ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 674/969/19
провадження № 51-2633 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
у режимі відеоконференції:
потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
представника потерпілого ОСОБА_9 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_7 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 02 червня 2022 року стосовно
ОСОБА_10 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженки та жительки
АДРЕСА_1 ,
засудженої за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 січня 2022 року ОСОБА_10 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років 6 місяців.
Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 02 червня 2022 року змінив вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_10 , пом`якшив призначене обвинуваченій за ч. 1 ст. 115 КК України покарання до 7 років позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_10 визнано винуватою у вчиненні нею злочину за таких обставин.
Так, 20 грудня 2018 року приблизно 18 год ОСОБА_10 , перебуваючи у кімнаті житлового будинку на АДРЕСА_1 , під час конфлікту зі своїм чоловіком ОСОБА_11 , який переріс у бійку, нанесла останньому скляною чашкою декілька ударів по голові та, побачивши кров, злякалась і вибігла з будинку на вулицю, де бійка продовжилась.
У ході бійки ОСОБА_10 , діючи на ґрунті довготривалих неприязних відносин, що склалися між подружжям під час їхнього спільного проживання, морального приниження її та їхніх дітей, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_11 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, свідомо передбачаючи та бажаючи настання негативних наслідків у вигляді смерті іншої людини, нанесла ОСОБА_11 дерев`яною битою не менше п`яти ударів у голову, заподіявши останньому тяжких тілесних ушкоджень, від яких потерпілий помер на місці події.
Після чого ОСОБА_10 , діючи з метою приховання слідів вбивства та уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, зі старшим сином на автомобілі «VOLKSWAGEN TRANSPORTER Т4», державний номер НОМЕР_1 , вивезла тіло ОСОБА_11 до лісосмуги, що біля автомобільної дороги в напрямку смт Нова-Ушиця та с. Струга Новоушицького району Хмельницької області, де прикидала листям та гіллям дерев. Надалі, ОСОБА_10 знищила знаряддя злочину (биту), приховала сліди крові на місці події, зімітувала зникнення безвісти свого чоловіка, повідомила батькам останнього та працівникам поліції неправдиву інформацію про зникнення ОСОБА_11 .
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_7 , не погоджуючись із ухвалою апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості та особі ОСОБА_10 внаслідок м`якості, просить скасувати оскаржуване судове рішення і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги потерпілий мотивує тим, що суд апеляційної інстанції:
- вийшов за межі поданих апеляційних скарг;
- не дослідивши повторно доказів, наявних у матеріалах кримінального провадження, дав їм іншу оцінку, ніж ту, яку дав суд першої інстанції, та дійшов хибного висновку про необхідність пом`якшити ОСОБА_10 призначене покарання;
- постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Потерпілі та представник потерпілого підтримали доводи касаційної скарги, просили скасувати оскаржуване судове рішення і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Прокурор частково підтримав касаційну скаргу, просив скасувати ухвалу апеляційного суду з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Захисник заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити оскаржуване судове рішення без зміни.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, серед іншого, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 412 КПК України істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Статтею 414 КПК України встановлено, що невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або суворість.
Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених у статтях 2, 7 КПК України, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.
Судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 КПК України, ухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. При скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали (ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК України).
Колегія суддів касаційного суду уважає, що суд апеляційної інстанції вказаних вимог закону при перегляді вироку суду першої інстанції стосовно ОСОБА_10 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_6 та обвинуваченої дотримався не в повній мірі.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції на підставі зібраних і перевірених у судовому порядку доказів дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначив обвинуваченій відповідне покарання.
При цьому суд першої інстанції визнав неспроможними доводи сторони захисту про те, що дії ОСОБА_10 були викликані протиправною поведінкою її чоловіка - ОСОБА_11 , який систематично вчиняв домашнє насильство стосовно обвинуваченої та їхніх дітей.
Суд першої інстанції вважав, що вчинення злочину не було викликано протиправною поведінкою загиблого, оскільки відсутні будь-які докази того, що він був конфліктною людиною, сторона обвинувачення та сторона захисту не надали доказів та свідків вчинення домашнього насильства з боку ОСОБА_11 .
Не погоджуючись із вказаним вироком, захисник ОСОБА_6 та обвинувачена подали апеляційні скарги, в яких, зокрема, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі ОСОБА_10 внаслідок суворості, просили призначити їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України. При цьому ОСОБА_10 просила в порядку ч. 3 ст. 404 КПК України повторно дослідити докази.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи кримінальне провадження стосовно ОСОБА_10 , частково погодився з доводами апеляційних скарг обвинуваченої та її захисника, змінив вирок суду першої інстанції та пом`якшив призначене обвинуваченій за ч. 1 ст. 115 КК України покарання до 7 років позбавлення волі.
При цьому суд апеляційної інстанції безпосередньо під час апеляційного розгляду доказів не досліджував.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, що надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів. Водночас у певних випадках дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд.
Виходячи з такої засади кримінального провадження, як безпосередність дослідження доказів, апеляційний суд не вправі давати доказам іншу оцінку, ніж та, яку дав суд першої інстанції, якщо доказів, наданих сторонами обвинувачення й захисту, не було безпосередньо досліджено під час апеляційного перегляду кримінального провадження.
Пом`якшуючи призначене ОСОБА_10 покарання, суд апеляційної інстанції свої висновки обґрунтував, зокрема, тим, що вбивство ОСОБА_11 було зумовлено також і протиправною поведінкою загиблого, який роками знущався з обвинуваченої та її дітей, бив їх, ображав словесно, водночас визнавши такі дії домашнім насильством стосовно обвинуваченої з боку її чоловіка та обставиною, яка пом`якшує призначене їй покарання.
При цьому суд апеляційної інстанції безпосередньо не дослідив доказів, наявних в матеріалах кримінального провадження, та, обмежившись лише допитом обвинуваченої й потерпілих, дав свою, відмінну від суду першої інстанції, оцінку обставинам конфлікту між ОСОБА_10 і ОСОБА_11 та характеру поведінки останнього.
Що стосується тверджень потерпілого про м`якість призначеного ОСОБА_10 покарання судом апеляційної інстанції, то Суд зазначає про таке.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як убачається з мотивувальної частини ухвали, суд апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свій висновок щодо пом`якшення ОСОБА_10 покарання, визнав обставиною, що пом`якшує покарання - домашнє насильство стосовно неї з боку її чоловіка.
Однак така обставина встановлена апеляційним судом з порушенням вимог КПК України.
Колегія суддів касаційного суду вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував належним чином конкретних обставин кримінального провадження, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, поведінки ОСОБА_10 після вчинення злочину, що в свою чергу свідчить про недотримання принципу співмірності та індивідуалізації покарання.
З огляду на викладене ухвалу апеляційного суду не можна вважати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню на підставі ч. 1 ст. 438 КПК України з призначенням нового розгляду провадження в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати викладене, ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.
Якщо під час нового апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції не встановить інших обставин, які можуть вплинути на вирішення питання про призначення покарання, то призначене ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 115 КК України, слід уважати необґрунтованим.
Керуючись статтями 441, 442 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 02 червня 2022 року стосовно ОСОБА_10 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
