Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 639/1528/22
Провадження № 1-кп/639/165/23
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 січня 2023 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові питання щодо доцільності дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченої у кримінальному провадженні № 22022220000000137 від 15.03.2022 за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки сел. Розбишівка Гадяцького району Полтавської області, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
в с т а н о в и в:
На розгляді у Жовтневому районному суді м. Харкова знаходиться кримінальне провадження № 22022220000000137 від 15.03.2022 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.11.2022 продовжено стосовно обвинуваченої ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 14.01.2023 включно.
Під час судового засідання прокурором ОСОБА_5 заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_7 , що обумовлюється існуванням ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченої переховуватись від суду, можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.
На переконання прокурора, жоден із більш м`яких запобіжних заходів по відношенню до ОСОБА_7 не зможе забезпечити виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків, а також забезпечити її належну поведінку, а ризики, визначені при обранні запобіжного заходу, не зменшились та не зникли.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 та просив вказане клопотання задовольнити.
Під час судового засідання захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечував та просив обрати обвинуваченій ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки вказані прокурором ризики не доведені та не обґрунтовані. Досліджені докази по справі не доводять вину обвинуваченої. Обвинувачена ОСОБА_7 має постійне місце мешкання, міцні соціальні зв`язки в місці постійного проживання, що значно зменшує ризик її переховування від суду. Крім цього, згідно практики Європейського суду з прав людини, ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного з часом зменшуються.
Враховуючи вищевикладене, захисник ОСОБА_6 заявляє клопотання про зміну обвинуваченій ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який у вигляді домашнього арешту, із застосуванням електронних засобів контролю та вилученням документів, які надають право виїзду за кордон.
Обвинувачена ОСОБА_7 підтримала клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи в частині заявлених клопотань, колегія суддів приходить до таких висновків.
Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Вимогами п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;
- недостатність застосування більш м`яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою окрім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, має містити:
- виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
- виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України (в редакції Закону України № 2113-IX від 03.03.2022), за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацію майна.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, яке полягало у наданні представникам країни агресора відомостей щодо місцезнаходження військової техніки, особового складу Збройних Сил України, а також про їх переміщення по місту Харкову, напрямків розташування населених пунктів у Харківській області та відстані між ними, місць влучення артилерійських та авіаційних боєприпасів, випущених ЗС РФ, що вказує на наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Колегією суддів враховується, що на теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України у разі зміни чи скасування запобіжного заходу обвинувачена ОСОБА_7 , усвідомлюючи тяжкість можливого покарання, може виїхати за межі території України та переховуватися від суду. Не виключається також можливість залишення останньою території України поза межами контрольно-пропускних пунктів;
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України можливість обвинуваченої ОСОБА_7 вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, в якому вона обвинувачується.
Існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, додатково підтверджується тим, що на теперішній час в Україні продовжено дію воєнного стану та на території Харківської області та інших областей України ведуться активні бойові дії, а тому, у разі зміни запобіжного заходу на більш м`який, обвинувачена ОСОБА_7 матиме реальну можливість покинути місце проживання та виїхати за межі м. Харкова та Харківської області, з метою переховування від суду, що унеможливить в подальшому судовий розгляд цього кримінального провадження.
Колегією суддів враховується реальне існування ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
При вирішення питання про дію запобіжного заходу, судом оцінюються в сукупності обставини, визначені статтею 178 КПК України, а саме: 1) тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій ОСОБА_7 , у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого злочину, оскільки санкцією ч. 2 ст. 111 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна; 2) вік та стан здоров`я обвинуваченої ОСОБА_7 , яка тяжких захворювань чи інвалідності немає; 3) відомості про особу обвинуваченої, яка заміжня, неповнолітніх дітей на утриманні не має, має постійне місце проживання, однак міцних соціальних зв`язків у місці постійного проживання не має.
Згідно з ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого статтею 111 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Застосувати стосовно обвинуваченої ОСОБА_7 більш м`які запобіжні заходи колегія суддів вважає неможливим, оскільки ризики, встановлені під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на теперішній час не зникли та продовжують існувати.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої та виконання покладених на неї процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим стосовно обвинуваченої ОСОБА_7 необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зазначені колегією суддів ризики не зменшились та не зникли, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_7 , внаслідок чого клопотання сторони захисту задоволенню не підлягає.
На підставі абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України суд не визначає обвинуваченій ОСОБА_7 розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки вона обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 331, 369 372, 376, 392 КПК України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
Клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_7 задовольнити.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну обвинуваченій ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відмовити.
Продовжити стосовно обвинуваченої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 12 березня 2023 року включно.
На підставі абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначати обвинуваченій ОСОБА_7 розмір застави у кримінальному провадженні.
Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» для долучення до матеріалів особової справи та вручення обвинуваченій ОСОБА_7 .
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченою, яка тримається під вартою протягом цього ж строку з дня вручення їй копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 13 січня 2023 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3
