Справа № 638/3288/16-ц
Провадження № 2/638/369/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2022 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Семіряд І.В.,
за участю секретарів Романової О.В., Комлєва Д.В., Тягунової Р.Ю.,
Подосокорської А.О., Межирицької В.Ю.,
за участю
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3
представника відповідачів ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дзержинського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , треті особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання розірвання шлюбу фіктивним, анулювання актового запису та свідоцтва про розірвання шлюбу, визнання права на спадкування за законом, визнання такою, що прийняла спадщину,
ВСТАНОВИВ:
26.02.2016 позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, який уточнила 25.03.2016. В обґрунтування позову зазначає, що 30.07.1999 по 15.05.2012 вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_6 . В травні 2012 шлюб між ними розірвано, але насправді розірвання шлюбу між ними насправді було фіктивним. Про це свідчить та обставина, що вони фактично зберегли свої шлюбні відносини, тобто сімейний союз чоловіка та жінки. Спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_6 підтверджується: довідкою з місця спільного проживання, показаннями свідків, які були очевидцями спільного проживання. Вони разом ремонтували паркан садиби, займались садівництвом для спільного вживання, займались приготуванням консервації, мали спільний бюджет. Окрім того, позивач здійснювала приготування дієтичної їжі для чоловіка, придбала та приносила ліки, в свою чергу чоловік систематично допомагав їй у супроводі її літньої матері до лікарів. На момент смерті ОСОБА_6 вони разом знаходились на дачі та снідали, він помер у неї на руках. Смерть сталася раптово, ще до приїзду швидкої допомоги. Весь клопіт організації поховання, поминок та їх сплату позивач взяла на себе. Все це свідчить, що ОСОБА_6 після формального розірвання шлюбу продовжував жити однією родиною з ОСОБА_1 . Мотив розірвання шлюбу було бажання ОСОБА_6 огородити її від додаткових майнових обов`язків у зв`язку з тим, що він мав намір отримати кредит на придбання нового автомобілю, позивач заперечувала проти цього, вважала, що старий автомобіль повністю відповідає потребам родини. Оскільки позивач вважає, що розірвання шлюбу є фіктивним, актовий запис та свідоцтво про розірвання шлюбу повинні бути анульовані органом державної реєстрації актів цивільного стану, окрім того позивач вважає, що її можна визнати такою, що прийняла спадщину. Позивач вже зверталась до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування на майно ОСОБА_6 , проте судовим рішенням касаційної інстанції їй було відмовлено, оскільки актовий запис про розірвання шлюбу не анульовано. У зв`язку з чим позивач просить визнати фіктивним розірвання шлюбу, зобов`язати РАЦС анулювати актовий запис, визнати за ОСОБА_1 право на спадкування за законом після померлого ОСОБА_6 , зобов`язати ПАТ «ПриватБанк» видати частину грошових коштів, відкритих на ім`я ОСОБА_6 , визнати ОСОБА_1 такою, що прийняла спадщину після померлого ОСОБА_6 , поновити строк для звернення в нотаріальну контору для оформлення спадщини за законом, як одного з подружжя після померлого ОСОБА_6 (том 1 а.с. 3-7, а.с.29-35).
Представником відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ОСОБА_4 подано заперечення на позовну заяву, у яких зазначено, що твердження ОСОБА_1 про те, що розірвання шлюбу було фіктивним є безпідставним і спростовується тим фактом, що ОСОБА_6 одразу після розірвання шлюбу з ОСОБА_1 почав шукати собі іншу жінку для сімейного життя, що підтверджується розміщенням ним 15.05.2012 на сайті «Фотострана» оголошення про знайомство з дівчиною для сімейних відносин. До позовної заяви не долучено показань існуючих свідків. Окрім того, ОСОБА_1 з зазначеною заявою звернулась тільки 26.02.2016, тобто майже через чотири роки після розірвання шлюбу і смерті ОСОБА_6 , таким чином нею було прострочено строк позовної давності (том 1 а.с. 84,163,223).
В уточнених запереченням, які подані представником відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ОСОБА_4 наголошено на безпідставності позовних вимог, спільного побуту ОСОБА_1 та ОСОБА_6 не мали, спільного бюджету не вели, що підтверджується тим фактом, що після смерті батьками ОСОБА_3 знайшов у батьківському гаражі 10000 грн, які були використані по поховання батька, таким чином ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на дачній ділянці просто проводили разом час. Твердження ОСОБА_1 , що шлюб розірвано фіктивно є безпідставним, оскільки за півтора місця до розірвання шлюбу ОСОБА_1 виписала ОСОБА_6 зі своєї квартири, це було умовою для розірвання шлюбу. Посилання ОСОБА_1 , що нібито мотивами розірвання шлюбу було бажання ОСОБА_6 огородити її від додаткових майнових обов`язків у зв`язку з тим, що він мав наміру отримати кредит на придбання автомобіля взагалі нісенітниця, тому, що ОСОБА_6 мав на рахунках достатньо коштів для придбання авто. У зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позову (т. 2 а.с. 12-24, а с. 80-94, а.с. 248-268).
16.07.2019 представником позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 подано відповідь на відзив, у якій вказано, що позовна давність не сплила, оскільки була перервана зверненням до суду ОСОБА_1 з позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування. Позовні вимоги, пред`явлені позивачем, пов`язані між собою, оскільки виникненню права власності повинно перебувати ряд потенційно- правових фактів, якими і є визнання фіктивним розірвання шлюбу. Місце спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_6 сезонно змінювалось, у зимовий період вони проживали у квартири, а у літній на дачі. Надані електронні докази , надані відповідачами, не є допустимими (т. 3 а.с. 82-87).
В процесі розгляду справи представником відповідача ОСОБА_4 неодноразово заявлені відводи головуючому суді, у задоволенні яких відмовлено.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, просила задовольнити з підстав, викладених у позові, а також відмовилась від клопотання про допит свідків.
Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала позов, просила задовольнити, у подальшому представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти позову. З підстав викладених у запереченнях, у судове засідання , призначене на 21.12.2022 відповідач не з`явився, звернувся до суду з заявою про відкладення розгляду справи.
Відповдач Буря`янова О.І. у судове засідання не з`явилась, про день та час слухання справи повідомлена своєчасно та належним чином, про причин и неявки суд не сповістила.
Представник відповідачів ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти позову, з підстав, викладених у запереченнях, у судове засідання, призначене на 21.12.2022, представник відповідачів не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не сповістив. Матеріали справи містять довіреності ( т. 3 а.с. 121,122) якими ОСОБА_3 та ОСОБА_5 уповноважили Коренцова О.І. представляти їх інтереси в суді, зазначена довіреність дійсна до 12.04.2022, тобто довіреність втратила законну силу, інших документів, які б підтверджували повноваження Коренцова О.І. матеріали справи не містять.
Представник третьої особи АТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не сповістив.
Представник третьої особи Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, звернувся з заявою про розгляд справи у їх відсутність.
Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд, вислухавши позивача, представника позивача, відповідача ОСОБА_3 , представника відповідачів ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
ПАТ КБ «ПриватБанк» змінило тип товариства з публічного на приватне та назву на Акціонерне товариства Комерційний банк «ПриватБанк».
У відповідності до ч. 2ст. 5 Закону України «Про Акціонерні товариства»зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, пов`язаних зі зміною назви.
22.02.2017 наказом Міністерства юстиції України №638/5 Дзержинський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області реорганізовано шляхом приєднання до Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, у подальшому Головне територіальне управління перейменовано у Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)
Судом встановлено, що 15.05.2012 між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 розірвано шлюб, про що свідчить копія свідоцтва про розірвання шлюбу, видана Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №93 (т. 1 а.с. 11).
ІНФОРМАЦІЯ_1 Алексєєв ОСОБА_7 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, яке видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дергачівського районного управління юстиції у Харківській області, актовий запис №255 (т. 1 а.с.12).
З наданої позивачем копії товарного чеку №б/н від 25.09.2012 вбачається, що було надано ритуальні послуги на загальну суму 3704 грн, в зазначеному товарному чеку вказано також, що «відпустив ОСОБА_1 » (т. 1 а.с. 16).
У квітні 2014 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання права власності у порядку спадкування. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова було частково задоволено позовні вимоги. Рішенням апеляційного суду Харківської області від 01.07.2015 рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.03.2015 в частині визнання права власності в порядку спадкування за ОСОБА_1 скасовано та відмовлено у задоволені позову. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 25.11.2015 рішення Апеляційного суду Харківської області від 01.07.2015 залишено без змін. В ухвалі касаційної інстанції вказано, що відсутні підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання права власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 , оскільки позивач є колишньою дружиною спадкодавця ОСОБА_8 , актовий запис та свідоцтво про розірвання шлюбу на час розгляду справи анульовані не були, заяву про встановлення факту фіктивності розірвання шлюбу ОСОБА_1 не подавала, із заявою про прийняття спадщини не зверталась (т. 1 а.с. 18-20).
З довідки КП «Жилкомсервіс» від 13.12.2013 №3240/2/0705 вбачається, що ОСОБА_6 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 24.09.1999, знятий з реєстраційного обліку 04.04.2012 за власною заявою (т. 1 а.с. 199).
Головою садового товариства «Ветеран -1» ОСОБА_9 видано довідку, з якої вбачається, що ОСОБА_6 проживав разом з ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_10 , у період з 15.05.2012 до моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 3 а.с. 98).
За правиломстатті 108 СК Україниза заявою заінтересованої особи розірвання шлюбу, здійснене відповідно до положеньстатті 106 цього Кодексу, може бути визнане судом фіктивним, якщо буде встановлено, що жінка та чоловік продовжували проживати однією сім`єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини. На підставі рішення суду актовий запис про розірвання шлюбу та свідоцтво про розірвання шлюбу анулюються органом державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до частини другоїстатті 3 СК України сім`юскладають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Згідно з частиною четвертоюстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2020 року в справі № 461/6692/16-ц (провадження № 61-46020св18) зроблено висновок, що «розірвання шлюбу може бути визнане фіктивним за таких умов: розірвання шлюбу повинно бути здійснене відповідно до положеньстатті 106 СК України, тобто органом державної реєстрації актів цивільного стану; жінка та чоловік після розірвання шлюбу продовжували проживати однією сім`єю; на момент розірвання шлюбу вони не мали на меті припинення шлюбних відносин. При цьому для визнання розірвання шлюбу фіктивним є необхідною наявність не лише факту спільного проживання, а і фактів, які підтверджують існування в обох з подружжя внутрішньої волі до підтримання подальших шлюбних відносин та її виявлення у вигляді активних дій. Такими активними діями є: 1) дії, спрямовані на реалізацію функцій сім`ї та мети шлюбних відносин (наприклад, репродуктивної функції); 2)подальше активне ведення спільного господарства, подальша спільна праця, спрямована на забезпечення фінансової стабільності союзу чоловіка та жінки та збільшення їх спільного капіталу. […] Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, правильно застосувавши наведені вище положенняСК України, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач не довела наявності умов, за яких розірвання шлюбу можливо визнати фіктивним, зокрема, позивач не довела, що дії колишнього подружжя після розірвання шлюбу були спрямовані на реалізацію функцій сім`ї та мети шлюбних відносин та не надала доказів, що колишнє подружжя не мало наміру припиняти шлюбні відносини. При цьому суд правильно врахував, що за життя ОСОБА_6 жоден із колишнього подружжя не порушував питання про фіктивність розірвання шлюбу».
Відповідно до приписів ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи розпоряжаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципівзмагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Суд доходить висновку, що позивач ОСОБА_1 не довела факт проживання з ОСОБА_6 однією сім`єю після розірвання шлюбу.
Судом не приймаються доводи позивача, що відповідач намагався уберегти її від додаткових фінансових труднощів, оскільки мав намір оформити кредит для покупки автомобіля, оскільки такі аргументи ОСОБА_1 не підтверджені жодними доказами, більш того, як зазначали відповідачі та їх представник, ОСОБА_6 мав достатню коштів на банківських рахунках для покупки автомобіля.
ОСОБА_1 не довела наявності умов, за яких розірвання шлюбу можливо визнати фіктивним, зокрема, що дії колишнього подружжя після розірвання шлюбу були спрямовані на реалізацію функцій сім`ї та мети шлюбних відносин, ведення ними спільного господарства та спільної праці.
Крім того, судом враховано, що після розірвання шлюбу, жоден із подружжя не оспорював чинність розірвання шлюбу, а питання щодо фіктивності його розірвання постало тільки після смерті ОСОБА_6 , що як видно із матеріалів справи, крім іншого, стосується і питання спадкування після його смерті.
Зазначення Головою садового товариства «Ветеран -1» ОСОБА_9 в довідці, що ОСОБА_6 проживав разом з ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_10 , у період з 15.05.2012 до моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 3 а.с. 98) не свідчить про підтримання ОСОБА_1 та ОСОБА_6 шлюбних відносин після розірвання шлюбу.
Отже, доказів того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 не мали наміру припинити шлюбні відносини, позивачем суду не надано.
З урахуванням того, що життя ОСОБА_6 ні він, ні його колишня дружина ОСОБА_1 не порушували питання про фіктивність розірвання шлюбу і лише після смерті ОСОБА_6 , позивач звернулася до суду з позовом про визнання розірвання шлюбу фіктивним з метою отримання спадщини. Також відсутні підстави вважати, що дії колишнього подружжя після розірвання шлюбу були спрямовані на реалізацію функцій сім`ї та мети шлюбних відносин.
Відповідно до ст.ст.1217,1258 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259 цього Кодексу.
Згідно зст. 1261 ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частиною 1ст.1268 ЦК Українипередбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а згідно з ч.1ст. 1269 цього Кодексуспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Разом з тим, судом відмовлено позивачу у задоволені позовних вимог про визнання розірвання шлюбу фіктивним, отже, розірвання шлюбу є дійсним, ОСОБА_1 є колишньою дружиною померлого ОСОБА_6 та не має правових підстав для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_8 .
Позовні вимоги про анулювання актового запису, свідоцтва про розірвання шлюбу, визнання такою, що прийняла спадщину є похідним від позовних вимог від визнання розірвання шлюбу фіктивним та визнання права на спадкування за законом та не підлягають задоволенню.
Що стосується клопотання відповідача ОСОБА_3 та представника відповідачів ОСОБА_4 про застосування строку позовної давності.
Змістом ч. 1ст. 261 Цивільного кодексу Українипозовна давність застосовується лише за наявності порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача, за захистом якого він звернувся до суду з позовом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 367/2271/15-ц зазначено, що перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду, та у разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених стороною позивача поважних причин її пропуску.
Оскільки судом встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтовані, у зв`язку з чим суд відмовляє у позові з підстав його необґрунтованості та не застосовує положення ч. 4 ст. 267 ЦК України.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 11, 12, 13, 19, 81, 133, 141, 158, 175, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 1217, 1258, 1259, 1261, 1268, 1269, ст. ст.3, 106, 108 СК України, суд,-
ВИРІШИВ:
У задоволеніпозовуОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , треті особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання розірвання шлюбу фіктивним, анулювання актового запису та свідоцтва про розірвання шлюбу, визнання права на спадкування за законом, визнання такою, що прийняла спадщину відмовити.
До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 27.12.2022
Сторони:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована АДРЕСА_3 .
Відповідач ОСОБА_3 , зареєстрований АДРЕСА_4
Відповідач ОСОБА_5 , зареєстрована АДРЕСА_4
СУДДЯ - І.В. Семіряд
