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про відвід суддів Селіваненка В. П. та Булгакової І. В.
від розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022
у складі колегії суддів: Попікова О. В., Євсіков О. О., Корсак В. А.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго", Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго"
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебуває справа № 910/12832/21 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022.
Ухвалою Верховного Суду від 25.04.2023 справу № 910/12832/21 разом з касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
01.05.2023 склад об?єднаної палати визначено згідно з протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи та передачі судової справи раніше визначеному складу суду: Банасько О. О. (головуючий), Баранець О. М., Булгакова І. В., Васьковський О. В., Дроботова Т. Б., Кібенко О. Р., Рогач Л. І., Селіваненко В. П., Чумак Ю. Я.
Ухвалою Верховного Суду від 19.05.2023 справу № 910/12832/21 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, призначено її розгляд на 16.06.2023.
У зв`язку з перебуванням судді Селіваненка В. П. у відпустці, автоматизованою системою суду для розгляду справи № 910/12832/21 визначено склад об?єднаної палати: Банасько О. О. (головуючий), Баранець О. М., Булгакова І. В., Васьковський О. В., Дроботова Т. Б., Кібенко О. Р., Рогач Л. І., Чумак Ю. Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2023.
15.06.2023 на електронну адресу Верховного Суду від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшла заява про відвід суддів Селіваненка В. П. та Булгакової І. В. від розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 у справі № 910/12832/21.
Як убачається зі змісту заяви про відвід, заявник вказує на наявність, на його думку, обґрунтованих сумнівів у об`єктивності та неупередженості суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Селіваненка В. П. та Булгакової І. В. при розгляді касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг" з огляду на такі обставини:
- 11.04.2023 колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з участю суддів Селіваненка В. П. (головуючий) та Булгакової І. В. прийнято постанову, яка була підписана всіма суддями колегії, окремих думок ухвалено не було у справі № 910/12405/21, від правових висновків якої вважає за необхідне відступити колегія суддів у цій справі № 910/12832/21;
- відкриваючи касаційне провадження у справі № 910/12405/21 ухвалою Верховного Суду від 15.02.2023, на підставі вимог та доводів, викладених у первісній касаційній скарзі без врахування її уточнень та доповнень, поданих на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 16.01.2023, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі: Селіваненка В. П. (головуючого), Булгакової І. В., Малашенкової Т. М. суперечила своїм висновкам, викладеним в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху щодо відсутності підстав касаційного оскарження.
У якості нормативної підстави для відводу заявником визначено пункт 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Розглянувши подану заяву про відвід Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов таких висновків.
Згідно з частинами другою, третьою статті 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
За приписами частин сьомої, восьмої статті 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.
Статтею 35 ГПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").
Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").
Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).
ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Верховний Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У контексті поданої заяви, Верховний Суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 ГПК України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Відтак сама по собі незгода учасника справи із процесуальними рішеннями суддів не свідчить про їх упередженість, необ`єктивність чи заінтересованість та не є підставою для відводу останніх відповідно до наведених норм ГПК України.
Виходячи з викладеного, Верховний Суд зазначає, що доводи cкаржника щодо необхідності відводу суддів саме з підстав незгоди з їх правовою позицією прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявників не влаштовує.
Отже, незгода з судовими рішеннями у справі № 910/12405/21 (ухвали Верховного Суду від 16.01.2023 та від 15.02.2023, а також постанова Верховного Суду від 11.04.2023) не може бути підставою для відводу суддів, передбаченої чинним процесуальним законодавством без надання стороною, яка заявляє відвід, доказів проявлення цим суддею саме необ`єктивності чи упередженості при ухвалені таких судових рішень на користь однієї із сторін. Інших обставин, які викликають у заявника сумнів у неупередженості та об`єктивності судді ним не зазначено.
Верховний Суд зазначає, що згідно приписів частини першої статті 15 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", частини четвертої статті 33 ГПК України перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.
За приписами статті 34 ГПК України питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім. При ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені у нарадчій кімнаті. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.
Тлумачення приписів статті 34 ГПК України дозволяє дійти висновку про те, що головуючого, як і судді - члена колегії у колегіальному складі суду не наділено особливими процесуальними правами порівняно з іншими суддями, а розгляд справи в колегіальному складі суду означає, що всі процесуальні питання вирішуються судом колегіально без наявності будь якого пріоритету в кожного окремого члена колегії суддів щодо суті та змісту рішення, яке приймається.
За результатами розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про відвід суддів Селіваненка В. П. та Булгакової І. В. від розгляду касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 у справі № 910/12832/21 суд дійшов висновку, що доводи заявника є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства, не містять об`єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнівів у неупередженості суддів та могли б бути підставою для відводу у розумінні статті 35 ГПК України.
За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про відвід суддів Селіваненка В. П. та Булгакової І. В. від розгляду касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 у справі № 910/12832/21 слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 35, 39, 232, 234, 235, 314, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про відвід суддів Селіваненка В. П. та Булгакової І. В. від розгляду касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 у справі № 910/12832/21 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О. О. Банасько
Судді О. М. Баранець
І. В. Булгакова
О. В. Васьковський
Т. Б. Дроботова
О. Р. Кібенко
Л. І. Рогач
Ю. Я. Чумак
