Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 577/195/20
Провадження № 1-в/577/23/23
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"08" лютого 2023 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Конотопа заяву засудженої ОСОБА_5 про зарахування строку,-
В С Т А Н О В И В :
01.02.2023 р. засуджена ОСОБА_5 звернулася до Конотопського міськрайонного суду із заявою про зарахування часу знаходження під домашнім арештом у строк відбуття покарання у виді позбавлення волі.
ОСОБА_5 , її захисник ОСОБА_4 , кожен окремо, підтримали заяву.
Прокурор заперечує задоволенню заяви.
Учасники процесу в судове засідання не з`явилися, про місце, дату та час розгляду справи належним чином повідомлені.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно п.14 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначенийчастиною другою статті 539цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Встановлено судом, що 18.12.2020 р. вироком Конотопського міськрайонного суду ОСОБА_5 засуджено за ст.ст.121 ч.1, 69 КК України до 03 р. позбавлення волі. До вступу вироку в законну силу обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши її під варту в залі суду, і строк відбування покарання рахувати з 18.12.2020 р. (т.2 а.с.53-56)., який набрав законної сили 22.07.2021 р. 05.04.2021 р. ухвалою Сумського апеляційного суду скасовано обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської обл. від 18.12.2020 р. Звільнено ОСОБА_5 з під-варти в залі суду негайно (т.2 а.с.121, 123-124). 22.07.2021 р. ухвалою Сумського апеляційного суду вирок Конотопського міськрайонного суду від 18.12.2020 р. змінено в частині вирішення цивільного позову. В іншій частині вирок залишено без змін (т.2 а.с.138, 140-145). 15.09.2022 р. постановою Верховного Суду вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської обл. від 18.12.2020 р. та ухвалу Сумського апеляційного суду від 22.07.2021 р. щодо ОСОБА_5 залишено без змін (т.2 а.с.233-244). 11.01.2022 р. ОСОБА_5 затримано на підставі вироку Конотопського міськрайонного суду від 18.12.2020 р., та розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили від 22.07.2021 р. (т.3 а.с.4).
Відповідно до ч. 5 ст.72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.
На підставі ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили. Порядок попереднього ув`язнення визначається цим Законом та КПК України. Тримання осіб, взятих під варту, відповідно до завдань кримінального судочинства здійснюється на принципах неухильного додержання Конституції України, вимог Загальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув`язненими і не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про попереднє ув`язнення», метою попереднього ув`язнення є запобігання можливому ухиленню особи, взятої під варту, від органів досудового розслідування та суду, перешкоджанню кримінальному провадженню або зайняттю злочинною діяльністю, а також забезпечення виконання вироку та видачі особи (екстрадиції) або її транзитного перевезення.
Ст. 3 Закону України Про попереднє ув`язнення передбачено, що підставою для попереднього ув`язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до КК і КПК України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Водночас, відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
З аналізу наведених положень законодавства слідує, що попереднє ув`язнення полягає у застосуванні не будь-якого запобіжного заходу, а лише тримання під вартою.
Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, хоча і обмежує певним чином свободу пересування особи, але відповідно до вимог законодавства не вважається попереднім ув`язненням.
Таким чином, оскільки засудженою подано заяву про зарахування до строку відбуття покарання строк перебування її під домашнім арештом, який не відноситься до попереднього ув`язнення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви засудженої ОСОБА_5 про зарахування строку відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Конотопський міськрайонний суд.
СуддяОСОБА_1
